Рішення

від 19.04.2023 по справі 518/413/23

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

19.04.2023 Справа №: 518/413/23 Провадження № 2-а/518/3/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Шевчук Г.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилається нате, що 28.02.2023 року позивачотримав Постановусерії АА№00005781,складену старшимдержавним інспекторомвідділу впровадженнясистем автоматичноїфіксації порушеньДепартаменту реалізаціїдержавної політикита нагляду(контролю)за безпекоюна наземномутранспорті, ОСОБА_2 .Згідно постановивід 23.02.2023року, 01.02.2023о 15год.00хв.,за адресоюН-01Київ-Знам`янка,км 198+300відповідальна особа допустила рух транспортного засобу Renault Magnum ДНЗ НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5,57 % (0,641 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.

Позивач зазначає, що є власником транспортного засобу Renault Magnum ДНЗ НОМЕР_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . 09.12.2022 року на підставі договору оренди транспортних засобів, посвідченого приватним нотаріусом Березівського нотаріального округу Одеської області Лановою Н.А. р.№ 742, позивач передав вищевказаний транспортний засіб у строкове платне користування приватному підприємству "ГСП (ідентифікаційний код юридичної особи 22515294) з метою використання в процесі господарської діяльності.

На зверненняпозивача орендар-Приватне підприємство«ГСП»,надало товарно-транспортнунакладну №1від 01.02.2023року,зі змістуякої вбачається,що 01.02.2023ПП «ГСП»автомобілем РЕНО НОМЕР_4 з причіп/напівпричіп НОМЕР_5 здійснювало перевезеннявантажу-добривоазотне паливом і за кермом наведеного транспортного засобу перебував водій ОСОБА_3 . Отже, в перевезенні вантажу брало участь два транспортних засоби: Renault Magnum ДНЗ НОМЕР_2 , законним користувачем якого є ПП «ГСП» та причіп/напівпричіп НОМЕР_5 . Однак, позивач не має жодного відношення до причіпу/напівпричіпу НОМЕР_5 та не є його власником.

З огляду на фактичні обставини справи позивач вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.02.2023 року серії АА № 00005781 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

05квітня 2023року стороноювідповідача булонадано відзивна позовнузаяву,в якомупредставник відповідачау задоволенніадміністративного позовупросив відмовитиу повномуобсязі,посилаючись нате, що постанова в повній мірі відповідає встановленим вимогам та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП. Відповідач також зазначає, що матеріали справи не містять відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного окрім позивача, користувача належних останньому транспортних засобів. Одночасно, не підтверджується дотримання умов звільнення позивача від адміністративної відповідальності, як власника транспортного засобу, які передбачені ст. 279-7 КУпАП.

Представник позивача надала заяву, в якій вимоги адміністративного позову підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, справу просить розгляянутив її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не зьявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписамип. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього рухуУкраїни передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п. 22.5 ПДРУкраїни, Згідно п. 22.5 ПДРУкраїни, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів -понад 44т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16т, строєні 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7т або фактичною масою понад 24т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Частиною 2ст. 132-1 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Згідно ч. 1ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою і третьою статті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно ст. 279-5 КпАП України у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченіч. 2статті 122-2,частинами другою,третьоюстатті 132-1цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихстаттею 132-2цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену участині першійстатті 14-3цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманнямЗакону України«Про захист персональних даних».

Положеннями ст. 279-7 КпАП України врегульовано підстави для звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-3 КпАП України, проте позивачем не надано документів, визначених у вказаній статті, якіб свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, позивач по справі є належною особою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно ч. 2ст. 132-1 КУпАП.

Згідно із ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 7ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченогостаттею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомоюстатті 279-1 цього Кодексу.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623).

Згідно з п. 2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку № 1174).

Постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушенняПДРУкраїни, а саме за перевищення нормативних параметрів, зазначених упункті 22.5 ПДРУкраїни, а саме навантаження на одиничну вісь транспортного засобу.

Вказане правопорушення зафіксовано за допомогою вимірювального обладнання автоматичного пункту ваго-габаритного контролю за допомогою технічного засобу WIM9,9.

Суд вважає, що з копії постанови вбачаються наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначенийстаттею 71 КАС Українирозподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

Суд вважає, що відповідачем на виконання вимог ч. 2ст. 77 КАС України, доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративних правопорушень, а вимоги до змісту постанови, визначеністаттею 283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженоюнаказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512дотримано.

Таким чином, в ході судового розгляду підстав для скасування оскаржуваної постанови серії АА №00005781 від 23.02.2023 року судом не встановлено, а тому в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі у зв`язку з його необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст.315,317,321,322 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по праві про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. Тарасенко