Рішення

від 11.04.2023 по справі 754/6056/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/730/23

Справа №754/6056/22

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Саламон О.Б.

з участю секретаря - Рябенка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та припинення права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який було в подальшому уточнено, до відповідачів ОСОБА_2 , ТОВ «Комерційні системи», про визнання договору купівлі-продажу недійсними та припиненення права власності, а саме:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1/1419-1459 від 31.03.1994, укладений між ОСОБА_3 та Спільним україно- американським підприємством «Комерційні системи», ідентифікаційний код - 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Печерський р-н., вул. Володимирська, 57(з 24.09.2002 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи» місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/2, кв.40) зареєстрований Українською біржею «Десятинна» та припинити право власності Спільного україно-американського підприємства «Комерційні системи» на кв. АДРЕСА_1

В обґрунтування позову зазначено про те, що 31.03.1994 між ОСОБА_3 , правонаступником якої є її донька ОСОБА_2 , та Спільним українсько-американським підприємством «Комерційні системи» укладено договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу №1/1419-1459 від 31.03.1994. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Спадкова справа відкрита у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник О.В. за № 67414738. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її донька, відповідач ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 позивач дізналася, що квартира, в якій вона проживає з дитинства, згідно з розпорядженням органу приватизації Деснянської (Ватутінської) райдержадміністрації від 24.11.1993 № 6524 приватизована на померлу ОСОБА_3 , а згодом відчужена відповідачу - Спільному українсько-американському підприємству «Комерційні системи» за договором купівлі-продажу. Проведена приватизація у власність лише виключно ОСОБА_3 порушувала права малолітньої на той час позивачки на отримання у власність житла, оскільки вона була членом сім`ї померлої ОСОБА_3 , постійно проживала в спірній квартирі з моменту народження та мала право на отримання у власність житла, тому з цього приводу звернулася до суду за захистом порушених прав. Рішенням суду від 20.06.2022 визнано незаконним та скасовано розпорядження органу приватизації №6524 від 24.11.1993 та свідоцтво про право власності на кв. АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу №1/1419-1459 від 31.03.1994 та припинити право власності на вказану квартиру.

Представник відповідача ТОВ «Комерційні системи» - адвокат Гуримський О.В., заперечуючи проти позову, надав до суду відзив, в якому вимоги позивача не визнає, оскільки згідно з довідкою № 5 від 29.08.2022, виданою ТОВ «Комерційні системи» кв. АДРЕСА_1 на балансі Товариства не перебуває, отже ТОВ «Комерційні системи» є неналежний відповідач, що слугує підставою для відмови у задоволені позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник О.В належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 05.08.2022 вжито заходи забезпечення позову, накладено арешт на кв. АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 30.11.2022 витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію щодо власника кв. АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 підтримали позов у повному обсязі, представник відповідача ТОВ «Комерційні системи» - адвокат Гуримський О.В. заперечував щодо задоволеення позову, посилаючись навикладене у відзиві. В судове засідання, призначене на 11.04.2023 сторони не з"явились, представниками позивача та відповідача подано до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_3 та Спільним україно-американським підприємством «Комерційні системи» укладено договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу «1/1419-1459 від 31 березня 1994 року, зареєстрований Українською біржею «Десятинна».

Встапновлено, що ОСОБА_5 є донькою відповідача ОСОБА_2 та онукою ОСОБА_3 .

З 08 жовтня 1991 року по теперішній час позивач зареєстрована та постійно проживає в спірній квартирі -кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а/с №265.

Спадкова справа після померлої ОСОБА_3 відкрита у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник О.В. за № 67414738, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.

У відповідь на запит про витребування спадкової справи, нотаріусом Мельник О.В. надано копію спадкової справи, з якої вбачається, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 являється відповідач по справі - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - сестра відповідача ОСОБА_2 , донька померлої ОСОБА_3 , які відмовилися від спадщини на користь позивача, а пізніше відповідач ОСОБА_2 відкликала свою заяву про відмову від спадщини, тому єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її донька - відповідач ОСОБА_2 .

Згідно з розпорядженням органу приватизації Деснянської (Ватутінської) райдержадміністрації від 24 листопада 1993 року № 6524 - кв. АДРЕСА_1 приватизована на померлу ОСОБА_3 , а згодом відчужена відповідачу Спільне українсько- американське підприємство «Комерційні системи» за договором купівлі-продажу від 31 березня 1994 року.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 20 червня 2022 року визнано незаконним та скасовано розпорядження органу приватизації від 24 листопада 1993 року № 6524 про передачу кв. АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_3 та свідоцтво про право власності на житло.

Проведена приватизація у власність лише виключно ОСОБА_3 порушувало права позивача на отримання у власність житла, оскільки вона була членом сім`ї, постійно проживала в спірній квартирі з народження, з цього приводу позивач звернулася до Деснянського районного суду м. Києва за захистом порушених прав.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 , яка порушила право позивача на приватизацію квартири, померла, то позов пред`являється до спадкоємця померлої, яка в свою чергу ще під час приватизації спірної квартири, як мати, повинна була забезпечити їй реалізацію права на приватизацію, оскільки, відповідно до ст. 154 СК України захист прав та інтересів неповнолітніх дітей лежить на їх батьках.

Оскільки судом встановлені порушення під час приватизації ОСОБА_3 спірної квартири, тому це дає підстави для визнання того, що зміст договору купівлі-продажу квартири суперечить ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

З наданої 19.12.2022 відповіді на запит суду, Київським Бюро технічної інвентаризації, кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за Спільним українсько-американським підприємством «Комерційні системи» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31 березня 1994 року.

Відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_1 , виданого Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, проведено реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного україно-американського підприємства «Комерційні системи» № 08881849 ДТД від 04 травня 1993 року.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на даний час організаційно-правова форма та назва юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», ЄДРПОУ 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/2, кв. 40.

Згідно з довідкою (вих.№ 5 від 29.08.2022), наданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи» вбачається, що на сьогодні кв. АДРЕСА_1 на балансі Товариства не перебуває.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Цивільним Кодексом України та іншими законами може встановлюватися для захисту певних чи окремих категорій прав спеціальні способи захисту прав, а тому суд під час розгляду і вирішенні цивільної справи визначає спосіб захисту, виходячи із закону, який регулює конкретні правовідносини, і тих юридичних фактів, що обумовлюють виникнення цих правовідносин та цього спору.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно ч.6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5-6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

При цьому, правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, а й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (ст. 215 ЦК України).

При вирішенні спору про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог має зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Враховуючи викладене, а також з метою відновлення порушених прав позивача, як законного користувача квартирою, яка поза її волею на даний час зареєстрована за відповідачем ТОВ «Комерційні системи», перевіривши наявні докази, які є обґрунтованими, а відтак існують підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.

Також в разі ухвалення судом вимоги позову про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, слід припинити право власності на спірну квартиру за ТОВ «Комерційні системи».

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших прав на нерухоме майно.

Враховуючи обставини справи та те, що відновити своє порушене право власності на спірну квартиру позивач позбавлений можливості та скористатись будь-яким іншим способом захисту своїх прав, крім обраного - визнати недійсним договір купівлі-продажу та припинити право власності ТОВ «Комерційні системи» на квартиру АДРЕСА_1 , суд вважає, що такий спосіб захисту прав не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та є єдиним можливим способом відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13,15,16, 19, 76-81, 258,259, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 11, 12,16, 177, 178,202,203,215,236 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та припинення права власності, - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №1/1419-1459 від 31 березня 1994 року квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та Спільним українсько-американським підприємством «Комерційні системи» (ідентифікаційний код -14352808, місцезнаходження: м. Київ, Печерський район, вул. Володимирська, 57 (з 24.09.2002 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», код ЄДРПОУ 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/2, кв.40), зареєстрований Українською біржею «Десятинна» та припинити право власності за Спільним українсько-американським підприємством «Комерційні системи», ідентифікаційний код -14352808, місцезнаходження: м. Київ, Печерський район, вул. Володимирська, 57 (з 24.09.2002 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», код ЄДРПОУ 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/2, кв.40) на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2

Відповідач 1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційні системи», код ЄДРПОУ 14352808, місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, к.40.

Повний текст рішення суду складено 19.04.2023.

Суддя О. Б. Саламон