Рішення

від 19.04.2023 по справі 300/654/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2023 р. справа № 300/654/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Торф" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 91 306,37 гривень за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також позивач, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, контролюючий орган) 22.02.2023 звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд (надалі по тексу також суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Торф" (надалі по тексту також відповідач, ТОВ "ВД Торф", платник податків, товариство) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 91 306,37 гривень за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги Головне управління ДПС в області мотивує тим, що у відповідача, станом на дату звернення до суду, наявний податковий борг перед бюджетом самостійно задекларований ТОВ "ВД Торф" з податку на додану вартість та податку на прибуток в загальній сумі 91 306,37 гривень. З метою виконання відповідачем перед державним бюджетом своїх зобов`язань контролюючим органом в лютому і квітні 2021 року прийнято рішення про опис майна та описано майно відповідача у податкову заставу. Також позивачем з лютого 2022 року реалізовувалися заходи із стягнення коштів платника податків з його рахунків в фінансових установах. Разом із тим, враховуючи те, що наявна заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а вжиті ГУ ДФС в Івано-Франківській області заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника позитивного результату не дали, позивач вимушений звернутись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27.02.2023 (а.с.45-46, 48-73), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 07.03.2023 відкрито провадження у дані справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.74).

Судом 08.03.2023 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження (а.с.75), яка 14.03.2023 отримана ТОВ "ВД Торф", що підтверджено підписом на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень 76501 0271606 0 (а.с.76).

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3 частини 1 статті 251 КАС України).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.03.2023 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 07.03.2023.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВД Торф" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.77) зареєстроване як юридична особа із присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи (ЄДРПОУ) 38960125, та взяте на облік в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З приводу податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача визначених ним самостійно, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, які подаються контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

В силу вимог пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, на виконання пункту 203.2. статті 203 ПК України підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем самостійно подано до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області податкові декларації, в яких вказано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету:

- від 30.09.2020 з податку на додану вартість за вересень 2020 року в сумі 10 281,00 гривень;

- від 20.11.2020 з податку на додану вартість за жовтень 2020 року в сумі 4 786,00 гривень;

- від 21.12.2020 з податку на додану вартість за листопад 2020 року в сумі 11 552,00 гривень;

- від 20.01.2021 з податку на додану вартість за грудень 2020 року в сумі 289,00 гривень;

- від 31.01.2021 з податку на додану вартість за січень 2021 року в сумі 7 583,0 гривень;

- від 20.05.2021 з податку на додану вартість за квітень 2021 року в сумі 4 545,00 гривень;

- від 18.06.2021 з податку на додану вартість за травень 2021 року в сумі 98,00 гривень;

- від 19.07.2021 з податку на додану вартість за червень 2021 року в сумі 9 742,00 гривень;

- від 16.08.2021 з податку на додану вартість за липень 2021 року, в сумі 1 566,00 гривень;

- від 15.10.2021 з податку на додану вартість за серпень 2021 року, в сумі 250,00 гривень;

- від 12.11.2021 з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, в сумі 750,00 гривень (а.с.7-17, 51).

Так як за вересень 2020 року мало місце часткова сплата заборгованості за коментованою декларацією, то зобов`язання за цей період становить складає 821,57 гривен (а.с.2, 5).

Також, у відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування з податку на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами підпункту 137.1. статті 137 Податкового кодексу України такий податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 137.4 статті 137 Кодексу визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВД Торф" 28.02.2020 складено і подано до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області декларацію з податку на прибуток підприємства за 2019 рік, де останнім розраховано розмір вказаних зобов`язань в сумі 95 027,00 гривень (а.с.18-19). Зважаючи на часткову сплату зобов`язань за 2019 рік сума боргу за вказаний податковий період становить 49 323,80 гривень (а.с.5).

Як свідчать відомості довідки про суму податкового боргу, станом на 21.02.2023, загальна заборгованості за коментованими вище деклараціями складає 91 306,37 гривень (а.с.5).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями форми "Ю" від 23.03.2020 за №11411-55, яка отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 76018 6552578 7 (а.с.6).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Право податкової застави в силу вимог пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмово оформлення.

В підпункті 14.1.155. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава визначена як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Право податкової застави виникає (підпункти 89.1.1. та 89.1.2. пункту 89.1 статті 89 ПК України):

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації,

- з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

За приписами пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

У випадку, досліджуваного судом, на підставі рішення №1655/6/09-19-13-08-14 від 24.02.2021 від 24.02.2021 і наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.03.2021 за №259, податковим керуючим відповідно до акту опису майна №9/15 від 01.04.2021 описано майно відповідача, зокрема, гідравлічний гусеничний екскаватор Liebherr 19, залишковою вартістю 80 000,00 гривень (а.с.20, 21).

Податкова застава описаного майна зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі рухомого майна №28719595 від 01.04.2021 (а.с.22).

Відповідно до пункту 95.5. статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

На виконання вказаних норм, уповноваженою особою ГУ ДПС України прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 03.02.2022 за №6/09-19-13-02-23, шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ ТОВ "ВД Торф" (а.с.23).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї ж статті Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу:

- шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків;

- шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків.

Кожен з цих способів застосовується контролюючим органом окремо та послідовно, перший із яких, на відміну від другого, може реалізовуватися без судового рішення. При цьому, закон саме на контролюючий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Отож, як вбачається із викладених норм, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Позивач, як доказ відсутності достатніх коштів у відповідача для погашення податкового боргу, надав суду повернуті без виконання у зв`язку із причин: "відсутністю коштів на рахунках платника", "не обслуговування рахунку", "кошти арештовані за іншим виконавчим документом", "виконання іншого виконавчого документа про арешт", "неможливістю списання страхові кошти, зараховані на окремий рахунок", "не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону".

Зокрема, на засвічення обставини вжитих впродовж 2022 року заходів і відсутності чи неможливості самостійного стягнення коштів з семи (7) рахунків платника податків контролюючим органом представлено (а.с.38):

- інкасові доручення №439 від 10.02.2022 та №445 від 10.02.2022 по р/рUA753138490000026005010010204 в АКБ "ІндустріалБанк";

- інкасові доручення №440 від 10.02.2022 та №446 від 10.02.2022 по р/рUA933138490000026004010010205 в АКБ "ІндустріалБанк";

- платіжні інструкції №2169/09-13-02 від 26.10.2022 та №2784/09-13-02 від 21.12.2022 по р/ НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк";

- платіжні інструкції №2167/09-13-02 від 26.10.2022 та №2786/09-13-02 від 21.12.2022 по р/ НОМЕР_2 в AT КБ "ПриватБанк";

- платіжні інструкції №2168/09-13-02 від 26.10.2022 та №2787/09-13-02 від 21.12.2022 по р/ НОМЕР_3 в АТ КБ "ПриватБанк";

- платіжні інструкції №2166/09-13-02 від 26.10.2022 та №2785/09-13-02 від 21.12.2022 по р/ НОМЕР_4 в AT КБ "ПриватБанк";

- платіжні інструкції №2170/09-13-02 від 26.10.2022 та №2788/09-13-02 від 21.12.2022 по р/ НОМЕР_5 в AT КБ "ПриватБанк" (а.с.24-37).

Окрім вжитий контролюючим органом вказаних вище дій, як слідує із довідки позивача №2496/5/09-19-02-09 від 02.03.2023 у відповідача за період з 03.02.2022 по 22.02.2023 були наявні ще 5 (п`ять) банківських рахунків (у гривні та валюті), по яких також фінансовою установою повернуто інкасові доручення без виконання, а саме:

- №1631/09-13-02, №1641/09-13-02, №1611/09-13-02, №1621/09-13-02 від 02.09.2022 по р/рUA513366770000026007052512012 у Івано-Франківській філії АТ КБ "ПриватБанк";

- №1608/09-13-02, №1638/09-13-02, №1628/09-13-02, №1618/09-13-02 від 02.09.2022 по р/рUA933366770000026002052527819 у Івано-Франківській філії АТ КБ "ПриватБанк";

- №1609/09-13-02, №1629/09-13-02, №1619/09-13-02, №1639/09-13-02 від 02.09.2022 по р/рUA023366770000026048052501800 у Івано-Франківській філії АТ КБ "ПриватБанк";

- №1610/09-13-02, №1640/09-13-02, №1630/09-13-02, №1620/09-13-02 від 02.09.2022 по р/рUA373366770000026006052517342 у Івано-Франківській філії АТ КБ "ПриватБанк";

- №1617/09-13-02, №1607/09-13-02, №1627/09-13-02, №1637/09-13-02 від 02.09.2022 по р/р НОМЕР_6 у Івано-Франківській філії АТ КБ "ПриватБанк".

Відтак, позивач підтвердив належними доказами відсутність у власності відповідача достатніх грошових коштів, що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, згідно з вимогами статті 95 Податкового кодексу України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Відтак, враховуючи дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку реалізації свого права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі, суд вважає позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 91 306,37 гривень за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Торф", яке перебуває в податковій заставі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню Державної податкової служби в Івано-Франківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВД Торф" (ідентифікаційний код юридичної особи 38960125) в розмірі 91306,37 (дев`яносто одна тисяча триста шість гривень тридцять сім копійок) за рахунок реалізації майна платника, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВД Торф" (ідентифікаційний код юридичної особи 38960125), адреса згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Богдана Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76007

.

Суддя Чуприна О.В.