Рішення

від 18.04.2023 по справі 340/212/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/212/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: прокурор - керівник Новоукраїнської окружної прокуратури (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7) в інтересах держави,

відповідач: Новоукраїнська міська рада Кіровоградської області (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка , вул. Покровська, 70, код ЄДРПОУ 36734770)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Новоукраїнське житлово-комунальне підприємство (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 83/14, код ЄДРПОУ 23221436)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області (надалі - Новоукраїнська міська рада) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивував тим, що під час виконання прокурорських повноважень виявлено порушення у діяльності Новоукраїнської міської ради, якою не вжито заходів щодо оформлення права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43123, що розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Толстого, 3. Вказане нерухоме майно використовується Новоукраїнським житлово-комунальним підприємством без оформлення та реєстрації речових прав на нього. Це порушення створює передумови для нецільового використання вказаної споруди або вибуття її із власності територіальної громади. Тож прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави у суді на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Новоукраїнської міської ради щодо неоформлення та непроведення державної реєстрації права власності на протирадіаційне укриття №43123 загальною площею 42 кв. м., що розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Толстого, 3;

- зобов`язати Новоукраїнську міську раду вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на протирадіаційне укриття №43123 загальною площею 42 кв. м., що розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Толстого, 3.

Ухвалою судді від 18.01.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд залучив до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Новоукраїнське житлово-комунальне підприємство.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що з метою вжиття заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на протирадіаційне укриття №43123, виконавчий комітет Новоукраїнської міської ради звернувся до Фонду державного майна України із запитом про надання інформації щодо перебування його у державній власності. Після отримання витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності відповідачем будуть здійснені заходи щодо внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на цей об`єкт. Відповідач зазначає, що ризик незбереження захисної споруди цивільного захисту у придатному до використання стані у період дії воєнного стану відсутній, оскільки вказаний об`єкт перебуває у комунальній власності на балансі комунального підприємства.

Прокурор подав відповідь на цей відзив, в якій наполягав на задоволенні позову. Зазначив, що наразі державна реєстрація права комунальної власності на протирадіаційне укриття №43123 не проведена, протиправна бездіяльність відповідача щодо неоформлення права комунальної власності на нього триває з вересня 2001 року, а ризик його незбереження, зокрема й в особливий період, продовжує існувати.

Відповідач подав заперечення, у якому зазначив, що у 2015 році Новоукраїнське житлово-комунальне підприємство завершило проведення усіх заходів з інвентаризації протирадіаційних укриттів. Потреби в реєстрації права власності на протирадіаційні укриття не виникало, а розпорядження Кабінету Міністрів України №1473-р від 26.11.2008 року "Про підготовку та проведення у 2009-2015 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)" такої реєстрації не вимагало. Картки ПРУ та дані з технічного паспорта не є підставою для внесення державним реєстратором інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а інші документи, які могли б підтвердити право власності на зазначені об`єкти, відсутні.

Від третьої особи пояснення щодо позову та відзиву не надходили.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

У місті Новоукраїнка Кіровоградської області по вулиці Толстого, 3 знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття площею 42 кв. м., розраховане на 50 чоловік. Це протирадіаційне укриття, яке введене в експлуатацію у 1991 році, розташоване у підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку, який належав Новоукраїнському цукровому заводу, а рішенням Новоукраїнської міської ради №366 від 18.09.2001 року прийнятий у комунальну власність та переданий на баланс Новоукраїнського житлово-комунального підприємства.

У 2015 році на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №1473-р від 26.11.2008 року "Про підготовку та проведення у 2009-2015 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)" за замовленням Новоукраїнського ЖКП проведено технічну інвентаризацію цієї захисної споруди, за результатами чого 05.11.2015 року складено технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43123.

У 2019 році Новоукраїнське ЖКП як балансоутримувач склав паспорт захисної споруди цивільного захисту на протирадіаційне укриття №43123 від 25.07.2019 року, завів облікову картку, а інформація про нього внесена до загальнодержавного електронного обліку захисних споруд, який ведуть органи ДСНС.

Згідно з цими документами протирадіаційне укриття №43123 належить до комунальної форми власності, експлуатується Новоукраїнським ЖКП, призначене для укриття мешканців будинку.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації права власності на цей об`єкт.

Виявивши у грудні 2022 року вказане порушення, керівник Новоукраїнської окружної прокуратури, використовуючи повноваження, надані статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

У стаття 32 Кодексу цивільного захисту України наведені такі вимоги щодо укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту:

1. До захисних споруд цивільного захисту належать:

1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

2. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

3. Укриттю підлягають: 2) у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб`єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров`я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.

4. Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

5. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

7. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

8. Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

9. У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.

10. Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

11. З моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до закону.

12. Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

15. Контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: 23) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; 24) визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; 26) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; 27) організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; 28) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; 29) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 року "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

1. Цей Порядок визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.

3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

- балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі;

- утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням;

9. Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

10. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

13. У разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

15. Обліку підлягають усі захисні споруди, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності.

17. Облік фонду захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі.

18. Ведення обліку фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки захисної споруди, а також ведення в паперовій та електронній формі книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів за формою, передбаченою вимогами щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженими МВС.

20. Паспорт та облікова картка захисної споруди складаються балансоутримувачем після прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом захисної споруди або за результатами її технічної інвентаризації як об`єкта нерухомого майна.

23. ДСНС веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773, до об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать (завершені та незавершені будівництвом), захисні споруди цивільного захисту (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання") (далі - захисні споруди). Класифікацію захисних споруд цивільного захисту наведено у додатку 19 до цієї Інструкції.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частинами 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини 1 статті 316, частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 327 Цивільного кодексу України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є зокрема: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Суд установив, що Новоукраїнська міська рада є власником захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №43123, що розташоване у м. Новоукраїнка по вул. Толстого, 3, яке належить до засобів колективного захисту Новоукраїнської міської територіальної громади, а технічна інвентаризація якого як об`єкта нерухомого майна проведена ще у 2015 році.

Відтоді Новоукраїнська міська рада всупереч покладених на неї Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень щодо управління майном, що належить до комунальної власності Новоукраїнської міської територіальної громади, та попри обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запроваджену Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не вжила заходів щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на цю захисну споруду цивільного захисту, допустивши таким чином протиправну бездіяльність.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статі 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд вважає, що з метою забезпечення необхідних умов для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, забезпечення належного утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту комунальної власності, позов прокурора слід задовольнити та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо оформлення та державної реєстрації речових прав на протирадіаційне укриття.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 142, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов керівника Новоукраїнської окружної прокуратури задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області щодо неоформлення речового права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43123, що розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Толстого, 3.

Зобов`язати Новоукраїнську міську раду Кіровоградської області вчинити дії щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №43123, що розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Толстого, 3.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш