ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 жовтня 2007 р.
№ 13/212-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г.
Швеця В.О.
розглянувши
касаційну скаргу
Приватного підприємства
“Едельвейс і К”
на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду
від
10.04.2007 року
у справі
№ 13/212-06
господарського суду
Вінницької області
за позовом
Суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1
до
1.Відкритого акціонерного
товариства "Завод "Термінал"; 2.Приватного підприємства
“Едельвейс і К”
про
визнання договору купівлі-продажу
від 21.12.2005р., укладеного між ВАТ "Завод "Термінал" та ПП
"Едельвейс і К", недійсним в частині продажу приміщення площею
429,7 кв.м., а також про переведення на позивача прав та обов'язків покупця в
частині продажу приміщення площею 429,7 кв.м.
за зустрічним позовом
Приватного підприємства
“Едельвейс і К”
до
Суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1
про
усунення перешкод в користуванні
приміщенням шляхом виселення та визнання недійсним договору оренди
ВстановиВ:
Подана приватним підприємством
“Едельвейс і К” касаційна скарга
б/н від 28.05.2007 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1
Господарського процесуального кодексу України .
Згідно з частиною 4 статті 111
Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст
касаційної скарги (подання), до скарги додаються зокрема докази сплати
державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно частини 1 статті 46
Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход
державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету
Міністрів України “Про державне мито”.
Згідно підпункту ”в” пункту 2
статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито,
яке справляється із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із
позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання
господарських договорів складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підпунктом “г” пункту 2 статті 3
Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено ставку
державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів
у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для
розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50% ставки,
обчислюваної з оспорюваної суми.
Як вбачається з матеріалів справи,
у даній справі заявлено первісний позов немайнового характеру про визнання
договору купівлі-продажу від 21.12.2005 року, укладеного між ВАТ "Завод
"Термінал" та ПП "Едельвейс і К", недійсним в частині
продажу приміщення площею 429,7 кв.м., а також про переведення на позивача прав
та обов'язків покупця в частині продажу приміщення площею 429,7 кв.м. і
зустрічний позов немайнового характеру про усунення перешкод в користуванні
приміщенням шляхом виселення та визнання недійсним договору оренди
Рішенням суду Вінницької області
первісний позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.12.2005 року в частині
продажу приміщення площею 429,7 кв.м, в іншій частині заявлених позовних вимог
відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Житомирського
апеляційного господарського суду зазначене
рішення суду першої
інстанції скасовано та прийняте нове
рішення, яким переведено на Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. права
і обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 21.12.2005 року в частині
продажу приміщення площею 429,7 кв.м, в позові про визнання договору
купівлі-продажу від 21.12.2005 року недійсним в частині продажу приміщення
площею 429,7 кв.м. відмовлено; в решті рішення залишене без змін.
Відповідачем за первісним позовом в
касаційній інстанції оскаржуються рішення господарського суду Вінницької області
та постанова Житомирського апеляційного
господарського суду в повному обсязі.
Таким чином, за подання касаційної
скарги на судове рішення у даній справі відповідач за первісним позовом повинен
був сплатити 42,50 грн. державного мита за первісним позовом і 42,50 грн. за
зустрічним позовом, а сплатив за платіжним дорученням № 2334 від 31.05.2007
року лише 50 грн.
Отже, відповідачем за первісним
позовом до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита
у встановленому розмірі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті
1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і
повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату
державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Окрім того, за загальним порядком,
відповідно до вимог статті 1111 Господарського процесуального
кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у
справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони
відсутні.
Проте, в порушення вказаних норм,
повторно подаючи касаційну скаргу Приватне підприємство “Едельвейс і К”, не
надіслало копію касаційної скарги та доданих до неї документів іншим сторонам у
справі.
Додані до касаційної скарги чеки №
4793, № 4791, № 4790 не можуть вважатися належними доказами направлення копії
скарги, поданої до Вищого господарського суду України повторно, оскільки вона свідчить лише про
направлення копії касаційної скарги сторонам у справі при первісному подані
касаційної скарги.
Неповідомлення сторін у справі про
звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи
рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43
Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, не повідомлена сторона
у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена
можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського
процесу.
Враховуючи наведене та керуючись
пунктами 3, 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу
України, Вищий господарський суд України
у х
в а л и в :
Касаційну скаргу Приватного
підприємства “Едельвейс і К” б/н від 28.05.2007 року на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року у справі № 13/212-06 та додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя
Т.Добролюбова
судді:
Т.Гоголь
В.Швець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2007 |
Оприлюднено | 12.11.2007 |
Номер документу | 1103169 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гоголь Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні