Постанова

від 17.04.2023 по справі 160/15109/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/15109/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В. ,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №160/15109/22 за позовом ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Конкурсної комісії при відділу освіти, культури, молоді та спорту Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.09.2022 р. звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:

- визнати протиправними дії Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338339) щодо не прийняття рішення про призначення позивача директором Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та не укладення з нею контракту зі строком дії до 31 серпня 2027 року;

- зобов`язати Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338339) прийняти рішення про призначення позивача на посаду директора Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області і укласти з нею строковий трудовий договір (контракт) строком дії до 31 серпня 2027 року.

В подальшому представником позивача було подано уточнену позовну заяву від 05.10.2022 р. на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2022 р. з визначеним суб`єктним складом сторін: позивач - ОСОБА_1 ; відповідачі: Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області; Конкурсна комісія при відділі освіти, культури, молоді та спорту Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

В прохальній частині уточненої позовної заяви від 05.10.2022 р. позивач просила суд:

- визнати протиправними дії Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 04338339, Конкурсної комісії при віділі освіти, культури, молоді та спорту Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) директором Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та не укладення строкового трудового договору (контракту) зі строком дії до 31 серпня 2027 року;

- зобов`язати Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 04338339, Конкурсну комісію при відділі освіти, культури, молоді та спорту Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на посаду директора Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області і укласти з нею строковий трудовий договір (контракт) зі строком дії до 31 серпня 2027 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 р. провадження у справі було відкрито, та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338339) щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) директором Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та не укладення контракту зі строком дії до 31 серпня 2027 року.

Зобов`язано Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та укладення з нею строкового трудового договору (контракт) зі строком дії до 31 серпня 2027 року, у відповідності до норм ст.39 «Про повну загальну середню освіту», з урахуванням висновків суду.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення правил юрисдикції адміністративних судів, а також порушення позивачем строків звернення до суду з даним позовом, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи, на які вказує апелянт, полягають у тому, що позивач оскаржує умови укладеного з нею строкового трудового договору (контракту) стосовно її призначення на посаду директора Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на строк один рік. Оскільки позивач на публічну службу не приймалась, відповідно, спірні відносини не є публічно-правовими, стосуються трудових відносин, а тому спір, що виник між сторонами, відноситься до цивільної юрисдикції суду.

Крім наведеного, відповідач звернув увагу на те, що строк звернення до суду з цим позовом відповідно до ст.122 КАС України, позивачем пропущений, оскільки позивач після укладання з нею контракту та отримання його копії 31.08.2021 була обізнана щодо умов контракту, зокрема, і строку, на який його укладено, проте до суду звернулась після спливу шестимісячного строку, не обґрунтувавши поважність причин пропуску. В свою чергу суд першої інстанції помилково послався на «необхідність відсутності суто формального підходу» у питанні щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.

Щодо правового регулювання спірних відносин, апелянт послався на пп.1 п.3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», відповідно до якого набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України. Положення наведеної норми передбачали обов`язок засновників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважених ними органів припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. Позивач, відповідно до особової картки працівника, отримує пенсію за віком, а тому строковий трудовий договір (контракт) з нею було укладено на один рік 02.07.2020 та після спливу цього строку за результатами конкурсу на вакантну посаду строковий трудовий договір з позивачем було укладено на такий самий строк. Цим обставинам судом не була надана правова оцінка, а тому, на думку апелянта, рішення суду не відповідає також і вимогам матеріального законодавства.

Дану справу судом апеляційної інстанції розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст.311 КАС України.

Дослідивши обставини справи та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими щодо порушення судом правил юрисдикції, а вимоги апеляційної скарги такими, що підлягають частковому задоволенню. В іншій частині доводи апелянта судом апеляційної інстанції не розглядаються з урахуванням приписів ч.1 ст. 319 КАС України.

Так, ч.1 ст. 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивач призначена на посаду директора Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області розпорядженням селищного голови від 31.08.2021 року №75 за результатами проведеного Обухівською селищною радою конкурсу на заміщення вакантної посади, у зв`язку з чим з останньою було укладено строковий трудовий договір терміном на 1 рік з 31.08.2021 по 31.08.2022 року.

Позивач стверджує, що вчиненням таких дій з боку Обухівської селищної ради порушені її права та законні інтереси, а саме - не укладення строкового трудового договору на шість років та прийняття рішення не у відповідності до вимог Закону «Про повну загальну середню освіту».

29 серпня 2022 року позивач подала до Обухівської селищної ради заяву за вх №1974 щодо підписання зі строком дії до 31.08.2027 року строкового трудового договору (контракту).

У відповідь на звернення позивача Обухівською селищною радою було надано відповідь від 29.08.2022 року, в якій селищною радою зазначено, що 17 серпня 2022 року набув чинності Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 №2500-IX, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.

На підставі зазначеного Обухівською селищною радою вирішено продовжити строк дії контракту від 31.08.2021 року до 21 листопада 2022 року.

Позивач вважає, що такими діями Обухівської селищної ради порушено її права, оскільки не було прийнято рішення щодо підписання контракту на визначений шестирічний строк, встановлений Законом «Про повну загальну середню освіту», тобто до 31 серпня 2027 року, з урахуванням чого, позивач звернулась до суду з цим позовом.

У відзиві на позовну заяву Обухівською селищною радою, крім іншого, зазначалось про порушення правил юрисдикції, з посиланням на правові висновки Верховного Суду у відповідній категорії справ, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 569/5553/17 за позовом до Рівненської обласної ради про визнання незаконним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, та інші, правовий висновок у якій полягає в тому, що спір щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування, пов`язаний із призначенням на посаду керівника комунального вищого навчального закладу, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом першої інстанції було відхилено заперечення, наведені Обухівською селищною радою, та, зокрема щодо порушення правил юрисдикції зазначено буквально таке. За висновком суду, ст.19 КАС України визначено категорії справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Виходячи з суб`єктного складу сторін у даній справі та предмета спору, суд дійшов висновку, що спір відноситься до категорії справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Зокрема, суд вказав, що на час звернення позивача з позовом до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто, суд зазначив, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, вихоячи з того, що у даному випадку існує спір між фізичною особою, яка претендує на зайняття вакантної посади директора Горянівського ліцею Обухівської селищної ради, та Обухівською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області, до компетенції якого належить прийняття рішення щодо призначення на посаду директора закладу освіти.

При цьому суд послався на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.02.2021 р. у справі № 661/2918/19-ц (провадження № 61-14967св20), а також на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18 (провадження № 14-576цс18) та постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20), згідно яких спори, що виникають у зв`язку з оспорюванням результатів конкурсу на зайняття посади керівника державного вищого закладу освіти, які оформлені протоколами, є публічно-правовими і підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, а не цивільного судочинства.

Цитуючи рішення у справі № 540/1165/19, суд зазначив, що позивачка вже зверталася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу освіти Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року, яка набрала законної сили, позивачці відмовлено у відкритті провадження у справі, так як суд вважав, що позовні вимоги випливають із трудових правовідносин, що мають приватноправовий характер, а тому спір має розглядатися у порядку цивільного, а не адміністративного, судочинства.

У підсумку, посилаючись на правові позиції суду у справі № 540/1165/19, а також на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 243/5078/17 (провадження № 14-393цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц (провадження № 14-509цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17 (провадження № 14-516цс18), від 27 лютого 2019 року у справі № 442/7753,16-ц (провадження № 14-35цс19), відповідно до яких адміністративна справа має завершуватись розглядом за правилами цивільного судочинства виключно і лише тому, що позивачці, яка вважає, що судовим рішенням порушені її права, має бути забезпечений доступ до правосуддя, що включає і розгляд скарги по суті, навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, оскільки перешкоди до розгляді у належному адміністративному судочинстві виникли у зв`язку з процесуальною діяльністю суду, суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами адміністративного судочинства, зазначивши, що судом не передбачено застосування до позовної заяви ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Конкурсної комісії при відділу освіти, культури, молоді та спорту Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії суто «формального підходу», та, як наслідок перешкоджання доступу до суду.

З такою позицією суду першої інстанції погодилась позивач та у відзиві на апеляційну скаргу послалась на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 15.05.2019 по справі № 808/4168/17, від 05.06.2019 по справі № 817/1678/18.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі на підставі ч.1 ст. 319 КАС України, колегія суддів виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, що виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 року у справі №815/6096/17 вказала, що спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.

Виходячи зі змісту позовної заяви, а також уточненого адміністративного позову, ОСОБА_1 оскаржуються дії Обухівської селищної ради щодо неприйняття рішення про призначення її директором Горянівського ліцею Обухівської селищної ради та не укладання з нею строкового трудового договору зі строком дії до 31.08.2027 року. Зокрема, позивач вказує, що Обухівською селищною радою відповідно до розпорядження селищного голови від 31.08.2021 № 75 та у зв`язку з успішним проходженням конкурсного відбору з позивачем укладено строковий трудовий договір (контракт) терміном на один рік з 31.08.2021 по 31.08.2022. В подальшому між сторонами строкового договору (контракту), тобто між ОСОБА_1 та Обухівською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області було укладено додаткову угоду до контракту від 31.08.2021, якою строк дії контракту продовжено до 21.11.2022. Посилаючись на порушення Обухівською селищною радою ч.11, ч.12. ст.39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо строку, на який укладено трудовий договір, позивач просить зобов`язати Обухівську селищну раду, а також Конкурсну комісію при відділі освіти, культури, молоді та спорту Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області призначити її на посаду директора Горянівського ліцею Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області і укласти з нею строковий трудовий договір (контракт) зі строком дії до 31.08.2027 року.

При цьому, зазначивши в уточненому адміністративному позові другим відповідачем Конкурсну комісію при відділі освіти, культури, молоді та спорту Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, позивач не вказує які її права та інтереси порушено безпосередньо Конкурсною комісією та якими нормативно-правовими актами передбачені повноваження цієї особи приймати відповідні рішення з питання укладання трудового договору.

Отже колегія суддів доходить висновку, що позивач, зазначивши другим позивачем Конкурсну комісію без формулювання підстав позову та предмета спору щодо цієї особи, штучно створив умови звернення до суду адміністративної юрисдикції. В свою чергу суд першої інстанції, незважаючи на приписи п.3 ч.2 ст.45, п.4 ч.5 ст.160 КАС України відповідні процесуальні дії, як то, залишити без руху позовну заяву для усунення її недоліків, прийняти одне з процесуальних рішень, передбачених ст.ст.45, 169, 170 КАС України в частині позовних вимог щодо Конкурсної комісії, не виконав.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є виключно правомірність умов строкового трудового договору (контракту), укладеного між позивачем, як директором комунального закладу загальної середньої освіти, та Обухівською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області, а відповідно, метою даного позову є захист трудових прав позивача які, на її думку, було порушено відповідачем під час укладання з нею трудового договору.

Стаття 26 Закону України "Про загальну середню освіту" в редакції станом на 08.08.2021 передбачала, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.

Частиною 5 ст.38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбчено, що керівник закладу загальної середньої освіти має права та обов`язки педагогічного працівника, визначені Законом України "Про освіту", та несе відповідальність за виконання обов`язків, визначених законодавством, установчими документами закладу освіти і строковим трудовим договором.

Згідно положень ч. 12, ч.13 ст. 39 цього Закону, трудовий договір з керівником закладу загальної середньої освіти укладається на шість років на підставі рішення конкурсної комісії. Після закінчення строку, на який укладено строковий трудовий договір, трудові відносини припиняються та не можуть бути продовжені на невизначений строк. Керівник закладу загальної середньої освіти звільняється з посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору або достроково відповідно до вимог законодавства та умов укладеного трудового договору. Припинення трудового договору з керівником державного чи комунального закладу загальної середньої освіти у зв`язку із закінченням строку його дії або його дострокове розірвання здійснюється відповідною посадовою особою засновника (головою відповідної ради чи керівником державного органу) або керівником уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) з підстав та у порядку, визначених законодавством про працю. У пп.2 п.3 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу.

Отже, визначений особливий порядок призначення директора закладу освіти на посаду не означає, що за фактом проходження такої процедури призначення ця посада набуває властивостей посади державного органу чи органу місцевого самоврядування, а діяльність на ній є проходженням публічної служби.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 року у справі №815/6096/17 вказала, що спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.

Таким чином, окрім суб`єктного складу, який за своїми ознаками визначає спір як адміністративну справу, предмет спору за викладених обставин носить приватноправовий характер та не стосується захисту прав у сфері публічно-правових відносин.

На підтвердження такого висновку також свідчить і положення ст. 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту», на яке колегія суддів послалась вище та яке передбачає, що питання припинення трудового договору регулюються законодавством про працю.

Окремо колегія суддів зауважує, що позивачем у даній справі не оскаржуються результати конкурсу на посаду керівника комунального закладу освіти чи відповідні рішення Конкурсної комісії при відділі освіти, культури, молоді та спорту Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Також не є предметом оскарження дії чи рішення суб`єкта, який законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою позивача, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 № 808/4168/17 та від 05.06.2019 № 817/1678/18 колегія суддів також враховує, але вважає, що правовідносини у цих справах не є подібними щодо даної справи, оскільки відповідно до правових висновків, викладених в цих постановах, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що предметом спору у вказаних справах є рішення конкурсної комісії, яке є обов`язковим для органу місцевого самоврядування, має вплив на багатьох осіб - членів відповідної територіальної громади, у спільній власності якої перебуває такий заклад, тобто у спірних відносинах наявний публічний інтерес відповідної територіальної громади, у спільній власності якої перебуває такий заклад. Саме такий публічний інтерес має визначальне значення при розгляді даного спору, а не подальші трудові відносини призначеного керівника комунального закладу охорони здоров`я, які мають похідний, другорядний характер, і саме тому такий спір повинен вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

При цьому вказані постанови Великої Палати Верховного Суду обґрунтовані посиланням на пункт 9 частини першої статті 19 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Як зазначалось вище, позивач оскаржує виключно дії органу місцевого самоврядування щодо неукладання з нею трудового договору на певний строк та предмет цього спору не стосується оскарження рішень конкурсної комісії. Також позивач не звертався з аналогічним позовом до суду цивільної юрисдикції.

Колегія суддів також враховує, що за аналогічних спірних відносин між керівником комунального закладу освіти та місцевою радою щодо відмови укласти контракт на новий строк справу № 585/1320/21-ц розглянуто за правилами цивільного судочинства та у постанові Верховного Суду від 13.12.2022 по цій справі висновок щодо порушення правил юрисдикції відсутній.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що владні ознаки Обухівської селищної ради, які за загальними суб`єктними ознаками визначають зазначений спір як справу адміністративної юрисдикції, не змінюють приватноправової природи спірних відносин. У спірних правовідносинах відповідач не здійснює владні управлінські функції щодо позивача, а предметом судового захисту фактично є приватно-правові інтереси.

Отже, даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не може вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції правил адміністративної юрисдикції, оскільки даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст.ст. 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Керуючись ч.1 ст. 19, п.1 ч.1 ст. 238, ч.1 ст.239, ст.ст.315, 319 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №160/15109/22 - скасувати.

Провадження у справі № 160/15109/22 - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції, та що вона має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак

суддяІ.В. Юрко