Ухвала

від 18.04.2023 по справі 420/14470/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14470/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі за позовом приватного підприємства Росинка до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання зареєструвати податкову накладну №19 від 31 липня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року в повному обсязі задоволений позов приватного підприємства Росинка.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 04.04.2023 П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме:

- для надання обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права із наданням копії таких обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи;

- для надання документу про сплату судового збору в сумі 3721,50 грн;

- для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування інших підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння.

Відповідно до ч. 7. ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до п. 5.8 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, «офіційна електронна адреса» це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).

Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов`язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», порядок використання якої затверджено наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД.

Так, відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, копія ухвали апеляційного суду від 04.04.2023 була доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 05.04.2023 о 16:53 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 05.04.2023, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 17.04.2023 включно

14.04.2023 апелянт надав до суду клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема в частині надання доказів сплати судового збору.

Також в цьому клопотанні апелянт навів обґрунтування вимог апеляційної скарги та надав дві копії такого клопотання (відповідно о кількості учасників справ).

В обґрунтування клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт посилається на відсутність грошових коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 (залишок становить 1640,72 станом на 05.04.2023), на підтвердження чого додана копія виписки станом на 05.04.2023.

При розгляді та вирішенні клопотання апелянта про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 2 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного апелянтом до суду надано не було.

При цьому апеляційний суд зазначає, що відповідно до Реєстру підтверджень оплат Казначейства (КП ДСС) протягом березня 2023 апелянт здійснював сплату судового збору за подання апеляційних скарг в інших судових справах.

На підставі наведеного, враховуючи відсутність доказів того, що після продовження процесуального строку судовий збір буде сплачений апелянтом, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання та надання додаткового строку для виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання доказів сплати судового збору.

Також, у клопотанні про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги апелянт навів інші, на його думку причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою від 04.04.2023 апеляційний суд надав правову оцінку причинам пропуску строку на апеляційне оскарження, які були наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доданому до апеляційної скарги, та дійшов висновку про їх неповажність.

Так, зокрема, апеляційний суд встановив, що відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, інформації КП ДСС, рішення суду першої інстанції від 14.12.2022 ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження повний текст судового рішення складений 14.12.2022, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 13.01.2023.

Апеляційна скарга подана у паперовому вигляді безпосередньо до суду апеляційної інстанції 30.03.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, який встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України.

Перевіряючи доводи клопотання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд в ухвалі від 04.04.2023 зазначив, що за інформацією КП ДСС, електронний примірник рішення від 14.12.2022 по справі 420/14470/22 надіслано на електрону пошту od.official@tax.gov.ua представнику Головне управління державної податкової служби України в Одеській області 19.12.2022.

На вказану електронну пошту 19.10.2022 суд першої інстанції направив копію ухвали про відкриття провадженні у справі №420/14470/22, яка, відповідно до відповіді управління організації роботи ГУ ДПС в Одеській області була отримана податковим органом 19.10.2022 та зареєстрована за вх. №31014/5.

Також апеляційний суд зазначав, що рішення суду першої інстанції було оприлюднене в ЄДРСР 19.12.2022.

Отже, апеляційний суд, через суперечливість інформації щодо отримання апелянтом на офіційну електронну адресу копій процесуальних документів та не отримання рішення суду першої інстанції водній і тій же справі, вважав наведені апелянтом причини пропуску строку сумнівними, а отже такими, що не можуть бути визнані поважними.

При цьому апеляційний суд зазначав, що податковий орган був обізнаний про наявність справи та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, податковим органом був поданий відзив на позовну заяву в електронному вигляді (на електронну пошту суду першої інстанції), проте клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить жодних відомостей щодо вчинення апелянтом дій, спрямованих на отримання принаймні інформації щодо результатів розгляду справи. Посилання на проведення інвентаризації судових справи та отримання інформації з ЄДРСР щодо наявності оскаржуваного в цій справі рішення, також є сумнівним, оскільки оскаржуване рішення було оприлюднене в ЄДРСР 19.12.2022, а запит податкового органу на отримання копії рішення суду першої інстанції датований лише 27.03.2023. Відомості щодо отримання копії рішення суду першої інстанції на запит від 27.03.2023, відсутні.

За наведених обставин апеляційний суд в ухвалі від 04.04.2023 дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання поважними наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Перевіряючи, наведені апелянтом у клопотанні від 17.04.2023 інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд встановив, що у цьому клопотанні наведені такі самі підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, як і у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було додане до апеляційної скарги.

Отже, як наведені у клопотанні доданому до апеляційної скарги так, і наведені у клопотання від 17.04.2023 причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними в силу висновків, наведених в ухвалі апеляційного суду від 04.04.2023.

При цьому апеляційний суд зазначає, що апелянт був попереджений про наслідки як не зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, так і про визнання наведених причин неповажними. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В силу приписів ч. 2 ст. 2 ст. КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями самостійно відшуковувати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження. Інакше б означало вчинення судом дій, які зобов`язаний вчинити апелянт, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду під час перевірки виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарга без руху.

За встановлених апеляційним судом обставин, апелянт, у встановлений судом строк, не усунув недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору, а наведені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю підстав для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (постанова ВП ВС від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, має бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційної скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №420/14470/22.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 296, 298, 299, 321, 325, 327-329 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №420/14470/22.

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області (відокремленим підрозділом ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №420/14470/22.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №420/14470/22.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Домусчі С.Д.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.