Рішення

від 12.04.2023 по справі 759/13722/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13722/22

пр. № 2/759/981/23

12 квітня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Шум Л.М.

за участю секретаря: Сахнюк Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позов ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинської РДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ», ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом в якому просить суд: зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, виключити відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ», код ЄДРПОУ 42524410, за адресою: 03115, м. Київ, вулиця Академіка Єфремова, будинок 3, офіс 14 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивачка зазначає наступне.

Вона разом зі своєю донькою ОСОБА_2 з 1991 року є власниками квартири АДРЕСА_1 .

Однак, з грудня 2019 року на її адресу стала надходити поштова кореспонденція, адресована керівництву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ».

Після отримання відповіді на запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачці стало відомо, що за адресою - АДРЕСА_2 зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ». При цьому, дозволу на вищезазначену реєстрацію вона як власник квартири не надавала. Позивачка зазначає, що на її звернення щодо виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до Святошинського управління поліції ГУНП у місті Києві, до Головного управління ДПС у місті Києві, до Міністерства юстиції України було надано рекомендацію звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів у судовому порядку.

Крім того, позивачка наголошує, на порушенні Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» статті 41 Конституції України, яка встановлює принцип непорушності права власності та стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» під час державної реєстрації, надало реєстратору завідомо недостовірні відомості про місцезнаходження підприємства за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Академіка Єфремова, будинок 3, офіс 14, де підприємство фактично ніколи не знаходилося. Позивачка стверджує, що за вказаною адресою Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» не веде господарської діяльності, не має офісу за зазначеною адресою, тому відомості в реєстрі є недостовірними і підлягають виключенню.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила задовольнити позов.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому виклав свої мотиви незгоди з заявленими позовними вимогами, які зводяться до наступного.

Відповідач зазначає, що виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» неможливо провести без одночасного включення відомостей про його актуальне місцезнаходження. Також відповідач стверджує, що державний реєстратор, який проводив державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» не перебував і не перебуває у трудових відносинах із відповідачем. Крім того, відповідач, зазначає, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виключення відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, на думку відповідача квартира 14 та офіс 14 вказані у місцезнаходженні ТОВ «ГРАДЕЛС ЗЕТ» не є ідентичними.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.10.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

В підготовче засідання 17.01.2023 року позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та просила вирішити питання про закриття підготовчого засідання за її відсутності.

Відповідач та третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» в підготовче засідання не з`явилися із невідомих суду причин, про дату, час і місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про підтримку позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Передбачених ч. 2 статті 198 ЦПК України підстав для відкладення підготовчого засідання судом не встановлено. За наслідками проведення підготовчого засідання суд, ухвалою від 17.01.2023 року закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 12.04.2023 року.

В судовому засіданні 12.04.2023 року позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Єресько Олена Сергіївна підтримали свої позовні вмиоги.

Відповідач та треті особи у судове засіданні не не з"явилися, проте повідомлені належним чином про час та місце слухання справи, про що свідчать розписки, які містяться в матеріалах справи.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні судом було заслухано позицію позивачки та її представника, з`ясовано обставини справи.

Заслухавши думку позивачки та її представника, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , разом із своєю донькою ОСОБА_2 з 1991 року є власниками квартири АДРЕСА_1 .

Вказану квартиру родина позивачки, в кількості трьох осіб: позивачка, її донька та покійний чоловік, отримали 01.07.1991 року за ордером № 12420 серія Б від 01.07.1991 року.

Відповідно до розпорядження органу приватизації, у 1998 році квартира була приватизована на всіх членів родини позивачки, що підтверджує свідоцтво про право власності на житло, видане Ленінградською районною державною адміністрацією міста Києва № 4979 від 03.07.1998 року.

13.07.1998 року право власності на квартиру було зареєстровано в місті Києві міським бюро технічної інвентаризації і записано у реєстрову книгу за №6500.

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 12.07.2020 року та Витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №216976986 від 20.07.2020 року, підтверджують право власності доньки позивачки - ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири, прийняту у спадщину від батька.

Таким чином, з 1991 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З 30.08.2005 року у квартирі проживає позивачка разом з її рідною тіткою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджують відмітки у паспорті про реєстрацію.

Підтвердженням того, що ТОВ «ГРАДЕЛС ЗЕТ» самовільно використало для реєстрації місцезнаходження адресу позивачки, чим порушило її право власності, є надходження кореспонденції адресованої ТОВ «ГРАДЕЛС ЗЕТ» до поштової скриньки позивачки, що підтверджується наданими позивачкою та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, документами: довідкою Укрпошти з конвертом про повернення за закінченням строку зберігання; вкладенням повідомлення ф.22-а АТ «Укрпошта» для ТОВ «ГРАДЕЛС ЗЕТ», вкладенням повідомлення ф.22-в АТ «Укрпошта» для ТОВ «ГРАДЕЛС ЗЕТ», вкладенням повідомлення ф.22 АТ «Укрпошта», конвертом адресованим керівнику ТОВ «ГРАДЕЛС ЗЕТ».

Вказане свідчить про те, що на свою домашню адресу саме позивачка отримує кореспонденцію адресовану ТОВ «ГРАДЕЛС ЗЕТ».

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою - місто Київ, Святошинський район, вулиця Академіка Єфремова, будинок 3, офіс 14 зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ».

Крім того, позивачкою надано інформацію з відкритого онлайн-сервісу перевірки компаній - системи YouControl, де вказано, що керівник ТОВ «ГРАДЕЛС ЗЕТ» - ОСОБА_4 (у всіх випадках, особа зареєстрована за однією адресою), фігурує у 351 запису, з них він є керівником у 252 компаніях, а засновником (учасником) у 249 компаніях, що на думку позивачки може бути ознакою фіктивного підприємництва.

Судом встановлено, що позивачка зверталася за захистом своїх прав у порядку адміністративного судочинства до Окружного адміністративного суду міста Києва у серпні 2020 року з позовом про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації виключити відомості про місцезнаходження ТОВ «ГРАДЛЕС ЗЕТ» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою суду від 20.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк для подання заяв по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2022 року у справі № 640/19437/20, вирішуючи питання щодо юрисдикції спору, судом прийнято рішення про закриття провадження у справі та роз`яснено, що даний спір, має розглядатись в порядку цивільного судочинства, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 27.03.2016 у справі №809/3420/14.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ані відповідачем, ані третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» не спростовано доводів позивачки та не надано доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» за вищевказаною адресою провадить господарську діяльність або з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В матеріалах справи, а також під час дослідження документів, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом не встановлено правових підстав для знаходження Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Академіка Єфремова, будинок 3, офіс 14.

Суд критично ставиться до дововід відповідача викладених у відзиві.

Згідно завдань та основних засад цивільного судочинства, встановлених п. 4. ч. 2 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність сторін, тобто, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідач зазначає, що виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» неможливо провести без одночасного включення відомостей про його актуальне місцезнаходження, що спростовується правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, де суд дійшов висновку, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що державний реєстратор, який проводив державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» не перебував і не перебуває у трудових відносинах із відповідачем.

Проте, відповідач не надав суду докази для підтвердження своїх доводів. Крім того, суд зазначає, що твердження відповідача, щодо трудового статусу державного реєстратора, який проводив державну реєстрацію місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» не стосується предмету спору та не впливає на те, що саме відповідач уповноважений забезпечити ефективне відновлення та захист порушених прав та інтересів позивача, що підтверджується висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17.

Крім того, у порядку досудового врегулювання спору, позивачка надала суду докази звернення до Святошинського управління поліції ГУНП у місті Києві з заявою про порушення кримінальної справи про шахрайство, до Головного управління ДПС у місті Києві з проханням внести зміни у ЄДР щодо запису місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ», оскільки контролюючому органу надано повноваження звертатися до суду з метою забезпечення контролю за виконанням податкового обов`язку платниками податків, на що позивачу було надіслано відповідь «Про розгляд заяви» №/Ш/26-15-02-01-15 від 16.01.2020 року, у якій повідомлено, що держателем ЄДР є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування реєстру, а рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду, до Міністерства юстиції України, з обґрунтуванням порушення права власності Позивача та проханням внести зміни у ЄДР щодо запису місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ», на що позивачу було надіслано відповідь №4547/Ш-25839/19.1.2 від 30.01.2020 року, у якій повідомлено, що державна реєстрація здійснюється за заявницьким принципом і відповідальність за надання недостовірних відомостей, що підлягають внесенню в ЄДР несуть особи, які внесли до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору завідомо неправдивих відомостей та рекомендували звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Щодо доводів відповідача, що квартира 14 та офіс 14 вказані у місцезнаходженні Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» не є ідентичними, суд перевірив правовстановлюючі документи позивачки на квартиру та зробив висновок, що будинок АДРЕСА_3 є житловим приміщенням, тому в ньому не передбачено офісних приміщень, крім того позивачка надала суду докази того, що саме позивачка отримує на свою домашню адресу кореспонденцію, адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ», доказів на спростування вказаної інформації відповідачем не надано.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що дійсно в реєстраційній справі Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» містяться недостовірні відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, а тому вимога позивачки щодо зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, виключити відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі».

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 93 ЦК України визначено місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 року, врегульовано порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Так, за приписами ч. 1 ст. 25 Закону №755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.

Згідно висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 910/7164/19 для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

За приписами ч. 2 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Недосконалість національного законодавства та прогалини в правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист її порушених прав в обраний нею спосіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, викладено правову позицію, згідно з якою особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.75 року у справі «Голден проти Сполученого королівства»).

У цьому зв`язку з суд вважає, що у межах вирішення даної справи, повною мірою забезпечено право позивачки на розгляд позову з дотриманням принципу рівності, справедливості та неупередженості, з метою ефективного захисту її порушених прав та інтересів.

Керуючись статтею 41 Конституції України, статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», статтями 93, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 12, 81, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинської РДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ», ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, виключити відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДЕЛС ЗЕТ», код ЄДРПОУ: 42524410, за адресою: 03115, м. Київ, вул. Академіка Єфремова, будинок 3, офіс 14 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: Л.М.Шум