Ухвала

від 18.04.2023 по справі 712/2987/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/171/23 Справа № 712/2987/23 Категорія: ст.171 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 секретаря за участю прокурора представника власника майна ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022250310000601 від 06.04.2022 року,

в с т а н о в и в:

Прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні № 12022250310000601 від 06.04.2022 року.

Просила слідчого суддю накласти арешт на вилучене майно, а саме: вантажний автомобіль (цистерн) марки DAF FT XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 2005 року випуску, червоного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна ТЗ НОМЕР_3 , категорія ТЗ - вантажний автомобіль.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2023 року у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор не довів слідчому судді необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження). Клопотання прокурора фактично зводиться до формального перелічення правових підстав для застосування такого заходу, без належного обґрунтування доведення такої необхідності.

Не погодившись з ухвалою, прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 04.04.2023 року скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Постановити нову ухвалу про задоволення клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022250310000601 від 06.04.2022 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказує, що, приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання прокурора, слідчий суддя не в повній мірі врахував положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, відповідно до яких майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному, чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання прокурора, слідчий суддя не в повній мірі врахував наявні обставини, чим допустив невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження.

17 квітня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу прокурора від адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_9 .

Заперечення мотивоване тим, що прокурор в скарзі не зазначає, які саме порушення вимог КПК України були порушенні слідчим суддею під час постановлення ухвали.

Крім того, кримінальне провадження № 1202250310000601 було внесене до ЄРДР 06.04.2022 року за заявою директора ТОВ «ВВС Ексім» ОСОБА_10 про те, що не був доставлений вантаж до місця розвантаження при невідомих обставинах.

В апеляційній скарзі прокурор посилається на покази водія ОСОБА_11 , який дійсно повідомив, що зійшов з маршруту, і не доставив вантаж, оскільки пошкодились на тягачеві два задніх колеса і він залишив авто на стоянці АЗС. Однак прокурор не вказав, що причиною залишення даного авто на АЗС стало те, що почались вибухи, так як ОСОБА_11 був на території Донецької області, оскільки розпочалася війна.

Під час досудового розслідування, автомобіль марки DAF FT XF 95.430, який на праві власності належить ОСОБА_9 , був оголошений в розшук. Даний автомобіль перебував в оренді у ТОВ «Трансагрохім Логістик» (директор ОСОБА_12 ).

02.08.2022 року директор ОСОБА_12 повідомив листом Черкаський відділ ГУНП в Черкаській області, що автомобіль вдалось знайти та повернути.

В подальшому, ТОВ «Трансагрохім Логістик», директором ОСОБА_12 було відшкодовано завдані ТОВ «ВВС ЕКСІМ» збитки, про що теж повідомлялось листом слідчого ОСОБА_13 .

Крім того, директором ТОВ «ВВС ЕКСІМ» направлялась до слідчого заява, де було зазначено, що їм відшкодовано завдану шкоду, у зв`язку з чим просять закрити кримінальне провадження № 1202250310000601.

Адвокат звертає увагу, що з моменту виявлення авто і повідомлення слідчого 02.08.2022 року слідчим не проведено з даним транспортним засобом жодної слідчої дії. Та лише 23.03.2023 року даний автомобіль був визнаний речовим доказом.

В зв`язку з вищевикладеним представник у запереченні просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу слідчого судді від 04.04.2023 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримують апеляційну скаргу, пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокрема арешт майна.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури про арешт майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, та не містить достатньо правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

Встановлено, що у провадженні Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022250310000601 від 06.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

За даними матеріалів досудового розслідування, 10 лютого 2022 року між ТОВ «ВВС ЕКСІМ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хоткевич Гната, буд. 12, офіс 177 в особі менеджера транспортно-експедиторської діяльності ОСОБА_14 та ТОВ «Трансагрофірма», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в особі директора ОСОБА_12 був укладений договір № 460/Д про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування.

22 лютого 2022 року від підприємства ТОВ «ВВС ЕКСІМ» на електронну адресу ТОВ «ТРАНСАГРОХІМ ЛОГІСТИК» була направлені заявка № 163/02 на здійснення перевезення вантажу, а саме : КАС (карбамідно-аміачної суміші) за маршрутом смт. Сахновщина (Харківська область) - смт. Очеретине (Ясинуватський район, Донецька область).

Заявка була прийнята до виконання, що підтверджено підписами та печатками ТОВ «ТРАНСАГРОХІМ ЛОГІСТИК» на вказаному документі та скерована на електрону пошту ТОВ «ВВС ЕКСІМ».

Відповідно до ТТН, для виконання умов договору (перевезення вантажу), ТОВ «ТРАНСАГРОХІМ ЛОГІСТИК» було надано транспортний засіб марки DAF FT XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп марки ELZAM, реєстраційний номер НОМЕР_4 . Даний транспортний засіб перевізник використовує відповідно до договору оренди.

Згідно заявки № 163/02 від 22 лютого 2022 року до договору № 460/Д від 10.02.2022 року, 23 лютого 2022 року виїхав вантажний автомобіль (цистерн) марки DAF FT XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки ELZAM, реєстраційний номер НОМЕР_4 , водієм якого, згідно заявки та ТТН є ОСОБА_11 , по маршруту смт. Сахновщина, Харківської області, де здійснювалась загрузка вантажу, а саме: на території ТОВ «Агропартнер» до смт. Очеретине, Ясинуватського району, Донецької області за замовленням ТОВ «Агробета» з вантажем КАС (Карбамідно-аміачна суміш).

В ході досудового розслідування встановлено, що вищевказаний вантаж не прибув до місця відвантаження, а саме : до смт. Очеретине, Ясинуватського району, Донецької області та зник разом з транспортним засобом.

06 травня 2022 року слідчим винесено постанову про оголошення в розшук транспортних засобів, а саме: вантажного автомобіля (цистерна) марки DAF FT XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 2005 року випуску, червоного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна ТЗ НОМЕР_3 , категорія ТЗ - вантажний автомобіль з повною масою понад 7,5 т., з причепом марки ELZAM 3-NC-380, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1995 року випуску, білого кольору, VIN НОМЕР_5 , номер шасі ТЗ НОМЕР_5 , категорія ТЗ- состави транспортних засобів з тягачем категорії «С».

23.03.2023 року за адресою: автомобільна дорога Миколаїв - Костянтинівка Р 65 км., блокпост «Береза», Сумська область, працівниками ВП № 1 (м. Глухів) Шосткінського РУП ГУНП в Сумській області, було зупинено та вилучено: вантажний автомобіль (цистерн) марки DAF FT XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 2005 року випуску, червоного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна ТЗ НОМЕР_3 , категорія ТЗ - вантажний автомобіль з напівпричепом марки «KAESSBOHRER», НОМЕР_6 , який згідно із товаро - транспортною накладною 23.03.2023 року заповнений «Карбонатно-аміачна суміш № 32 в кількості 25180,00».

24.03.2023 року слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами, вилучених в ході огляду місця події від 23.03.2023 року за адресою: автомобільна дорога Миколаїв -Костянтинівка Р 65 км., блокпост «Береза», Сумська область, працівниками ВП № 1 (м. Глухів) Шосткінського РУП ГУНП в Сумській області було зупинено та вилучено: вантажний автомобіль (цистерн) марки DAF FT XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 2005 року випуску, червоного кольору, VIN: НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна ТЗ НОМЕР_3 , категорія ТЗ - вантажний автомобіль.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У клопотанні прокурор вказує на необхідність збереження речових доказів з метою недопущення їх зміни, втрати, заволодіння. Разом з тим, клопотання прокурора зводиться до формального перелічення правових підстав для застосування такого заходу, без належного обґрунтування, доведення такої необхідності.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги частин 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала слідчого судді обґрунтована та належним чином мотивована, тому підстав для скасування ухвали, за доводами апеляційної скарги прокурора, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 171, 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022250310000601 від 06.04.2022 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4