Рішення

від 11.04.2023 по справі 394/565/21

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

11.04.2023 2/394/55/23

394/565/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

адвокатів: Іванченка В.В.

Чарухи Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Новоархангельська селищна рада Кіровоградської області, приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна про встановлення фактів, що мають юридичне значення та зміну черговості одержання права на спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачки про встановлення фактів, що мають юридичне значення та зміну черговості одержання права на спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці семидесяти років помер їх рідний дядько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21.04.2021 року Новоархангельським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 87 років померла їхня тітка ОСОБА_5 (дружина їхнього дядька ОСОБА_4 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 23.03.2021 року Новоархангельським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Зазначенні особи за життя перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (номер витягу 00030455519).

Мама позивачів знаходилась у безпосередньому родинному зв`язку з померлим ОСОБА_4 та була близьким родичем померлому, а саме рідною сестрою.

Позивачі за ступенем спорідненості доводились племінниками померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Померлі постійно проживали в с. Свердликове Новоархангельського району (на той час, зараз - Голованівський) Кіровоградської області.

За період спільного проживання у дядька та тітки спільних дітей чи окремо в кожного дітей не було, а тому тягар догляду за ними був у позивачів та їх матері. Останні відносились до позивачів, як до рідних дітей, і неодноразово в період їх спільного проживання наголошували на тому, що все майно, яке було нажито ними за життя, вони передадуть позивачам за заповітом.

У зв`язку зі зміною сімейних обставин, а саме необхідності догляду за померлими в 2014 році позивачі переїхали на постійне місце проживання з АРК до с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області.

Позивач ОСОБА_1 , після переїзду на територію України, подарував та переоформив на покійного дядю свій автомобіль - Шкоду Октавію 2010 року випуску, для того, щоб останній мав можливість возити свою дружину - тітку до магазину, в лікарню, коли позивачі були на роботі. В сім`ї були довірливі відносини. Так, позивачі з дядьком постійно обробляли його паї спільною технікою, дбали про дядька та його дружину, придбавали продукти харчування, ліки, неодноразово возили їх до лікарні в смт Новоархангельськ та в м. Київ, до своїх знайомих лікарів.

В 2015 році позивачі придбали в АДРЕСА_1 , однокімнатну квартиру з метою переїзду в м. Київ на роботу та на сімейній раді було прийнято рішення придбати також квартиру по сусідству для дядька та його дружини, спочатку планувалось, що в означену квартиру дядько та його дружина будуть переїздити на період зими, а потім і на постійне місце проживання, коли поступово продадуть своє майно в с. Свердликове. Необхідність переїзду дядька та його дружини була для того, щоб за ними можливо було здійснювати і в подальшому догляд, адже вони мали тяжкі хвороби, мали похилий вік, потребували стороннього догляду.

Для придбання квартири позивачі підшукали через знайомого ріелтора варіанти, неодноразово привозили до майбутньої квартири дядька та його дружину, потім, так, як коштів в дядька не хватало на таке придбання вони надали зі своїх збережень 10000 доларів США, з яких близько 5000 доларів США також позичали у своїх знайомих та друзів.

Після придбання квартири позивачі зробили в будинковолодінні дядька та його дружини решітки та замінили вікна, мали встановити сигналізацію, для того, щоб дядько та його дружина могли покинути будинок на час зими.

Потім позивачі знайшли для автомобіля ОСОБА_6 , що належав позивачеві ОСОБА_7 та був зареєстрований на дядька (був по суті подарований ОСОБА_8 дядькові), автогараж поблизу свого автогаражу там же в АДРЕСА_1 . Для придбання такого автогаражу було продано автомобіль Кіа Соренто 2009 року.

Всі сімейні свята позивачі проводили виключно з дядьком та його дружиною, в селі всі сусіди та односельці знали та знають, що дядько та його дружина позивачів називали синами, планували залишити все майно в спадок саме їм, однак вони не настоювали про таку дію, довіряючи будь - яким рішенням дядька.

ОСОБА_4 раптово помер від наявних у нього серцевих хвороб та, на погляд позивачів, не встиг скласти заповіт, як обіцяв під час спільних розмов.

Після смерті ОСОБА_4 залишилось наступне спадкове майно: земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 1,7802 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Свердликівської сільської ради кадастровий номер 3523685600:02:000:0744; земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,9382 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Свердликівської сільської ради кадастровий номер 3523685600:02:000:0532; ідеальна частка земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,2114 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_2 кадастровий номер 3523685601:51:000:0112; ідеальна частка земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_2 кадастровий номер 3523685601:51:000:0111; ідеальна частка житлового будинку в АДРЕСА_2 ; ідеальна частка квартири АДРЕСА_3 ; ідеальна частка нежитлового приміщення площею 3,7 кв.м. по АДРЕСА_1 ; ідеальної частки автомобіля Шкода Октавія Тур 2007 року випуску д.н.з. НОМЕР_3 , хоча даний автомобіль фактично належав позивачеві, та при його переїзді з АРК в 2015 році позивач тимчасово оформив свій автомобіль на дядька.

Також фактично був придбаний за кошти автогаражний бокс № НОМЕР_4 в кооперативі «Озерний» в с. Софіївська Борщагівка Києво - Святошинського району Київської області, хоча оформлення відбулось по договору дарування на тітку.

Оскільки дядько раптово помер, після поминок по ньому, з його дружиною ОСОБА_5 та після консультації в нотаріуса в смт Новоархангельськ було досягнуто згоди, що мати позивачів, як спадкоємець другої черги, прийме поки що його частку в квартирі та нежитловому приміщенні в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, а вона прийме все інше спадкове майно, якщо позивачі будуть продовжувати за нею доглядати та дбати, потім вона залишить заповіт відразу на позивачів. Такі дії потрібні були для того, щоб зекономити на переоформленнях всього майна та сплаті обов`язкових платежів, тим більше вони довіряли один одному, позивачі стидались з тіткою говорити про свої майнові інтереси в майні дядька та її майні.

Однак, в серпні - вересні 2020 року, коли мама позивачів з дружиною дядька поїхали до нотаріуса, вона тяжко захворіла та не встигла приступити до оформлення, потім позивачі забрали до м. Києва тітку, адже їй було тяжко в с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області жити після смерті дядька в їх будинкові.

Через деякий час тітка повернулася до с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області та позивачі переїхали за нею, щоб здійснювати догляд. Крім позивачів за померлою також доглядала їх мама.

В грудні 2020 року ОСОБА_5 оформила свою частину спадщини після смерті свого чоловіка - дядька позивачів, маючи намір в послідуючому частину рухомого майна (трактор, причіпне обладнання та інше рухоме майно) продати, а на все інше майно нерухомість земельні ділянки зробити заповіт на ім`я позивачів.

В січні 2021 року ОСОБА_5 тяжко захворіла, в неї було виявлено короновірусну інфекцію, на час перебування тітки в лікарні був відсутній з нею будь-який контакт, оскільки лікарі не допускали до тітки з тією метою, щоб забезпечити недопущення зараження даними видом інфекції позивачів, але разом з тим вони кожен день приїжджали до лікарні, купували тітці необхідні ліки, передавали засоби гігієни, які їм говорили купувати ліки, а також передавали продукти харчування, в більшості молочні продукти та червону ікру, які зміцнювали імунітет, тобто слідували чітким інструкціям лікарів, які проводили лікування тітки, також мама позивачів провідувала тітку та купувала їй мінеральну воду. Наголосили на тому, що деякі ліки, які могли б допомогти померлій позивачі купували в м. Києві, оскільки на території Новоархангельщини вони були відсутні в аптеках.

18.03.2021 року, не дивлячись на старання лікарів та наявність відповідних ліків, тітка померла.

Позивачі наголошували на тому, що вони проживали однією сім`єю, як з дядьком та тіткою до часу їх смерті, були пов`язані спільним побутом, проживали разом, мали взаємні права та обов`язки, доброзичливо ставились один до одного, вони допомагали за життя померлим, як в матеріальному так і в морально-психологічному плані, підтримували їх та займались їх похованням.

Звернули увагу, що померлі дядько та тітка обоє перебували у похилому віці та потребували стороннього догляду в силу хвороб, які в них були наявні, за загальним правилом похилий вік особи починається з 60 років (на підставі досліджень, проведених Всесвітньою організацією охорони здоров`я).

Позивачі на даний час не можуть приступити до оформлення спадкових прав з однієї із причин того, що законодавством не встановлено іншого способу (порядку) встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, ніж як вирішення цього питання у судовому порядку.

Установлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

У зв`язку з чим позивачі вимушені звертатись до суду з даною безспірною вимогою.

У випадку позивачів вони є спадкоємцями четвертої черги та бажають з спадкоємцем другої черги успадкувати належне померлій майно, місцем відкриття спадщини є територія Новоархангельського району Кіровоградської області.

Наголошували, що відповідач, після смерті дядька та тітки уникає будь-яких контактів з ними не бажає спілкуватись, стверджує, що все належить їй, хоча за життя декілька разів відвідувала померлих, будь-якої виду допомоги їм не надавала, та після смерті дядька приїздила на поминки і в сімейному колі в присутності свідків прохала, щоб позивачі і в подальшому доглядали за тіткою, а вона не буде претендувати на спадщину.

Позивачі, як вказувалось вище, проживали разом з дядьком та тіткою, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, займались доглядом померлих, як осіб похилого віку, ремонтом домоволодінь, в яких спільно проживали, матеріально забезпечували померлих, опікувались про них протягом майже семи років, це виражалось не тільки в наданні матеріальної допомоги, а в живому спілкуванні, порадах, святкуваннях днів народжень, як їхніх так і померлих, приготуванні їжі, прибиранні та облаштуванні приміщення, де вони проживали разом (оскільки померлі враховуючи їх похилий вік не могли це здійснювати в повній мірі), поїздок на спільний відпочинок на річку, море, до лісу, читанні газет, розповідей про події в селі та в світі, поїздок до аптек, лікарні та відділу соціального забезпечення населення.

Просили суд врахувати, що померлі, крім похилого віку, тяжко хворіли та потребували стороннього догляду, який вони, вважаючи своїм обов`язком, по черзі здійснювали.

А відповідачка жодних цих дій не вчиняла та взагалі не цікавилась побутовим життям померлих, зокрема рідної сестри.

На погляд позивачів скоріш за все померла не могла знати, що за нормами матеріального права її сестра, відповідач у справі, після її смерті, може успадкувати належне їй майно, а позивачі залишаться осторонь.

Наявність у позивачів документів на придбане померлими майно вже вказує, що у них існували довірчі відносини.

За таких обставин, на погляд позивачів, вони мають повне моральне право спадкувати разом з відповідачкою належне померлій майно, на підставі положень ст. ст. 1259 ч. 2, 1264 ЦК України.

Позивачі просили суд встановити факт спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з лютого 2014 року по час її смерті; змінити черговість одержання права на спадкування майна (права на майно) після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області; визнати за позивачами, як спадкоємцями четвертої черги, право на спадкування майна (права на майно) після смерті ОСОБА_5 , разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_3 /т.1 а.с.5-16/.

Представник відповідачки ОСОБА_9 надав суду відзив, у якому зазначив, що позивачі стверджують, що вони проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до відкриття спадщини, а тому віднесені до спадкоємців, які мають право на спадкування у четверту чергу. При цьому звернув увагу суду, що племінники не включаються до складу жодної із черг спадкоємців за законом. Сестра відповідачки (спадкодавець) і її чоловік були заможними людьми, фізично дієздатні і в сторонній матеріальній допомозі не потребували, що саме позивачі навели в позові про придбання майна сім`єю спадкодавця.

Із наданих документів не вбачається, що вони спільно проживали із спадкодавцями в будинку по АДРЕСА_2 , а проживали зі своїми батьками по АДРЕСА_4 .

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); матеріальне забезпечення спадкодавця; надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

У зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.

Зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261-1265 ЦК України.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Сестра відповідачки (спадкодавець) і її сім`я були матеріально забезпеченими людьми і сторонньої допомоги не потребували.

Представник відповідачки просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі /т.1 а.с.128-132/.

У своїй відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_10 зазначив, що підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); матеріальне забезпечення спадкодавця; надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Перший юридичний факт підтверджується показами свідків, які будуть допитані в судовому порядку під час розгляду справи по суті.

Матеріальне забезпечення спадкодавця підтверджується: видатковими накладними, щодо обслуговування транспортного засобу KIA Sorento НОМЕР_5 , який в подальшому було продано та за виручені кошти придбано авто гаражний бокс № НОМЕР_4 в кооперативі «Озерний» в с. Софіївська Борщагівка Києвосвятошинського району Київської області; видатковими накладними, щодо обслуговування транспортного засобу Skoda Octavia НОМЕР_6 . квитанціями, щодо сплати комунальних платежів за утримання квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5

Також варто зазначити, що безпосереднім похованням спадкодавців займалися також позивачі, підтвердженням чого є накладна № 31 від 05.11.2020 року щодо замовлення, придбання та установки пам`ятника ОСОБА_4 та довідка від 14.09.2021 року № 453.

Надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві та тривалість здійснення таких дій підтверджується довідкою Свердликівського сільського старости, що міститься в матеріалах справи /т.1 а.с.228-229/.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що його місце проживання зареєстровано по АДРЕСА_4 . Фактично він проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доводилися йому дядьком та тіткою, у них були дуже гарні родинні стосунки, він відносився до них як до батька та матері при тому, що має власних рідних батьків. В період 2014-2021 років він не мав постійного місця проживання, проживав як в селі, так і в місті Києві. Це зумовлено його життєвою ситуацією, він не мав офіційного місця роботи, тому працював як у селі, так і підробляв м. Києві (в сфері музики). До 2014 року він проживав в Криму, там його робота була сезонною, в основному влітку, а на весні та восени він працював у селі. З боку сім`ї покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він ніяких коштів не отримував, допомагав їм безкорисно, оскільки в сім`ї в них були дуже гарні стосунки. Іноді він з братом робили їм подарунки, дарували Айфон та Айпад , привозили гостинці. Під час його приїздів до села він здебільшого ночував у батьківському будинку, але спільне господарство він вів із покійними дядьком та тіткою. Зокрема він обробляв їхню присадибну земельну ділянку, допомагав у ремонті будинку, встановлював ванну та пральну машинку, будував альтанку у дворі, ремонтував гараж. До 2018 року сім`я покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були «на ногах», безпорадними чи немічними їх назвати не можна, проте після 2018 року стан здоров`я їхній почав погіршуватися, тому періодично він надавав допомогу рідним. Така допомога виражалася у поїздках до медичних закладів (возили як ОСОБА_13 так і ОСОБА_14 ), купували ліки, передавали ліки, оплачували лікування тощо. ОСОБА_15 лікувався в м. Кіровограді, а потім в м. Києві. Останнім часом у дядька погіршився зір, тому на великі відстані він за кермом їздити не міг, його возив сам позивач, або ж його батько на автомобілі дядька або ж позивача. Пояснив, більше допомоги було від його сім`ї ( ОСОБА_16 ) для сім`ї покійних ОСОБА_17 , аніж навпаки. ОСОБА_15 займався обробітком землі, обробляв близько 20 га, у цьому йому допомагав позивач та його батько, виручені кошти від обробітку ні з ким не ділив, їх велика частина витрачалася на лікування. За життя дядько просив позивача не залишати тітку, належним чином доглядати її на старості, дбати про неї. В даній розмові він висловив бажання скласти заповіт на його користь. Чому він його не склав - позивачеві не відомо. Позивач займався організаційними питаннями під час похорону дядька, встановлював йому пам`ятник, вважає це своїм обов`язком. Позивач пояснив, що ОСОБА_18 також мала хвороби, лікувала тиск, вуха, очі. Вони часто возили її до медичних закладів в м. Кіровоград. В останні дні вона захворіла на коронавірусну інфекцію, від якої і померла. На лікуванні вона була близько тижня.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що на даний час він проживає в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області. З даним позовом до суду він звернувся для реалізації своїх спадкових прав, що виникли після смерті сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Померлі доводяться йому дядьком та тіткою відповідно, у них були дуже гарні, теплі родинні стосунки. 2014 році він переїхав з Криму на проживання в с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області до своїх дядька та тітки. Його переїзд частково був пов`язаний як з окупацією вказаної території, так і з тим, що покійні мали проблеми зі здоров`ям та потребували стороннього догляду, оскільки фізично працювати не могли, а побут життя в селі вимагав фізичної праці. Сім`я покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїх дітей не мала, тому до позивачів вони ставилися як до рідних синів. Покійний ОСОБА_4 мав рак легень, тому позивач допомагав йому у повсякденному житті, по господарству, а також займався його лікуванням, зокрема купував ліки, возив до лікарні, домовлявся з лікарями. Джерелом доходу сім`ї ОСОБА_17 та ОСОБА_16 (батьків позивачів) було обробіток землі, в якому позивачі безпосередньо також приймали участь, прибуток від обробітку сім`ї ділили порівну. Пояснив, що більшу половину часу в період з 2014 по 2020 рік він прожив у селі з померлими, проте періодично виїжджав до м. Київ по справам, де проживала його сім`я (дружина з дитиною). У 2020 році його дядько ОСОБА_4 раптово помер. За життя дядько наполегливо просив його не покидати тітку, хоча і так позивач до неї ставився, як до рідної матері. Після смерті дядька, у позивача був намір забрати тітку ОСОБА_5 на постійне місце проживання до м. Києва для того, щоб доглядати її, у квартиру, яку він та сім`я ОСОБА_17 придбали спільно за життя дядька. Ще протягом 40 днів позивач на постійній основі проживав у селі Свердликове, у будинку дядька та тітки, де займався організаційними моментами з приводу поховання та поминальних обідів, продажу автомобіля ОСОБА_19 , який належав сім`ї ОСОБА_17 . Пояснив, що на постійне місце проживання тітка так і не виїхала до м. Київ, проте періодично приїздила. В свою чергу періодично і позивач приїздив до тітки для того, щоб допомогти по господарству, купував їй продукти харчування. Крім того, позивач займався лікуванням тітки, купував їй ліки та возив до лікарні. Тітка поборола хворобу на рак, мала катаракту правого ока. Крім самого позивача, ОСОБА_21 допомагав його брат, та його батьки. Пояснив, що його батьки також проживають у с. Свердликове, тому практично щодня він їх навідував, були випадки коли позивач залишався ночувати у батьків. Також додав, що у вільний час ОСОБА_18 могла їздити відпочивати. Документально підтвердити те, що він надавав кошти на покупку квартири у м. Києві для дядька та тітки він не може, проте пояснив, що частину коштів він брав у борг, про що писав розписку. Також пояснив, що ОСОБА_18 також раптово померла від хвороби коронавірусу, як раптово помер і ОСОБА_15 , на його думку, вони не встигли зробити заповідальне розпорядження через раптову смерть.

Представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_10 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Судові витрати просив віднести за рахунок позивачів.

Представник відповідачки ОСОБА_22 в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, наголошував, що позивачами не надано відповідних доказів на підтвердження фактів, викладених у позовній заяві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності /т.1 а.с.97/.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, позов підтримала, заперечень не має /т.1 а.с.110/.

Судом за клопотанням учасників було допитано наступних свідків.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що відповідачка у справі доводиться їй двоюрідною тіткою. Сім`ю покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знає протягом п`ятидесяти років, померлі близько спілкувалися з її батьками. Позивачів знає як односельців, пояснила, що останні проживали в сім`ї зі своїми батьками і ніколи разом із померлими ОСОБА_17 не проживали. Вони дійсно родичалися, проїздили на свята, в них були гарні сімейні стосунки, проте спільного господарства не вели. Зі слів односельців (с. Свердликове Голованівського району Кіровоградської області) їй відомо, що позивачі розповідали, що покійний дядько ОСОБА_4 допоміг їм придбати квартири та автомобілі. Вона близько спілкувалася з покійною ОСОБА_5 , але остання ніколи їй не розповідала про допомогу (в тому числі і матеріальну) з боку позивачів. Також їй відомо, що покійний ОСОБА_4 часто допомагав матеріально своїм племінникам - позивачам ОСОБА_7 та ОСОБА_24 . За життя померлі вели активний образ життя, постійно були «на ногах» та сторонньої допомоги не потребували, якщо їм потрібна була допомога у виді робочої сили, то вони наймали сторонніх людей, які за оплату допомагали їм. Про наміри покійних у залишенні спадщини для позивачів їй нічого не відомо. Пояснила, що покійний ОСОБА_4 займався обробітком землі, тому відповідно мав дохід. На запитання пояснила, що ОСОБА_9 доводиться їй рідним братом. З приводу даної судової справи з братом не спілкувалася. На передодні смерті ОСОБА_5 хворіла, про неї піклувалися її родичі та сама свідок. Відповідачка у справі, ОСОБА_3 , приїздила до померлих щороку, проживала в них протягом трьох місяців, оскільки мала довготривалу відпустку. В неї з померлими були гарні родинні стосунки.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що знає, як позивачів, так і відповідачку у справі як односельців. Позивачі спільно з родиною померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживали. Йому відомо, що позивачі проживали в Криму, а після 2014 року в Києві. Позивачі матеріально ніяк не підтримували сім`ю ОСОБА_17 , було навіть навпаки. Він особисто знає родину ОСОБА_17 , оскільки як він, так і вони від народження проживали в с. Свердликове Голованівського району Кіровоградської області, крім того вони були кумами ти гарними друзями. Також свідок пояснив, що ОСОБА_4 працював управляючим в сільгосппідприємстві, а він - агрономом. Загалом стороннього догляду чи допомоги сім`я померлих ніколи не потребувала, навіть в той час коли перед смертю ОСОБА_4 прихворів, його дружина ОСОБА_5 була при здоров`ї та цілком справлялася та доглядала чоловіка. Про наміри сім`ї ОСОБА_17 залишити спадщину, чи написати заповіт на позивачів йому нічого не відомо. Йому відомо, що за життя померлі придбали житлову квартиру в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району, також квартира в них була і в Криму. Нерухомість вони придбали задля того, щоб зберегти гроші, оскільки були добре матеріально забезпеченими. Які були стосунки у позивачів з померлими, особисто йому не відомо. При ньому вказані особи ніяких матеріальних цінностей один одному не передавали.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що сторін у справі знає як односельців. З відповідачкою у справі росла на одній вулиці. Позивачі молодші від неї за віком. Позивачі ніколи не проживали однією сім`єю з померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тим більше не вели спільного господарства, проживали вони окремо. Їй відомо, що позивачі проживали в Криму, а потім в Києві, дійсно родичалися та приїздили в гості до сім`ї ОСОБА_17 . ОСОБА_27 ніколи не допомагали померлим, навпаки, сім`я ОСОБА_17 постійно допомагала позивачам, це їй відомо зі слів самої ОСОБА_5 . Проте, щоб померлі хотіли залишити спадщину позивачам їй не відомо. Чула, що ОСОБА_4 висловлював думку про те, що за життя достатньо допоміг своїм племінникам, тому все що залишиться після його смерті він залишає своїй дружині - ОСОБА_21 . Крім того, сама ОСОБА_5 розповідала їй, що документально оформила всі документи на спадщину після свого чоловіка на себе, думок про залишення спадщини позивачам вона не виражала. Загалом з відповідачкою у справі, ОСОБА_3 , вона не спілкується. Відповідачка приїздила в село у відпустку, часто допомагала своїй сестрі ОСОБА_28 . Проте, приблизно рік назад від відповідачки дізналася про те, що в суді перебуває дана судова справа, відповідачка просила її пояснити суду правду.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що з відповідачкою у справі вони далекі родичі. Позивачів знає як односельців. Пояснила, що також знала та спілкувалася із сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_5 її кума. Із ОСОБА_30 вона працювала в колгоспі, він на посаді головного інженера, вона - на посаді секретаря. Їй відомо, що ОСОБА_16 Фікрет проживав у Києві, а ОСОБА_31 у Криму, однією сім`єю позивачі з померлими ніколи не проживали. Дійсно, вони родичалися, позивачі приїздили на свята, дні народження, але спільного господарства не вели. Матеріально позивачі ніколи не забезпечували померлих, більш того було навпаки. Сім`я ОСОБА_17 багато допомагала як самим позивачам ( ОСОБА_32 та Фікрету), так і їхнім батькам, зокрема допомагали будувати будинок останнім. Коли ОСОБА_4 захворів, то всюди про нього піклувалася, допомагала та обходила його дружина - ОСОБА_5 . Сторонньої допомоги їх сім`я не потребувала. Свідок особисто мала розмову з покійною ОСОБА_5 при якій та їй розповіла, що за життя вони з чоловіком достатньо допомогли позивачам, і тепер все що залишилося після смерті чоловіка залишається для неї. Про наміри як ОСОБА_5 хотіла розпорядитися своїм майном їй нічого не відомо. Також покійна розповідала про наміри переїхати на проживання до м. Київ. До суду свідок приїхала із внуком, пояснила, що про засідання вона дізналася телефоном від дружини ОСОБА_9 . Свідком у суді її попросила бути сама відповідачка, в той час коли приїздила у село. Також свідок розповіла про чутки, які ходять в селі з приводу судової справи. Також вона пояснила, що відповідачка ОСОБА_3 та померла ОСОБА_5 - рідні сестри. За життя померлої відповідачка часто приїздила до них у гості, привозила подарунки, вони разом їздили на відпочинки, і взагалі у них були дуже добрі родинні стосунки. Про наміри ОСОБА_5 розпорядитися своїм майном через заповіт їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснила, що в с. Свердликове Голованівського району Кіровоградської області проживає з дитинства. Позивачі у справі та відповідачка - її односельці, знає їх більш як 35 років. Пояснила суду, що позивачі та сім`я покійних ОСОБА_17 ніколи разом не проживали, відповідно і спільного господарства не вели. Їй відомо, що ОСОБА_31 проживав в Криму, а потім в Києві. Сім`я ОСОБА_17 завжди жила в достатку, дітей вони не мали, про те, щоб позивачі допомагали померлим матеріально їй не відомо. Пояснила, що навіть після операції ОСОБА_34 до кінця своїх днів був «на ногах», лежачим ніколи не був, як і його дружина ОСОБА_5 , яка померла дуже швидко від коронавірусної інфекції. Про те, щоб якимось чином сім`я ОСОБА_17 хотіла розпорядитися своєю спадщиною - їй не відомо.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснила, що позивачів у справі знає як односельців. З відповідачкою вони подружки з дитинства. Останній раз вона бачилася з відповідачкою навесні 2021 року, коли та приходила до неї та розповідала про обставини справи, тоді ж відповідачка попросила її бути свідком у даній справі. Позивачі та сім`я ОСОБА_17 спільно ніколи не проживали. Було таке що приїздили в гості. До 2014 року позивачі проживали в Криму, а після 2014 року - в Києві. Пояснила, що ОСОБА_16 ніколи не допомагали сім`ї ОСОБА_17 , було навпаки. Також повідомила, що ОСОБА_34 перед смертю хворів, проте лежачим не був, біля нього завжди була його дружина, тому допомоги ОСОБА_16 вони не потребували.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснила, що працює соціальним працівником, позивачів у справі знає як односельців. В с. Свердликове Голованівського району Кіровоградської області проживає від народження. Батьки позивачів проживають у селі, а самі позивачі ( ОСОБА_37 та Фікрет) проживали у Криму, відповідно спільно із сім`єю покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проживали. Про те, щоб позивачі матеріально підтримували сім`ю покійних ОСОБА_17 вона сказати не може. За життя сім`я ОСОБА_17 допомоги та опіки ніколи не потребувала, сім`я жила добре. Вже через шість місяців після смерті ОСОБА_38 до неї звернула ОСОБА_5 , вона попросила взяти її на обслуговування, оскільки раніше свідок, як соціальний працівник, обслуговувала її тітку та матір. Про наміри сім`ї покійних ОСОБА_17 вчинити заповіт на користь позивачів, чи якимось чином розпорядитися своєю спадщиною їй нічого не відомо. Пояснила, що свідком бути її попросила ОСОБА_39 . Остання доводиться ОСОБА_23 невісткою.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні пояснила, що знає позивачів протягом двадцяти років, як племінників покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . З сім`єю покійних вона дружила. Покійні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїх дітей не мали, тому до племінників ставилися дуже тепло, як до своїх дітей. Так само вони відносилися до дітей позивачів. Пояснила, що при розмові з покійними вони дуже часто згадували про ОСОБА_16 , з їх слів було зрозуміло, що позивачі їх часто навідували, активно брали участь у їхньому житті та побуті, допомагали по дому та господарству. Свідку відомо про намір покійної ОСОБА_5 переїхати до м. Київ на проживання для того, щоб бути ближче до позивачів, це було після смерті її чоловіка ОСОБА_4 . Також їй відомо, що за три роки до смерті покійної остання мала захворювання очей, у лікуванні їй допомагали позивачі, вони часто возили її до медичних закладів. Вона особисто бачила позивачів вдома у покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вони приїздили для того, щоб допомогти по дому. Вона та покійні ОСОБА_17 їздили на відпочинок до Криму, там їх зустрічали позивачі. До своєї хвороби покійний ОСОБА_4 працював у колгоспі, до якого часу вона точно назвати не змогла. Де працювали ОСОБА_16 їй не відомо, відомо лише, що у 2014 році вони покинули Крим та переїхали проживати на територію України. Про те, щоб ОСОБА_16 проживали разом із покійними ОСОБА_17 їй не відомо. Оскільки вона близько спілкувалася з покійною ОСОБА_5 від неї їй було відомо, що позивачі допомагали сім`ї покійних матеріально, вони привозили ліки останнім, дарували подарунки. Покійна ОСОБА_5 розповідала їй про свою рідну сестру. Вона кожного року приїздила до своєї матері. Про їхні стосунки сказати нічого не змогла. Покійні часто запрошували свідка до себе на свята, там часто були позивачі. На її думку, сім`я покійних ОСОБА_17 була забезпечена середньо, багато коштів вони витрачали на лікування. Їй відомо, що покійні навіть придбали квартиру поряд з позивачами для того, щоб частіше бути поруч. Про наміри покійних розпорядитися своїм майном їй нічого не відомо. Пояснила, що ОСОБА_5 померла від коронавірусної інфекції, до лікарні її привіз хтось із позивачів. За життя, був період коли покійна потребувала стороннього догляду та допомоги, це було за часів хвороби її очей. Яку суму коштів платили ОСОБА_41 за обробку їхніх паїв їй не відомо. Так само вона не знає, коли саме ОСОБА_37 та Фікрет переїхали проживати на територію Криму. Їй не відомо, коли позивачі придбали квартиру в м. Київ та за чиї кошти.

Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні пояснив, що з позивачами товаришує з дитинства, відповідачку не знає взагалі. Його батьки, та батьки позивачів товаришували. Також він був знайомий із сім`єю покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Останні своїх дітей не мали, тому позивачів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_43 ) сприймали дуже близько, як рідних дітей. В кінці 2013 - на початку 2014 років позивачі переїхали жити з Криму на територію України. В Криму позивачі проживали приблизно з 2007 по 2013 рік. Свідку відомо, що вони займалися пошуком, придбанням та ремонтом квартири в АДРЕСА_1 . Дана квартира була придбана ними для сім`ї покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Дані обставини йому відомо тому, як в той час до нього приїздив ОСОБА_31 та позичав грошові кошти в сумі 5000 доларів США для покупки даної квартири. Також йому відомо, що приблизно у 2013 році ОСОБА_31 подарував своєму дядькові ОСОБА_4 свій автомобіль Шкода Октавія чорного кольору. Спочатку Фікрет переїхав до Києва, а через деякий час туди ж переїхав і ОСОБА_8 . В Києві позивачі проживають з 2014 року по даний час. Обидва позивачі займаються музикою, Фікрет працював у ресторані. ОСОБА_31 побудував свою студію звукозапису, додатково працював у таксі, також він мав вантажний мікроавтобус, яким надавав послуги з перевезення вантажів. З приводу приїзду в село пояснив, що позивачі досить багато часу проводили в селі, кожного тижня хтось із них приїздив у село Свердликове, навідували батьків, а також сім`ю ОСОБА_17 , тому як стосунки у них були дуже теплі. Йому відомо про хвороби, якими хворіли покійні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_15 мав захворювання раку легень, медичну допомогу йому надавала ОСОБА_44 . Пояснив, що за життя ОСОБА_15 працював у колгоспі агрономом, як добирався на роботу він не знає. ОСОБА_18 хворіла на ковід та померла в 2021 році. Про спільне проживання позивачів та сім`ї покійних ОСОБА_17 свідку нічого не відомо, проте він точно знає, що позивачі постійно допомагали покійним по дому та господарству. Пояснив, що ОСОБА_34 займався обробітком землі. Даною справою він займався спільно з ОСОБА_45 з яким мали прибуток та ділили його порівну. Під час розмови із ОСОБА_46 , йому стало відомо, що після смерті тітки ( ОСОБА_21 ) невідомі особи засіяли паї без жодних на те дозвільних документів, які за життя обробляв ОСОБА_4 . Пояснив, що позивачі не утримували сім`ю покійних ОСОБА_17 , проте постійно допомагали останнім, як по господарству так і з обробітком землі. Чи мала найманих працівників сім`я покійних йому не відомо. Деяку техніку мав ОСОБА_47 , деяку техніку для обробітку вони винаймали, оплату ділили порівну. З приводу стану ОСОБА_48 пояснив, що в період хвороби він почував себе не добре, потребував допомоги, проте немічним не був. Через свій ненормований графік позивачі проводили багато часу в селі, могли ночувати як вдома у батьків, так і вдома у ОСОБА_17 , оскільки родинні стосунки у них були дуже теплі. Про наміри покійних розпорядитися своїм майном йому нічого не відомо. Пояснив про випадок, коли до нього приїздив ОСОБА_31 для того, щоб позичити гроші на лікування для ОСОБА_48 , він позичив йому 1000 доларів США. Про те, щоб сім`я покійних ОСОБА_17 давала грошові кошти позивачам - йому нічого не відомо. Також він не знає про подарунки які позивачі робили покійним, йому відомо тільки, що позивачі часто привозили гостинці для них. Про матеріальне забезпечення пояснив, що сім`я покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була середньо забезпеченою.

Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні пояснила, що позивачів знає з дитинства. Сім`ю покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знала дуже давно, оскільки вони односельці с. Свердликове Голованівського району Кіровоградської області, а з 1995 року вони сусіди. Стосунки позивачів, ОСОБА_50 та Фікрета з сім`єю покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були самі родинні, дуже теплі, вони спілкувалися та поводили себе, як батьки та діти. Кожного приїзду позивачів у село вона бачила їх вдома у ОСОБА_17 , крім того ОСОБА_5 дуже часто бавила дітей позивачів, як своїх внуків. Ще частіше позивачі почали з`являтися вдома у ОСОБА_17 в той час, коли ОСОБА_15 захворів. Їй відомо, і вона бачила, що постійно позивачі допомагали покійним по дому та господарству. Коли ОСОБА_50 та ОСОБА_43 не було в селі, по господарству їм допомагали ОСОБА_51 та ОСОБА_52 . ОСОБА_18 розповідала свідкові, що організацією похоронної процесії ОСОБА_13 займалися позивачі, вона їх дуже любила. Коли хоронили ОСОБА_14 , то ближчих родичів ніж Фікрет та ОСОБА_53 на похороні не було. Протягом якого часу позивачі проживали в Криму вона не знає, пам`ятає лише що після анексії Криму вони переїхали проживати на територію України, певний період хтось із хлопців проживав у селі, потім вони обидва проживали в Києві. У сім`ї покійних ОСОБА_17 був автомобіль, на ньому їздив сам ОСОБА_15 , після його смерті на даному автомобілі їздили позивачі, або їхній батько - ОСОБА_47 , вони возили ОСОБА_14 на лікування. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніколи лежачими не були, були самостійними, дійсно стан ОСОБА_13 погіршився через хворобу під час якої він на вулицю не виходив. У лікуванні йому допомагала його сестра - ОСОБА_54 , вона його лікувала, ставила крапельниці, допомагала по дому. За чиї кошти купувалися ліки - їй не відомо. Пояснила, що родина ОСОБА_16 була матеріально самодостатньою. Позивачі під час приїзду в село часто ночували у ОСОБА_17 . Про намір, яким чином ОСОБА_17 хотіли розпорядитися своїм майном їй нічого не відомо, тим більш про заповіт. Про матеріальну підтримку сім`ї ОСОБА_16 зі сторони сім`ї покійних ОСОБА_17 їй нічого не відомо. Позивачі були самодостатніми, такі висновки вона зробила з того, що хлопці завжди з Києва приїздили на авто, привозили покійним подарунки та гостинці. Про те чим займалися позивачі, вона не знає. ОСОБА_4 займався обробітком землі, до того він працював управляючим у ОСОБА_55 . Про найманих працівників їй нічого не відомо. ОСОБА_4 мав у власності техніку для обробітку землі, а ОСОБА_47 мав вантажний автомобіль. Всі свята позивачі та покійні святкували разом. При розмові, покійна ОСОБА_18 розповідала свідкові про те, що має хворобу очей та мала намір поїхати в м. Київ на проживання, щоб бути ближче до позивачів та їхніх дітей. Також розповідала їй про те, що разом із покійним ОСОБА_56 вони придбали квартиру у м. Київ. Відповідачку, ОСОБА_3 вона знає, це рідна сестра покійної ОСОБА_5 . Про їхні сімейні стосунки покійна нічого не розповідала, проте зазначила, що з позивачами ОСОБА_57 та ОСОБА_58 у неї гарніші і кращі стосунки ніж з дітьми ОСОБА_59 . ОСОБА_3 приїздила в село один раз на рік. Коли покійні ОСОБА_17 хворіли, то по дому і господарству їм допомагали ОСОБА_51 та ОСОБА_52 , але за умови, що позивачів в селі не було. За продуктами покійні ОСОБА_17 їздили в центр села, де в ОСОБА_60 був продуктовий магазин, тому, що далеко ОСОБА_15 їздити не міг через стан свого здоров`я. Їздили вони на автомобілі Шкода, чорного кольору, свідку відомо, що вони його купили. Також їй відомо, що ОСОБА_31 та Фікрет опікувалися лікуванням ОСОБА_13 , зокрема і возили його до медичних закладів. Загалом сім`я покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була забезпеченою та стороннього догляду не потребувала.

Свідок ОСОБА_61 в судовому засіданні пояснила, що позивачів знає як племінників ОСОБА_5 , вони з нею дружили з 1970 року, зі студентських років. Відповідачку також знає, бачила, - це рідна сестра покійної ОСОБА_5 . На судове засідання приїхала за допомогою ОСОБА_2 . З покійною ОСОБА_5 вона навчалася, дружила, були близьким подружками, завжди ділилися своїми проблемами та радостями. В 1977 році ОСОБА_18 вийшла заміж, вона була в неї на весіллі. Спілкувалися вони протягом всього життя, були близькими людьми, часто приїздили в гості один до одного. Також свідок навідувала її у медичних закладах, якщо ОСОБА_18 була в її місті. Пояснила, що стороннього догляду ОСОБА_18 не потребувала, більше хворів ОСОБА_15 , тому вона доглядала за ним. Пояснила, що їй також відомо про стосунки з сім`єю ОСОБА_16 , вони були дуже гарними, сім`я покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 буквально жили своїми племінниками (позивачами у справі). Мав місце випадок, коли після смерті ОСОБА_48 свідок протягом двох тижнів проживала у ОСОБА_5 для того, щоб підтримати її, тому в той час вона побачила, що кожного дня до тітки дзвонили позивачі та цікавилися її станом, переживали за неї. Віра ОСОБА_62 ставилася до позивачів, як до своїх дітей. ОСОБА_63 розповідала свідкові про намір виїхати до м. Київ на проживання для того, щоб бути ближче до ОСОБА_1 та ОСОБА_43 , а також до їхніх дітей тому, що не хотіла залишатися в селі одна. Також під час спілкування по відеозв`язку ОСОБА_18 демонструвала свою квартиру у місті Києві, де вона мала проживати. Розповідала, що ОСОБА_31 та Фікрет займалися організаційними моментами з ремонту квартири, а самі роботи проводилися бригадою із села. Також свідок пояснила, що їй відомо від покійної ОСОБА_64 , про намір залишити все своє спадкове майно позивачам, проте конкретно дане питання вона збиралася вирішувати після переїзду до міста. Загалом вона розраховувала тільки на племінників (позивачів у справі). Про свою рідну сестру та її дітей вона відкликалася посередньо, розповідала, що останні могли навіть не привітати її з днем народження. В який період позивачі проживали в Криму свідку не відомо. Знає про те, що сім`я покійних ОСОБА_17 їздила в Крим на відпочинок до племінників. Після початку війни ОСОБА_37 та Фікрет переїхали на проживання в місто Київ. Дуже часто позивачі приїздили в село, навідували своїх дядька й тітку. ОСОБА_15 хворів, його лікуванням займалася його рідна сестра ОСОБА_52 . Про те щоб сім`я ОСОБА_16 забезпечувала сім`ю ОСОБА_17 їй нічого не відомо. Сім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_64 була забезпеченою та самодостатньою. Був випадок, коли ОСОБА_44 купувала ліки для ОСОБА_64 . Пояснила, що ОСОБА_15 займався обробітком землі, сам їздив за кермом. В 2014 році він особисто з ОСОБА_65 приїздили на своєму авто в місто, на зустріч. ОСОБА_66 і хворів, але все ж таки сторонньої допомоги він не потребував, завжди «був на ногах».

Свідок ОСОБА_67 в судовому засіданні пояснив, що знає позивачів як односельців, також знайомий з відповідачкою у справі. В судове засідання приїхав на прохання позивача. В с. Свердликове Голованівського району Кіровоградської області він проживає від народження. Він добре знав покійного ОСОБА_4 , був з ним у гарних товариських стосунках. Раніше у часі вони разом працювали у колгоспі, а потім свідок надавав покійному послуги з обробітку землі. Про стосунки сім`ї ОСОБА_16 та ОСОБА_17 пояснив, що вони були гарними, сімейними, сім`ї були дуже дружніми жили як одна велика сім`я, разом святкували всі свята. ОСОБА_68 розповідав свідку, що племінники ( ОСОБА_37 та Фікрет) допомагали йому у пошуку квартири в м. Києві поряд з ними, займалися її ремонтом, також знайшли йому поряд з ними і гараж. Дітей у ОСОБА_15 не було, тому племінники для нього були його надією та опорою у житті, надіявся на них, що вони його доглянуть на старості. Він особисто бачив, як хлопці допомагали по господарству, латали дах вдома у ОСОБА_13 , а останній керував процесом. Також йому відомо, що ОСОБА_15 важко хворів. У лікуванні йому допомагала вся сім`я: його рідна сестра ОСОБА_54 лікувала його в селі, ставила йому крапельниці, а в місто на лікування його забирали племінники ОСОБА_8 та Фікрет. Пояснив про випадок, коли по приїзду з міста ОСОБА_31 в першу чергу їхав до дядька, щоб провідати його, а потім вже до своїх батьків. В обробітку землі ОСОБА_69 йому також допомагала сім`я: покійний всім керував, домовлявся, керував процесом, - а рідні займалися доставкою палива, організацією обіду та вечері. Наскільки йому відомо, то прибуток від обробітку отримував сам ОСОБА_4 . Про період коли позивачі проживали в Криму свідок не знає, відомо лише, що коли почалася війна, в 2014 році останні переїхали проживати в м. Київ. Коли позивачі проживали в Криму, ОСОБА_15 неодноразово їздив до них на відпочинок. В село позивачі приїздили дуже часто, постійно були на виду. ОСОБА_15 розповідав свідку, що племінники були самодостатніми, іноді мали кращий дохід від музики, ніж він від обробітку землі, дуже ними захоплювався. Вони часто допомагали йому по господарству, покійний ставився до них, як до рідних дітей, відповідно відносилися і вони. Покійний мав намір переїхати на проживання в свою квартиру в м. Київ для того, щоб бути ближче до хлопців. Про наміри, яким чином покійний хотів розпорядитися своїм майном, йому нічого не відомо, взагалі у ОСОБА_13 були плани на життя і помирати він не збирався. Сім`я покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була середнього достатку, забезпеченою. Про те, щоб ОСОБА_16 отримували якісь кошти від ОСОБА_17 - йому нічого не відомо.

Вислухавши сторони, їх представників, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу - ч. 1 ст. 16 ЦК України

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Дангара Фрунзенського району Ферганської області республіки Узбекистан народився ОСОБА_2 , його батьком записано ОСОБА_70 , матір`ю - ОСОБА_71 (світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 ) /а.с.25 т.1/.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області народився ОСОБА_1 , його батьком записано ОСОБА_72 , матір`ю - ОСОБА_71 (світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ) /а.с.26 т. 1/.

Відповідно до світлокопії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області помер ОСОБА_4 /а.с.32 т. 1/.

Зі світлокопії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області померла ОСОБА_5 /а.с.33 т. 1/.

ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Свердликове Підвисоцького району Кіровоградської області народилася ОСОБА_73 , її батьком записано ОСОБА_74 , матір`ю - ОСОБА_75 (світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 /а.с.34 т. 1/.

14 жовтня 1978 року ОСОБА_76 та ОСОБА_73 зареєстрували шлюб у Свердликівському сільському ЗАГС Новоархангельського району (світлокопія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_11 ) /а.с.35 т. 1/

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №253840419 від 22.04.2021 року вбачається, що за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на наступне майно:

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 1,7802 га, кадастровий номер 3523685600:02:000:0744 розташована на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,9382 га, кадастровий номер 3523685600:02:000:0532 розташована на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 0,2114 га, кадастровий номер 3523685601:51:000:0112 розташована по АДРЕСА_6 ;

- земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, кадастровий номер 3523685601:51:000:0111 розташована по АДРЕСА_6 ;

- житловий будинок розташований по АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,9383 га, кадастровий номер 3523685600:02:000:0534 розташована на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області;

- гаражний бокс (гараж НОМЕР_4 ) загальною площею 48.6 кв.м. розташований у автогаражному кооперативі «Озерний» в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області;

- нежитлове приміщення загальною площею 3.7 кв.м. розташоване в будинку АДРЕСА_1 ;

- квартира АДРЕСА_7 /а.с.38-44/.

Зі світлокопії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00030454758 від 21.04.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьком записано ОСОБА_74 , матір`ю - ОСОБА_77 /а.с.52 т. 1/.

Зі світлокопії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00030455519 від 21.04.2021 року вбачається, що дошлюбним прізвищем ОСОБА_5 - було ОСОБА_78 /а.с.53 т. 1/.

Матеріали справи містять довідку, видану Свердликівським сільським старостою, в якій зазначено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 дійсним до часу смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 до часу смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району (на той час) Кіровоградської області за адресою АДРЕСА_2 (на той час) Кіровоградської області. За життя дітей не мали.

Від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за життя заповіти не складались та відповідно не посвідчувались.

За указаною адресою із зазначеними особами,починаючи з 2014 року до часу їх смерті, разом проживали їх племінники ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 , які безпосередньо приймали участь у облаштуванні будинку, матеріально допомагали в придбанні та утриманні їх майна, догляду за померлими, веденні господарства, матеріальному забезпеченні померлих, яке виражалось у придбанні продуктів харчування, ліків, доставляння їх (померлих) до лікувальних установ та інших закладів, а також після смерті займалися їх похованням.

За життя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з їх слів бажали заповісти належне їм майно племінникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що вони неодноразово наголошували сусідам, оскільки вони добре ставилися до племінників як до рідних синів.

Інших осіб, які б приймали участь в піклуванні за померлими та проживали з ними до часу смерті не було /а.с.83 т. 1/.

З інформації наданої приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альоною Володимирівною, вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області, заводилася спадкова справа. Спадкоємцем ОСОБА_5 є сестра спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 /т.1 а.с.110/.

Також, відповідно до світлокопії накладної № 31 від 05.11.2020 року позивачем ОСОБА_2 було здійснено оплату за пам`ятник та його установку ОСОБА_4 /т.1 а.с.230/.

Відповідно до світлокопії довідки Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 14 вересня 2021 року №453 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_12 дійсно проводив похорони ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 за власний рахунок /т.1 а.с.231/.

Матеріали справи містять докази проведення оплат позивачів в інтересах померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /т.1 а.с.232 - 250/.

Відповідно до довідки, виданої фельдшеркою Свердликівського ФАП від 19.11.2011 року №218, ОСОБА_5 постійно потребувала сторонньої допомоги за станом здоров`я по причині захворювань рухового апарату, яку їй надавали племінники (позивачі у справі) з 2016 по 2021 роки /т.2 а.с.52/.

З довідок, виданих Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області вбачається, що покійні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримували пенсію за віком /т.2 а.с.59-67/.

Світлинами, які знаходяться на а.с.158-208 т. 1 підтверджується, що позивачі та померлі спільно проводили дозвілля.

З приводу заявлених вимог стосовно встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме, проживання однією сім`єю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 5 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З даної норми процесуального права випливає, що суд в разі наявності певних доказів повинен встановити факт проживання однією сім`єю громадян.

Відповідно до пунктів 1, 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб, а також за заявою прокурора.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей

факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до пунктів 6 та 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Положеннями ст. 2 Загальної декларації прав людини прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року визначено, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

У абзаці 5 пункту 6 рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») зазначено, що другу групу членів сім`ї складають інші особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб`єктом права на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Питання про визнання членом сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони інших осіб (крім подружжя, дітей, батьків) вирішуються відповідними органами і організаціями, а у спірних випадках - судами загальної юрисдикції, які з`ясовують характер відносин при розгляді кожної конкретної справи.

Однією з головних ознак сім`ї, на погляд суду, є наявність між її членами взаємних прав та обов`язків, і це може полягати в прямому наданні будь-якої допомоги в обмін на піклування та турботу, придбанні речей в обмін на допомогу по господарству, тощо.

Сім`я в більш широкому сенсі це щось більше ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де можуть зустрічатися різні покоління, які допомагатимуть один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами та правилами суспільного життя.

За правовою природою сім`я може виникнути з підстав, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

З приписів ч. 1 ст. 1220 ЦК України слідує, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Ч. 1 ст. 1221 ЦК України вказує на те, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, як вбачається із зазначеного свідоцтва про смерть - місцем смерті ОСОБА_5 є с. Торговиця с Новоархангельського району Кіровоградської області /т. 1 а.с.33/.

Ст. 1216 ЦК України вказує на те, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані - стаття 1259 ЦК України.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ст. 1259 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка є спадкоємицею другої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , а позивачі в судовому порядку просять встановити факт спільного проживання з останньою однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та спадкування майна померлої разом з відповідачкою, як спадкоємцем другої черги.

В розумінні ст. 1264 ЦК України зазначений у ній п`ятирічний строк повинен обчислюватись з часу початку спільного проживання до часу смерті спадкодавця. До кола спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, а також те, що на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є: наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин протягом не менш ніж п`яти років до часу відкриття спадщини.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем. Тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця, 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріальне вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3, 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову, необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Суд зазначає, що спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини, що виникають у зв`язку із спадкуванням. Під спадкуванням слід розуміти перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб, які мають право (спадкоємців). До складу спадщини належать усі права та обов`язки спадкодавця, крім випадків зазначених у ст. 1219 ЦК України. Спадкоємець може відмовитись від спадщини або прийняти її.

Разом з тим суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Ч. 1 ст. 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - ст. 95 ЦПК України.

З огляду на вмотивоване суд приходить до наступного з урахуванням досліджених доказів, заслуханих пояснень свідків та позивачів, що факт утримання, опікування, приймання участі у облаштуванні будинку, матеріальній допомозі в придбанні та утриманні майна, догляду за померлими, веденні спільного господарства позивачами стосовно померлих знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Разом з тим суд приходить до висновку, що факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_5 не знайшов свого підтвердження, оскільки заперечувався самим позивачем.

Факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знайшов своє підтвердження, зокрема в констатації цього факту в довідці, виданої органом місцевого самоврядування, в якій стисло викладено відомості про позивачів та померлу спадкодавицю.

Також суд окремо вказує, на той факт безпосередньої наявності теплих стосунків між позивачами та померлими, що вони один одного відповідно вважали батьками та дітьми, проводили частину часу в тісному спілкуванні, святкуванні свят, опікуванні померлих, матеріальної допомозі один одному, допомоги по господарству та в будинковолодінні померлих, позивачі отримували в борг в сторонніх осіб кошти в інтересах померлих, вони були поєднані спільним побутом, робили подарунки один одному, а також той факт, що житло було придбано спадкодавцями в районі проживання позивачів, що саме по собі вказує, що вони (померлі) хотіли проживати близько з позивачами.

Стосовно відповідачки суд зазначає, що беззаперечно відповідно до ст. 1262 ЦК України вона є спадкоємицею майна другої черги померлої ОСОБА_5 , але разом з тим за період життя останньої вона не так часто її відвідувала, як позивачі, не надавала матеріальної допомоги (доказів суду не надавалось з цього приводу), а тому, на думку суду, враховуючи, те що позивач ОСОБА_1 приймав вагому участь у житті померлої, доглядав її, як особу похилого віку, піклувався про неї, оскільки вона потребувала такої допомоги /а.с.52 т. 2/, а тому він, на погляд суду, має право - одержати право на спадкування разом із відповідачкою.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки в судовому засіданні не було встановлено факту спільного проживання позивача з відповідачкою.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив із принципу верховенства права, як фундаментального принципу в правовій площині, з ухваленням законного и обґрунтованого рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2 Загальної декларації прав людини прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, ст. ст. 16, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1259, 1262, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 4, 5, 13,76, 79, 80, 141, 258, 259, 263, 234, 265, 315 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Новоархангельська селищна рада Кіровоградської області, приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна про встановлення фактів, що мають юридичне значення та зміну черговості одержання права на спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не менше ніж п`ять років проживав однією сім`єю із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме з лютого 2014 року та до часу відкриття спадщини в день її смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області.

Змінити черговість одержання права на спадкування майна (права на майно) після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженцем с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області як спадкоємцем четвертої черги, право на спадкування майна (права на майно) після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_3 .

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивачів.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_12 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_13 .

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_14 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_15 .

ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_8 -Ненецького автономного округу Російської Федерації, ідентифікаційний код 1906035749, паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_16 .

Новоархангельська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, місце знаходження вул. Центральна, 31 смт Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04367217.

Приватний нотаріус Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк Альона Володимирівна, місце знаходження вул. Центральна, 22/25 смт Новоархангельськ Кіровоградської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після проголошення направити сторонам.

Повний текст рішення виготовлено 20.04.2023 року.

Суддя: