Постанова

від 19.04.2023 по справі 910/13296/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2023 р. Справа№ 910/13296/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/13296/22 про зупинення провадження у справі (суддя Андреїшина І.О., м. Київ)

за позовом Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Юнайтед",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"

про визнання зобов`язання припиненим,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

Заклад вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Юнайтед" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором № 58-47/1-13 від 24.12.2013, що укладений в межах генерального договору № 24-47/1-08/G від 04.06.2008; про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором № № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008, що укладений в межах генерального договору № 24-47/1-08/G від 04.06.2008; про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором № 40-47/4-07 від 26.06.2007 та про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором 54/47/4-07 від 10.08.2007, які укладені між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" та Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (Закладом вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/13296/22 здійснювати у порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс", підготовче засідання у справи № 910/13296/22.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/13296/22 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Юнайтед" про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі №910/13296/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/6648/18.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що розгляд справи №910/13296/22 є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду міста Києва №910/6648/18 від 24.01.2023, оскільки необхідним є врахування висновків по справі №910/6648/18.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, Заклад вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (далі - скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва про зупинення провадження у справі від 15.02.2023 в справі №910/13296/22 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме - ст.ст. 86, 227, 233, 237 Господарського процесуального кодексу України. Також скаржник зазначає на відсутності правових підстав для зупинення провадження у даній справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач-1 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін, посилаючись на те, що зупиняючи провадження у справі №910/13296/22 місцевим господарським судом правомірно було зазначено про неможливість розгляду №910/13296/22 до вирішення справи №910/6648/18, оскільки у ній позивач обрав спосіб захисту у вигляді визнання судом припиненими зобов`язань за кредитними договорами в зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та застосуванням ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», тоді як з 2018 року розглядається справа №910/6648/18 за позовом кредитора про стягнення з нього заборгованості за цими кредитними договорами, в межах якої позивач так само заявляє про необхідність застосування до спірних правовідносин ч.4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач -2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін, зазначаючи проте, що наявна взаємопов`язаність між собою справ №910/13296/22 та справи №910/6648/18 одними і тими ж підставами виникнення зобов`язань та обставинами виконання (неналежного виконання) таких зобов`язань. Тобто обсяг доказування та докази у справах №910/13296/22 та №910/6648/18 є однаковими.

Відзив на апеляційну скаргу від третьої особи до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що третя особа не була обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що третя особа у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подав відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання третьою особою відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2022 апеляційну скаргу Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" у справі №910/13296/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/13296/22, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

01.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13296/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/13296/22; розгляд апеляційної скарги Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/13296/22 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (повідомлення із електронною копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 про відкриття провадження у справі, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронні адреси учасників справи, зазначені в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвала про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного висновку.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 15.02.2023, яка і є предметом апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із об`єктивних підстав.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, тощо.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про обставини, які мають преюдиціальне значення.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Так, предметом даного спору є:

- визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором № 58-47/1-13 від 24.12.2013, що укладений в межах генерального договору № 24-47/1-08/G від 04.06.2008;

- про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором № № 24-47/1-08/1 від 04.06.2008, що укладений в межах генерального договору № 24-47/1-08/G від 04.06.2008;

- про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором № 40-47/4-07 від 26.06.2007 та про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором 54/47/4-07 від 10.08.2007, які укладені між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик" та Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (Закладом вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна").

Позовні вимоги в рамках даного провадження обґрунтовані, серед іншого, наявністю підстав застосування до спірних правовідносин ч.4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», у зв`язку зі зверненням Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Плюс» стягнення на предмет іпотеки, належний позивачу.

При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що у межах справи №910/6648/18 в тому числі вирішується питання застосування/незастосування до правовідносин сторін ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку».

Господарським судом міста Києва розглянуто справу №910/6648/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед" до Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" про стягнення 42 024 065,07 грн, з яких: 31 028 400,92 грн основної заборгованості, 4 277 183,03 грн процентів за користування кредитними коштами, та 6 718 481,12 грн пені, а також в рахунок часткового погашення заборгованості звернути стягнення на належне відповідачу майно, а саме, на об`єкт нерухомого майна - будівлю літ. «К» блок «Б» загальною площею 4 725 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 362204580000.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/6648/18 від 24.01.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед" задоволено повністю; стягнуто з Вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юнайтед" 31 028 400,92 грн основного боргу та 455 339,45 грн судового збору.

Враховуючи вище наведене, місцевий господарський суд вірно зазначив про те, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема, відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.

Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася».

Такий самий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 19.10.2022 у справі №910/14224/20, від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц, а також постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 904/8121/21, від 19.10.2022 у справі № 505/2415/20, від 15.12.2021 у справі № 910/12966/20, 19.01.2022 у справі №761/25536/19 та ін.

Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №50/311-6, провадження №12-143гс19; пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18. провадження № 12-204гс19), відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що у даній справі позивач обрав спосіб захисту у вигляді визнання судом припиненими зобов`язань за кредитними договорами в зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки та застосуванням ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», тоді як з 2018 року розглядається справа №910/6648/18 за позовом кредитора про стягнення з нього заборгованості за цими кредитними договорами, в межах якої позивач так само заявляє про необхідність застосування до спірних правовідносин ч.4 ст.36 ЗУ «Про іпотеку».

Приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що розгляд справи № 910/13296/22 є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі Господарського суду міста Києва №910/6648/18 від 24.01.2023, оскільки необхідним є врахування висновків по справі №910/6648/18. та, відповідно, про доцільність зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Спростовуються також й доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права позивача на розгляд справи впродовж розумного строку, за обставин об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №910/6648/18.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/13296/22, та, відповідно, апеляційна скарга Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/13296/22 судом на покладаються на скаржника

Керуючись ст.ст. 129, 227, 240, 267-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закладу вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/13296/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13296/22 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко