Постанова

від 10.01.2023 по справі 503/2245/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4206/23

Справа № 503/2245/17

Головуючий у першій інстанції Сердюк Б. С.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого -Лозко Ю.П.

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.

за участю секретаря Пінькової К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кодимського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно

встановив:

15 листопада 2017 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним вище позовом, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки, що розташовані на території Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області, площею 1,3988 га, та площею 1,76 га, а також на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_4 , яка проживала в с. Загнітків, після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із вказаного вище спірного нерухомого майна.

Позивачка у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, але отримала відмову з причин того, що житловий будинок АДРЕСА_1 в якому проживала ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 не переоформлений у встановленому законом порядку. Водночас позивачка зазначає, що її сестра ОСОБА_4 постійно проживала у спірному домоволодінні зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , вели спільне господарство, тому вважає, що вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Рішенням Кодимського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1,3988 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області, яка належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВІ №665552 від 21 грудня 2016 року ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1,76 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області, яка належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВІ №665553 від 21 грудня 2016 року ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , загальною площею 83,0 кв.м., який належав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був успадкований ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 , як особа яка не брала участі у цій справі звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення у цій справі про задоволення позову ОСОБА_3 , просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні її позову.

За доводами апеляційної скарги, оскаржуване рішення Кодимського районного суду Одеської області від 25 січня 2018 рокупрямо впливає на права, свободи, інтереси та (або) обов?язки скаржниці ОСОБА_1 , оскількивона є донькою

ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і після смерті якого відкрилась спадщина, спадкоємцями якої були вона як донька та її мати ОСОБА_4 як дружина. Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від

20 квітня 2017 року скаржниці ОСОБА_1 надано додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , на виконання судового рішення нею подано нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Водночас скаржниця ОСОБА_1 зазначає, що позивачка ОСОБА_3 достовірно була обізнана про те, що вона претендує на спадщину свого батька ОСОБА_5 , але звернулася до суду у листопаді 2017 року з вказаним вище позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті сестри

ОСОБА_4 . Також скаржниця вказує, що суд не правильно встановив обсяг спадкового майна та, ухваливши оскаржуване рішення, позбавив її права на спадщину після смерті батька.

Правом на відзив позивачка та відповідач не скористалися.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 березня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 25 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майнозакрито.

Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 березня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Сторони у судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам оскаржуване рішення не відповідає виходячи з такого.

За вимогамист.13ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Стаття 15 Цивільного кодексу Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно достатті 16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі з розгляду справ позовного провадження є позивач і відповідач.

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення, а підставою обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Ухвалюючи оскаржуване рішення у підготовчому засіданні суд керувався ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України та вважав за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим з огляду на таке.

За змістом статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як убачається з матеріалів справи батьками скаржниці ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 які перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, після його смерті відкрилась спадщина за законом.

За частиною 1 статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст.1261 ЦК України).

Отже скаржниця ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом.

Спадкову справу № 35/2016 до майна спадкодавця ОСОБА_5 заведено у 2016 році державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області за заявою дружини спадкодавця ОСОБА_4 .

Державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області у спадковій справі № 35/2016 видано:

- свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 грудня 2016 року серія

НВІ №665552 ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_5 на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 1,3988 га, кадастровий номер 5122582200:01:005:0324, розташованої на території Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області (свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №1363);

- свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 грудня 2016 року серія НВІ №665553 ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_5 на спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 1,3988 га, кадастровий номер 5122582200:01:003:0255, розташованої на території Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області (свідоцтво зареєстровано в реєстрі за №1364).

- житловий будинок загальною площею 83,0 кв.м житловою площею 36,3 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, розташований по

АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 квітня 2008 року, був успадкований

ОСОБА_5 після смерті своєї матері ОСОБА_7 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За правилами частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року визначено ОСОБА_1 додатковий строк шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно за законом.

Спадкову справу № 345/2017 до майна спадкодавця ОСОБА_4 заведено у 2017 році державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області за заявою ОСОБА_3 , яка є рідною сетрою ОСОБА_4 , але свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті останньої не видано.

Скаржниця ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, оскаржує судове рішення, посилаючись на вирішення судом питання про її права на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , як її батька.

04 травня 2017 року ОСОБА_1 у спадковій справі № 35/2016 до майна ОСОБА_5 подано заяву про прийняття спадщини з посиланням на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 05 травня 2017 року в справі № 503/603/17 про визначення їй додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає доведеним факт порушення прав та інтересів скаржниці ОСОБА_1 , оскільки отримавши додатковий строк для прийняття спадщини після свого батька, на підставі судового рішення ОСОБА_1 отримала право на спадкування спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 та яке успадкувала ОСОБА_4 , що є предметом розгляду у цій справі, де ОСОБА_1 не є стороною.

Отже оскаржуване судове рішення впливає на права та інтереси ОСОБА_1 , яка не є стороною у цій справі, оскільки вказане вище нерухоме майно є спадковим майном, яке залишилось після смерті батька скаржниці ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та яке було прийнято у спадщину ОСОБА_5 , на яке ОСОБА_1 має право як спадкоємець першої черги за законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Нормами Цивільного процесуального кодексу України не передбачено вирішення апеляційною інстанцією питання про залучення відповідачів.

На вказане суд першої інстанції не звернув належної уваги, і дійшов передчасних висновків про задоволення позову ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачкою ОСОБА_3 клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявлялося.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

За такихобставин колегіясуддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 з вказаних вище підстав.

Водночас колегія суддів зауважує, що іншим доводам апеляційної скарги та обставинам, якими обґрунтовується скарга правової оцінки не надає, оскільки це може мати місце під час розгляду справи із усіма належними відповідачами по справі.

Керуючись ст.367, п. 2 ч. 1 ст.374,ст.376,384 ЦПК Українисуд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кодимського районногосуду м.Одеси від25січня 2018рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенніпозову БодорінСільвії доЗагнітківської сільськоїради Кодимськогорайону Одеськоїобласті провизнання прававласності наспадкове майновідмовити.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Дата складення повної постанови 10 січня 2023 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова