Постанова

від 19.04.2023 по справі 910/11776/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2023 р. Справа№ 910/11776/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023

у справі №910/11776/22 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінфілдс Юа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф»

про стягнення 120 055,57 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінфілдс Юа» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» (далі, відповідач) про стягнення 120 055,57 грн, з яких 48 111,00 грн - основна заборгованість, 17 306,66 грн - пеня, 28 319,85 грн - штраф, 18 751,98 грн - 30 % річних та 7 566,08 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки від 16.11.2021 №16/11/2021 в частині повної та своєчасної оплати отриманого від позивача товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/11776/22 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінфілдс Юа» основну заборгованість в сумі 48 111 (сорок вісім тисяч сто одинадцять) грн 00 коп., штрафні санкції в сумі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 7 566 (сім тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн 08 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 48 111,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, суд також визнав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю, вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 7 566,08 грн.

Водночас, ураховуючи ступінь виконання відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором, а також сукупність обставин спору у даній справі, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме: пені в сумі 17 306,66 грн, штрафу в сумі 28 319,85 грн та 30% річних, заявленої позивачем в якості штрафної санкції, в сумі 18 751,98 грн, до 1 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 01.02.2023 (про що свідчить відмітка про сформування документа в системі «Електронний суд») Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/11776/22 в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 48 111,00 грн основного боргу, інфляційних втрат в сумі 7 566,08 грн, штрафу в сумі 1 000,00 грн та 2 481,00 грн судового збору.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції не були взяті до уваги положення частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, згідно яких строк виконання зобов`язання з оплати коштів пов`язаний згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України з моментом пред`явлення вимоги. Відповідач не отримував вимоги позивача про сплату вартості поставленого товару, відповідно, строк оплати товару не настав, нарахування штрафів, пені відносно відповідача є неправомірним.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/11776/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11776/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/11776/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

15.02.2023 матеріали справи №910/11776/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/11776/22 залишено без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн та надати суду належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінфілдс Юа» на адресу, зазначену в матеріалах справи, листом з описом вкладення.

02.03.2023 на виконання вищезазначеної ухвали засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» №0.0.28732954211 від 22.02.2023 про сплату судового збору в розмірі 2 481,00 грн та належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінфілдс Юа» на адресу, зазначену в матеріалах справи, листом з описом вкладення

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/11776/22, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №910/11776/22 є вимоги про стягнення 120 055,57 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних у розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (роздруківки електронного листування про направлення копії ухвали на адреси сторін та довідки про доставку електронного документа представнику скаржника - адвокату Вишняковій Н.В.), а також закінчення процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінфілдс Юа» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» (покупець) було укладено Договір поставки №16/11/2021, відповідно до якого позивач зобов`язується поставити, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору товар - сільгосппродукцію у кількості, зазначеній в протоколах узгодження ціни - специфікаціях до цього договору, які являються його невід`ємною частиною (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору визначено, що порядок оплати - 100% передплата за партію товару здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно виставленого позивачем рахунку-фактури або на умовах, визначених сторонами в протоколах узгодження ціни - специфікаціях.

Оплата вважається здійсненою в момент зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 3.4. Договору).

Положеннями розділу 6 Договору передбачена відповідальність сторін за невиконання/неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Позивач зазначає, що на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 323 111,00 грн, що підтверджується видатковими накладними від 17.11.2021 №55 на суму 111 034,00 грн, від 19.11.2021 №61 на суму 117 677,50 грн, від 24.11.2021 №64 на суму 94 399,50 грн.

Проте, як зазначає позивач та підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву, ТОВ «Ферма Кролікофф» здійснено оплату отриманого товару частково в сумі 275 000,00 грн., що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача осиної заборгованості за Договором у сумі 48 111,00 грн.

Також позивачем заявлені до стягнення пеня в сумі 17 306,66 грн, штраф у сумі 28 319,85 грн, 30% річних у якості штрафної санкції, в сумі 18 751,98 грн та інфляційні втрати в сумі 7 566,08 грн.

У поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ненастання строку оплати заборгованості, та, як наслідок, відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій, передбачених умовами Договору, та інфляційних втрат.

Водночас, відповідач зазначив, що заявлені позивачем до стягнення із відповідача штрафні санкції є занадто великими та неспіврозмірними зі збитками позивача, а тому просив суд їх зменшити, врахувавши майновий стан відповідача та те, що станом на дату подання позовної заяви він майже повністю розрахувався із позивачем за поставлений товар.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір від 16.11.2021 №16/11/2021 є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Долучені до матеріалів справи видаткові накладні від 17.11.2021 №55 на суму 111 034,00 грн, від 19.11.2021 №61 на суму 117 677,50 грн, від 24.11.2021 №64 на суму 94 399,50 грн, які оформлені належним чином, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень і скріплені печатками підприємств підтверджують факт поставки товару відповідачу по Договору на загальну суму 323 111,00 грн.

ТОВ «Ферма Кролікофф» здійснено оплату отриманого товару частково в сумі 275 000,00 грн, що визнається відповідачем.

Отже, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду за поставлений товар перед позивачем склала 48 111,00 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості за отриманий товар суду першої та апеляційної інстанцій не надано.

Щодо твердження відповідача про те, що строк оплати за товар станом на дату подання позову не настав з огляду на положення частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що порядок оплати - 100% передплата за партію товару здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно виставленого позивачем рахунку-фактури або на умовах, визначених сторонами в протоколах узгодження ціни - специфікаціях.

Судом встановлено, що позивач здійснив поставку товару без отримання суми 100% передоплати, тобто вчинив дії на зміну строків оплати за Договором.

Колегія суддів зазначає, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, у тому числі, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання. Такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.04.2019 у справі №904/2164/18, від 29.09.2019 у справі №905/2245/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що обов`язок з оплати отриманого товару виник у відповідача після оформлення видаткових накладних.

Таким чином, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати за отриманий від позивача товар є таким, що настав, а позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 48 111,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, висновки суду першої інстанції з приводу чого є правомірними.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Також згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами розділу 6 Договору встановлено наступне:

- у разі порушення термінів оплати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в оплаті від загальної вартості поставленої партії товару (пункт 6.1 Договору).

- у разі порушення термінів оплати, відповідач сплачує штрафну санкцію у розмірі 30% річних за весь час невиконання зобов`язання (пункт 6.3. Договору).

- у разі порушення термінів оплати, передбачених Договором, відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (на період нарахування) від вартості поставленого товару за кожен день прострочення строків оплати, 10 % річних та суму інфляційних збитків (пункт 6.6. Договору).

- у разі неоплати відповідачем вартості товару протягом 20 днів з моменту обумовленого терміну оплати, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від вартості поставленого товару (пункт 6.7. Договору).

Позивач заявив до стягнення із відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання 17 306,66 грн пені, 28 319,85 грн штрафу, 18 751,98 грн 30% річних та 7 566,08 грн інфляційних втрат.

Контррозрахунку до вказаних сум відповідачем суду не надано. Відповідачем в апеляційній скарзі викладені доводи щодо неправомірності їх нарахування з огляду на ненастання строку виконання зобов`язання з оплати основного боргу, які відхилені судом апеляційної інстанції з підстав, зазначених вище.

Отже, оскільки факт порушення відповідачем зобов`язання з оплати підтверджується матеріалами справи, нарахування штрафних санкцій та інфляційних втрат є правомірним.

Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України в сумі 7 566,08 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Водночас, приписами частини 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Місцевий господарський суд, враховуючи ступінь виконання відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором, а також сукупність обставин спору у даній справі, дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме: пені в сумі 17 306,66 грн, штрафу в сумі 28 319,85 грн та 30% річних, заявленої позивачем в якості штрафної санкції, в сумі 18 751,98 грн, до 1 000,00 грн.

Рішення суду у частині відмови в задоволенні позовних вимог через зменшення місцевим господарським судом розміру штрафних санкцій сторонами не оскаржується, а відтак, з огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, твердження та доводи відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову в даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/11776/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 у справі №910/11776/22 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферма Кролікофф».

Матеріали справи №910/11776/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка