Постанова

від 17.04.2023 по справі 904/3785/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2023 року м. Дніпро Справа № 904/3785/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Білик В.В. (ЦАГС)

Представник відповідача Заклецький В. В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Суха балка

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 року у справі №904/3785/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Металургпромтехзбут

до Приватного акціонерного товариства Суха балка

про стягнення суми боргу в розмірі 335 476 грн. 20 коп., інфляційної складової в розмірі 61 551 грн. 30 коп., 3% річних в розмірі 6 204 грн. 01 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургпромтехзбут" звернувся до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 335476грн.20коп., інфляційної складової в розмірі 61551грн.30коп., 3% річних в розмірі 6204грн.01коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 року у справі №904/3785/22 позов задоволено частково.

Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства Суха балка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Металургпромтехзбут суму боргу в розмірі 335 476 грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 6 176 грн. 44 коп., інфляційну складову в розмірі 61 551 грн. 30 коп., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 048 грн. 07 коп.

Суд відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 27 грн. 57 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Приватне акціонерне товариство Суха балка звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 року у справі № 904/3785/22 та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що обов`язковою передумовою здійснення Відповідачем оплати за партію Товару є надання Позивачем повного пакету документів, передбачених, зокрема, п. 2.3 цього Договору. Оскільки позивач не додав до позовної заяви доказів надання відповідачу повного пакету документів, передбачених положеннями Договору, то суд дійшов передчасного висновку про виникнення у відповідача обов`язку здійснення оплати за Договором, і як наслідок, нарахування 3 % річних, інфляційних втрат за вказаний у позовній заяві період є необґрунтованим та неправомірним.

Крім того, апелянт посилається на те, що суд не врахував введення в країні воєнного стану, що у відповідності до п. 10.1 Договору є підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 року по справі № 904/3785/22 та відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургпромтехзбут».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2023 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Суха балка на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 року у справі №904/3785/22. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 17.04.2023 об 09:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Металургпромтехзбут надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

17.04.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургпромтехзбут" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Суха Балка" (покупець) був укладений договір №1061 від 12.04.2017 (договір).

Відповідно до пункту13.5 договору від 12.04.2017 (в редакції додаткової угоди №4 від 27.12.2019) цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору.

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 договору від 12.04.2017 постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за Державним класифікатором продукції і послуг) (далі - товар), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до цього договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його вартість у порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

В пунктах 2.1 - 2.2 договору від 12.04.2017 сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом. Базисні умови, терміни поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Пунктом 2.4 договору від 12.04.2017 визначено, що датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).

Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 договору від 12.04.2017 ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п.1.2 цього договору.

Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід`ємною частиною договору.

Ціни на товар, що поставляється за цим договором, фіксуються на момент підписання цього договору і не підлягають зміні в односторонньому порядку протягом строку дії цього договору. Зміна ціни допускається тільки за наявності письмової угоди сторін, умову про яку сторони зазначають у специфікації (додатку). Сторони прийняли, що всі ціни, обумовлені в специфікаціях (додатках) до цього договору, є звичайними, справедливими, ринковими.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.2 договору від 12.04.2017 оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок.

Пунктом 4.3 договору від 12.04.2017 встановлено, що у випадку, коли документи, зазначені в п. 2.3 цього договору, не надані постачальником у встановлений в п. 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов п. 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у п. 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем.

У підписаній сторонами специфікації №14 від 01.11.2021 до договору від 12.04.2017 визначені найменування товару, його характеристики та кількість, термін поставки, вартість товару та строк сплати.

Звертаючись до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" із позовом про стягнення суми боргу в розмірі 335 476 грн.20коп., інфляційної складової в розмірі 61 551грн.30коп., 3% річних в розмірі 6204грн.01коп., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургпромтехзбут" посилався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару відповідно до договору №1061 від 12.04.2017.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав умови договору, поставивши відповідачу товар, який Відповідач не оплатив, що є підставою для стягнення вартості поставленого товару та нарахованих на суму боргу інфляційних та 3% річних у сумі, яка розрахована судом.

Колегія суддів погоджується з такми висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, згідно з видатковою накладною №18 від 08.02.2022 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 335 476грн.20коп. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджені довіреністю №0000349 від 04.02.2022.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до специфікації №14 від 01.11.2021 загальна вартість товару дорівнює 346 888грн.56коп.; умови поставки СРТ, склад вантажоперевізника, м. Кривий Ріг в редакції Інкотермс 2010.

В пункті 2 специфікації №14 від 01.11.2021 передбачено, що покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

З огляду на положення пункту 2 специфікації №14 від 01.11.2021 товар мав бути оплачений в строк до 07.03.2022 включно.

Оскільки відповідач не здійснив оплату поставленого товару, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача заборгованості у розмірі 335 476грн.20коп.

При цьому, доводи апелянта про не настання обов`язку з оплати внаслідок ненадання позивачем товаросупровідних документів, є безпідставними з огляду на наступне.

В пункті 2.3 договору від 12.04.2017 зазначено, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру -1 примірник (оригінал);

- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника);

- видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;

- податкову накладну - складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку, передбаченому п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;

- інші документи, перераховані в специфікації (додатку).

Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця.

Пунктом 4.3 договору від 12.04.2017 передбачено направлення відповідачем на адресу позивача повідомлення про порушення позивачем пункту 2.3 договору.

Разом з цим, докази направлення відповідачем на адресу позивача такого повідомлення в матеріалах справи відсутні. Після отримання товару в лютому 2022року і до моменту звернення позивача з вимогами про сплату заборгованості в жовтні 2022року відповідач не висував претензій щодо відсутності документів, що стосуються товару.

Відповідно до статті 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, як встановлено судом, відповідач не повертав товар позивачу, не звертався до позивача з претензіями щодо відсутності належних товаросупровідних документів на товар, а тому його доводи про ненастання строку оплати є надуманими, а тому у нього наступив обов`язок з оплати поставленого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, господарський суд першої інстанції, здійснивши перевірку розрахунку позивача, також дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 3% річних за період з 08.03.2022 по 17.10.2022 у сумі 6176грн.44коп. та інфляційну складову в розмірі 61551грн.30коп. за березень - вересень 2022 року.

Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції настання форс-мажорних обставин, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно п. 10.4. Договору Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за Договором, внаслідок виникнення форс- мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, зобов`язана сповістити іншу Сторону про це в письмовому вигляді протягом 10-ти (десяти) календарних днів (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни по факсу або телеграмою) про настання, терміни можливого їх припинення, характер несприятливих обставин, що наступили і можливі наслідки. Відповідач в зазначені строки не повідомив позивача про наявність обставин, які роблять неможливим, або перешкоджають виконанню ним (позивачем) зобов`язань за Договором.

До форс-мажорних обставин належать: війна і військові конфлікти, терористичні акти, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

До обставин непереборної сили відносяться: стихійні лиха, пожежа, землетрус, повінь, епідемії та інші природні явища, що знаходяться поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули на виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

У разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили строк виконання зобов`язань за договором відповідно відсувається на час, протягом якого діяли такі обставини.

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, внаслідок виникнення форс - мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, зобов`язана сповістити іншу сторону про це в письмовому вигляді протягом 10-ти (десяти) календарних днів (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни факсом або телеграмою) про настання, терміни можливого їх припинення, характер несприятливих обставин, що наступили і можливі наслідки.

Зазначені обставини і момент їх настання повинні бути належним чином підтверджені Торгово-промисловою палатою України.

В постанові Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 суд зазначив наступні правові висновки: «Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс- мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс- мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс- мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом...».

Водночас форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами».

Лист ТПП від 28.08.2022 р. № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарської діяльності в частині виконання зобов`язань за договорами, і які з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, констатує загальновідомий факт, що війна, загалом, належить до форс-мажорних обставин. Однак самого цього факту недостатньо для встановлення правомірності невиконання особою зобов`язань внаслідок дії таких обставин, оскільки законом передбачений конкретний спосіб підтвердження форс-мажору шляхом отримання сертифікату ТПП.

Відповідач не надав сертифікату Торгово-промислової палати України, отриманого в порядку Регламенту за конкретним зобов`язанням, а тому відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Інші доводи є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Суха балка - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 року у справі №904/3785/22 залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.04.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя С.Г.Антонік