Рішення

від 04.04.2023 по справі 903/1063/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2023 року Справа № 903/1063/22

за позовом: Заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації

до відповідачів: Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області

Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

Володимирської районної державної адміністрації, м. Володимир

про визнання незаконним рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку в державну власність

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

Представники сторін:

від прокуратури: Присяжнюк І.Б., прокурор

від позивача: Чемерис Т.О.

від відповідача 2: ОСОБА_1

від відповідача 1: н/з

від відповідача 3: н/з

Встановив: Заступник керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації звернувся в позовній заяві до Литовезької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Володимирської районної державної адміністрації просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Іваничівської районної державної адміністрації від 06.12.2013 №339 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га.;

- визнати незаконним та скасувати п.25 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 №3-1360/15-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»;

- визнати незаконним та скасувати п.25 додатку до рішення Поромівської сільської ради №17-2/14 від 29.12.2018 «Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність Поромівської сільської ради» щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га. у комунальну власність Поромівської сільської ради;

- усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га. шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі;

- усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га., що розташована за межами Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області;

- усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Поромівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04333359, Волинська область, Володимирський район, с.Поромів, вул. Центральна, 1б) повернути у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації (м. Луцьк, Київський Майдан, 9, код ЄДРПОУ 13366926) земельну ділянку з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га.

Судові витрати стягнути з відповідачів на користь Волинської обласної прокуратури.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони та входить до складу прикордонної смуги, а відтак є землею державної форми власності в силу Основного Закону України та Земельного Кодексу України. Земельна ділянка безпідставно вилучена з державної власності.

Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.Підготовче засідання призначено на "31" січня 2023 р. на 12:20 год.

В судове засідання 31.01.2023 представники відповідача-1, відповідача-3 не з`явилися,водночас, на адресу суду 20.01.2023 від : Поромівської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву та заява про залучення в якості третьої особи, яка не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 6 (шостий) прикордонний Волинський загін ( АДРЕСА_1 ) ДПСУ.

Представник відповідача-2 на адресу суду подав відзив на позовну заяву у якому просить відмовити в позові повністю.

Представник відповдіача-3 на адресу суду подав заяву у якій просить здійснювати судовий розгляд справи без участі уповноваженого представника Володимирської районної державної адміністрації та звертає увагу суду на те, що 05.01.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про ліквідацію Іваничівської районної державної адміністрації, а відтак доводить, що жодних рішень Іваничівська районна державна адміністрація у грудні 2022 не приймала.

Прокурор на адресу суду подав відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Поромівської сільської ради у якому просить відхилити заперечення відповідача-1 та відповідача - 2 та відмовити у задоволені клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство захисту довкілля та природніх ресурсів України, оскільки необґрунтоване належними та допустимими доказами та не стосується предмету спору.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про залучення третьої особи, яка не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ДПСУ.

Представник відповідча - 2 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання відповідача-1 про залучення третьої особи, яка не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 6 (шостий) прикордонний Волинський загін ( АДРЕСА_1 ) ДПСУ поклався на розсуд суду.

Протокольною ухвалою суду від 31.01.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання Литовезької сільської ради про залучення третьої особи, яка не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство захисту довкілля та природніх ресурсів України.

Ухвалою від 31.01.2023 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 28.02.2023 на 12год. 20 хв

Представник відповдіача-3 на адресу суду подав заяву у якій просить здійснювати судовий розгляд справи без участі уповноваженого представника Володимирської районної державної адміністрації .

Прокурор на адресу суду листом від 10.02.2023 подав заяву про виправлення описки в позовній заяві.

Суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи заяву прокрора про виправлення описки в позовній заяві.

Ухвалою суду від 28.02.2023 розгляд справи відкладено на "04" квітня 2023 р. на 11:30 год.

10.03.2023 на адресу суду від Поромівської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача 1.

15.03.2023 на адресу суду від Волинської обласної прокуратур надійшли додаткові письмові пояснення.

Представник відповдіача-3 на адресу суду 30.03.2023 подав заяву у якій просить здійснювати судовий розгляд справи без участі уповноваженого представника Володимирської районної державної адміністрації .

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 04.04.2023 з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, докази, долучені до справи, пред`явлені позовні вимоги підтримали повністю

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 04.04.2023 посилаючись на обставини, викладені у відзиві щодо задоволення судом позовних вимог надав заперечення.

Судом вжито всі необхідні заходи щодо належного повідомлення сторони у справі про дату, час та місце розгляду справи за її участі в якості відповідача.

Суд звертає увагу, що ухвалами від 02.01.2023, від 31.01.2023. та від 28.02.2023 явка в судове засідання представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає судову справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній не позбавлений можливості здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

В процесі розгляду справи встановлено, що 15.09.1946 Обласна Рада Депутатів Трудящих Волинської області прийняла постанову №39/599, якою з метою покращення охорони кордону встановила в межах Волинської області наступні прикордонні зони і полоси: а) заборонену прикордонну зону, в яку включити, зокрема, Володимир Волинський район; б) 2- ох кілометрову та 800-метрову прикордонні смуги, які визначити на місцевості від лінії кордону, позначивши відповідними вказівниками (п.1); постановила землі 800-метрової прикордонної полоси передати у повне розпорядження прикордонних військ за виключенням райцентру Устилуг (п.4).

Відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 №710/8323-22-Вих від 15.12.2022, наданої на запит Володимирської окружної прокуратури №50/1-2509вих-22 від 14.12.2022, лінія прикордонних інженерних споруд на ділянці українсько-польського державного кордону в межах Поромівської територіальної громади Володимирського району облаштована за часів Радянського Союзу та за період незалежності України значною мірою не змінювалась. Питання передачі земель у комунальну власність, які знаходяться в межах прикордонної смуги, з НОМЕР_1 прикордонним Волинським загоном Державної прикордонної служби України не погоджувалось.

Згідно з відповіддю Волинської обласної військової адміністрації №1068/01-19/2-22 від 20.12.2022 на запит Володимирської окружної прокуратури №50/1-2563вих-22 від 19.12.2022 Волинською обласною військовою адміністрацією розпоряджень про вилучення вказаних земель з користування прикордонних військ не приймалося.

В подальшому інші розміри прикордонної смуги у встановленому порядку не визначались, постанова №39/599 від 15.09.1946 не змінювалась і не скасовувалась, а тому відсутні підстави не брати до уваги встановлені у цій постанові розміри прикордонної смуги.

21.08.2013 Іваничівська районна державна адміністрація прийняла розпорядження № 220 «Про надання дозволу на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», яким дозволила Головному управлінню Держземагенства у Волинській області провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 5512,3 га в межах району згідно з додатком.

19.11.2013 Головне управління Держземагенства у Волинській області прийняло наказ №58 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», яким надало дозвіл ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Волинської області.

На виконання вказаних розпорядчих актів ДП «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою`у 2013 році розробило технічну документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Поромівської сільської ради, Іваничівського району, Волинської області площею 470,9192 га, в тому числі й на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га та цільовим призначенням - землі запасу не надані у власність чи користування.

11.11.2013 відомості на земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001440952022 від 13.12.2022.

Відповідно до витягу, дана земельна ділянка знаходиться у прикордонній зоні.

З викопіювання з програмного модуля Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га , розташована між державним кордоном, який проходить по річці Західний Буг, та смугою інженерно-технічних споруд, яка внесена до Державного земельного кадастру з кадастровим номером 0721184400:15:000:0008, відтак знаходиться у прикордонній смузі.

Розпорядженням Іваничівської районної державної адміністрації №339 від 06.12.2013 затверджено вказану технічну документацію, в тому числі й щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» передбачено реорганізацію Іваничівської районної державної адміністрації шляхом її приєднання до Володимир-Волинської районної державної адміністрації.

У відповідності до п. 7 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється.

Розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 15.01.2021 №4 утворено комісію з реорганізації Іваничівської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області.

За таких обставин, Володимир-Волинська районна державна адміністрація з моменту утворення згаданої комісії з реорганізації є правонаступником прав та обов`язків Іваничівської районної державної адміністрації.

Згідно з розпорядженням Володимир-Волинської районної державної адміністрації №121 від 05.12.2022, виданого відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», постанов Верховної Ради України від 15.12.2021 №1959 «Про перейменування міста Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області» від 18.07.2022 №2405 «Про перейменування Володимир-Волинського району Волинської області», а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2022 №1030-р «Про перейменування Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області» Володимир-Волинську районну державну адміністрацію перейменовано на Володимирську районну державну адміністрацію.

Відповідно до п. 25 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 № 3-1360/15-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання- передачі нерухомого майна від 21.12.2018 № 3-1360/15-18-сг вказану земельну ділянку передано Поромівській сільській раді.

На підставі вищевказаного наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, відповідно до п. 25 додатку до рішення Поромівської сільської ради №17-2/14 від 29.12.2018 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Поромівської сільської ради» Поромівська сільська рада прийняла вказану земельну ділянку із державної у комунальну власність.

Відповідно до ч.ч. 1- 4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно з ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони» землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально- культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо них встановлений спеціальний режим їх використання.

Отже, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги, та спростовує доводи відповідача-1 про те, що позивач у встановленому законом порядку не довів розташування земельної ділянки з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га на землях оборони.

Знаходження на спірній земельній ділянці загальнозоологічного заказника місцевого значення не змінює її приналежність до земель оборони і не може бути підставою для відмови у позові.

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим» з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України «Положення про прикордонний режим» прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із нормативно встановлених розмірів, визначених ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 «Про прикордонний режим».

Суд звертає увагу представників сторін, що не розроблення та не затвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Розміри та ширина прикордонної смуги на території колишнього Іваничівського району Волинської області затверджені постановою обласної Рада депутатів трудящих Волинської області №39/599 від 15.09.1946.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц залишено без змін судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Закарпатській області та повернення в державну власність земельної ділянки з чужого незаконного володіння з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №163/2369/16-ц підтверджено доводи позовних вимог прокурора про те, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність. При цьому, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим посилання прокурора на рішення органів державної влади (місцевого самоврядування) про встановлення ширини прикордонної смуги, зокрема, постанови обласної Рада депутатів Трудящих Волинської області № 39/599 від 15.09.1946, якою в межах Волинської області встановлено 2-кілометрову та 800-метрову прикордонні смуги.

Аналогічними чином постановою Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №297/1408/15-ц також визнано обґрунтованим посилання на рішення органів державної влади про встановлення ширини прикордонної смуги, зокрема, на постанову Закарпатського обласного виконавчого комітету від 28.09.1946 «Про введення 800 метрової прикордонної смуги в межах Закарпатської області».

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Оскільки пунктом 4 постанови Обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 № 39/599 землі прикордонної полоси постановлено передати у повне розпорядження прикордонних військ (за виключенням райцентру Устилуг), вказана постанова залишається чинною, відтак, спірну земельну ділянку неправомірно без зміни цільового призначення віднесено до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Поромівській сільській раді,

Статтею 35 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення проводиться з такими особливостями: а) підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив.

З урахуванням викладеного, приймати рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за межами населених пунктів Волинської області на території Іваничівського району та її затвердження вправі був лише розпорядник земель оборони - Волинська обласна державна адміністрація.

Згідно з ч. 1 ст. 20, ч. 3-5 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації та Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не наділені повноваженнями щодо вилучення, зміни цільового призначення та інвентаризації земель оборони.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Таким чином, розпорядження Іваничівської районної державної адміністрації №339 від 06.12.2013, наказ № 3-1360/15-18-сг від 21.12.2018 Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в частині п.24 додатку до наказу, рішення Поромівської сільської ради №17-2/14 від 29.12.2018 в частині п. 24 додатку до рішення прийняті з порушенням вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3,15-2, 17, 20, 77, 122 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони».

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Суд дійшов висновку, що розпорядження Іваничівської районної державної адміністрації № 339 від 06.12.2013 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» в частині затвердження технічної документації щодо спірної земельної ділянки, п. 25 наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 № 3-1360/15-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та акту приймання- передачі нерухомого майна від 21.12.2018 № 3-1360/15-18-сг та п. 25 додатку до рішення Поромівської сільської ради № 17-2/14 від 29.12.2018 «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Поромівської сільської ради», якими спірну земельну ділянку передано з державної до комунальної власності, є незаконними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти установлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправного вибуття об`єктів у комунальну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

Суд зауважує, що позовну вимогу про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном (земельною ділянкою) слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Земельна ділянка із кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га зареєстрована на праві власності за Поромівською сільською радою, проте в силу закону вона не може належати до земель сільськогосподарського призначення, а тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права розпорядження цією земельною ділянкою шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 11 Закону України №1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь- яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України №1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Суд зауважує, що якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

З огляду на зазначене вище, статтею 26 Закону України №1952 визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Земельна ділянка площею з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га зареєстрована на праві комунальної власності за Поромівською сільською радою, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація проведена на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.05.2019.

Суд звертає увагу, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу в особі Волинської обласної державної адміністрації.

Враховуючи положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для забезпечення державі в особі Волинської обласної військової адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника спірної земельної ділянки із кадастровим номером , підлягає до задоволення вимога прокурора про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005 площею 24,8314 га, що розташована за межами Поромівської сільської ради, Володимирського району, Волинської області.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За змістом ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 13, якою доповнено статтю 79-1 Земельного кодексу України Законом № 340-ІХ від 05.12.2019, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі в порушення вимог чинного законодавства неправильно визначено категорію землі та її цільове призначення, що також послужило однією з підстав для подальшої її передачі до земель комунальної власності, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, усунувши перешкоди у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, встановлено нормами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме: шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Спірна земельна ділянка 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га зареєстрована на праві власності за Поромівською сільською радою, може використовуватись як земля сільськогосподарського призначення та може бути переданою фізичним чи юридичним особам у власність та користування, проте в силу наведених вище вимог законодавства вона не може перебувати у приватній чи комунальній власності.

З огляду на викладене, підлягає до задоволення вимога прокурора про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Поромівської сільської ради повернути у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою) у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення ї економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення охорони державного кордону України.

Статтею 2 Закону України «Про державний кордон України» визначено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організаціям порядок діяльності яких визначаються законом.

Таким чином, до інтересів держави безпосередньо належить захист та охорона державного кордону України, в тому числі й охорона прикордонної смуги, яка встановлюється вздовж державного кордону, а протиправне заволодіння чи використання земель в межах прикордонної смуги в умовах повномасштабної війни проти України підриває обороноздатність держави.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За таких обставин, охорона та використання земель, зокрема державної форми власності, також становить державний інтерес, оскільки протиправне заволодіння державними землями суперечить основним принципам та засадам використання земель, закріпленим у Конституції України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення пред`явлених прокурором позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі ст. 129 ГПК України на відповідачів порівну слід покласти судові витрати у справі, пов`язані з оплатою судового збору: 15 340,80 грн. : 3 = 5 113,60 грн.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Іваничівської районної державної адміністрації № 339 від 06.12.2013 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» в частині затвердження технічної документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га

3. Визнати незаконним та скасувати п.25 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.12.2018 № 3-1360/15-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».

4. Визнати незаконним та скасувати п. 25 додатку до рішення Поромівської сільської ради № 17-2/14 від 29.12.2018 «Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність Поромівської сільської ради» щодо передачі земельної ділянки площею 24,8314 га з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005 у комунальну власність Поромівської сільської ради.

5.Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га га шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

6. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га, що розташована за межами Поромівської сільської ради, Володимирського району, Волинської області.

7. Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Поромівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04333359, Волинська область, Володимирський район, с. Поромів, вул. Центральна, 1б) повернути у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації (адреса м. Луцьк, Київський Майдан, 9, код ЄДРПОУ 13366926) земельну ділянку з кадастровим номером 0721184400:15:000:0005, площею 24,8314 га.

8. Стягнути з Поромівської сільської ради (45311, Волинська область, Володимирський район, с. Поромів, вул. Центральна,1б, код ЄДРПОУ 04333359) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 5 113,60 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

9. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 5 113,60 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

10. Стягнути з Володимирської районної державної адміністрації (44700, Волинська область, м. Володимир, вул. Небесної Сотні, 3, код ЄДРПОУ 04051359) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 5 113,60 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

17.04.2023

СуддяМ. С. Шум