Рішення

від 19.04.2023 по справі 910/19876/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2023Справа № 910/19876/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долобецький"

про виселення та стягнення 117099,74 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долобецький" про виселення з орендованого майна, а саме: нежитлових приміщень, за адресою: м. Київ, Гідропарк, острів Долобецький, пляж "Молодіжний" загальною площею 39,63 кв.м та стягнення 22701,27 грн. заборгованості з орендної плати, 4992,43 грн. пені, 409,91 грн. трьох процентів річних, 681,03 штрафу, 5415,30 грн. компенсації ПДВ та 82899,80 грн. неустойки у подвійному розмірі орендної плати за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2313 від 22.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна,25.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долобецький" (орендар), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (підприємство-балансоутримувач) та Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2313, за умовами якого останнє передало відповідачу в строкове платне користування для розміщення громадської вбиральні загальної площею 39,63 м2 було передано нерухоме майно (нежитлову будівлю), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходиться за адресою: місто Київ, Гідропарк, острів Долобецький, пляж "Молодіжний".

Відповідно до п. 2.1 договору об`єктом оренди є нежитлова будівля площею 39,63 м2, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Згідно із п. 2.2 договору вартість об`єкта згідно із висновком про вартість майна станом на 31.03.2016 року становить: 1 м2 - 13 497,35 грн, всього - 534 900,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1), орендна плата становить без ПДВ: 47 грн 18 коп. за 1 м2 орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку грудень 2016 року - 1 870,00 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.6, 3.7 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

1На виконання договору 22.12.2016 між сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду відповідачу.

Відповідно до пункту 9.1 договору останній є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 22 грудня 2016 року до 20 грудня 2019 року.

Договір припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (пункт 9.4 Договору).

Із матеріалів справи слідує, що позивачем за період 2017-2021 роки нараховано відповідачу орендну плату в сумі 133 355,79 грн.

Водночас, відповідачем згідно з виписками з банківського рахунку позивача сплачено 129 963,93 грн., з яких: 110 654,52 грн. оплата орендної плати та 19 267,56 грн. оплати компенсації земельного податку.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів становить 22 701,27 грн.

У зв`язку з наявністю заборгованості позивач звернувся 28.04.2021 до відповідача з претензією від 27.04.2021 № 077/221-1179, в якій просив погасити борг за договором від 22.12.2016 № 2313.

Разом із цим, відповідач відповіді або грошових коштів не надав, що спричинило звернення позивача із даним позовом до суду.

Поряд із цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі № 910/18142/20 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Долобецький" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору оренди про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2313 від 22 грудня 2016 року продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 19.12.2022 року, на тих самих умовах.

У межах справи № 910/18142/20 судом установлено, що строк дії укладеного між сторонами договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду закінчився 20.12.2019 року.

Одночасно, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долобецький" про виселення з орендованого майна, а саме: нежитлової будівлі, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходиться за адресою: місто Київ, Гідропарк, острів Долобецький, пляж "Молодіжний" для розміщення громадської вбиральні загальної площею 39,63 м2.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі № 910/8172/20 позов задоволено. Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Долобецький" з нежитлової будівлі для розміщення громадської вбиральні загальною площею 39,63 м2, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходиться за адресою: місто Київ, Гідропарк, острів Долобецький, пляж "Молодіжний".

Разом із цим, судом прийнято до уваги, що хоч заявлені в даній справі позовні вимоги і стосуються одного і того ж предмета позову в частині виселення відповідача, проте суб`єктний склад сторін у цих справах є різним.

У зв`язку з цим, чинні процесуальні норми Господарського процесуального кодексу України не позбавляють позивача права на розгляд спору про той же предмет, оскільки позивач був учасником у справі № 910/8172/20, а не стороною спору.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 910/6567/20.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

За статтею 759 ЦК України договором найму (оренди) наймодавець передає або 0зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 ЦК України).

Як установлено пунктами 3.6, 3.7 договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Із матеріалів справи вбачається, що залишок боргу відповідача за договором від 22.12.2016 № 2313 становить 22 701,27 грн., що утворився внаслідок неповної сплати нарахованої протягом січня 2017 року по вересень 2021 року орендної плати в сумі 133 355,79 грн.

Відповідно до пункту 3.5 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом із орендною платою.

За розрахунком позивача за період з лютого 2019 року по вересень 2021 року загальна сума нарахованого податку на додану вартість становить 24682,86 грн., з якої відповідачем сплачено 19267,56 грн. Відтак, залишок заборгованості відповідача зі сплати податку на додану вартість становить 5415,30 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2,47 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.2 договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Суд зауважує, що припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 908/288/20).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору (пункт 116 постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження № 12-85гс20)).

За наданим позивачем розрахунком пені остання нарахована в розмірі 0,5 % від сум боргу, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені за визначений позивачем період, але в межах подвійної облікової ставки НБУ, суд дійшов висновку про стягнення пені в розмірі 441,03 грн., а саме: 123,96 грн. за період з 16.04.2021 по 11.10.2021 на суму боргу 1617,09 грн.; 105,38 грн. за період з 16.05.2021 по 11.10.2021 на суму боргу 1638,11 грн.; 84,68 грн. за період з 16.06.2021 по 11.10.2021 на суму боргу 1641,39 грн.; 64,51 грн. за період з 16.07.2021 по 11.10.2021 на суму боргу 1643,03 грн.; 42,41 грн. за період з 16.08.2021 по 11.10.2021 на суму боргу 1639,74 грн.; 20,09 грн. за період з 16.09.2021 по 11.10.2021 на суму боргу 1659,42 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду три проценти річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі 409,91 грн.

Також позивачем нараховано 681,03 грн. штрафу в розмірі 3 % від суми боргу 2270127 грн. на підставі пункту 6.2 договору, що за арифметичним перерахунком суду є правильним.

Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 7.5 Договору у разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Як установлено судом при розгляді справи № 910/18142/20, строк дії договору оренди про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 22.12.2016 № 2313 закінчився 20.12.2019 року.

Згідно з пунктом 4.2.21 договору після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку в подвійному розмірі орендної плати.

Із наданого позивачем розрахунку слідує, що за період з 16.01.2020 по 11.10.2021 загальна сума боргу з орендної плати становить 41449,90 грн., у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню 82899,80 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України.

Одночасно, приймаючи до уваги закінчення строку дії договору оренди про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 22.12.2016 № 2313, у відповідача виник обов`язок з повернення орендованого майна з оренди.

Відповідно до пункту 4.2.21 договору орендар після припинення дії Договору зобов`язаний протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Підприємству-балансоутримувачу.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого майна та підписання уповноваженими особами відповідного акту приймання-передачі про повернення майна з оренди.

За наведених обставин, оскільки строк дії договору оренди закінчився, проте відповідач орендоване майно не повернув, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про виселення відповідача зі спірного нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору, покладаються відповідно до статті 129 ГПК України на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" задовольнити частково.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Долобецький" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна,25; ідентифікаційний номер 35671212) з нежитлової будівлі для розміщення громадської вбиральні загальною площею 39,63 м2, що знаходиться за адресою: місто Київ, Гідропарк, острів Долобецький, пляж "Молодіжний".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долобецький" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна,25; ідентифікаційний номер 35671212) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових,15, корпус А, офіс 3; ідентифікаційний код 23505151) 22701 (двадцять дві тисячі сімсот одну) грн. 27 коп. заборгованості з орендної плати, 441 (чотириста сорок одну) грн. 03 коп. пені, 409 (чотириста дев`ять) грн. 91 коп. трьох процентів річних, 681 (шістсот вісімдесят одну) грн. 03 коп. 3 % штрафу, 5415 (п`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 30 коп. компенсації ПДВ, 82899 (вісімдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 80 коп. неустойки у подвійному розмірі орендної плати, а також 4451 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят одну) грн. 77 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова