Рішення

від 10.04.2023 по справі 924/1009/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2023 р. Справа № 924/1009/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Загроцька А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, м. Хмельницький

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

1. Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, м. Хмельницький

2. Західний офіс Державної аудиторської служби України, м. Львів

3. 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України в Хмельницькій області, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів за товар, який не отримано

представники сторін:

від прокуратури - Приступа В.І.

від позивача 1 - Шостацька М.П.

від позивача 2 - Нестерук М.П.

від позивача 3 - Поцай Ю.П.

від відповіда - Несторук О.С.

встановив:

Прокурор в позові просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 08.02.22 до договору від 14.01.22 номер 22100434, укладеного між ТОВ „Хмельницькенергозбут" та 1 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС України в Хмельницькій області;

- стягнути з ТОВ „Хмельницькенергозбут" на користь 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Хмельницькій області кошти в сумі 51 689, 24 грн., перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов означеного вище договору.

Обгрунтовуючи позов, прокурор зазначає, що за результатами проведення відкритих торгів відносно закупівлі електроенергії UA-2021-12-13-017470-с, замовником яких є 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України в Хмельницькій області укладено договір з переможцем торгів (відповідачем) про постачання електроенергії від 14.01.22 номер 22100434.

За договором ціна його становить 1 223 081 грн. з ПДВ. Обсяг закупівлі - 230 770 кВт (додаток до договору). За комерційною пропозицією (додаток 1 до договору) базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл дорівнює 4, 41667 грн. за кВт. год., тариф на передачу електроенергії, що включений у ціну за одиницю товару - 0, 29393 коп. без ПДВ; тариф на розподіл електроенергії, що включений в ціну за одиницю товару - 1, 12143 коп. без ПДВ.

Проте, 08.02.22 сторони уклали спірну додаткову угоду, додаток 1 до якої передбачає - у зв`язку із збільшенням сторонами тарифу на розподіл та на передачу електроенергії, відтепер базова ціна за одиницю товару становить 4, 61337 грн./кВт. год. без ПДВ, а обсяг поставки зменшено з 230 770 кВт до 220 930, 50 кВт (на 9 839, 5 кВт). При цьому, вказано, що додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами з 14.01.22 (дата укладення договору) і діє по 31.12.22

Тобто, спірною угодою сторони підвищили ціну за одиницю товару, починаючи з дати укладення договору та зменшили обсяг товару, в порівняні з основним договором.

Згідно чинного законодавства зміна ціни договору, укладеного за результатами тендеру можлива лише у випадку, коли тарифи на товар змінилися після підписання договору та до повного виконання договору. Водночас, Постанова НКРЕП від 01.12.21 номер 2454 та Постанова НКРЕКП від 17.12.21 номер 2611, якими сторони обґрунтували внесення змін в договір, набрали чинності ще 01.01.22, тобто до укладення договору. Жодних змін регульованих тарифів з моменту підписання основного договору (14.01.22) по дату укладення додаткової угоди (08.02.22) не відбувалось. Дане є порушенням ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі"

Також, процедура закупівлі оголошена 13.12.21, а пропозиція учасника - відповідача подана в останній день строку подання пропозиції 29.12.21. Враховуючи, що вищевказані Постанови НКРЕКП оприлюднені 01.12.21 і 17.12.21, зміст останніх був доступний учаснику і замовнику закупівлі задовго до дати підписання договору. За ст. 24 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень учасників внести зміни у тендерну документацію. Однак, знаючи зміст Постанов НКРЕКП, замовник відповідних змін не вніс. До того ж, закон передбачає право учасника внести зміни у свою тендерну пропозицію до закінчення строку подання останньої без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Однак, відповідач, усвідомлюючи, що в разі врахування ним постанов НКРЕКП та здороження своєї тендерної пропозиції, вона стане менш економічно вигідною, тому він може не перемогти у торгах. Тому, він не запропонував внести зміни до тендерної документації та не вніс змін у тендерну пропозицію. Даними діями порушено вимоги п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону „Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1. ПРЕЕ, п. 3.2.4. ПРРЕЕ, п. 40 п. 22 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу щодо обов`язку електропостачальника в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електроенергії споживачу.

Таким чином, сторони не вжили необхідних заходів під час здійснення процедури закупівлі, щоб привести тендерну документацію та пропозицію в відповідність до постанов НКРЕКП, хоч під час укладення договору достовірно знали їх зміст.

З урахуванням вищеозначеного, постачальник належним чином документально не підтвердив та не обґрунтував наявність підстав для підвищення ціни договору за одиницю товару з моменту укладення договору до моменту виникнення необхідності внести зміни (підписання додаткової угоди), оскільки підняття цін було загальновідомим фактом ще в грудні 2021. Підняття цін відбулося ще до укладення договору, а не після його підписання.

Вказане порушує принципи проведення торгів, встановлені спеціальним законодавством.

Отже, спірна угода, якою внесено зміни до договору з порушенням вимог законодавства підлягає визнанню недійсною.

Визнання недійсною додаткової угоди не означатиме відсутність між сторонами основного договору. Тому, зобов`язання сторін залишаються дійсними на умовах основного договору. Таким чином, отримана відповідачем оплата товару за збільшеними цінами має бути стягнута з відповідача на підставі ст. 670 ЦКУ, оскільки замовник, через збільшення ціни, отримав меншу кількість товару.

Звернення з цим позов прокурором обґрунтовано тим, що у спірних відносинах порушено інтереси держави. Сторони під час здійснення закупівлі порушити вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів. Крім того, укладенням додаткової угоди (незаконні зміни) порушено державні інтереси також і тому, що замовник у результаті незаконних змін договору фактично отримав меншу кількість товару, що нівелює саму мету проведення торгів. Держава ж, зацікавлена в тому, щоб проведення закупівлі за державні гроші було вчинено в повній відповідності з діючим законодавством.

Звернення прокурора в інтересах позивачів обґрунтовано тим, що розпорядником бюджетних коштів у спірних відносинах є ГУ ДСНС України в Хмельницькій області, а замовником торгів - 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій області. Західний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель. Проте, вказані організації заходів щодо усунення порушень законодавства не вживають, тому захист державних інтересів здійснює прокурор.

В відповіді на відзив прокурор стверджує, що відповідач посилається на правомірність спірної угоди, проте, у відзиві не наводить жодних аргументів та не подає жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Безпідставне збільшення суб`єктом господарювання ціни договору за відсутності підстав для цього а лише з метою отримання додаткових прибутків від продажу свого товару повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки закупівля проводиться для отримання пропозиції, що є кращою / нижчою за ціною ніж ринкова.

Зазначено, що збільшену за додатковою угодою ціну товару сторони застосували до правовідносин, які виникли з 14.01.22. Проте, практика Верховного Суду свідчить про неможливість і протиправність застосування ч. 3 ст. 631 ЦКУ щодо зворотної дії додаткових угод. Застосування в додаткових угодах вищевказаного положення ЦКУ щодо підвищення цін на товар, який вже спожитий не відповідає закону.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник Західного офісу Держаудитслужби у судовому засіданні та вказаний позивач в письмових поясненнях вказують таке. Прокурор повідомив Держаудитслужбу про можливі порушення при проведенні закупівлі UA-2021-12-13-017470-с. Проте, оскільки за результатами опрацювання інформації, розміщеної в електронній системі закупівель встановлено, що замовником оприлюднено в електронній системі закупівель Звіт про виконання договору, підстави для здійснення моніторингу вказаної процедури відсутні. Враховуючи законодавчі підстави здійснення моніторингу та ревізії, а також те, що доручення та дозвіл суду на проведення позапланової виїзної ревізії в замовника торгів від прокуратури не надходили, підстав для проведення ревізії у замовника торгів небуло. При цьому, лист прокурора про необхідність перевірки торгів надійшов тоді, коли План проведення заходів держфінконтролю уже був затверджений та не передбачав проведення планової перевірки у замовника торгів.

Оскільки жоден з встановлених законом заходів державного фінконтролю в замовника торгів Держаудитслужбою не проводився, підтвердити чи спростувати наявність порушень при проведенні закупівлі не видається за можливе.

Представники позивачів ГУ ДСНС у Хмельницькій обл. та 1 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Хмельницькій обл. в судовому засіданні підтримали позов.

Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач в письмовому відзиві позов не визнають, вказують таке. Згідно додатку 1 до укладеного між замовником та учасником договору (за результатами торгів, які вказує прокурор), тариф на передачу електроенергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.02.20 та становить 0, 29393 грн. без ПДВ (ціна на передачу електроенергії). Тариф на розподіл електроенергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП номер 2381 від 09.12.20 та становить 1, 12143 без ПДВ.

Умови про тариф на розподіл електроенергії передбачені додатком 4 проекту договору за тендерною документацією замовника.

08.02.21 сторони договору про закупівлю уклали спірну угоду, виклавши додаток 1 до договору в новій редакції, за якою: базова ціна товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електроенергії становить 4, 61137 грн. без ПДВ; тариф на передачу електроенергії, який включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП номер 2454 від 01.12.21 та становить 0, 34564 грн. без ПДВ; тариф на розподіл електроенергії, що включений в ціну за одиницю товару, затверджено постановою НКРЕКП номер 2611 від 17.12.21 та становить 1, 26442 грн. без ПДВ.; обсяг 220 930, 50 кВт. год.

За таких обставин договір укладено за цінами, що діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації. Додаткова угода не суперечить вимогам закону і укладеного договору.

Підписання обома сторонами рахунків-фактура, які є доказами виконання постачальником зобов`язань щодо поставки електроенергії та використання споживачем такої енергії без зауважень нівелює твердження прокурора про наявність недопоставленого товару.

Оскільки, як вважає відповідач, вимоги про недійсність додаткової угоди необґрунтовані, стягнення 51 689, 24 грн. заявлено також безпідставно.

В запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що Тендерне законодавство передбачає випадки, коли можуть змінюватись істотні умови договору про закупівлю після його підписання - ч. 5 ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі". В спірних відносинах, при укладенні додаткової угоди, сторони змінили ціни товару в рамках вищевказаного закону.

Матеріалами справи встановлено.

17.12.21 НКРЕКП ухвалено постанову номер 2611, за якою АТ „Хмельницькобленерго" встановлено тарифи на послуги з розподілу електроенергії з застосуванням стимулюючого регулювання та структуру тарифів.

01.12.21 НКРЕКП ухвалено постанову номер 2454 згідно якої ПАТ „НЕК „Укренерго" встановлено тариф на послуги з передачі електроенергії на рівні 345, 64 грн/МВт год. та структуру тарифу.

За гарантійним листом номер Т-21-1221-1337/14 від 29.12.21 ТОВ „Хмельницькенергозбут" інформує замовника торгів про свою повну, безумовну і беззастережну згоду з усіма умовами та вимогами процедури закупівлі та положеннями, що передбачені тендерною документацією.

В тендерній пропозиції ТОВ „Хмельницькенергозбут" номер Т-21-1221-1337 від 29.12.21 відмічено про надання пропозиції відносно участі у відкритих торгах на закупівлю за предметом: код ДК 021:2015-09310000-5 „Електрична енергія". Зазначено, що відповідач має можливість та погоджується виконати вимоги замовника та договору за наступною ціною - 1 223 081 грн.

Листом відносно ціни від 29.12.21 номер Т-21-1221-1337/11 відповідач, як учасник торгів ДК 021:2015 „093100005 - Електрична енергія" підтверджує, що ціна яка ним пропонується є актуальною та об`єктивною відповідно до ринкових цін згідно до норм чинного законодавства.

14.01.22 між 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій області (споживач) та ТОВ „Хмельницькенергозбут" (постачальник) укладено договір № 22100434 відповідно до якого постачальник продає споживачу з 01.01.22 до 31.12.22 товар „код ДК 021:2015 - 093100005 - Електрична енергія для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Договір підписаний сторонами і скріплений їх печатками.

Додатком 1 до договору є комерційна пропозиція постачальника де загальна вартість договору - 1 223 081 грн., загальний обсяг - 230 770 кВт-год., тариф на передачу - 0, 29393, тариф на розподіл - 1, 12143.

08.02.22 сторони цього договору підписали додаткову угоду 1 до вищенаведеного договору, додаток до якої встановлює, що: кількість енергії 220 930, 50 кВт год.; тариф на передачу - 0, 34564, тариф на розподіл 1, 26442, загальна вартість в силу договору 1 223 081.

23.09.22 сторони підписали додаткову угоду 3 до договору, якою ціну договору визначено в 1 223 035, 11 грн.

28.09.22 надано звіт про виконання договору про закупівлю UА-2021-12-13-017470-с, де вказано: договір про закупівлю - 22100434 від 14.01.22; замовник - 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України в Хмельницькій області; учасник, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ „Хмельницькенергозбут"; код ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія.

В відповідності із платіжними дорученнями за період з січня по серпень 2022 (платник - 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій обл., отримувач - ТОВ „Хмельницькенергозбут", призначення платежу - електроенергія за договором) платник оплатив на користь відповідача 1 223 035, 11 грн.

Також виставлено рахунки (постачальник - ТОВ „Хмельницькенергозбут", споживач - 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій обл, підстава - за електроенергію) відповідачу за електроенергію за відмічений період.

Згідно довідки відносно проведених розрахунків за договором 22100434 - заборгованість відсутня.

Листом номер 55-5682 вих22 від 21.10.22 прокурор просить 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України надати договір від 14.01.22 номер 22100434 з додатковою угодою, а також матеріали щодо його виконання (оплати).

Листом номер 1526/31 від 04.11.22 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій обл. повідомляє, що ним не вживалися та не будуть вживатися заходи щодо звернення до суду з вимогами про визнання додаткової угоди 1 до договору недійсною.

Листом від 09.11.22 номер 55-6033 вих22 прокурор просить ГУ ДСНС у Хмельницькій області повідомити, чи вживалися і чи будуть вживатися заходи, шляхом звернення з позовом про визнання недійсною додаткової угоди до договору 22100434.

У листі від 30.11.22 номер 67 01-5768/67 10 ГУ ДСНС у Хмельницькій обл. повідомляє, що договір укладено з 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій області, який є окремою юридичною особою і має процесуальну правосуб`єктність для звернення з позовом до суду. Тому, ГУ ДСНС позбавлене можливості щодо звернення до суду від імені 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

Крім того, листом номер 55-5837 вих 22 від 31.10.22 прокурор звертався до Управління Зх офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області де просить повідомити про вжиті заходи за результатами перевірки законності закупівель у тому числі UА-2021-12-13-017470-с).

На цей лист надано відповідь (лист номер 132217-17/3112-2022 від 23.11.22), що в Управління відсутні підстави для здійснення моніторингу вищезазначеної закупівлі.

Повідомленням номер 65-655 вих 22 від 05.12.22 прокурор повідомив позивачів про намір звернення з цим позовом.

Також подано проект договору про постачання електроенергії, який є додатком 4 до тендерної документації та форму „тендерна пропозиція" - додаток 1 до тендерної документації.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справі письмові пояснення та докази, давши їм оцінку в сукупності, суд врахував таке.

При зверненні до суду прокурор посилається на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, та вказує про здійснення ним представництва інтересів держави в особі позивачів: ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, та 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій області, який здійснив перерахування коштів за спірною угодою, але які належним чином функцій щодо захисту інтересів держави не здійснюють. Зазначено, що оплата за спірною угодою здійснюється за рахунок держбюджету. Крім того, позивачем є Держаудитслужба, яка також є органом, який реалізує функції держави у сфері закупівель, і здійснює держфінконтроль за використанням коштів державного бюджету. Проте, відповідних функцій у спірних відносинах даний орган не виконав.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Передбачено, що однією з таких осіб є також державні органи, які набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки, в тому числі як учасники господарських правовідносин. При цьому, органи держави у межах їхньої компетенції, встановленої законом, діють у господарських відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону „Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 53 даного Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави/територіальної громади, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави відповідні листи.

Зокрема, у листах від 09.11.22 номер 556033 вих22 до ГУ ДСНС України в області, номер 55-5837 вих 22 від 31.10.22 до Управління Зх офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, від 21.10.22 номер 55-5682 вих 22 до 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області прокурор просить повідомити чи вживались та чи вживатимуться заходи щодо звернення до суду з вимогами про визнання додаткової угоди 1 до договору недійсною.

Листом номер 1526/31 від 04.11.22 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України повідомляє, що ним не вживалися та не будуть вживатися заходи щодо звернення до суду з вимогами про визнання додаткової угоди 1 до договору недійсною. У листі від 30.11.22 номер 67 015768/67 10 ГУ ДСНС повідомляє, що договір укладено з 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій області, який є окремою юридичною особою і має процесуальну правосуб`єктність для звернення з позовом до суду. Тому, ГУ ДСНС позбавлене можливості щодо звернення до суду від імені 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області. Управління Зх офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області на лист прокурора надано відповідь (лист номер 132217-17/3112-2022 від 23.11.22), що в Управління відсутні підстави для здійснення моніторингу вищезазначеної закупівлі.

Суд враховує, що дійсно за п. 2.1. договору (визнання недійсною додаткової угоди до якого є предметом спору) оплата вартості електроенергії здійснюється споживачем 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій області. Згідно листа даної організації від 04.11.22 номер 1526/31 вказано, що закупівля щодо постачання електроенергії як товарної продукції здійснюється за рахунок коштів загального фонду держбюджету. За п. 1.12 Положення про 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області дана організація є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету. За п. 1.3. даного Положення 1 ДПРЗ належить до сфери управління ДСНС та безпосередньо підпорядковується ГУ ДСНС України в Хмельницькій області. При цьому, суд враховує, що договір (угоду до якого прокурор просить визнати недійсною) укладено за результатами проведення публічних закупівель, які є предметом регулювання Закону „Про публічні закупівлі", що передбачає порядок здійснення таких закупівель для забезпечення потреб, в тому числі держави.

За розділом 5 Положення про ГУ ДСНС у Хмельницькій області, дана організація забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів. Організовує планово-фінансову роботу, в тому числі у підпорядкованих підрозділах, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів.

Враховуючи вказане, а також те, що інтереси держави, в тому числі щодо законності використання коштів державного бюджету, шляхом дотримання спеціального законодавства, представляє 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області, як замовник спірної закупівлі та ГУ ДСНС України в Хмельницькій області, до сфери управління якого входить 1 ДПРЗ, саме вони наділені відповідними функціями у спірних правовідносинах (1 ДПРЗ оплачувати товар за державні кошти, ГУ ДСНС - контроль за використанням коштів). Тому, листи даних організацій з відміткою про нездійснення представницьких функцій щодо подання позову, з урахуванням вищевикладеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду зазначеної у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 є свідченням неналежного виконання державним органом своїх функцій у відповідній сфері.

За ст. ст. 1, 2 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Держаудитслужба (Положення № 43 від 03.02.16). Територіальним органом Держаудитслужби, який уповноважений виконувати функції останньої на території у тому числі Хмельницької області є Західний офіс Держаудитслужби України.

Враховуючи вказане, Зх офіс Держаудитслужби також є органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних відносинах, оскільки він є безпосереднім виконавцем функції держави відносно проведення фінансового контролю за використанням бюджетних коштів та дотриманням законодавства про закупівлі, що характерно для закупівлі, що є предметом вивчення у справі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурором дотримано встановленого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку щодо звернення до органів, уповноважених на захист майнових інтересів держави, з повідомленням про виявлені порушення тендерного законодавства. У зв`язку з отриманням відповіді зазначених органів про невжиття заходів для усунення виявлених порушень, прокурор правомірно скористався процесуальними повноваженнями щодо звернення з позовом до суду.

При поданні даного позову прокурор не замінює позивачів та не є їх альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в даному випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в даній справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу інтересів сторін та зумовлена захистом державного інтересу, який полягає не лише в правомірному використанні коштів бюджету, але й дотриманні закону при проведенні закупівлі.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави (щодо дотримання законодавства у сфері публічних закупівель і щодо законності використання коштів бюджету) у даній справі.

По суті позовних вимог.

Як свідчать додані матеріали, сторони уклали договір № 22100434 від 14.01.22 (далі договір) на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (2021-12-13-017470с) (п. 1.4. договору). Отже, вказаний договір укладено за результатами закупівлі, яка регулюється Законом України „Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Положеннями ст. 5 Закону України „Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом, станом на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону „Про публічні закупівлі".

Так, додаток 1 до основного договору обумовлює, що: кількість електроенергії 230 770 кВт год.; тариф на передачу 0, 29393; тариф на розподіл 1, 12143; базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4, 41667; загальна вартість договору 1 223 081 грн.

В силу п. 5.7. договору на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електроенергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість тарифу по договору.

Після укладення додаткової угоди № 1 від 08.02.22 кількісні і вартісні показники договору обумовлені на рівні: кількість 220 930, 50 кВт год.; тариф на розподіл - 1, 26442; тариф на передачу - 0, 34564; базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4, 61337; загальна вартість 1 223 081 грн.

Отже, після укладення спірної угоди погоджені в основному договорі ціна та обсяг товару змінені, зокрема: обсяг електроенергії з 230 770 кВт. год. до 220 930, 50 кВт. год.; ціна з 4, 41667 до 4, 61337.

З спірної угоди видно, що зміни в договір вносились:

- у зв`язку з набуттям з 01.01.22 чинності постанови НКРКЕП № 2611 від 17.12.21 „Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електроенергії АТ „Хмельницькобленерго" на 2022" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електроенергії з 1, 12143 грн./кВт. год. без ПДВ до 1, 26442 грн./кВт. год. без ПДВ;

- у зв`язку з набуттям з 01.01.22 чинності постанови НКРЕКП номер 2454 від 01.12.21 „Про встановлення тарифів на послуги передачі електричної енергії НЕК „Укренерго" на 2022" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0, 29393 грн./кВт. год. без ПДВ до 0, 34564 грн./кВт. год. без ПДВ.

З матеріалів справи видно, що 17.12.21 НКРЕКП ухвалено постанову номер 2611, за якою АТ „Хмельницькобленерго" встановлено тарифи на послуги з розподілу електроенергії з застосуванням стимулюючого регулювання та структуру тарифів. 01.12.21 НКРЕКП ухвалено постанову номер 2454 згідно якої ПАТ „НЕК „Укренерго" встановлено тариф на послуги з передачі електроенергії на рівні 345, 64 грн/МВт год. та структуру тарифу.

Дані матеріали дійсно є свідченням збільшення ціни товару в результаті регуляторної діяльності компетентних органів.

В спірній угоді відмічено, що під час укладення останньої сторони керувалися п. 7. ч. 5 ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі".

За п. 7 ч. 5 ст. 41 відміченого Закону (в редакції на момент укладення спірної угоди) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Ч. 4 даної статті визначає - умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Вищевказані законодавчі положення є спеціальними імперативними нормами у сфері закупівель, згідно яких зміна істотних умов договору про закупівлю (у тому числі відносно ціни) може здійснюватись виключно у випадках, встановлених даними нормами.

Виходячи з вказаного, після підписання основного договору, з включенням у нього цінових та кількісних характеристик товару за тендерною пропозицією, сторони не мають права вносити зміни до цих характеристик до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Сторони, скориставшись винятком з вказаного правила, який визначений п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону, внесли зміни в істотні умови договору, зменшивши обсяг електроенергії та збільшивши її базову ціну. Тобто, після укладення спірної угоди умови договору про закупівлю (про ціну і кількість) стали такими, що відрізняються від тендерної пропозиції.

Аналізуючи вимоги п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону „Про публічні закупівлі" (в редакції на час укладення угоди 1), суд зазначає, що внесення змін в істотні умови договору можливі, коли обставини, які призвели до збільшення цін через регуляторну політику відповідних органів держави, настали в період після підписання основного договору до виконання сторонами зобов`язань в повному обсязі.

Основний договір 22100434 укладено 14.01.22. Спірна додаткова угода підписана сторонами 08.02.22. Постанови НКРЕКП номер 2611 та 2454, які стали підставою для внесення спірних змін винесені 01.12.21 та 17.12.21. Як вказано у постановах, вони набирають чинності з 01.01.22.

Отже, зміни в тарифах не електроенергію (послуги з передачі і розподілу), які внесені повноважним державним органом, набрали чинності ще до укладення основного договору та мали бути враховані в ньому. Внесення ж змін, які відбулися до підписання договору свідчить про порушення вимог п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону.

Слід вказати, що тендерна пропозиція відповідача та лист щодо ціни датовані 29.12.21. Оголошення про проведення торгів (за якими укладено договір, спірні зміни до якого оскаржуються), як зазначив відповідач оприлюднено 13.12.21. При цьому, відповідач зазначає, що тендерна пропозиція по ціні та кількості товару, на момент укладення договору відповідала тендерній документації, згідно до якої і укладено договір.

Проте, належить вказати, що враховуючи дату оголошення про проведення торгів та дату подання відповідачем тендерної пропозиції, з урахуванням дат винесення постанов НКРЕКП, відповідач, як учасник та замовник були обізнані про зміни в тарифах ще до вступу у правовідносини (з постановою номер 2454 від 01.12.21 ознайомлені до оприлюднення оголошення відносно торгів, з постановою номер 2611 від 17.12.21 до укладення договору). При цьому, за ч. 2 ст. 24 Закону України „Про публічні закупівлі" замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.

Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.

За ч. 8 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Тобто, закон, надає право замовнику та учаснику внести зміни в тендерну документацію/пропозицію в разі необхідності. Тому, будучи обізнаними ще до моменту укладення договору про зміни у тарифах, сторони договору не були позбавлені можливості внести відповідні зміни в тендерну документацію і пропозицію, тим більше, що такі зміни передбачаються на період майбутнього договору.

Також необхідно вказати, що згідно договору 22100434 відповідач є постачальником електроенергії. Згідно ч. 3 ст. 57 Закону України „Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів, в тому числі: про вартість та умови надання послуг; про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Тобто, враховуючи специфіку договору 22100434, та статус відповідача, як електропостачальника, останній не лише має право, але і зобов`язаний був повідомити замовника, як споживача за майбутнім договором про зміни в тарифах, які відбулися до укладення майбутнього договору.

Крім того, слід звернути увагу, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для замовника умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги. Одними з принципів закупівлі є її відкритість та прозорість на всіх їх стадіях, а метою цієї процедури є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Досягнення вищевказаних принципів та мети здійснюється саме за рахунок того, що подальше укладення договору, після проведення закупівлі, має здійснюватись на умовах, визначених тендером. Тому, збільшення ціни договору після його укладення, у порівнянні з первинною ціною, що відбулось в супереч законодавства, можна розцінювати як нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

При цьому, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, враховуючи, що додаткова угода 1 від 08.02.22 укладена всупереч вимогам Закону України „Про публічні закупівлі" та „Про ринок електричної енергії", вимоги прокуратури про визнання недійсною вказаної додаткової угоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача 51 689, 24 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 56 Закону „Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Як вбачається з умов додаткової угоди № 1 від 08.02.22, загальна вартість договору дорівнює 1 223 081 грн. Дана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 14.01.22 і діє до 31.12.22 (п. 4 угоди). Тобто, сторони погодили, що вказана вартість товару діє з моменту укладення основного договору. 23.09.22 сторони підписали додаткову угоду 3, якою вартість договору обумовили в 1 223 035, 11 грн., та якою змінено відповідні положення спірної угоди.

Згідно рахунків фактура за період з січня по серпень 2022 року, відповідач виставив замовнику рахунки на 1 223 035, 11 грн.

В відповідності із платіжними дорученнями за період з січня по серпень 2022 (платник - 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Хмельницькій обл., отримувач - ТОВ „Хмельницькенергозбут", призначення платежу - електроенергія за договором) платник оплатив на користь відповідача 1 223 035, 11 грн.

Отже, з урахуванням відміченого, прийняття вказаної електроенергії позивачем здійснено за цінами та обсягами, вказаними у спірній угоді (з урахуванням змін), яка, як встановлено судом, підлягає визнанню недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевказане, прийнятий позивачем обсяг електроенергії оплачений згідно умов спірної угоди (оскільки сторони домовились, що її дія починається з дати укладення договору) на відповідну суму. Проте, якби оплата здійснювалась за обґрунтованими цінами, тобто такими, які вказані в основному договорі (4, 41667, а не 4, 61337), за фактично сплачену суму електроенергії об`єктивно можна було придбати більшу, обумовлену основним договором кількість електроенергії.

Зокрема, фактично замовник сплатив 1 223 035, 11 грн. за 221 008, 49 кВт. год. згідно рахунків-фактура (за необґрунтованою ціною). За первісною ж ціною 4, 41667 грн. таку кількість енергії замовник оплатив би на 1 171 345, 87 грн. із ПДВ. Тому, переплата (необґрунтована оплата) дорівнює (1 223 035, 11 грн. фактична необгрунтвана плата мінус 1 171 345, 87 грн. обґрунтованих нарахувань) 51 689, 24 грн.

Також, фактична поставка електроенергії здійснена згідно спірної угоди у відповідному обсязі, який, в дійсності мав бути більшим (якби ціна була менша - обґрунтована).

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, вимоги прокурора в цій частині також обґрунтовані.

Отже, позов підлягає задоволенню із покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 08.02.22 до договору № 22100434 від 14.01.22, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (ЄДРПОУ 42035266) та 1 Державним пожежно-рятувальним загоном ГУ ДСНС України в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 38223651).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, 29000, ЄДРПОУ 42035266) на користь 1 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Хмельницькій області (вул. Озерна, 20/1, 5, м. Хмельницький, 29008, ЄДРПОУ 38223651) 51 689, 24 грн. (п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят дев`ять грн. 24 коп.) перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, 29000, ЄДРПОУ 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA 188201720343120002000002814) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.) грн. судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 20.04.23.

Віддрук / направл: 7 прим: 1 - до справи

2, 3 - прокуратурі області та окружній прокуратурі (sekretariat@khmel.gp.gov.ua) (okr.prok.mista.khm@gmail.com)

4 - ГУ ДСНС у Хмельницькій обл. (odsokc@km.dsns.gov.ua)

5 - Зх оф. Держаудитслужби (lviv@dkrs.gov.ua)

6 - Держ. пожежно-рят. загін ГУ ДСНС (1_dprz@km.dsns.gov.ua)

7 - ТОВ "Хмельницькенергозбут" (kanc@energo.km)