Рішення

від 06.04.2023 по справі 925/81/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/81/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився,

від відповідача: представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Козюркевича Михайла Йосиповича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вудвіндор

про стягнення 98866,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Козюркевич Михайло Йосипович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вудвіндор (вул. Кірова, 31, с. Косарі, Кам`янський район, Черкаська область, 20813, ідентифікаційний код 36775026) про стягнення заборгованості за перевезення вантажу у розмірі 98866,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з оплати перевезення вантажу за укладеними між сторонами договорами-замовленнями. Правовими підставами визначив статті 903, 909, 916 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, посилаючись, зокрема, на обов`язковість умов укладених між сторонами договорів-замовлень.

Також в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору, витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі гонорар успіху адвоката.

Ухвалою від 13.01.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06 лютого 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги визнав частково, оскільки 18.02.2022 та 20.04.2022 ним було проведено частково розрахунки за надані послуги в розмірі 6000,00 грн, що підтверджує платіжними дорученнями № 291 та № 460. У відзиві просив позивача надати згоду та розстрочити сплату боргу на шість місяців у зв`язку карантинними обмеженнями, пов`язаними з епідемією "Ковід-19" та з лютого 2022 року по даний час у зв`язку з військовим станом та скрутним фінансовим становищем, підприємством здійснення платежів та розрахунків з кредиторами тощо ускладнилось, так як підприємство працює із значними перебоями із-за відсутності електричної енергії, адже виробництво пов`язане із значним її використанням. Однак, відповідач стверджує, що ним будуть вжиті всі необхідні заходи щодо погашення боргу та просить позивача дати згоду на розстрочку платежів за договором до шести місяців.

Також у відзиві відповідач заперечує проти визначеного позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки сума витрат заявлена позивачем на послуги адвоката нічим не підтверджена, так як в матеріалах позову відсутній її розрахунок, а в акті приймання - передачі виконаних робіт (послуг) зазначено лише кількість часу без конкретизації вартості кожного виду послуги. Згідно договору про правову допомогу від 23.12.2022 між позивачем та адвокатом не зазначено, що саме такий час і його вартість адвокатом витрачені саме по спору за цим договором № 13/05/01. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача гонорар адвокату в розмірі 3000,00 грн. Відповідач пояснює, що порівнюючи розмір судового збору в сумі 2481,00 грн з розміром оплати послуг адвоката, який складатиме 11 200,00 грн, тобто перевищує розмір судового збору в чотири рази, що не є розумною межею та не відповідає складності справи.

Ухвалою від 07 лютого 2023 року Господарський суд Черкаської області відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалив розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням сторін, повідомив учасників справи про дату розгляду справи по суті у судовому засіданні о 10 годині 00 хвилин 02 березня 2023 року.

28 лютого 2023 року на електронну пошту суду надійшла заява від директора відповідача про перенесення судового засідання в зв`язку з підготовкою заперечення позивачу на його відповідь на відзив.

10 березня 2023 року до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 92866,20 грн, оскільки відповідачем сплачено частину боргу в розмірі 6000,00 грн.

Пункт 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачає право позивача на зменшення розміру позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом враховано, що відповідно до копії фіскального чеку АТ «Укрпошти» представник позивача направив заяву 17.02.2023, однак до суду вона надійшла лише 10.03.2023.

Таким чином, суд вважає, що зменшення позивачем розміру позовних вимог відповідає наданому йому п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України праву, тому господарський суд приймає це зменшення розміру позовних вимог.

Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням ціни позову 92866,20 грн (98866,20 грн - 6000,00 грн = 92866,20 грн).

10 березня 2023 року засобами електронного документообігу представником позивача надіслано на електронну пошту канцелярії суду відповідь на відзив та заяву про закриття провадження в частині сплачених відповідачем 21963,30 грн. заборгованості, до заяви додано копію платіжної інструкції № 1330 від 30.01.2023 (а.с.73).

31 березня 2023 року представник позивача на електронну пошту канцелярії суду направив заяву про закриття провадження в частині сплачених відповідачем 10000,00 грн. заборгованості, до заяви додано копію платіжної інструкції № 1080 від 21.03.2023.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Дослідивши копії платіжних інструкцій № 1330 від 30.01.2023, № 1080 від 21.03.2023, господарський суд встановив, що відповідні оплати здійснено відповідачем після відкриття провадження у справі, тому господарський суд дійшов висновку, що предмет спору у цій справі в частині стягнення 31963,30 грн існував до відкриття провадження у ній та припинив своє існування після подання позову до суду, і між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи викладене та наявні докази, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в частинні стягнення 31963,30 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору в цій частині.

Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням ціни позову 60902,90 грн (92866,20 грн - 31963,30 грн = 60902,90 грн).

При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

29 березня 2023 року позивач направив до суду клопотання про розгляд справи по суті без його участі та заяву з приводу розстрочення, в якій проти розстрочення заперечує, оскільки не вбачає для цього підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 травня 2020 року ТОВ "Вудвіндор" (Замовник) та ФОП Козюркевичем М.Й. (Виконавець) підписано Договір 13/05/01.

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом цього договору (в подальшому - договір) є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортному обслуговуванні вантажів, що надаються замовником для перевезення автомобільним транспортом перевізника (або його субпідрядників, довіреними особами якими він виступає) в міському, міжміському та міжнародному сполученні.

Відповідно до пункту 2.2. Договору конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці (або замовленні на перевезення вантажу) на кожне перевезення, яка є невід`ємною частиною даного договору і має юридичну силу, навіть якщо вона отримана або передана за допомогою факсимільного зв`язку або електронною поштою (е- mail).

Згідно з п. 2.3. Договору умови перевезень та транспортне обслуговування регулюються Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів - КДПВ, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, іншими міжнародними угодами та діючими міжнародними актами України.

06 квітня 2021 року ТОВ "Вудвіндор" (Замовник) та ФОП Козюркевичем М.Й. (Виконавець) підписано Договір-Замовлення № 35 (а.с.13).

За умовами Договору-Замовлення № 35 Виконавець зобов`язується доставити довірений йому вантажовідправником вантаж в пункт доставки і видати його уповноваженій на те особі (грузоотримувачу), а Клієнт зобов`язується сплатити Перевізнику плату за перевезення, обумовлену умовами даного Договору. У випадку порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.

Також у Договорі-Замовленні № 35 сторони визначили, зокрема:

маршрут: Україна - Польща; пункт завантаження: Черкаська обл., Камянський р-н, с. Косарі, вул. Холодноярська, 31; пункт вивантаження: 38-200 Jaslo, ul. Fabryczna - 6A; найменування та маса: Брус ясеневий, 21 т, 22 м куб., кількість автомобілів: 1; дата завантаження: 06.04.2021р.; дата прибуття: 2-3 дні після перетину кордону; ставка за один автомобіль: 850 евро безготівковий розрахунок в гривні на протязі 10 банківських днів з дня отримання оригіналів всіх документів для оплати. По курсу НБУ на день замитнення; документи на оплату: Рахунок, Акт про виконання робіт, CMR; автомобіль: Mercedes BC4161EX, DC8434XP.

Позивачем виставлено Рахунок на оплату № 13/04/01 від 13.04.2021 за послугу: міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу а/м НОМЕР_2 / НОМЕР_3 по маршруту с. Косарі, Черкаська обл. (Україна) - Jaslo (Польща) на загальну суму з ПДВ 27963,30 грн.

Надання позивачем послуг за Договором-Замовленням № 35 підтверджується підписаним сторонами Актом надання послуг № 13/04/03 від 13.04.2021 (а.с. 15) та Міжнародною товарно-транспортною накладною № 0147351 (а.с. 16), складено 07.04.2021, яку підписаною сторонами та одержувачем вантажу.

ТОВ "Вудвіндор" (Замовник) та ФОП Козюркевичем М.Й. (Виконавець) підписано Договір-Замовлення № 39 (а.с.17).

За умовами Договору-Замовлення № 39 Виконавець зобов`язується доставити довірений йому вантажовідправником вантаж в пункт доставки і видати його уповноваженій на те особі (грузоотримувачу), а Клієнт зобов`язується сплатити Перевізнику плату за перевезення, обумовлену умовами даного Договору. У випадку порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.

Також у Договорі-Замовленні № 39 сторони визначили, зокрема:

маршрут: Україна - Україна; пункт завантаження: Черкаська обл., Камянський р-н, с. Косарі, вул. Холодноярська, 31; пункт вивантаження: м. Калуш, Ів. Франківська обл., вул. Промислова,10; найменування та маса: Брус ясеневий, 21 т, 22 м куб., кількість автомобілів: 1; дата завантаження: 28.05.2021; дата прибуття: 31.05.2021; ставка за один автомобіль: 19500 грн з ПДВ безготівковий розрахунок в гривні на протязі 10 банківських днів по розвантаженню авто; документи на оплату: Рахунок, Акт про виконання робіт; автомобіль: Renault BC4311EO/ НОМЕР_4 (а.с. 17).

Позивачем виставлено Рахунок на оплату № 31/05/01 від 31.05.2021 за послугу: транспортні послуги з перевезення вантажу а/м BC4311EO/ НОМЕР_4 по маршруту с. Косарі, Черкаська обл. (Україна) м. Калуш на загальну суму з ПДВ - 19500 грн.

Надання позивачем послуг за Договором-Замовленням № 39 підтверджується підписаним сторонами Актом надання послуг № 31/05/02 від 31.05.2021 (а.с. 19) та товарно-транспортною накладною № Р86, складеною 28.05.2021, яка підписана вантажовідправником та одержувачем вантажу (а.с. 20).

ТОВ "Вудвіндор" (Замовник) та ФОП Козюркевичем М.Й. (Виконавець) підписано Договір-Замовлення № 41 (а.с. 21).

За умовами Договору-Замовлення № 41 Виконавець зобов`язується доставити довірений йому вантажовідправником вантаж в пункт доставки і видати його уповноваженій на те особі (грузоотримувачу), а Клієнт зобов`язується сплатити Перевізнику плату за перевезення, обумовлену умовами даного Договору. У випадку порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.

Також у Договорі-Замовленні № 41 сторони визначили, зокрема:

маршрут: Україна - Польща; пункт завантаження: Черкаська обл., Камянський р-н, с. Косарі, вул. Холодноярська, 31; пункт вивантаження: 38-200 Jaslo, ul. Fabryczna - 6A; найменування та маса: Брус ясеневий/дубовий, 21 т, 22 м куб., кількість автомобілів: 1; дата завантаження: 03.08.2021; дата прибуття: 2-3 дні після перетину кордону; ставка за один автомобіль: 1000 евро безготівковий розрахунок в гривні на протязі 10 банківських днів з дня отримання оригіналів всіх документів для оплати. По курсу НБУ на день замитнення; документи на оплату: Рахунок, Акт про виконання робіт, CMR; автомобіль: DAF BC 8177 HA / НОМЕР_5 .

Позивачем виставлено Рахунок на оплату № 09/08/02 від 09.08.2021 за послугу: міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу а/м BC 8177 HA / BC 1477 XО по маршруту с. Косарі, Черкаська обл. (Україна) - Jaslo (Польща) на загальну суму з ПДВ 31903,20 грн. (а.с. 22).

Надання позивачем послуг за Договором-Замовленням № 41 підтверджується підписаним сторонами Актом надання послуг № 09/08/02 від 09.08.2021 (а.с. 23) та Міжнародною товарно-транспортною накладною № 0168520, складеною 03.08.2021, яка підписана сторонами та одержувачем вантажу (а.с.24).

ТОВ "Вудвіндор" (Замовник) та ФОП Козюркевичем М.Й. (Виконавець) підписано Договір-Замовлення № 42 (а.с. 25).

За умовами Договору-Замовлення № 42 Виконавець зобов`язується доставити довірений йому вантажовідправником вантаж в пункт доставки і видати його уповноваженій на те особі (грузоотримувачу), а Клієнт зобов`язується сплатити Перевізнику плату за перевезення, обумовлену умовами даного Договору. У випадку порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України.

Також у Договорі-Замовленні № 42 сторони визначили, зокрема:

маршрут: Україна - Україна; пункт завантаження: Черкаська обл., Камянський р-н, с. Косарі, вул. Холодноярська, 31; пункт вивантаження: м. Калуш, Ів. Франківська обл., вул. Промислова,10; найменування та маса: Брус ясеневий/дубовий, 21 т, 22 м куб., кількість автомобілів: 1; дата завантаження: 27.08.2021.; дата прибуття: 30.08.2021; ставка за один автомобіль: 19500,00 грн з ПДВ безготівковий розрахунок в гривні на протязі 10 банківських днів по розвантаженню авто; документи на оплату: Рахунок, Акт про виконання робіт; автомобіль: Мерседес BC 4161 ЕХ / SВ5161Р.

Позивачем виставлено Рахунок на оплату № 30/08/03 від 30.08.2021 за послугу: транспортні послуги з перевезення вантажу а/м BC 4161 ЕХ / SВ5161Р по маршруту с. Косарі, Черкаська обл. (Україна) м. Калуш на загальну суму з ПДВ 19500,00 грн. (а.с. 26).

Надання позивачем послуг за Договором-Замовленням № 43 підтверджується підписаним сторонами Актом надання послуг № 30/08/03 від 30.08.2021 (а.с.27) та товарно-транспортною накладною № Р126, складеною 27.08.2021 (а.с.28), яка підписана вантажовідправником та одержувачем вантажу.

В позовній заяві позивач стверджує, що відповідачем зобов`язання за договорами не виконано, надані послуги не оплачено, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 60902, 90 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Предметом спору є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань перевезення вантажів і послуг, загальні положення про послуги та перевезення визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини розділом IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція), договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно з п. 1 ст. 5 Конвенції, вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. (ч. 1 ст. 916 ЦК України)

Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства судом встановлено, що договори-замовлення про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладені сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини. На виконання умов договорів - Замовлень позивачем було надано послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Надання позивачем відповідачу послуг підтверджується наступними доказами:

за Договором - Замовленням № 35 - Актом надання послуг: від 13.04.2021 № 13/04/01 на суму 27963,30 грн та Міжнародною товарно-транспортною накладною № 0147351;

за Договором - Замовленням № 39 - Актом надання послуг від 31.05.2021 № 31/05/02 на суму 19500,00 грн та Товарно-транспортною накладною № Р86 від 28.05.2021;

за Договором - Замовленням № 41 - Актом надання послуг від 09.08.2021 № 09/08/02 на суму 31903,20 грн та Міжнародною товарно-транспортною накладною № 0168520;

за Договором - Замовленням № 42 - Актом надання послуг від 30.08.2021 № 30/08/03 на суму 19500,00 грн та Товарно-транспортною накладною № Р126від 27.08.2021.

Вказані Акти надання послуг підписано представником відповідача без зауважень по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

Договорами-Замовленнями № 35, 41 передбачено, що оплата послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дня отримання оригіналів всіх документів для оплати.

За умовами укладених Договорів- Замовлень, документами на оплату є Рахунок, Акт про виконання робіт та CMR.

Як стверджує позивач, оригінали документів, які за змістом Договорів-Замовлення є підставою для здійснення оплати, були направлені на адресу замовника перевезення рекомендованими листами. Втім дані про дату отримання вказаних листів на сервісі відстеження Укрпошти не збереглися, адже були переміщені в архів.

Відповідачем не заперечується факт отримання від позивача оригіналів документів для оплати.

З викладеного випливає, що десятиденний строк для оплати відповідачем наданих позивачем послуг за Договорами-Замовленнями № 35, 41 з перевезення вантажів сплив, проте доказів повного виконання зобов`язання (сплати боргу) відповідачем не надано.

Договорами-Замовленнями № 39, 42 передбачено, що оплата послуг здійснюється протягом 10 банківських днів після розвантаження автомобіля.

Розвантаження, як видно з пункту «Дата прибуття» Договору-замовлення № 39 відбулося 31 травня 2021 року. З наступного дня - 01 червня 2021 року десятий банківський день, визначений кінцевим днем для проведення оплати, завершився 14 травня 2021 року. Однак, перевезення оплачене не було. З наступного дня - 15 травня 2021 року ТОВ «ВУДВІНДОР» виступив боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 19500,00 грн.

Розвантаження, як видно з пункту «Дата прибуття» Договору-замовлення № 42 відбулося 30 серпня 2021 року. З наступного дня - 31 серпня 2021 року десятий банківський день, визначений кінцевим днем для проведення оплати, завершився 13 вересня 2021 року. Однак, перевезення оплачене не було. З наступного дня - 14 вересня 2021 року ТОВ «ВУДВІНДОР» виступив боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 19500,00 грн.

Однак, відповідач не оплатив надані позивачем послуги з автоперевезення вантажу в повному обсязі.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами- замовленнями перевезення вантажів стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Господарський суд враховує, що відповідачем частково сплачено заборгованість в розмірі 31963,30 грн провадження в частині сплаченої суми боргу у розмірі 31963,30 грн має бути закрито.

Відтак, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 60902,90 грн основного боргу, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців, господарський суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 7.2 Постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012 №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Суд враховує, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для розстрочки виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

При цьому, розстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду в цій справі відповідач вказує, що у зв`язку карантинними обмеженнями, пов`язаними з епідемією "Ковід-19" та з лютого 2022 року по даний час у зв`язку з військовим станом та скрутним фінансовим становищем, підприємством здійснення платежів та розрахунків з кредиторами тощо ускладнилось, так як підприємство працює із значними перебоями із-за відсутності електричної енергії, адже виробництво пов`язане із значним її використанням. Однак, відповідач стверджує, що ним будуть вжиті всі необхідні заходи щодо погашення боргу та просить позивача дати згоду на розстрочку платежів за договором до шести місяців.

Позивач направив до суду заяву, в якій заперечував проти розстрочення виконання рішення,оскільки не бачить належних підстав.

Дослідивши заяву відповідача, суд відмовляє відповідачу у розстроченні виконання рішення, оскільки не встановлено обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Також позивачем заявлено до стягнення 11 200,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076-VI ), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано документи, які свідчать про такі обставини.

23.12.2022 між фізичною особою-підприємцем Козюркевичем Михайлом Йосиповичем (Довіритель, Клієнт) та Лозою Віктором Миколайовичем (Повірений, Адвокат) підписано Договір про правову допомогу (далі - Договір)

За цим Договором Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя здійснити наступні дії: Надати правову допомогу у спорі з ТОВ "Вудвіндор". З цією метою: 1. Здійснити огляд, дослідження та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (5 год.) 2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0,5 год.). 3. Здійснити аналіз судової практики. 4. Провести арифметичні розрахунки (1 год.) 5. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву. (11 год.). Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та з метою забезпечення виконання судового рішення (5 год.) (п. 1.1. Договору)

За здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього Договору, Довіритель сплачує Повіреному винагороду в розмірі 14200,00 грн. (п. 2.1. Договору)

Розрахунок здійснюється в момент передачі Довірителю підготовленої позовної заяви. (п. 2.2. Договору)

При задоволенні позову Довіритель сплачує Повіреному премію (гонорар успіху) в сумі 3000,00 грн. (п. 2.3. Договору)

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2022, підписаного сторонами, Повірений передав, а представник Довірителя прийняв наступні послуги:

- правова допомога у спорі з ТОВ "Вудвіндор";

- огляд, дослідження та попередня правова оцінка документів та ін., доказів за їх місце знаходженням - 4 год. 10 хв.;

- Проведення заходів досудового врегулювання, проведення переговорів на предмет повернення боргу - 0 год. 20 хв.;

- аналіз судової практики - 1 год. 00 хв.;

- проведення арифметичних розрахунків - 0 год. 20 хв.;

- підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви - 10 год. 15 хв.;

- вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання - 4 год. 00 хв.

Загальна вартість Послуг складає 11 200,00 грн. (п. 1.2. Акту)

Підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт належного надання послуг Повіреним, відповідно до положень Договору та оплату наданих послуг (крім гонорару успіху). (п. 1.3. Акту)

Довіритель не має претензій до Повіреного стосовно наданих послуг, вказаних у п. 1.1. цього Акту. (п. 1.4. Акту)

Згідно з Квитанцією до прибуткового ордеру № 09-12 від 30.12.2022 В.М. Лоза отримав від ФОП Козюркевича Михайла Йосиповича 11 200 грн на підставі Договору про правову допомогу від 23.12.2022.

Також у справі містяться копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008 та копія ордеру №1045336.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

У свою чергу, відповідач проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечує, та зазначає, що заявлені позивачем судові витрати нічим не підтверджена, так як в матеріалах позову відсутній її розрахунок, а в акті приймання - передачі виконаних робіт (послуг) зазначено лише кількість часу без конкретизації вартості кожного виду послуги. Згідно договору про правову допомогу від 23.12.2023 між позивачем та адвокатом не зазначено, що саме такий час і його вартість адвокатом витрачені саме по спору за цим договором № 13/05/01.

Детально проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та матеріалів справи, заперечення відповідача проти стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в сумі 11 200,00 грн не є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

У позовній заяві позивачем наведено детальний розрахунок витрат, проведений шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначених Договором про правову допомогу: 2400,00 грн - за огляд, дослідження та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням; 200 грн - за проведення переговорів на предмет повернення боргу; 400 грн - за аналіз судової практики; 200 грн за проведення арифметичних розрахунків, 5700,00 грн - за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду; 2300,00 грн - за вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв на виконання ухвал та заяв по суті, клопотань, тощо) в тому числі, забезпечення виконання судового рішення.

Зокрема, Актом приймання-передачі наданих послуг від 10.01.2023 передбачено проведення заходів досудового врегулювання, проведення переговорів на предмет повернення боргу протягом 20 хвилин, що за розрахунком, наведеним у позовній заяві становить 200 грн, матеріалами справи жодним чином не підтверджується, оскільки не додано доказів, які б свідчили про проведення адвокатом заходів досудового врегулювання.

Також у Акті зазначено про виконання адвокатом протягом 4 годин інших дій, необхідних для розгляду справи в суді та на стадії примусового виконання, що складають 2300,00 грн за розрахунком позивача.

Господарський суд зазначає щодо дій, необхідних для розгляду справи на стадії примусового виконання, то такі не підлягають розподілу за рішенням суду за наслідками розгляду справи.

Отже, господарський суд доходить висновку, що сума судових витрат заявлена позивачем у розмірі 11 200,00 грн є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, відтак господарський суд доходить висновку про зменшення, за клопотанням відповідача, суми витрат понесених позивачем на правову допомогу до 9800,00 грн.

Щодо покладення на відповідача гонорару успіху у розмірі 3 000 грн, який має бути сплачений позивачем адвокату, суд зазначає, що Договором про правову допомогу, сторонами передбачено, що при задоволенні позову Довіритель сплачує Повіреному премію (гонорар успіху) в сумі 3 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97), незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 Євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Враховуючи стягнуті з відповідача судові витрати за результатами вирішення спору, суд дійшов висновку, що "гонорар успіху" за розгляд цієї справи не є необхідним.

Підсумовуючи зазначене, господарський суд, керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України та враховуючи практику Європейського суду з прав людини та громадянина і Верховного Суду, не вважає за необхідне покладати на відповідача витрати на "гонорар успіху", оскільки такий "гонорар успіху" узгоджений між клієнтом та адвокатом поза необхідними витратами на правничу допомогу, тому витрати зі сплати "гонорару успіху" у сумі 3 000 грн суд покладає на позивача.

Крім того, позивач у позовній заяві заявляв вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору 2 481,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з визнанням позову відповідачем, позивачу належить повернути з Державного бюджету України 50 % сплаченого ним судового збору.

Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 1240,50 грн належить відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

З врахуванням вищевикладеного, оскільки позивач не заявляв про повернення судового збору, питання повернення позивачу сплаченого ним при поданні позову судового збору при ухвалені рішення господарським судом не розглядалося.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудвіндор" на користь фізичної особи-підприємця Козюркевича Михайла Йосиповича - 31963,30 грн заборгованості - закрити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудвіндор" ( вул. Кірова, буд. 31, с. Косарі, Кам`янський р-н, Черкаська обл., 20813, ідентифікаційний код 36775026) на користь фізичної особи-підприємця Козюркевича Михайла Йосиповича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 60902,90 грн заборгованості, суму витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 9800,00 грн, а також 1 240,50 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 19 квітня 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз