Ухвала

від 20.04.2023 по справі 569/5714/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5714/23

1-кс/569/2435/23

УХВАЛА

20 квітня 2023 рокум. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши усудовому засіданнів м.Рівне клопотання слідчого Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 , подане в рамкахкримінального провадження №42022181110000135 від 05.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що група громадян України, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою, будучи обізнаним що на період дії правового режиму воєнного стану введеним Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» виїзд за межі території України громадян України чоловічої статі віковою категорією від 18 до 60 років, заборонено, за винятком осіб відносно яких обмеження щодо перетину державного кордону на виїзд з України не застосовується, заснували ряд юридичних осіб, отримали ліцензію на здійснення міжнародних перевезень, здійснили внесення осіб в систему «Шлях», чим забезпечили їх безперешкодний виїзд з території України, тобто організували їх незаконне переправлення через державний кордон України.

Слідчий у клопотанні вказує, що одним з організаторів схеми незаконного переправлення осіб через державний кордон України є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 12.10.2022 заснував ТОВ «ЄвробасКомпані», та з вказаної дати по даний час, здійснив внесення в систему «Шлях» близько 40 громадян України, чим забезпечив їх безперешкодний виїм з території України.

06.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підзору у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.332 КК України.

07.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332 КК України.

Слідчий зазначає, що 06.04.2023 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна зазначене житло на праві власності належить ОСОБА_8 , яке було зареєстровано на вказану особу 14.01.2022.

Крім того, в 2020 році ОСОБА_8 придбала земельну ділянку з кадастровим номером 5624688900:01:007:0233, прощею 0,1359 га, на якій в подальшому був зведений зазначений будинок, а також 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 5624688900:01:007:0222, прощею 0,0107 га та 5624688900:01:007:0226, прощею 0,0296 га.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна зазначені земельні ділянки на праві власності належить ОСОБА_8 , яке було зареєстровано на вказану особу 02.07.2020.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб 01.10.2015 відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 01.10.2015 зареєстровано шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_10 .

Слідчий доводить, що у будинку за вказаною адресою ОСОБА_4 проживає разом з своєю дружиною ОСОБА_8 та 3 малолітніми дітьми.

Покликаючись на наведене, положення ст. 60 СК України, згідно якої майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також положення ст. 63 СК України, згідно якої набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, слід розцінювати, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_10 , а відтак і підозрюваному ОСОБА_4 .

Беручи до уваги викладене, з метою конфіскації майна, як виду покарання, що передбачено ч.3 ст. 332 КК України, слідчий просить накласти арешт на належне дружині ОСОБА_4 ОСОБА_8 майно, оскільки незастосування арешту може призвести до його відчудження.

Прокурор просив задоволити клопотання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_11 клопотання заперечила та вказала, що правових підстав для арешту належного ОСОБА_8 майна немає. Вона є одноосібним власником нерухомого майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно доч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ч.3 ст. 332 КК України, передбачає покарання позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

07.04.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332 КК України.

Згідно положенняст.60СК України,майно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу)(1). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (2).

У відповідності до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 01.10.2015 відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 01.10.2015 зареєстровано шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_10 .

За наданими стороною обвинувачення доказами, дружині підозрюваного ОСОБА_4 належить нерухоме майно, будинок, земельна ділянка на якому він розташований та дві земельні ділянки.

Отже нерухоме майно, що належить ОСОБА_8 набуте за час шлюбу.

В будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , проживають спільно підозрюваний ОСОБА_4 , його дружина яка є власником будинку та їх малолітні діти ОСОБА_12 , 2020 р.н., ОСОБА_13 , 2018 р.н., ОСОБА_14 , 2016 р.н., що стверджується довідками про реєстрацію проживання особи виданими Корнинською сільською радою.

Беручи до уваги викладене, обставини кримінального правопорушення, та враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, що підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, санкція якої передбачає вид покарання конфіскація майна, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання, а саме накладення арешту на частини належного підозрюваному ОСОБА_4 нерухомого майна, оскільки це майно, набуте на час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя в силу ст.ст. 60, 63 СК України, доказів того, що воно є приватною власністю особи на яку зареєстровано сторона захист не подала, тому арешт слід накласти з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Керуючись ст. 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_8 , а саме: частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; частини земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок, з кадастровим номером 5624688900:01:007:0233, прощею 0,1359 га; частини 2 (двох) земельних ділянок з кадастровими номерами 5624688900:01:007:0222, прощею 0,0107 га та 5624688900:01:007:0226, прощею 0,0296 га, шляхом заборони власнику майна та будь яким іншим особам розпоряджатися будь-яким чином вищевказаним майном, відчуджувати його у будь який спосіб до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1