Справа № 303/6775/22
2/303/1045/22
Номер рядка статистичного звіту 63
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2023 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючої судді Гутій О.В.
за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритомусудовому засіданніцивільну справуза позовом Державного професійно-технічного навчального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщення шляхом виселення,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщення шляхом виселення.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15.10.2015 року між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» та громадянкою ОСОБА_3 був укладений договір найму житлового приміщення. За умовами договору наймодавець здає наймачеві у користування жиле приміщення: кімнату (блок) з 2 житлових кімнат та підсобні приміщення, санвузол, коридор за адресою: АДРЕСА_1 для проживання в ньому наймача та членів сім`ї. За умовами п.5.1 строк дії договору з 15.10.2015 року по 15.10.2016 року, при цьому у випадку відсутності претензій з боку дирекції договір може бути переукладений на такий же термін з письмовим підтвердженням, натомість даний договір не пролонговується. Таким чином, зважаючи на те, що строк дії договору найму закінчився, а згідно умов автоматична пролонгація строку не відбувається, новий договір не укладався, то в наймача ОСОБА_3 виник обов`язок повернути приміщення в тому ж стані в якому вона його одержала. Разом з тим відповідач до цього часу продовжує користуватись житловим приміщення без належної правової підстави.
У зв`язкуз чимпросить позовзадоволити таусунути перешкодиу користуванніжилим приміщеннямшляхом виселення ОСОБА_3 із житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити з підстав вказаних у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що 15.10.2015 року між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» та ОСОБА_3 був укладений договір найму житлового приміщення. За умовами договору наймодавець здає наймачеві у користування жиле приміщення: кімнату (блок) з 2 житлових кімнат та підсобні приміщення, санвузол, коридор за адресою: АДРЕСА_1 для проживання в ньому наймача та членів сім`ї. За умовами п.5.1 строк дії договору з 15.10.2015 року по 15.10.2016 року, при цьому у випадку відсутності претензій з боку дирекції договір може бути переукладений на такий же термін з письмовим підтвердженням, натомість даний договір не пролонговується (а.с. 6-7).
З акту здачі і приймання кімнати від 15.10.2015 року вбачається, що Державний професійно-технічним навчальний заклад «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» в особі коменданта здав, а квартиронаймач ОСОБА_3 прийняла кімнату АДРЕСА_1 (а.с. 32).
Як встановлено в ч. 4 ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Правовідносини щодо користування жилою площею у гуртожитках врегульовані окремою главою 4 розділу ІІІ ЖК Української РСР.
Згідно зі статтею 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцемжитлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутностівідповідним підприємством, установою, організацією) і наймачемгромадянином, на ім`я якого видано ордер.
Згідно зі статтею 127 ЖК Української РСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Отже, гуртожитком є зареєстрована у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів як гуртожиток жила будівля, що відповідає певним вимогам, в якій особам у зв`язку з трудовими відносинами або навчанням в учбовому закладі надається за плату та за ордером, що видається власником гуртожитку, у тимчасове користування жила площа.
Відповідно до вимог статті 128 ЖК Української РСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Стаття 129 ЖК Української РСР передбачає, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Отже, ордер на жилу площу в гуртожитку може бути видано лише за спільним рішенням адміністрації та відповідного профспілкового комітету підприємства, установи, організації, і цей ордер є єдиною підставою для вселення в жиле приміщення.
Таким чином, житлове законодавство України пов`язує виникнення права на користування жилим приміщенням в гуртожитках виключно з отриманням ордеру.
Відтак матеріалами справи установлено, що власником гуртожитку або уповноваженою ним особою не приймалось спільне з профкомом рішення про надання ОСОБА_3 жилої площі в гуртожитку та не видавався спеціальний ордер на проживання у гуртожитку у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що відповідач набула право користування житловою площею у гуртожитку інакше як на підставі договору про тимчасове перебування у гуртожитку.
При цьому, строк договору на проживання в гуртожитку 15.10.2016 року закінчився, тому на його підставі також не можна визнати за відповідачем право користування гуртожитком та проживання в такому.
Суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, доходить висновку про те, що виходячи з умов, укладеного між сторонами договору, для відповідача будь-яких інших прав на приміщення, крім права користуватися приміщенням, наданим для тимчасового проживання, протягом визначених договором найму періодами, не виникло.
Враховуючи, що у відповідача не виникло право користування приміщенням і в силу положень ЖК УРСР, суд приходить до висновку про відсутність підстав для проживання відповідача в спірному гуртожитку.
Доводи представника відповідача про те, що у відповідача виникло право постійного користування спірним приміщенням, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі є безпідставними та необґрунтованими.
Також доводи представника відповідача про те, що відповідач тривалий час користувалася житловою кімнатою, що є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним відповідачу в розумінні статті 8 Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не впливають на законність висновку суду, оскільки такі обставини не змінюють загального порядку щодо підстав і порядку вселення та користування комунальним житловим фондом.
Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також ЄСПЛнеодноразово висловлювався щодо можливості виселення особи з житлового приміщення. Так, у рішенні від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 19009/04, § 41).
З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування житлом особою, яка володіє таким приміщенням незаконно, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-181 цс18 (справа № 653/1096/16-ц).
Враховуючи вищевикладене, відсутність підстав для проживання відповідача у гуртожитку, належному позивачу, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,41 Конституції України,ст.ст. 316, 318, 383, 391, 39, 397 ЦК України, ст.ст.2 ст. 9, 127, 128, 129, 132 ЖК Української РСР,12,18,76-77,81,141,247,274-279,263-265,268, 354-355 ЦПК України,-
УХ В А Л И В:
Позовну заяву Державного професійно-технічного навчального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщення шляхом виселення - задоволити.
Усунути перешкоди у користуванні жилим приміщенням шляхом, виселення ОСОБА_3 із житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного професійно-технічного навчального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну ) гривень судового збору.
суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича, м.Мукачево, вул. Олексія Береста,32
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 20 квітня 2023 року.
Головуюча О.В.Гутій
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2023 |
Оприлюднено | 24.04.2023 |
Номер документу | 110340608 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про виселення (вселення) |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Гутій О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні