Ухвала

від 19.04.2023 по справі 340/2040/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 квітня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2040/23

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ТОВ «ДАНАЙ» (код ЄДРПОУ 32513989; адреса: вул. Виставкова Перша, 1, м.Кропивницький, смт. Нове, Кіровоградська область, 25006)

до

відповідача 1 - Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

відповідача 2 - Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)

про скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «ДАНАЙ» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП43995486) від 31.01.2023 р. №3802 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», яким ТОВ "ДАНАЙ" (код ЄДРПОУ 32513989) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків передбачених п.8 Порядку затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 р. (код критеріїв 13 та 18);

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління 13 Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП43995486) від 04.04.2023 р. № 3089 «про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», яким ТОВ "ДАНАЙ" (код ЄДРПОУ 32513989) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків передбачених п.8 Порядку затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 р. (код критеріїв 13 та 18);

- зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - датою прийняття Рішення №3802 від 31.01.2023 р- податкову інформацію про невідповідність ТОВ "ДАНАЙ" (код ЄДРПОУ 32513989) критеріям ризиковості платника податків.

Разом з адміністративним позовом ТОВ «ДАНАЙ» подало заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: заборонити ГУ ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП43995486) вчиняти дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих на реєстрацію ТОВ «ДАНАЙ» (код ЄДРПОУ 32513989), з підстав відповідності його як платника податків критеріям ризиковості, передбачених кодами 13 та 18 п.8 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, а саме з наступних підстав, які є спірними:

-у зв`язку з тим, що керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа ТОВ «ДАНАЙ» КОД ЄДРПОУ 32513989), с особою, яка займає аналогічну посаду більш ніж у п`яти (включно) платників податку;

-у зв`язку із придбання ТОВ «ДАНАЙ» (код ЄДРПОУ 32513989) товарів у платників податків за кодом ЄДРПОУ 36631914 (ТОВ «РІКОЙЛ») та 44888361 (ТОВ «Сінтонек Україна») - щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування своєї вимоги позивач зазначає, що подальша відмова в реєстрації податкових накладних ТОВ «ДАНАЙ», з підстав його відповідності критеріям ризиковості визначених кодами 13 та 18 п.8 Порядку затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року, спірними рішеннями органу владних повноважень (відповідача 1), які оскаржено до суду, обмежує гарантії захисту прав на економічну конкуренцію та може спричинити негативні наслідки у виді необгрунтованого нарахування і стягнення штрафних/фінансових санкцій за порушення порядку податкового обліку і звітності, необгрунтованому блокуванні/перешкоджанні фінансово-господарській діяльності підприємства та протиправному зменшенні конкурентоздатності платника податків, що є підставою для забезпечення позову на час розгляду справи судом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого.

Згідно із частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами частин четвертої шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, де вказано, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України проведення суб`єктом господарювання у встановлені терміни реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що адмініструє орган ДПС, легалізує здійснення таким суб`єктом операцій з постачання товарів (послуг) та є підставою для покупця для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, при цьому пунктом 201.16 статті 216 цього Кодексу передбачено, що реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок).

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків підставою для віднесення платника податків до ризикових є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).

Проте, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, відсутні підстави стверджувати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.

При цьому пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Натомість ужиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішуватиме спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Щодо доводів стосовно негативних наслідків для господарської діяльності позивача, суддя зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Крім того, необхідно зазначити, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.

За таких умов суд вважає, що заявником наразі не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, з якими Кодекс адміністративного судочинства України пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволені заяви ТОВ «ДАНАЙ» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали невідкладно вручити (надіслати) позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК