Рішення

від 20.04.2023 по справі 520/758/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р. Справа № 520/758/22

Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3,смт. Сахновщина,Сахновщинський район, Харківська область,64501) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0232, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області;

- зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1 яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що ним до відповідача направлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області. Утім, відповідачем у встановлений законом двотижневий строк не затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що, за твердженням позивача, є протиправною бездіяльністю.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу та ним отримана, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що 07.09.2021 відбулося засідання постійної комісії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, на якій було розглянуто проект землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту. Члени комісії одноголосно проголосували за затвердження даного проекту на сесії та запропонували включити дане питання до порядку денного XІІ сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, про що свідчить витяг із протоколу № 15 засідання постійної комісії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин, екології. Відповідачем розроблено проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу та внесено до порядку денного XІІ сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області питання затвердження проекту землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, але вказаний проект не набрав необхідної кількості голосів. Таким чином, враховуючи те, що відповідачем були вжиті всі необхідні заходи для затвердження проекту землеустрою позивача та безоплатної передачі йому земельної ділянки комунальної власності у приватну власність просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст.2 Земельного кодексу України, далі - ЗК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

У свою чергу, частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч. 4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно з ч. 5 ст. 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини десятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно частини восьмої статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, статтею 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті відповідачем за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Утім, як встановлено судом, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо затвердження проекту землеустрою на XІІ сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області рішення про погодження проекту землеустрою або про відмову у його погодженні у встановлений законом строк прийнято не було, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача у встановлений законом строк.

Аргументи відповідача про неприйняття рішення за відсутності необхідної кількості голосів депутатів для прийняття такого рішення, намірів позивача щодо ведення особистого селянського господарства та його належності до Сахновщинської громади, тощо суд вважає неприйнятними, адже ст.19 Конституції України прямо визначає обов`язок органу місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у межах цього спору - Земельним кодексом України, який визначає, що за наслідками розгляду поданого клопотання про затвердження проекту землеустрою обов`язковим є прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження проекту або відмову у його затвердженні.

При цьому у селищної ради відсутні повноваження при прийнятті відповідного рішення керуватись оціночними судженнями про мотиви позивача щодо провадження діяльності у сфері селянського господарства.

Суд наголошує, що цей спір виник щодо реалізації позивачем свого права на отримання земельної ділянки у власність, що регулює Земельний кодекс України, у той час як посилання позивача на приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який визначає порядок функціонування органів місцевого самоврядування, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, не можуть слугувати підставою для невиконання свого обов`язку як суб`єкта земельних відносин.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача на своєчасний розгляд його клопотання про затвердження проекту землеустрою, суд враховує наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є дискреційними повноваженнями такого органу місцевого самоврядування, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

Відтак, у задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє, у тому числі і з огляду на те, що за результатами розгляду клопотання позивача відповідач також може прийняти і рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, що також відноситься до його компетенції, оскільки оцінка проекту землеустрою позивача у формі управлінського рішення у межах цього спору відповідачем не надавалась, про що свідчить відсутність доказів цього у матеріалах справи.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є вихід за межі позовних вимог.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №59/2023 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 06 лютого 2023 року № 8419, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено підпунктом 5 пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне зобов`язати Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області на найближчій сесії з земельних питань розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0232 для особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Отже, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову з підстав, викладених вище.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1736,70 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2406899709.1 від 06 січня 2022 року.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік у 2022 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлений в розмірі 2481 грн.

Таким чином, позивач при зверненні до суду з вказаним позовом повинен був сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн., тобто за заявлену вимогу немайнового характеру.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, необхідна до відшкодування позивачу сума судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень становить 992,40 грн.

Водночас, згідно положень п.1 ч.1 та ч.5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. у порядку Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3,смт. Сахновщина,Сахновщинський район, Харківська область,64501) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0232 у встановлений законом строк.

Зобов`язати Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3, смт. Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, 64501, код ЄДРПОУ 04398301) на найближчій сесії з земельних питань розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0232 для особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3, смт. Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, 64501, код ЄДРПОУ 04398301) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С.Мороко