Рішення

від 20.04.2023 по справі 520/4408/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р. Справа № 520/4408/22

Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112), яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та не вирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області;

- зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області;

- стягнути з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає в не розгляді клопотання позивача від 23.09.2021 та не вирішенні питання про надання або відмову у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів, Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія зазначеної ухвали доставлена відповідачу до його електронного кабінету в системі "Електронний суд", що підтверджується електронною роздруківкою.

Через систему "Електронний суд" до суду представником Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області подано клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позов, в якому він просить суд продовжити строк для подання відзиву на позов до закінчення або скасування воєнного стану на території України.

Ухвалою суду клопотання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про надання додаткового строку для подання відзиву на позов задоволено. Встановлено Донецькій селищній раді Ізюмського району Харківської області строк для подання відзиву на позовну заяву терміном 15 днів з дня закінчення встановленого в Україні воєнного стану або до усунення обставин, які перешкоджають відповідачу подати відзив на позов.

Копія зазначеної ухвали доставлена відповідачу до його електронного кабінету в системі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Так, представником відповідача надіслано до суду через систему "Електронний суд" відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було розглянуте на пленарному засіданні Донецької селищної ради, проте рішення за результатами його розгляду прийняте не було, у зв`язку з недостатньою кількістю голосів, що не суперечить нормам діючого законодавства. Повторний розгляд клопотання ОСОБА_1 під час дії воєнного стану неможливий у зв`язку з обмеженнями, що містяться у підпункті 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Дане клопотання буде повторно розглянуте на найближчому пленарному засіданні ради після закінчення або скасування воєнного стану на території України. Тому, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з метою оспорювання бездіяльності у зв`язку з тим, що бездіяльність з боку Донецької селищної ради відсутня, а жодні права позивача не були порушені.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України та членом Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО», а також учасником бойових дій - ветераном війни АТО.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач 23.09.2021 звернувсь до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області з клопотанням № 315 від 23.09.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області для подальшого надання її у власність.

У додатках до зазначеного клопотання надані викопіювання з кадастрової карти (плану), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; інформацію про віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності; копію паспорту громадянина України позивача; копію ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій; довідку про безпосередню участь в АТО; заяву ОСОБА_2 від 21.09.2021 № 1487.

Позивачем у позовній заяві вказано, що відповідно до відкритих даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, яку він бажає оформити, відноситься до земель комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (рілля), власником та розпорядником яких відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області.

Також, позивачем вказано, що станом на дату подання позивачем до Донецької селищної ради клопотання від 23.09.2021 та дату подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду земельна ділянка кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га перебуває в користуванні на умовах оренди громадянина ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 12.12.2014, укладеного з Головним управлінням Держземагенства (Держгеокадастру) у Харківській області, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.12.2014, реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 469038963202.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 , керуючись абз. 2 ч. 6 ст. 79-1 та ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, 21.09.2021 надав позивачу та іншим 32 громадянам нотаріально посвідчену згоду (заяву) від 21.09.2021 № 1487 на поділ, вилучення та оформлення 32 земельних ділянок орієнтовною площею по 2.0000 га кожному за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) площею 63,6035 га кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області та перебуває у його користуванні на умовах оренди, з метою подальшого надання вищевказаних земельних ділянок у приватну власність позивачу та громадянам, зазначеним у нотаріально посвідченій заяві.

Станом на дату подання позовної заяви до суду, клопотання позивача від 23.09.2021 року не розглянуто, ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ані вмотивованої відмови у його надання в формі рішення сесії селищної ради, Донецькою селищною радою не прийнято.

Надаючи оцінку обґрунтованості бездіяльності відповідача та мотивам поданого позову, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).

При цьому, пунктом а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з положеннями п."а" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що цією нормою закріплено обов`язок уповноваженого органу виконавчої влади або місцевого самоврядування вирішити протягом місяця клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні.

Водночас, суд зазначає, що положеннями ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову в його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови, перелік яких визначений Земельним кодексом України вичерпно.

З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджає розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Отже, відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Також, суд зазначає, що п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі ч. 4 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1.29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

З аналізу вищевикладеного, слід дійти висновку про те, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Відтак, приписами чинного законодавства передбачено, що за результатами розгляду заяви заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. При цьому, зважаючи на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", таке рішення приймається на пленарних засіданнях.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням, за результатами розгляду якого відповідачем мало бути прийнято відповідне рішення, однак доказів прийняття такого рішення про надання позивачу дозволу або про відмову в його наданні матеріали справи не містять.

Оскільки судом встановлено, що позивачем, з урахуванням вищезазначених норм Земельного кодексу України подано відповідні документи, у останнього не було правомірних підстав для не розгляду поданого клопотання та не прийняття відповідного рішення за наслідками такого розгляду

Відтак, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не виконано вимог щодо прийняття рішення про надання позивачу дозволу на виготовлення землевпорядної документації або про відмову в його наданні із наведенням законних підстав для такої відмови.

Враховуючи норми діючого законодавства та з огляду на відсутність у відповідача законодавчо визначеної можливості відступити від порядку розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд приходить до висновку, що відповідачем не було здійснено належного розгляду клопотання позивача, тобто допущено протиправну бездіяльність.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у ряді постанов Верховного Суду, зокрема, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 17.04.2018 у справі №812/1557/17, від 24.04.2018 у справі №814/1961/17, від 19.06.2018 у справі №806/2687/17, від 10.07.2018 у справі №806/3095/17, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17 та у справі №360/2334/17, від 09.10.2020 у справі №1840/3664/18, від 06.12.2019 у справі №813/4498/16, від 15.08.2019 у справі №806/987/18, від 16.09.2021 у справі № 480/4011/18, від 01.02.2022 у справі №440/1949/21.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача на найближчій сесії ради та ухвалити рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою та, зокрема, посилання позовної заяви на відсутність дискреційних повноважень відповідача з цього питання, суд вказує наступне.

За Рекомендацією №R(80)2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що у даній справі повноваження стосовно надання дозволу на виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі вказаної земельної ділянки у власність, регламентовано приписами Земельного кодексу України. Відтак зазначені повноваження відповідача та порядок їх реалізації належать до його компетенції, що свідчить про їх дискреційність, що унеможливлює втручання суду в реалізацію останніх.

Таким чином питання розгляду наданого позивачем клопотання, на відміну від вирішення його по суті, дискреційним не є, а відтак відповідач може бути зобов`язаний судом розглянути клопотання по суті та ухвалити за ним відповідне рішення.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було розглянуте на пленарному засіданні Донецької селищної ради, проте рішення за результатами його розгляду прийняте не було, у зв`язку з недостатньою кількістю голосів, що не суперечить нормам діючого законодавства. Повторний розгляд клопотання ОСОБА_1 під час дії воєнного стану неможливий у зв`язку з обмеженнями, що містяться у підпункті 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Дане клопотання буде повторно розглянуте на найближчому пленарному засіданні ради після закінчення або скасування воєнного стану на території України.

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №59/2023 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 06 лютого 2023 року № 8419, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено підпунктом 5 пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

З огляду на викладене позовні вимоги про зобов`язання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії розглянути клопотання позивача від 23.09.2021 та прийняти рішення про надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області підлягають частковому задоволенню, а саме щодо зобов`язання відповідача розглянути вказане питання та ухвалити відповідне рішення по суті на сесії з аналогічних питань.

Отже, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову з підстав, викладених вище.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Позивач у позовній заяві просила суд стягнути з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, до суду не було надано документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, з яких встановлюється обсяг наданих послуг та визначається розмір витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд не вирішує питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.

Зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04397112) на найближчій сесії з земельних питань розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0208 площею 63,6035 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С.Мороко