Рішення

від 20.04.2023 по справі 620/7051/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/7051/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.

за участі секретаря Шукай К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Чернігівської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання неправомірною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівська міська рада (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач) про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця від 19.09.2022 про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 10200,00 грн в межах виконавчого провадження №68711769.

Позов мотивовано тим, що з дати закінчення договору оренди (30.11.2021) і на даний час земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:011:0311 у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 або іншого користувача не перебуває (договір оренди відсутній), відповідно, ДП ЧПК-Трейд-01 ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат не обмежене у можливості оформити орендні відносини на земельну ділянку у порядку та спосіб визначений нормами чинного законодавства України. Чернігівською міською радою здійснено усіх передбачених Законом дій для виконання рішення суду (земельна ділянка не була передана в оренду, що в свою чергу не обмежує власників нерухомого майна у праві оформлення землі у користування). Враховуючи вищевказані обставини Чернігівською міською радою в судовому порядку оскаржено постанову від 24.06.2022 про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн в межах виконавчого провадження №68711769. За станом на дату прийняття державним виконавцем постанови від 19.09.2022 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/4865/22 від 14.09.2022 не набрало законної сили. При винесенні зазначеної постанови вказана обставина виконавцем не перевірялася. Оскільки при винесенні постанови від 19.09.2022 ВП №68711769 про накладення на позивача штрафу за повторне невиконання рішення суду старшим державним виконавцем Семиразумом Є.В. не були перевірені фактичні обставини справи, за умови не набрання законної сили рішенням суду у справі №620/4865/22 та прийняття Чернігівською міською радою підпункту 7.2 пункту 7 рішення від 19.08.2022 № 20/VIII-9, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, розгляд справи просить провести за його відсутності. Через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наявність підстав для застосування до боржника санкцій за повторне невиконання рішення суду, у вигляді прийняття постанови про накладення штрафу.

Судове засідання здійснювалося в порядку, встановленому ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №68711769 з виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2020 №927/844/19 про зобов`язання Чернігівську міську раду вирішити земельний спір щодо використання частини земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 7410100000:01:011:0311, по вул. Інструментальна, 7а, у м. Чернігові, на якій розміщене нерухоме майно Дочірнього підприємства ЧПК-Трейд-01 Відкритого акціонерного товариства Чернігівський плодоовочевий комбінат, з дотриманням вимог законодавства України.

Дане виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 18.02.2022. Відповідно до вимог ч.6 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлені сторонам виконавчого провадження, як це передбачено ст.28 Закону України Про виконавче провадження.

12.05.2022 на адресу відповідача Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради надіслано лист №458/2022 в якому наголошується, що Дочірнє підприємство ЧПК-Трейд-01 ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат у встановленому законодавством порядку не зверталося до Чернігівської міської ради із заявою та наданням графічних матеріалів щодо бажаної для отримання у користування земельної ділянки за адресою по вул. Інструментальна, 7а, м. Чернігів.

Також зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:011:0311, яка розміщена за вище вказаною адресою, у власності або користуванні юридичних або фізичних осіб не перебуває, договір оренди з попереднім користувачем закінчився 30.11.2021 (тобто до дати відкриття виконавчого провадження), новий договір оренди не було укладено та зареєстровано.

Вищевказані обставини, на думку боржника, виключають наявність земельного спору між Чернігівською міською радою та Дочірнім підприємством ЧПК-Трейд ВАТ Чернігівський плодоовочевий комбінат щодо використання частини земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:011:0311. Крім того, до органів місцевого самоврядування заяви щодо поділу даної земельної ділянки (з визначенням окремих територій для користування різними власниками нерухомого майна розміщеного на ній) не надходили.

16.05.2022 державним виконавцем було проведено перевірку виконання рішення суду боржником. В ході перевірки було встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що було складено акт державного виконавця.

Відповідачем 24.06.2022 винесено постанову про накладення на Чернігівську міську раду штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн в межах виконавчого провадження №68711769 за невиконання рішення суду.

Не погоджуючись з вказаною постановою від 24.06.2022, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №620/4865/22, у задоволенні позову Чернігівської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця від 24.06.2022 про накладення на Чернігівську міську раду штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн в межах виконавчого провадження №68711769 відмовлено повністю. Вказане рішення суду набрало законної сили 26.09.2022.

При цьому з урахуванням акту державного виконавця від 19.09.2022, за повторне невиконання рішення суду без поважних причин, 19.09.2022 державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

За результатами розгляду постанови від 19.09.2022 ВП №68711769 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надано відповідь від 05.10.2022 №694/22/вих, в якій позивач зазначає, що при винесенні постанови від 19.09.2022 ВП №68711769 про накладення на Чернігівську міську раду штрафу за повторне невиконання рішення суду старшим державним виконавцем Семиразумом Є.В. не були враховані обставини щодо триваючої адміністративної справи №620/4865/22 та прийняття Чернігівською міською радою підпункту 7.2 пункту 7 рішення від 19.08.2022 №20/VІІІ-9.

Вважаючи оскаржувану постанову непрвомірною, та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Згідно п.1, 16 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Відповідно до чіткої й усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, п.40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії, заява №22774/93, п.66, ECHR 1999-V).

Проблема невиконання остаточних рішень розглядалась у пілотному рішенні ЄСПЛ проти України у справі Юрій Миколайович Іванов проти України, а також у ряді інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.

У п. 53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, і у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 02.2009).

Основною функцією судового рішення є відновлення порушених прав позивача (стягувача). Заради цього відновлення Держава визначає пріоритет інтересів постраждалої сторони - стягувача, порушені права якої було визнано та поновлено судом і видано відповідний виконавчий документ.

Виходячи з викладеного, ураховуючи процес поновлення порушених прав позивача (стягувача) шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника.

Принцип res judicata (принцип обов`язковості судового рішення) покладає на боржника обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.

В силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення.

На виконання рішення Господарського суду Чернігівської області, Чернігівською міською радою прийнято рішення від 19.08.2022 №20/VIII-9, підпунктом 7.2 пункту 7 якого, ураховуючи рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2020 у справі № 927/844/19, управлінню земельних ресурсів Чернігівської міської ради надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу на земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:011:0311), площею 0,4611 га, по вул. Інструментальній,7а.

Суд зазначає, що відповідно до абз. 3 частини п`ятої статті 120 Земельного кодексу України у разі якщо на земельній ділянці державної, комунальної власності, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право оперативного управління, господарського відання на який переходить від однієї особи до іншої, розміщений інший об`єкт нерухомого майна, набувач права оперативного управління, господарського відання має право вимагати від органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, а також попереднього землекористувача поділу земельної ділянки із виділенням частини земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт і яка необхідна для його обслуговування, в окрему земельну ділянку та передачі її йому у постійне користування (крім випадків, коли набувач права оперативного управління, господарського відання на такий об`єкт не може набувати земельну ділянку у постійне користування).

Частиною другою статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 10 статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок щодо поділу, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи; права та обов`язки розробників документації із землеустрою встановлено Законом України «Про землеустрій».

Статтею 21 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом (ст. 30 Закону України «Про землеустрій»).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 вказаного Закону технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи рішення Чернігівської міської ради від 19.08.2022 станом на момент прийняття оскаржуваної постанови від 19.09.2022 позивач розпочав вчиняти дії для виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2020 у справі № 927/844/19.

Враховуючи норми Закону України «Про землеустрій» щодо строків складання документації із землеустрою, причини невиконання позивачем рішення Господарського суду Чернігівської області суд визнає поважними, а тому відсутні правові підстави для застосування штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин, як наслідок оскаржувана постанова старшого державного виконавця від 19.09.2022 про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 10200,00 грн в межах виконавчого провадження №68711769 є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Чернігівської міської ради в повному обсязі.

Керуючись статтями 229, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Чернігівської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання неправомірною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця від 19.09.2022 про накладення на Чернігівську міську раду штрафу на користь держави у розмірі 10200,00 грн в межах виконавчого провадження №68711769.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Чернігівська міська рада (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125).

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (прос. Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700).

Повний текст рішення складено 20.04.2023.

Суддя О.М. Тихоненко