Постанова

від 11.04.2023 по справі 520/19795/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 р.Справа № 520/19795/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 (суддя Шляхова О.М.; м. Харків) по справі № 520/19795/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К`Ю ГРУП"

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області , Головного управління Держпраці у Харківській області

про скасування наказу, припису, постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «К`Ю ГРУП» (далі по тексту позивач, ТОВ «К`Ю ГРУП») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі по тексту відповідач-1, ГУ Держпраці у Харківській області), Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач-2, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області), в якому просить суд:

- скасувати наказ №808 від 07.07.2021, на підставі якого було видано направлення від 07.07.2021 №02.03-03/1013 про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування;

- скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ХК29057/1440/НД/АВ/П від 20.07.2021;

- скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХК29057/1437/НД/АВ/П/ТД-ФС від 09.09.2021.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 по справі № 520/19795/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "К`Ю ГРУП" (вул. Шрамка Бориса, буд. 12, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 41223604) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування наказу, припису, постанови - задоволено частково.

Скасовано припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ХК29057/1440/НД/АВ/П від 20.07.2021.

Скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХК29057/1437/НД/АВ/П/ТД-ФС від 09.09.2021.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К`Ю ГРУП" (вул. Шрамка Бориса, буд. 12, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 41223604) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919).

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 по справі № 520/19795/21 заяву представника позивача про розподіл судових витрат з правничої допомоги по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К`Ю ГРУП" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування наказу, припису, постанови - задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К`Ю ГРУП" (вул. Шрамка Бориса, буд. 12, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 41223604) витрати на правничу допомогу у розмірі 24600 (двадцять чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп.

Відповідач-2, не погодившись з вказаним додатковим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 по справі № 520/19795/21 скасувати в частині задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат з правничої допомоги та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявлених вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час, що не враховано судом першої інстанції.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу відповідача-2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач-1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано заперечень щодо зменшення розміру судових витрат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона довести неспівмірність розміру таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копії: договору про надання правової допомоги від 24.09.2021 №67, додаткової угоди №1 до договору №67 про надання правової допомоги від 24.09.2021, акту №1 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 31.12.2021 до договору №67 про надання правової допомоги від 24.09.2021, акту №2 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 31.01.2022 до договору №67 про надання правової допомоги від 24.09.2021, акту №3 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 15.07.2022 до договору №67 про надання правової допомоги від 24.09.2021, платіжного доручення №1047 від 27.07.2021, детального опису робіт (наданих послуг) від 15.07.2022.

Зі змісту поданих позивачем документів судом встановлено, що вартість наданих адвокатом послуг визначена в розмірі 24600 грн. та включає в себе: проведення первинної консультації, ознайомлення та юридичний аналіз документів (2,00 год.) - 1600,00 грн., складання адвокатського запиту, заяви про ознайомлення, ознайомлення з матеріалами інспекційного відвідування (2,75 год.) - 2200,00 грн., складання позову (12,00 год.) - 9600,00 грн., складання клопотання про забезпечення позову (2,50 год.) - 2000,00 грн., складання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (0,50 год.) - 400,00 грн., складання клопотання про витребування доказів (0,50 год.) - 400,00 грн., ознайомлення з матеріалами справи (1,00 год.) - 800,00 грн., складання відповіді на відзив (2,25 год.) - 1800,00 грн., складання клопотання про долучення доказів (1,00 год.) - 800,00 грн., прибуття до суду 11.01.2022 (0,75 год.) - 600,00 грн., представництво інтересів в судовому засіданні 15.02.2022 (1,50 год.) - 1200,00 грн., складання та подання до суду пояснень щодо допиту свідка (2,50 год.) - 2000,00 грн., складання детального опису робіт (наданих послуг), а також клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі (1,50 год.) 1200,00 грн..

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.

При цьому, як зазначено вище, приписами ч.ч. 5-7 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі №640/15803/19.

При цьому, у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 320/3271/19.

Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, колегія суддів приходить до висновку, що частина витрат у зв`язку із наданими послугами не підлягає відшкодуванню, з огляду на наступне.

Такі послуги як проведення первинної консультації, ознайомлення та юридичний аналіз документів, складання адвокатського запиту, заяви про ознайомлення, ознайомлення з матеріалами інспекційного відвідування є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову, а не самостійною послугою з надання правової (правничої) допомоги, а тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача.

Також, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем заяви позивача про відшкодування судових витрат, а тому висновки суду першої інстанції про відсутність заперечень на вказану заяву, за відсутності доказів отримання вказаної заяви, є необґрунтованими.

Відтак, колегія суддів, враховуючи відсутність доказів отримання відповідачем заяви позивача про відшкодування судових витрат, беручи до уваги, що факт надання правничої допомоги підтверджено документально, а також, враховуючи часткове задоволення позову, виходячи з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, вказує, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката з професійної правничої допомоги у розмірі 24600,00 грн., понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка до написання тексту позовної заяви та написання такої не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребували затрат настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до визначеної вартості послуг адвоката, а суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру.

Переглядаючи висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та співмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується належними доказами, а тому такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення заяви позивача та стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн..

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 по справі № 520/19795/21 скасувати.

Ухвалити постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "К`Ю ГРУП" про розподіл судових витрат з правничої допомоги - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К`Ю ГРУП" (вул. Шрамка Бориса, буд. 12, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ 41223604) витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 19.04.2023 року