Постанова

від 20.04.2023 по справі 440/4966/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р. Справа № 440/4966/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2022, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, по справі № 440/4966/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КО ТРАНС"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової службиУкраїни

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "КО ТРАНС" (надалі також - ТОВ "КО ТРАНС", Підприємство, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області, у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №3543511/42780442 від 17.12.2021; №3543510/42780442 від 17.12.2021; №3543521/42780442 від 17.12.2021; №3543520/42780442 від 17.12.2021; №3543522/42780442 від 17.12.2021; №3543523/42780442 від 17.12.2021; №3543524/42780442 від 17.12.2021; №3549585/42780442 від 20.12.2021; №3549577/42780442 від 20.12.2021; №3549584/42780442 від 20.12.2021; №3549580/42780442 від 20.12.2021; №3549579/42780442 від 20.12.2021; №3549576/42780442 від 20.12.2021; №3549574/42780442 від 20.12.2021; №3549575/42780442 від 20.12.2021; №3549581/42780442 від 20.12.2021; №3549586/42780442 від 20.12.2021; №3549582/42780442 від 20.12.2021; №3549573/42780442 від 20.12.2021; №3549572/42780442 від 20.12.2021; №3549583/42780442 від 20.12.2021; №3549578/42780442 від 20.12.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані для реєстрації ТОВ "КО ТРАНС" (код ЄДРПОУ 42780442): №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року по справі № № 440/4966/22 Товариства з обмеженою відповідальністю "КО ТРАНС" до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 44057192), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних: №3543511/42780442 від 17.12.2021; №3543510/42780442 від 17.12.2021; №3543521/42780442 від 17.12.2021; №3543520/42780442 від 17.12.2021; №3543522/42780442 від 17.12.2021; №3543523/42780442 від 17.12.2021; №3543524/42780442 від 17.12.2021; №3549585/42780442 від 20.12.2021; №3549577/42780442 від 20.12.2021; №3549584/42780442 від 20.12.2021; №3549580/42780442 від 20.12.2021; №3549579/42780442 від 20.12.2021; №3549576/42780442 від 20.12.2021; №3549574/42780442 від 20.12.2021; №3549575/42780442 від 20.12.2021; №3549581/42780442 від 20.12.2021; №3549586/42780442 від 20.12.2021; №3549582/42780442 від 20.12.2021; №3549573/42780442 від 20.12.2021; №3549572/42780442 від 20.12.2021; №3549583/42780442 від 20.12.2021; №3549578/42780442 від 20.12.2021.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "КО ТРАНС" (код ЄДРПОУ 42780442) датою її подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КО ТРАНС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 54582,00 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дві гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 (дванадцять тисяч гривень).

Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року по справі № № 440/4966/22, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга вмотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції ст. 201 ПК України та Порядку № 1165. Підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних податковий орган визначив як неподання повного пакету документів. Вказав також на необґрунтованість витрат на правничу допомогу.

Позивач правом подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "КО ТРАНС" (код ЄДРПОУ 42780442) є юридичною особою зареєстрованою у встановленому законом порядку та є платником податку на додану вартість, про що свідчать виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.46-47 т.1).

Основним видом діяльності ТОВ "КО ТРАНС" за є КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт.

14.05.2019 між ТОВ "КО ТРАНС" та ПП "АВТОТРНАСКОМ" (код ЄДРПОУ 36153111) укладено довгостроковий договір №14/05/19/1 перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.56-63 т.1).

ТОВ "КО ТРАНС" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021 (отримувач (покупець) ПП "АВТОТРНАСКОМ" (т.1 а.с.53, 73, 84, 94, 106, 115, 125, 135, 146, 157, 168, 179, 191, 202, 213, 224, 235, 246, т. 2 а.с. 7, 18, 29, 40).

За результатами розгляду вказаних податкових накладних контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.7.27" направив ТОВ "КО ТРАНС" квитанції, у яких зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.12-00.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

На виконання п.56.23. ст.56 ПК підприємство направило повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК, а саме, копії договорів, рахунків на оплату та інші, а також надані пояснення, про що свідчить квитанції № 2.

На підтвердження факту перевезення вантажів автомобільним транспортом позивач надавав до кожного повідомлення такі документи:

- додаткова угода до довгострокового договору №14/05/19/1 від 14.05.2019 перевезення вантажів автомобільним транспортом;

- листи обігу роботи автотранспорту;

- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), відповідно до яких ПП "АВТОТРАНСКОМ" через ТОВ "КО ТРАНС" виконувало перевезення для ТОВ "ОККО-Бізнес Партнер" від вантажовідправника ПАТ "УКРТАТНАФТА" (ідентифікаційний код 00152307);

- рахунки-фактури;

- платіжні доручення;

- акти здачі-приймання робіт (надання послуг);

- акт звірки взаємних розрахунків, між ТОВ "КО ТРАНС" та ПП "АВТОТРАНСКОМ".

Рішенням комісії ГУ ДПС у Полтавській області:

- №3543511/42780442 від 17.12.2021; №3543510/42780442 від 17.12.2021; №3543521/42780442 від 17.12.2021; №3543520/42780442 від 17.12.2021; №3543522/42780442 від 17.12.2021; №3543523/42780442 від 17.12.2021; №3543524/42780442 від 17.12.2021; №3549585/42780442 від 20.12.2021; №3549577/42780442 від 20.12.2021; №3549584/42780442 від 20.12.2021; №3549580/42780442 від 20.12.2021; №3549579/42780442 від 20.12.2021; №3549576/42780442 від 20.12.2021; №3549574/42780442 від 20.12.2021; №3549575/42780442 від 20.12.2021; №3549581/42780442 від 20.12.2021; №3549586/42780442 від 20.12.2021; №3549582/42780442 від 20.12.2021; №3549573/42780442 від 20.12.2021; №3549572/42780442 від 20.12.2021; №3549583/42780442 від 20.12.2021; №3549578/42780442 від 20.12.2021 відмовлено у реєстрації податкових накладних №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021 відповідно (т.1 а.с.69-70, 80, 90, 102, 122, 131, 142, 153, 164, 175, 187, 198, 204, 220, 231, 242, т.2 а.с.3, 14 , 25, 36, 47).

Позивач не погодившись зі спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Полтавській області оскаржив їх в адміністративному порядку, за наслідками якого рішеннями комісії ДПС України № 212/42780442/2 від 05.01.2022, № 215/42780442/2 від 05.01.2022, № 209/42780442/2 від 05.01.2022, № 214/42780442/2 від 05.01.2022, № 210/42780442/2 від 05.01.2022, № 211/42780442/2 від 05.01.2022, № 213/42780442/2 від 05.01.2022, № 1371/42780442/2 від 12.01.2022, № 1374/42780442/2 від 12.01.2022, № 1381/42780442/2 від 12.01.2022, № 1384/42780442/2 від 12.01.2022, № 1376/42780442/2 від 12.01.2022, № 1380/42780442/2 від 12.01.2022, № 1382/42780442/2 від 12.01.2022, № 1379/42780442/2 від 12.01.2022, № 1383/42780442/2 від 12.01.2022, № 1375/42780442/2 від 12.01.2022, № 1370/42780442/2 від 12.01.2022, № 1372/42780442/2 від 12.01.2022, № 1372/42780442/2 від 12.01.2022, № 1378/42780442/2 від 12.01.2022, № 1373/42780442/2 від 12.01.2022 у задоволенні його скарг відмовлено а наведені вище рішенні комісії ГУ ДПС у Полтавській області залишені без змін.

Позивач, вважаючи рішення комісії ГУ ДПС у Полтавській області протиправними та таким, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, вказавши недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI об`єктом оподаткування є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.185. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

До критеріїв ризиковості здійснення операцій пунктом 1 віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі-Порядок №520).

Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування /пункт 6 Порядку № 520/.

Відповідно до пунктів 9 - 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165.

При цьому у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Також суд акцентує увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

Виключний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної визначено пунктом 11 Порядку № 520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З тексту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021 слідує, що підставою для зупинення реєстрації цих податкових накладних стала відповідність податкової накладної вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій у зв`язку з відсутністю в таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару /послуг 49.41.12-00.00 як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару такого товару / послуги та обсягу його постачання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів на підтвердження інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачі до суду не надали.

Надаючи оцінку підставі зупинення реєстрації податкових накладних №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021, суд враховує, що згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, а згідно з пунктом 12 цього ж Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Оскільки подання до органу ДПС таблиці даних платника податку на додану вартість є правом, а не обов`язком платника податку, а матеріали справи не містять відомостей про подання позивачем таблиці із зазначенням коду УКТЗЕД/ДКПП товару /послуг 49.41.12-00.00, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне зупинення реєстрації податкової накладної №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021.

Більш того, податковим органом не враховано, що основним видом економічної діяльності позивача є 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт.

Також в ході судового розгляду цієї справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з оскаржуваними рішеннями визначені такі підстави для відмови в реєстрації:

- податкових накладних № 146 від 21.07.2021 та № 147 вiд 21.07.2021 на надання послуг перевезення нафтопродуктів реєстрація яких була зупинена, встановлено невідповідність у наданих платником копіях первинних документів, а саме відповідно до товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів замозник послуг ТОВ "ОККО-Бізнес Партнер", при цьому податкову накладну складено по взаємовідносинах з контрагентом ПП "Автотранском". Крім того, в товарно-транспортних накладних відсутні обов`язкові реквізити вантажоодержувача, які засвідчуються підписом та печаткою. Також платником не надано копії подорожніх листів.

- податкових накладних № 148 від 21.07.2021, № 153 від 22.07.2021, № 154 від 22.07.2021, № 155 від 22.07.2021, № 156 від 22.07.2021 на надання послуг перевезення нафтопродуктів реєстрація яких була зупинена, встановлено невідповідність у наданих платником копіях первинних документів, а саме відповідно до товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів замовник послуг ТОВ "ОККО-Бізнес Партнер", при цьому податкову накладну складено по взаємовідносинах з контрагентом ПП "Автотранском ".

- податкових накладних № 196 від 27.07.2021, № 197 від 27.07.2021, № 179 від 24.07.2021, № 167 від 23.07.2021, № 168 від 23.07.2021, № 169 від 23.07.2021, № 157 від 22.07.2021, № 158 від 22.07.2021, № 165 від 23.07.2021, № 166 від № 170 від 23.07.2021, № 171 від 23.07.2021, № 172 від 23.07.2021, № 195 від 27.07.2021, № 202 від 28.07.2021 на реалізацію автопослуг, реєстрація яких була зупинена, встановлено, що платником не надано копії Замовлень на перевезення та розрахунки вартості перевезень, що є обов`язковою частиною договору від 14.05.2019 №14/05/19/1. Крім того, встановлено відповідність у наданих платником копіях первинних документів, а саме відповідно до товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів замовник послуг ТОВ "ОККО-Бiзнес Партнер", при цьому податкову накладну складено по взаємовідносинах з контрагентом ПП "Автотранском". Також, в товарно-транспортних накладних відсутні обов`язкові реквізити вантажоодержувача, які засвідчуються підписом та печаткою.

Надаючи оцінку такій підставі для відмови у реєстрації податкової накладної №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021, колегія суддів зазначає.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Аналіз приписів пункту 201.7 статті 201 та пункту 187.1 статті 187 ПК України свідчить, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань за правилом "першої події": на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У письмовому поясненні податковому органу позивач сформував відповідну інформацію та подав відповідні документи.

Щодо невідповідності замовника послуг ТОВ "ОККО-Бiзнес Партнер" та особи, на адресу якої виписані податкові накладні ПП "Автотранском", колегія суддів зауважує що надані позивачем пояснення та копії документів залишилися поза увагою податкового органу.

Що стосується невідповідності товарно-транспортних накладних за ознакою відображених у них учасників перевезення, колегія суддів зазначає, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не є достатньою підставою для висновку про відсутність господарської операції в цілому, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо неподання позивачем подорожніх листів колегія суддів звертає увагу податкового органу на те, що обов`язок платника податків складати подорожні листи було скасовано Законом від 5 липня 2011 року N 3565-VI, що набув чинності 13.08.2011, а отже відсутність такого документа не може впливати на наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Що стосується неподання позивачем Замовлень на перевезення та розрахунки вартості перевезень, колегія суддів зазначає, що податковий орган такі документи не витребовував та вони не визначені законом як обов`язкові.

При цьому колегія суддів зазначає, що реальність або нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами може бути перевірена контролюючим органом лише під час проведення документальної перевірки позивача та його контрагентів, а відтак до предмету доказування у цій справі не належать обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарських операцій.

Питання реальності/нереальності господарських операцій повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавської області №3543511/42780442 від 17.12.2021; №3543510/42780442 від 17.12.2021; №3543521/42780442 від 17.12.2021; №3543520/42780442 від 17.12.2021; №3543522/42780442 від 17.12.2021; №3543523/42780442 від 17.12.2021; №3543524/42780442 від 17.12.2021; №3549585/42780442 від 20.12.2021; №3549577/42780442 від 20.12.2021; №3549584/42780442 від 20.12.2021; №3549580/42780442 від 20.12.2021; №3549579/42780442 від 20.12.2021; №3549576/42780442 від 20.12.2021; №3549574/42780442 від 20.12.2021; №3549575/42780442 від 20.12.2021; №3549581/42780442 від 20.12.2021; №3549586/42780442 від 20.12.2021; №3549582/42780442 від 20.12.2021; №3549573/42780442 від 20.12.2021; №3549572/42780442 від 20.12.2021; №3549583/42780442 від 20.12.2021; №3549578/42780442 від 20.12.2021 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021.

Як встановлено пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано відповідність спірних податкових накладних критеріям ризиковості господарської операції, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021, складені позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №146 від 21.07.2021; №147 від 21.07.2021; №148 від 21.07.2021; №153 від 22.07.2021; №154 від 22.07.2021; №155 від 22.07.2021; №156 від 22.07.2021; №157 від 22.07.2021; №158 від 22.07.2021; №165 від 23.07.2021; №166 від 23.07.2021; №167 від 23.07.2021; №168 від 23.07.2021; №169 від 23.07.2021; №170 від 23.07.2021; №171 від 23.07.2021; №172 від 22.07.2021; №179 від 24.07.2021; №195 від 27.07.2021; №196 від 27.07.2021; №197 від 27.07.2021; №202 від 28.07.2021 датою їх подання на реєстрацію.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у задоволеній частині в розмірі 12000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані копії договору №27012022 про надання правової допомоги від 27.01.2022 (а.с.130-131 т.2), рахунку №02/02 від 04.02.2022 на суму 15560,25 грн (а.с.132 т.2), акту про надання правничої допомоги від 04.02.2022 (а.с.133 т.2), ордеру №1079601 від 27.01.2022 (а.с.51 т.1), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3565 від 21.07.2020 (а.с.52 т.1).

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 12000,00 грн.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Головним управлінням ДПС України в Полтавській області, зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та зазначає, що відповідач не навів в апеляційній інстанції жодного ґрунтованого доводу щодо неспівірності витрат на правничу допомогу а також не вказав, яку суму витрати вважає співмірною. Загальне посилання на висновки Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини не доводять наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на правничу допомогу.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 по справі № 440/4966/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий