Постанова

від 20.04.2023 по справі 520/5106/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р. Справа № 520/5106/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, по справі № 520/5106/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД"

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД" (далі по тексту далі по тексту позивач, ТОВ "ПЕТУНІА ТРЕЙД", товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області), Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач-2, ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.06.2022 № 115302 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Комісію Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД" суму судового збору у розмірі 1984,80 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.

Ухвалою суду від 07.09.2022 залучено як другого відповідача по цій справі - Головне управління ДПС у Рівненській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі № 520/5106/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.06.2022 № 115302 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТУНІА ТРЕЙД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Головне управління ДПС у Рівненській області, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року по справі № 520/5106/22, прийняти у цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції ст. 201 ПК України та Порядку № 1165, оскільки внесення до системи АІС «Податковий блок» відповідності позивача критеріям ризикованості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань на підтвердження чого послався на позицію Верховного Суду викладену постановах по справах № 240/3906/19, № 540/2077/18, № 480/4006/18 тощо. Вказував, що позивачем та судом першої інстанції не спростовано податкову інформацію, викладену у протоколі засідання комісії.

Позивач правом подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.06.2022 № 115302 ТОВ "ПЕТУНІА ТРЕЙД" було віднесене до переліку ризикових платників податку на підставі його відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вважаючи вказане рішення таким, що підлягає скасуванню як необґрунтоване та незаконне, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, вказавши на недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ГУ ДПС у Харківській області, суд першої інстанції вказав, що ним не приймалось оскаржуване рішення та не порушувались права позивача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України(далі -ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку свідчать і приписи абз. 14 п. 6 Порядку № 1165, відповідно до яких, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також у додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

З огляду на наведене, твердження відповідача про зворотне є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам Порядку № 1165, а посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.11.2020 у справі № 240/3906/19 та інших постановах, неприйнятним, оскільки вказане судове рішення ухвалено за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність.

Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20.

Надаючи оцінку обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині протиправності рішень Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в від 10.06.2022 № 115302 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає таке.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від р. N -.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 10.06.2022 № 115302 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках "у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності" або "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. N " / а.с. 17/.

Також, в оскаржуваному рішенні від 10.06.2022 № 115302 відповідачем, в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що оспорювані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Щодо мотивів податкового органу, викладених у рішенні комісії №62/17-00-18 від 10.06.2022, колегія суддів вважає за потрібне вказати таке.

Так, в передостанньому абзаці сторінки 4 цього рішення (а.с. 55) комісія ГУ ДПС у Рівненській області вказує на відсутність придбання позивачем інших супутніх робіт: послуг оренди приміщень, транспортних засобів та послуг транспортування, охорони тощо.

При цьому, податковий орган на цьому ж аркуші власного рішення спростовує власні твердження, вказуючи, що за його ж даними, з відомостей про об`єкти оподаткування 20-ОПП, у позивача наявні: офісне приміщення площею 65 м.кв., склад площею 165 м.кв. у м. Одесі, склад площею 785 м.кв. у м. Харкові, також позивач має сідловий тягач Renault Magnum із державним номером НОМЕР_1 та причеп до нього із державним номером НОМЕР_2 . При цьому, жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку позивача винаймати охорону власних приміщень, тому таке твердження про необхідність наведених у рішенні витрат є надуманим.

Також у цьому рішенні відповідач вказує, що з аналізу операцій «вбачається ймовірний фіктивний правочин» із 4 контрагентами позивача, і лише по одному з них наводиться, що "ПФ «Променерго» видом діяльності є Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового значення, що фактично здійснює ремонт дизельних двигунів, а подальша реалізація придбаного товару відсутня".

Отже, у рішенні відповідач не наводить жодної інформації щодо наявності конкретних фактів, що достеменно підтверджують, а не можливо можуть свідчить про наявність певних ознак фіктивності господарських операцій з контрагентами ПФ «Променерго», ТОВ «Український центр поводження з відходами», ТОВ «Тарком екосервіс», ТОВ «БК Конструктор позитива», при цьому щодо останніх взагалі відсутня будь-яка інформація.

Що стосується ПФ «Променерго», то колегія суддів зазначає, що за відкритими даними, зокрема Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПФ «Променерго» (код ЄДРПОУ 30357156) окрім виду діяльності «33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення» має й інші види діяльності, зокрема: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 29.10 Виробництво автотранспортних засобів, 30.40 Виробництво військових транспортних засобів, 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів. Підстав, з яких ПФ «Променерго» не може використовувати придбане основов`язне трикотажне полотно та тканину у власній господарській діяльності апелянтом також не наведено. Аналіз наведених обставин відповідач не навів.

У вказаному рішенні податковий орган зазначає, що позивач у грудні 2021 року імпортував реалізований товар та сплатив за нього окрім іншого ПДВ на суму 10878178,51 грн.

Те, що на момент складання цього рішення позивач подав останню декларацію з ПДВ за квітень 2022 з нульовими показниками та впродовж року не придбавав товари не має взагалі жодного значення, оскільки по-перше, строк подання декларації за травень 2022 року не настав (п. 203.1 ст. 203 ПК України), по-друге, жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку платника податків вчиняти операції з придбання товарів з певною періодичністю, а по-третє, податковим органом взагалі не враховано введення воєнного стану в Україні, постійні бомбардування безпосередньо міста Харкова та його напівоточення, що цілком логічно пояснює різке погіршення ділової активності у Харківській області та в цілому по Україні.

Досліджені доводи Головного управління ДПС у Рівненській області колегія суддів вважає надуманими припущеннями, які не ґрунтуються на жодній релевантній інформації та доказах.

Твердження відповідача про те, що позивачем та судом першої інстанції не спростовано податкову інформацію Головного управління ДПС у Рівненській області прямо суперечить вимогам як п. 56.4 ст. 56 ПК України так і ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до яких обов`язок доведення того, що будь-яке рішення контролюючого органу є правомірним, покладається виключно на контролюючий орган.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ПЕТУНІА ТРЕЙД" та наявність підстав для їх задоволення у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.06.2022 № 115302 про відповідність ТОВ "ПЕТУНІА ТРЕЙД" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання ГУ ДПС у Рівненській області виключити ТОВ "ПЕТУНІА ТРЕЙД" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому судами першої та апеляційної інстанції враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі 10988/20, від 22.07.2021 у справі №520/111/20, від 22.07.2021 у справі №520/480/20.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 по справі № 520/5106/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий