Постанова

від 17.03.2023 по справі 280/1129/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1129/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 280/1129/22 (суддя І інстанції Татаринов Д.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бридж маркет» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бридж маркет» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2021 року № 153730905, № 153740905, № 153750905.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бридж маркет» (код ЄДРПОУ 42887235) зареєстроване в якості юридичної особи.

Відповідачем на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 розділу П Податкового кодексу України у порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку позивача.

07.09.2021 року за результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів № 8284/08-01-09-05/42887235.

Так, у висновках Акту перевірки контролюючим органом зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про умисне порушення позивачем, граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з акцизного податку з роздрібного продажу, визначених пунктом 57.1 статті 57 розділу II, пункту 223.3.1 статті 223 розділу VI Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з акцизного податку з роздрібного продажу за січень 2021 року на загальну суму 144904,00 грн: із затримкою до 90 календарних днів.

26 жовтня 2021 року на підставі Акту перевірки відповідачем стосовно позивача прийнято податкові повідомлення-рішення № 153730905, № 153740905, № 153750905.

Вважаючи вказані вище податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що по суті позивачем сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з акцизного податку з роздрібного продажу за січень 2021 року до бюджету, хоч і одним платіжним дорученням. Сам бюджет втрат не поніс, а платником податків виконано свій обов`язок щодо сплати податків. На думку суду помилки в адмініструванні податків не можуть бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України (далі ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У статті 76 ПК України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 124.1. статті 124 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 124.2. статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Таким чином, аналіз статті 124 ПК України доводить, що несплата узгодженого грошового зобов`язання у строк встановлений Кодексом є підставою для накладення на платника податку штрафних (фінансових) санкцій у будь-якому випадку. Однак, у разі вчинення дій умисно, розмір штрафу збільшується.

Апеляційний суд звертає увагу, що Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон №466) внесено зміни до ПК України, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Також, Законом № 466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

З аналізу наведених норм слідує, що в разі невжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення.

Таким чином, обов`язок доведення вини ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Виходячи з обставин справи, позивачем 09 лютого 2021 року подано декларації з акцизного податку за січень 2021 року, а саме: по Олександрівському району міста Запоріжжя з визначеним податковим зобов`язанням у розмірі 11 397 (одинадцять тисяч триста дев`яносто сім) гривень 00 копійок; по Комунарському району міста Запоріжжя із визначеним податковим зобов`язанням у розмірі 31 642 (тридцять одна тисяча триста шістсот сорок дві) гривні 00 копійок; по Дніпровському району міста Запоріжжя із визначеним податковим зобов`язанням у розмірі 101 868 (сто одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок; по Хортицькому району міста Запоріжжя із визначеним податковим зобов`язанням у розмірі 108 315 (сто вісім тисяч триста п`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Загальна сума податку становить 253 222,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 22 лютого 2021 року № 3517 позивачем сплачено на казначейський рахунок (№ UА348999980314090531000008479, отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/14040000, код отримувача 37941997, банк отримувача: КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ (ЕЛ.АДМ.ПОДАТ.), призначення платежу: *;101;42887235; Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів / за січень 2021р) 253 223 (двісті п`ятдесят три тисячі двісті двадцять три) гривні 00 копійок.

Вказана сплата відбувалась на виконання податкового зобов`язання, визначеного ТОВ «Бридж маркет» у вказаних вище декларація з акцизного податку.

При цьому, згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Таким чином, усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття «єдиний казначейський рахунок» визначене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122 (чинний на час виникнення спірних правовідносин), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за № 594/6882 (далі Положення № 122), як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Згідно з пунктом 2.1 Положення № 122 єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Крім цього, згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Тому, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання з акцизного податку до бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 та пунктами 223.2 статті 223 та 221.1 статті 221 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України.

Отже суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про те, що по суті позивачем сплачено своєчасно узгоджену суму грошового зобов`язання з акцизного податку з роздрібного продажу за січень 2021 року до бюджету, хоч і одним платіжним дорученням.

Тож, сам бюджет втрат не поніс, а платником податків виконано свій обов`язок щодо сплати податків. На думку колегії суддів помилки в адмініструванні податків не можуть бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, як правильно зазначив і суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку, що оскільки відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, то оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що суперечить вимогам податкового законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що платник мав можливість дотриматись вимог чинного законодавства, але не вчинив належних дій на виконання вимог ст. 223 ПК України, що є свідченням про наявність в його діях умислу, а зарахування узгоджених зобов`язань на неналежний рахунок, відповідно підтверджує встановлені перевіркою обставини несвоєчасної сплати грошового зобов`язання, колегія суддів розцінює критично, оскільки помилкове зазначення рахунку під час сплати зобов`язання не є достатньою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк та як наслідок - для застосування штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 280/1129/22 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329, 331 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак

суддяІ.В. Юрко