Рішення
від 20.04.2023 по справі 296/9380/22
КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9380/22

2/296/98/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне підприємство СІТІ-1, про стягнення коштів за договором завдатку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдаток в сумі 500 доларів США та додатково сплатити суму у розмірі завдатку - 500 доларів США, що разом становить 1000 доларів США;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання за період з 08.10.2022 та по день винесення остаточного рішення судом;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.09.2022 між нею та відповідачкою по справі був укладений договір завдатку, пунктом 1.1. якого передбачено, що вона передає ОСОБА_2 завдаток в розмірі грошової суми 500 доларів США в рахунок оплати при купівлі - продажу однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як доказ складання в подальшому договору на відчуження квартири. Умовами вказаного договору передбачено, що: покупець зобов`язується прийняти майно, тобто квартиру і сплатити продавцю 26500 доларів США в які входить завдаток; підписання договору на відчуження квартири має відбутись не пізніше 07.10.2022; якщо порушення зобов`язання сталося з вини продавця, він зобов`язаний повернути покупцю завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. Оскільки відповідачка ухиляється від укладення договору купівлі-продажу та не виходить на зв`язок, з неї до стягнення підлягає завдаток в подвійному розмірі 1000 дол.США, а також 3% річних за прострочення грошового зобов`язання з 08.10.2022 по день винесення рішення судом.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 09 січня 2023 року у вказаній вище справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі в якості третьої особи Приватне підприємство СІТІ-1.

Відповідачка ОСОБА_2 відзиву напозовну заявуне подавала.Ухвала провідкриття провадженняу справіразом зпозовною заявоюта доданимидо неїматеріалами,двічі направлялисяна адресувідповідачки зазареєстрованим місцемїї проживання,у відповідностідо приписівЦПК України.Також відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Від представникатретьої особи: Приватного підприємства СІТІ-1 - Сосницького С.Б. на адресу суду 13.01.2023 надійшла заява (письмові пояснення) в яких останній зазначив, що у серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до ПП СІТІ-1 щодо надання допомоги у продажі належної їй квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим було укладено договір про надання послуг №9 від 02.09.2022, на виконання якого ПП СІТІ-1 розміщувало оголошення щодо пропозиції з продажу вищевказаної квартири. ОСОБА_1 виявила бажання купити зазначену квартиру, тому був укладений договір завдатку від 02.09.2022, при оформленні якого ОСОБА_2 була особисто присутня та отримала у ОСОБА_1 грошову суму у якості завдатку в розмірі 500 доларів США. Через два тижні після дати укладання договору завдатку відповідачка ОСОБА_2 попросила продовжити терміни договору завдатку в зв`язку з тим, що не встигає вивезти особисті речі та меблі з квартири, тому був укладений договір завдатку на новий термін. Разом з тим, відповідач у встановлений строк не виконала зобов`язання з продажу квартири, ігнорує дзвінки ПП СІТІ-1.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 вересня 2022 року між Приватним підприємством СІТІ-1 в особі директора Сосницького Сергія Борисовича (далі - виконавець) та ОСОБА_2 (далі - замовник) було укладено договір надання послуг (відчуження) №9, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику інформаційні послуги з пошуку набувача на належне замовнику нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 26500 доларів США.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 березня 2020 року, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №318233104 від 20 грудня 2022 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

02 вересня 2022 року між ОСОБА_2 (далі - продавець) та ОСОБА_1 (далі - покупець) було укладено договір завдатку.

Відповідно до пп.1.1. п.1 вищевказаного договору, покупець передає продавцю завдаток в розмірі грошової суми 500 доларів США, в рахунок оплати при купівлі - продажу однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як доказ складання в подальшому договору на відчуження квартири між сторонами, що склали цей договір на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Згідно пп.2.1. п.2 договору завдатку, покупець зобов`язується прийняти вказане майно і сплатити продавцю 26500 доларів США. У вказану суму входить завдаток.

Відповідно до п.3.2. договору продавець зобов`язаний: передати покупцю у власність квартиру відповідно до умов цього договору; підготувати та надати всі документи, які необхідні для складання договору на відчуження квартири, та нести повну відповідальність за їх достовірність; підписати договір на відчуження квартири не пізніше 07 жовтня 2022 року (первинна дата 24 вересня 2022 року); знятись з реєстрації, отримати довідку, що нікого не зареєстровано у квартирі до підписання договору; звільнити і передати до розпорядження покупця квартиру в належному стані (зі всім санітарно-технічним електротехнічним обладнанням, яке знаходилося в квартирі на момент огляду), та сплатити квартирну плату, плату за комунальні послуги за фактичний термін проживання який буде вказано в договорі купівлі-продажу; на протязі цього часу продавець відповідає за ризик випадкового знищення або пошкодження квартири; у період тимчасового безоплатного користування квартирою не демонтувати двері та вікна, систему опалювання, сантехнічне та електротехнічне; в вартість квартири входять та залишаються у квартирі вмонтовані кухонні меблі, бойлер, газова плита, холодильник.

Положеннями пп.5.1. договору передбачено наступне: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника (покупця), завдаток залишається у кредитора (продавця); якщо порушення зобов`язання сталося з вини продавця, він зобов`язаний повернути покупцю завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Договір набирає чинності з моменту передачі покупцем завдатку продавцю та підписання цього договору (пп.7.5 п.7).

07 жовтня 2022 року директором ПП СІТІ-1 ОСОБА_3 було складено та в подальшому направлено на адресу ОСОБА_2 заяву - пропозицію щодо явки до приватного нотаріуса Сєтака В.Я. 11 жовтня 2022 року для продажу квартири або повернення суми завдатку та додаткової сплати його вартості згідно попереднього договору купівлі - продажу в разі відмови продати квартиру.

У відповідності до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 14.10.2022, на підставі звернення ОСОБА_1 , до ЄРДР було внесено відомості за фактом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами гр. ОСОБА_4 у сумі 500 доларів США, та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12022065400001706.

Постановою дізнавача сектору дізнання Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції Горай Є.В. від 30 листопада 2022 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022065400001706 від 14.10.2022, закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного-законодавства.

Частинами третьою та четвертою статті 635 ЦК України передбачено, що зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Згідно статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини першої статті 546ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 570 ЦК України встановлено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до положень ст.571 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і мають бути повернуті в тому розмірі, в якому вони надавалися. Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише у випадку, якщо таке зобов`язання випливає із договору, укладеного сторонами.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов`язання.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише у разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

Викладене узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі №6-176цс12, постановах Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі №296/10217/15-ц, від 17 червня 2021 року у справі №711/5065/15-ц, від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11.

Враховуючи наведене, оскільки договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , між сторонами у справі не був укладений, а також беручи до уваги те, що відповідачкою по справі ОСОБА_2 не виконано покладені на неї договором завдатку від 02 вересня 2022 року зобов`язання щодо укладення та підписання договору на відчуження квартири станом на 07 жовтня 2022 року, тому передана відповідачці ОСОБА_2 грошова сума у розмірі 500 доларів США є авансом та підлягає поверненню позивачці.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачкою в ході розгляду справи не надано.

Таким чином, оскільки відповідачка по справі ОСОБА_2 на підставі договору завдатку від 02 вересня 2022 року отримала грошові кошти в розмірі 500 доларів США, суд дійшов висновку, що порушене право позивачки на повернення авансу підлягає захисту шляхом стягнення з відповідачки отриманих нею грошових коштів в тому розмірі, в якому вони передавалися, а саме в розмірі 500 доларів США, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вимога позивачки в частині стягнення з відповідачки додаткової суми у розмірі завдатку, тобто 500 дол.США, задоволенню не підлягає, оскільки, як вже встановлено судом, сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 500 доларів США є авансом, а не завдатком, у зв`язку з чим в даному випадку відсутні правові підстави для застосування положень ст.571 ЦК України та стягнення додатково суми у розмірі завдатку.

Щодо вимоги позивачки в частині стягнення з відповідачки 3 % річних, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №464/3790/16-ц.

Таким чином, оскільки невиконане відповідачкою ОСОБА_2 зобов`язання із повернення позивачці грошових коштів у розмірі 500 доларів США має грошову природу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачки трьох відсотків річних, починаючи з 08 жовтня 2022 року (перший день прострочення обов`язку відповідачки щодо підписання договору на відчуження квартири, який встановлено договором завдатку від 02.09.2022 ) по день постановлення судом даного рішення.

Розрахунок здійснюється за формулою: сума 3% річних = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою покладених на неї зобов`язань, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 8,01 доларів США (500 доларів США х3 х195 днів: 365:100).

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру понесених позивачкою ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правничої допомоги від 20 грудня 2022 року та акт взаєморозрахунку від 22 грудня 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 20.12.2022.

Згідно п.п.1.1та п.п.2.1.1.договору,адвокат ВойдевичО.А. прийняла на себе зобов`язання з надання правничої допомоги ОСОБА_1 у вигляді: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, що стосуються стягнення коштів за договором завдатку від 02.09.2022 в судовому порядку, а також стосовно забезпечення позову по цивільній справі.

Відповідно до п.п.4.1 та п.п.4.2 договору, вартість наданих правничих послуг (гонорар адвоката) є фіксованим та становить 5 000,00 грн; сплата гонорару здійснюється після підписання даного договору та підтверджується актом взаєморозрахунку.

Згідно змісту акту взаєморозрахунку від 22 грудня 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 20.12.2022, оплата за надані правничі послуги (гонорар адвоката) за даним договором від 20.12.2022 проведена в розмірі 5000 грн в повному обсязі.

Суд також зазначає, що орієнтовна сума понесених позивачкою витрат в розмірі 5 000 грн зазначалась в позовній заяві.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон №5076-VI) від 05 липня 2012 року, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 19 Закону №5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Беручи до уваги те, що розмір понесених позивачкою витрат на правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, відсутність клопотання відповідачки про зменшення таких витрат, виходячи з критеріїв їх реальності та співмірності із складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь позивачки понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 501,00 грн (18577,21 грн/36 797,15 грн х 992,40 грн (суми в еквіваленті по курсу НБУ станом на момент звернення до суду)).

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне підприємство СІТІ-1 (10014, м.Житомир, вул.Київська, 8, кв.2, код ЄДРПОУ 33019872) про стягнення коштів за договором завдатку - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 500 (п`ятсот) доларів США, а також 3% річних в сумі 8,01 доларів США (вісім доларів один цент).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 501,00 грн (п`ятсот одну гривню) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текстрішення судускладено 20квітня 2023року.

Головуючий суддя М. В. Петровська

СудКорольовський районний суд м. Житомира
Дата ухвалення рішення20.04.2023
Оприлюднено24.04.2023
Номер документу110348379
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —296/9380/22

Рішення від 20.04.2023

Цивільне

Корольовський районний суд м. Житомира

Петровська М. В.

Ухвала від 09.01.2023

Цивільне

Корольовський районний суд м. Житомира

Петровська М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні