Постанова

від 20.04.2023 по справі 420/16949/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/16949/22

Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 13.02.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «Золота Миля» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Торговий дім «Золота Миля» до Одеської митниці, треті особи фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , державне підприємство «Прозорро.Продажі» про визнання недійсними результатів електронного аукціону, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2022р. приватне підприємство (надалі - ПП) «Торговий дім «Золота Миля» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, треті особи фізична особа-підприємець (надалі - ФОП) Рахмані Мохаммадреза, державне підприємство (надалі - ДП) «Прозорро.Продажі» про визнання протиправними дій з реалізації товару «Насіння кунжуту» загальною вагою 22000кг, фасованого у 880 мішках, з тривалим строком придатності до липня 2023р., як товару, який швидко псується; визнання недійсними результатів електронного аукціону BSE001-UA-20221031-96057, що оформлені протоколом електронного аукціону від 02.11.2022р., з реалізації товару «Насіння кунжуту» загальною вагою 22000кг, що належить ПП «Торговий дім «Золота Миля», переможцю електронного аукціону ФОП ОСОБА_1 /а.с.69-76/

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2022р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2023р. закрито провадження у справі в порядку п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на окремі позовні вимоги про визнання протиправним дій Одеської митниці з реалізації товару без встановлення судом факту порушення позивачем митного законодавства та за відсутності судового рішення про конфіскацію майна на користь держави.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч.1 ст.2 КАС України).

За змістом п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Вимоги до позовної заяви визначені правовими нормами ст.160 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

При цьому, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2019р. у справі №819/819/17 зазначає, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб`єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Судом встановлено, що на підставі електронної митної декларації UA901000/2022/902114 від 19.08.2022р. ПП «Торговий дім «Золота Миля» імпортовано наступний товар - насіння кунжуту очищене, облущене, сортоване, чистота 99,97% 6000 кг., 240 мішків, чистота 99,95% 3000 кг., 120 мішків, чистота 99,90% 13000 кг., 520 мішків. Врожай 2022р. Сфера застосування харчова промисловість. Дата виробництва липень 2022 року. Кінцевий термін використання липень 2023р. /а.с.174/

26.08.2022р. в пункт пропуску «ОРЛІВКА ІСАКЧА» митного поста «ОРЛІВКА» Одеської митниці прибув вантажний автомобіль марки з напівпричепом, державні номери AP3950BT/AP9623XX, країна реєстрації Україна, який прямував з Туреччини до України (м. Харків), під керуванням водія ТОВ «Славутич Транс», громадянина України ОСОБА_2 , який переміщував вантаж «насіння кунжуту, очищене, облущене, сортоване: чистота 99,97 % - 6000 кг, 240 мішків; чистота 99,95 % - 3000 кг, 120 мішків; чистота 99,90 % 13000 кг, 520 мішків. Врожай 2022р. Сфера застосування харчова промисловість. Не в первинній упаковці. Дата виробництва липень 2022р. Кінцевий термін використання липень 2023р. Виробник: «DHAVAL AGRI EXPORTS LLP», Індія. Країна виробництва: IN. Торговельна марка: немає даних», у кількості 880 мішків, загальною вагою 22070,40кг.

30.08.2022р. головним інспектором митного поста «Орлівка» Одеської митниці складено протокол про порушення митних правил №1079/50000/22, яким в діях директора ПП «Торговий Дім «Золота Миля» ОСОБА_3 зафіксовано ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

На підставі ст.511 МК України за вищезазначеним протоколом про порушення митних правил вилучено безпосередні предмети порушення митних правил, які переміщувались з приховуванням від митного контролю - насіння кунжуту, очищене, облущене, сортоване: чистота 99,97% - 6000 кг, 240 мішків; чистота 99,95% - 3000 кг, 120 мішків; чистота 99,90% -13000 кг, 520 мішків, у кількості 880 мішків по 25 кг кожний. /а.с.178-172/

Наказом Одеської митниці від 29.08.2022р. №91-аг створено комісію Одеської митниці з питань розпорядженням майном, що переходять у власність держави.

14.10.2022 проведено засідання комісії з питань розпорядження майном, що переходить у власність держави, результати проведення якої затверджено протоколом від 14.10.2022 №9.

Згідно з вищезазначеним протоколом комісією вирішено передати товар «насіння кунжуту очищене, облущене. Країна походження Індія, термін придатності 1 рік від дати пакування. Дата пакування: 07.2022. 22000 кг., в мішках по 25 кг.» товар на реалізацію.

24.10.2022р. Одеською митницею було підготовлено та направлено заявку №16 про проведення електронного аукціону. /а.с.12-13/

Відповідно протоколу електронного аукціону №BSE001-UA-20221025-55765 перший митний аукціон з продажу товару був оголошений 25.10.2022р. за ціною 3144900грн., але не відбувся за відсутністю пропозицій.

Відповідно протоколу електронного аукціону №BSE001-UA-20221027-58949 другий митний аукціон з продажу товару був оголошений 27.10.2022р. за ціною 2358675грн, який теж не відбувся за відсутністю пропозиції.

Відповідно протоколу електронного аукціону №BSE001-UA-20221031-96057 третій митний аукціон з продажу товару був оголошений 31.10.2022р. і відбувся 02.10.2022р.. Переможцем електронного аукціону став ФОП ОСОБА_1 /а.с.14-18/

Відповідно до акту про придбання товару від 07.11.2022р. на електронному аукціоні затвердженого в.о. начальника Одеської митниці ціною реалізації товару є 1575010грн., підтвердження повної сплати ціни за придбання товару на електронному аукціоні - 04.11.2022р.

Отже, акт про придбання товару на електронному аукціоні від 07.11.2022р. підтверджує виникнення права власності в особи, яка придбала товар, та є підставою для отримання товару на електронному аукціоні.

Таким чином, фактичною підставою позову є наявність спору між позивачем та третьою особою ФОП ОСОБА_1 щодо права власності на товар «насіння кунжуту» загальною вагою 22000кг.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність спору про право, що унеможливлює розгляд даної справи за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п.6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майне, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому в порядку ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім «Золота Миля» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року про закриття провадження у справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.