Постанова

від 20.04.2023 по справі 420/12031/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/12031/22Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (суддя Потоцька Н.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 12.12.2022) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2022 року ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" звернулося до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" критеріям ризиковості платника податків №34881 від 01.06.2022 року та №860 від 11.01.2022 року;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року адміністративний позов товариства задоволений повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На думку апелянта рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" винесені відповідно до діючого законодавства, та таким, що відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 52 КАС України, адже надані товариством разом з повідомленнями документи не відображують у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що в свою чергу унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Однак, суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги докази відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у статті 8 КАС України, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, що у свою чергу, призвело до порушення вимог статей 73, 77, 242 КАС України. Зокрема, судом першої інстанції не дотримана така основна засада судочинства, передбачена статтею 129 Конституції України, як законність, що передбачає вирішення спору при правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 1 жовтня 2020 року ТОВ "Барвистий шлях" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Номер запису: 1000681020000059286), види діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

11 січня 2022 року ГУ ДПС в Одеській області було прийнято рішення №860 про відповідність позивача - платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку (т. ІІ а.с. 237).

Підставою для віднесення ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку вказано -"недостатність трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності".

24 лютого 2022 року ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" подало відповідні пояснення з копіями документації (договори, акти): Договору суборенди №20/04/2021-15 від 20.04.2021 року та додатками; Договору суборенди майна від 01.05.2021 року з актами та додатками; Договору оренди №Ч-08/12/21 від 29.12.2021 року з додатками; Договору суборенди майна №01/01-09 від 01.01.2022 року з актами та додатками; Договору суборенди №24/12/2021-1 від 24.12.2021 року з додатками; Договору суборенди майна №01/02/22-10 від 01.02.2022 року з актами та додатками; Актів здачі-приймання робіт між ТОВ "СМАРТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" та TOB "Барвистий Шлях"; Договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01.02.2022року з додатками та актами; Договору суборенди майна №01/02/22-07 від 01.02.2022 року з додатками та актами; Договору суборенди нерухомого майна №09/10-21 від 01.10.2021 року з додатками та актами; Договору суборенди майна №01/10/21-Г від 01.10.2022 року з додатками та актами; Договору оренди №403 від 30.12.2021 року з актами; Договору суборенди майна №01/01/22-11 від 01.01.2022 року з додатками та актами; Договору оренди нежитлового приміщення №28/12 від 28.12.2021 року; Договору суборенди майна №01/02/22-02 від 01.01.2022 року з додатками та актами; Договору оренди нежитлового приміщення №1/21 від 04.02.2021 року з додатками та актами; Договору суборенди нежитлового приміщення №1-Т від 02.03.2021 року з додатками та актами; Договору оренди №37-Окр від 01.01.2022 року з актами; Договору суборенди майна №01/02/22-05 від 01.01.2022 року з додатками та актами; Договору оренди №М26-01/01/2022 від 01.01.2022 року; Договору суборенди майна №01/02/22-03 від 01.01.2022 року з додатками та актами; Договору оренди №01/К1-2021 від 26.01.2021 року; Банківської виписки по рахунку ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" за період з 01.01.2021 року по 30.04.2022 року включно (загальна); оборотно-сальдової відомості по рахунку №361 за січень 2021 по квітень 2022 року; оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за січень 2021 по квітень 2022 року.

1 червня 2022 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №34881 про відповідність ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" критеріям ризиковості платника податку (т. ІІ а.с. 238).

Підставою для віднесення ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку вказано -"подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості".

Вважаючи вищезгадані Рішення за №860 та №34881 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, ТОВ "БАРВИСТИЙ ШЛЯХ" завернулося до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оскільки підприємство надало документи, що підтверджують його діяльність.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Так, з 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1) показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування."

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податків Критеріям ризиковості має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання ним для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту спірних рішень від 11.01.2022 року №860 та від 01.06.2022 року №34881, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкових накладних/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за результатом розгляду інформації, що суперечить положенням Порядку №1165.

В межах розгляду даної справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття спірних рішень, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема пункту 8 Критеріїв.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим спірні рішення ГУ ДПС в Одеській області є протиправними та обґрунтовано скасовані судом першої інстанції.

В контексті наведеного варто також наголосити, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності".

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), №32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), №35298/04, пункту 67).

З урахуванням наведеного колегія суддів наголошує, що відсутність факту зазначення в рішенні податкового органу належної інформації, з огляду на яку він дійшов висновку про ризиковість платника податку, свідчить про не дотримання обов`язку ГУ ДПС в Одеській області діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій ДПС, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Доводи апеляційної скарги ГУДПС не є суттєвими чи вагомими та такими, що у сукупності спростовують висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, та не доводить неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, як необхідних передумов для скасування оскаржуваного рішення суду. Адже суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов