Рішення

від 17.01.2023 по справі 376/2112/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2112/21

Провадження № 2/376/91/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді:Коваленка О.М.

при секретарі:Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовної заяви позивачка вказала, що 24 листопада 2005 року її мати, ОСОБА_4 склала в приватного нотаріуса Сквирського районного нотаріального округу Климчук С.І. заповіт, яким заповідала належну їй 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , а 1\4 вказаного будинку синові - ОСОБА_3 . А решту її майна, де б воно не було, з чого воно не складалось, і взагалі все те, що належало на день смерті і на що за законом матиме право заповідала - ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, смерть зареєстрована Сквирським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №107 від 27.05.2020 р.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки,що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на майно, зокрема на частину житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 3,2688 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224010100:04:006:0030.

Відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, спадщину позивачка ОСОБА_1 прийняла шляхом подачі заяви до нотаріуса.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті мами, де їй повідомили, що брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнають її право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,2688 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що подали відповідну заяву до нотаріуса.

Відповідач ОСОБА_2 є пенсіонером, відповідно, в силу вимог ст. 1241 ЦК України, спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), що становить 1\6 частини від спадкової земельної ділянки.

За таких обставин, нотаріус роз`яснила, що оскільки між спадкоємцями існує спір, то не має можливості видати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянкою площею 3,2688 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і їй слід звернутися до суду за захистом своїх прав.

Тому, на підставі вищевикладеного позивачка звертається з даним позовом та просить суд:

Визнати за нею ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/6 частини земельної ділянки площею 3,2688 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224010100:04:006:0030, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в її відсутності та без застосування фіксації судового засідання технічними засобами, позов підтримує в повному обсязі (а.с.28).

Відповідач ОСОБА_2 судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не надавав (а.с.27,35).

Відповідач ОСОБА_3 судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не надавав (а.с.40).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання на підставі вимог ст. ст.223,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно достатті 41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно дост.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогамист.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24 листопада 2005 року ОСОБА_4 склала в приватного нотаріуса Сквирського районного нотаріального округу Климчук С.І. заповіт, яким заповідала належну їй 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , а 1\4 вказаного будинку синові - ОСОБА_3 . А решту її майна, де б воно не було, з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належало на день смерті і на що за законом матиме право заповідала - дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, смерть зареєстрована Сквирським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №107 від 27.05.2020 року, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_4 , на підставі вимог ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина до складу якої увійшло нерухоме майно у вигляді :

Частина житлового будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 3,2688 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224010100:04:006:0030.

Відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, спадщину позивачка ОСОБА_1 прийняла шляхом подачі заяви до нотаріуса (а.с.18).

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , та дізналася, що брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнають її право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,2688 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що подали відповідні заяви до нотаріуса, що підтверджується копією Спадкової справи №311/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка надійшла з Сквирської державної нотаріальної контори Київської області (а.с.22).

Відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є пенсіонерами, що підтверджується, даними в їх заявах про прийняття спадкового майна, відповідно, в силу вимог ст. 1241 ЦК України, вони мають право, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), що становить по 1\6 частини кожному від спадкової земельної ділянки.

Відповідно до статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

ЦК України містить до ст.1241 ЦК України роз`яснення про те, що офіційне тлумачення положення частини першої статті 1241 щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині знаходиться в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/2014 від 11.02.2014.

Так, Конституційний Суд України в указаному рішенні, розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу щодо права на обов`язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний».

Згідноз вимогамист.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

(спадкоємців).

За змістомст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

На підставі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є пенсіонерами, що підтверджується, даними в їх заявах про прийняття спадкового майна, відповідно, в силу вимог ст. 1241 ЦК України, вони мають право, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), що становить по 1\6 частини кожному від спадкової земельної ділянки, отже позивачка ОСОБА_1 відповідно має право на 4/6 частини земельної ділянки загальної площею 3,2688 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224010100:04:006:0030, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а саме в визнанні права власності на 4/6 частини спірної земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2,4,5,12,13,81,211,247,258,259,263 265,351,352,354 ЦПК України, ст.ст. 1216,1217,1218,1223,1233,1241,1268, 1269 , 1297 ЦК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання прававласності наспадкове майно- задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на 4/6 частини земельної ділянки площею 3,2688 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сквирської міської ради Київської області, кадастровий номер 3224010100:04:006:0030, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інші позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанціїпротягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко