Рішення

від 19.04.2023 по справі 711/6431/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6431/22

Провадження 2/711/37/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дубини В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач Черкаська міська рада, в особі міського голови Бондаренка А.В., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Черкаси безпідставно утримані кошти у розмірі 67842,44 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Черкаська міська рада в силу положень п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» є власником земельних ділянок площею 0,0686 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0052) та 0,2064 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0053), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Також, відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.12.2021 № НВ-9902947942021 та № НВ-9902948092021 вказані земельні ділянки є комунальною формою власності та належить територіальній громаді м. Черкаси. Згідно відомостей з інформаційної довідки з ДРРП від 07.11.2022 № 314336325, ОСОБА_1 в період з 23.09.2019 по 15.12.2021 був власником нежитлової будівлі, а саме: одноповерхової майстерні літ. «В-І», загальною площею 1 021,5 кв.м., розташованої на земельних ділянках площею 2 750 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . З вказаної довідки також вбачаються численні переходи права власності на вказане нерухоме майно, які починаються з ОСОБА_2 , який набув право власності на нього на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.12.2014 та ухвали від 13.03.2015. Так, у зазначених рішеннях суду було встановлено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 2 750 кв.м. Таким чином, при усіх подальших переходах права власності на нерухоме майно в силу його неподільності із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, відбувався і перехід права користування земельною ділянкою. Згідно витягів з Державного земельного кадастру від 15.12.2021 № НВ-9902947942021 та № НВ-9902948092021, земельна ділянка площею 0.0686 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0052) та 0,2064 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0053) зареєстровані 29.03.2017. Рішенням Черкаської міської ради від 23.12.2021 № 16-73 відповідачу було надано в оренду на 49 років земельні ділянки площею 0,0686 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0052) та 0,2064 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0053) під майстерню по АДРЕСА_1 . Пунктом 4.4. вказано рішення було зобов`язано відповідача укласти з Черкаською міською радою договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельними ділянками по АДРЕСА_1 , з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі. На підставі вищевказаного рішення Черкаської міської ради, 16.05.2022 між Черкаською міською радою та відповідачем було укладено Договір оренди землі, в п. 5 якого визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0686 га згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.02.2020 № 1654/0/25-20 становить 253 264,34 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2064 га становить 762 008,16 грн. Однак, не зважаючи на наявність Договору оренди землі, відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майна й до моменту укладення відповідного Договору оренди землі, фактично здійснював користування земельними ділянками під його нерухомим майном, без відповідних правовстановлюючих документів та не здійснював оплату за таке фактичне користування. З метою врегулювання питання в досудовому порядку, відповідачу неодноразово направлялися відповідні листи щодо відшкодування завданих збитків (неодержаного доходу) за фактичне користування земельною ділянкою та укладення відповідного договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу), однак такі листи були залишені відповідачем без реагування. Згідно розрахунку, за час фактичного користування земельною ділянкою площею 0,0686 га без правовстановлюючих документів за період з 23.09.2019 по 30.09.2022 розмір заборгованості відповідача становить 16923,60 грн., а за користування земельною ділянкою площею 0,2064 га - 50918,84 гри., а всього за користування обома земельними ділянками: 67842,44 грн. За таких обставин, у зв`язку з фактичним користуванням відповідачем земельними ділянками та ухиленням від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, порушенням прав територіальної громади м. Черкас через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача безпідставно утримувані грошові кошти за фактичне користування вказаними земельними ділянками.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.01.2023 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача за довіреністю Слинько М.Г. не з`явився, через канцелярію суду подав заяву, з якій підтримав позовні вимоги та просив проводити розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

З урахуванням положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на судовий захист закріплено у статті 4 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 314336325 від 07.11.2022, ОСОБА_1 в період з 23.09.2019 по 15.12.2021 був власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме одноповерхової майстерні літ. «В-І», загальною площею 1021,5 кв. м.

Вказане нерухоме майно знаходиться на земельних ділянках площею 0,0686 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0052) та 0,2064 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0053), які перебувають у комунальній власності та відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджується відповідними витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Рішеннями Черкаської міської ради № 2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 10 якої вбачається, що за земельні ділянки яким згідно з КВЦПЗ присвоєно 11.02 відносяться до інших земель та ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.02.2020 № 1654/0/25-20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7110136400:03:052:0052, площею 0,686 га становить 253 264,34 грн.

Також, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.02.2020 № 1652/0/25-20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7110136400:03:052:0053, площею 0,2064 га становить 762 008,16 грн.

Рішенням Черкаської міської ради від 23.12.2021 № 16-73 ОСОБА_1 надано в оренду на 49 років земельні ділянки площею 0,0686 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0052) та 0,2064 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0053) під майстерню по АДРЕСА_1 та зобов`язано укласти з Черкаською міською радою договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельними ділянками, з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі.

16.05.2022 між Черкаською міською радою та відповідачем укладено Договір оренди землі, згідно якого останньому передано в строкове платне користування земельні ділянки площею 0,0686 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0052) та 0,2064 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0053) під майстерню.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомості 23.09.2019 і до моменту відчуження нежитлового приміщення 14.12.2021, фактично користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснював оплату за фактичне користування.

Таким чином, предметом позову в даній справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено статтею 116 ЗК України, згідно з частинами 1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 ПК України визначеного, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п. 288.4, п. 288.5).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки відповідач в період з 23.09.2019 по 15.12.2021 не звертався за оформленням права оренди на земельну ділянку, речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України .

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, провадження №14-77цс18 та постанові Верховного суду від 20.1.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене, враховуючи, що в період з 23.09.2019 по 14.12.2021 ОСОБА_1 використовував земельні ділянки площею 0,0686 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0052) та 0,2064 га (кадастровий номер: 7110136400:03:052:0053) розташовані за адресою: АДРЕСА_1 без достатніх правових підстав та не сплачував за їх користування орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, у результаті чого безоплатно користувався земельними ділянками, тобто безпідставно набув дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, у Черкаської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Згідно розрахунку заборгованості за період з 23.09.2019 по 14.12.2021 заборгованість ОСОБА_1 за користування земельними ділянками загальною площею 0,2750 га по АДРЕСА_1 становить 67842,44 грн.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі норм діючого законодавства та рішення Черкаської міської ради 27.06.2019 № 2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 486 від 01.12.2022.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодування за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 120, 123, 124 ЗК України, ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь місцевого бюджету м. Черкаси (рахунок № UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл/тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) безпідставно утримувані кошти у розмірі 67 842,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770, місцезнаходження: вул. Байди Вишневецького буд. 36, м. Черкаси) сплачений судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова