Постанова

від 20.04.2023 по справі 120/4060/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4060/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

20 квітня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Джулинської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Джулинської сільської ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення 19 сесії Джулинської сільської ради від 24.02.2022 № 19/56;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, комунальної власності, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Джулинської сільської ради, в адміністративно-територіальних межах Джулинської територіальної громади, за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 0520481600:01:001:0517.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2022 позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано рішення 19 сесії Джулинської сільської ради від 24.02.2022 № 19/56 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства";

-зобов`язано Джулинську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.01.2022 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, комунальної власності, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Джулинської сільської ради, в адміністративно-територіальних межах Джулинської територіальної громади, за рахунок частини земельної ділянки з кадастровим номером 0520481600:01:001:0517 та прийняти рішення із урахуванням висновків суду зроблених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

02.02.2023 від представника відповідача на адресу суду першої інстанції надійшла заява про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по даній справі до закінчення воєнного стану на території України.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року заяву про відстрочення виконання рішення суду задоволено: відстрочено виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі № 120/4060/22 у його зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача.

На переконання апелянта, оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, та на розроблення відповідної документації, а відтак виникли обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення у даній справі.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За змістом ч.3 цієї статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи зміст наведених вище правових норм, можна дійти висновку про те, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення.

Разом з тим, перелік підстав, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставою для відстрочення його виконання не є вичерпним. Так, під обґрунтованими підставами необхідно розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указами Президента України №64/2022 від 24.02.2022 , №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.07.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 19.02.23 затвердженими відповідними Законами України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого востаннє продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року на 90 діб.

Ст.1, 7 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" №389-VIII від 12 травня 2015 року передбачають, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено. До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через медіа.

Крім того, Законом України №2145-XI від 24 березня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України. Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п. 27 наступного змісту: Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Приймаючи цей закон законодавець з метою недопущення зловживань переслідував ціль заборонити прийняття рішення про безоплатну передачу земель та надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

Колегія суддів зазначає, що Закон від 24 березня 2022 року № 2145-XI встановлює абсолютно визначене імперативне правило, зміст якого полягає у забороні органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою.

Така заборона узгоджується із частиною 2 ст. 64 Конституції України у якій передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції.

При цьому, право власності на землю гарантується частиною 2 ст. 14 Конституції України, а тому не належить до переліку прав, що не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану.

Враховуючи вищенаведені положення норм матеріального права, що регулюють спірні у цій справі земельні відносини (надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) під час дії воєнного стану та підстави, на які заявник послався, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями відповідача надати відповідний дозвіл на розробку документації із землеустрою, враховуючи заборону на його надання, а також з огляду на те, що боржник підтвердив факт неможливості такого виконання в умовах воєнного стану, не уникає виконання рішення, що у свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для надання додаткового строку виконання судового рішення в цій справі.

За приписами ч. 5 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Водночас, судом першої інстанції враховано, що заборона на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації діє на весь час воєнного стану за приписами підпункту 5 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що запроваджений в Україні воєнний стан та заборона встановлена Законом від 24 березня 2022 року № 2145-XI є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

При цьому, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 370, 378 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.