Постанова

від 19.04.2023 по справі 260/3709/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3709/21 пров. № А/857/3118/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки (судді Гебеш С.А., ухвалену у письмовому провадженні в м. Ужгород) у справі №260/3709/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ» до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Закарпатській області ДПС України, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ЗАКАРПАТ-СПЕЦ-ТЕХ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Закарпатській області ДПС України, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області №258948/43952818 від 22.04.2021 року та рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області №21868/43952818/2 від 13.05.2021 року, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 17.03.2021 року подану ТОВ «Закарпат-Спец-Тех».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області №258948/43952818 від 22.04.2021 року. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України №21868/43952818/2 від 13.05.2021 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 17.03.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх складання, поданою ТОВ «Закарпат-Спец-Тех». Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпат-Спец-Тех» судовий збір у розмірі 2270,00 грн. що сплачений згідно платіжного доручення № 59 від 09 червня 2021 року.

17 січня 2023 року представником Державної податкової служби України подано до суду заяву про виправлення описки, якою просить суд виправити описку у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі №260/3709/21 шляхом «зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.03.2021 року датою її подання на реєстрацію».

Оскаржуваною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у задоволенні заяви про виправлення описки відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву.

Сторони своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Положеннями частини першої статті 253 КАС України передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

При цьому опискою в розумінні статті 253 КАС України визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Аналогічне правозастосування викладене в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16.

Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) під час засідання адміністративного суду, який прийняв таке рішення, як із його власної ініціативи, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.

Однак, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати змісту судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року будь-яких описок чи арифметичних помилок допущено не було, а тому судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у справі №260/3709/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль