Рішення

від 20.03.2023 по справі 205/4272/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

20.03.2023 Єдиний унікальний номер 205/4272/20

Єдиний унікальний номер судової справи 205/4272/20

Номер провадження 2/205/103/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу №205/4272/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, Адміністрація Чечелівського району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

15.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, Адміністрація Чечелівського району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав .

Позов обґрунтовано тим, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином сторін. Після розірвання шлюбу між батьками у лютому 2013 року малолітній ОСОБА_3 проживає з матір`ю.

Відповідач аліменти, призначені рішенням суду на утримання дитини, не сплачує, участі у вихованні дитини не бере, ухиляється від спілкування з дитиною, не цікавиться здоров`ям та розвитком сина.

На підставі викладеного позивач просить позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

28.09.2020 року від представника позивача ОСОБА_5 надійшов відзив на позов, в якому заперечував проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовано тим, що сам факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батька до дитини.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що батько не зустрічався з дитиною з її трьох років, навіть не телефонував, не вітав зі святами, не цікавився її розвитком та здоров`ям. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.03.2021 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, підготовче засідання по справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кудріна Д.А. надійшла заява, в якій просив розглядати справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав просив задовольнити.

Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Трофименка В.В. надійшла заява, в якій просив розглянути справу без участі відповідача та його представника. Надав копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 , в якій відповідач не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 .

Від представника органу опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради Волошенюк Г.С. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та підтримання позову.

Представник органу опіки та піклування Новокодацького району Дніпровської міської ради Лійбук Л.М. письмово просила розглядати справу без її участі, ухвалити рішення на розсуд суду.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, доходить висновку, що вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюб з 28.08.2009 року (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 (а.с.7).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2014 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.14).

23.04.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист по справі № 204/4864/14-ц про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1 000 грн. щомісячно (а.с.26).

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.07.2018 року розмір аліментів, які стягнуто рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, збільшено до 1 500 грн. щомісячно (а.с.19-20).

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів від 08.08.2022 року за період з січня 2018 року по липень 2022 року відповідач аліменти у виконавчому провадженні не сплачував (а.с.131-133).

Відповідно до характеристики КЗО «СЗШ № 15» ДМР, в якому навчається ОСОБА_3 , батько хлопчика школу не відвідує, не цікавиться навчанням дитини (а.с.22).

У судовому засідання свідок ОСОБА_6 , яка була вчителькою ОСОБА_3 в початковій школі, повідомила, що за чотири роки навчання дитини відповідача не бачила, від дитини про нього не чула, до школи приходив чоловік позивача ОСОБА_8 , якого ОСОБА_3 називав батьком.

За довідкою КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» ДОР від 30.12.2020 року в режимі денного стаціонару проведено психологічне діагностування психоемоційного стану дитини ОСОБА_3 , за результатами якого зроблено висновок, що відсутність біологічного батька в житті хлопчика на даний час не вплинула негативно на психічний розвиток ОСОБА_3 (а.с.76-79).

Таким чином, факт того, що батько не проживає з сином, не піклується його вихованням, розвитком, здоров`ям, матеріально не забезпечує підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради № 737 від 20.11.2020 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 встановлено, що батько дитини тривалий час свідомо нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не створює належних умов для розвитку природних здібностей, не готує до самостійного життя. У висновку зазначено, враховуючи, що поведінка ОСОБА_2 є винною: він злісно ухиляється від виховання сина, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.89).

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України закріплено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків.

Пунктом 2 частини 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що вона ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків, свідомо не виконує свої батьківські обов`язки, поведінка відповідача є винною.

У постанові від 29.09.2021 року по справі № 459/3411/18 Верховний суд зробив висновок, що факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На підставі викладеного, враховуючи висновок органу опіки та піклування, заяву ОСОБА_2 щодо відсутності заперечень щодо позбавлення його батьківських прав, та виходячи з інтересів дитини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 840,80 грн. (а.с.1)

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 164, 165 СК України, ст.ст. 4, 79-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280, 284, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, Адміністрація Чечелівського району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у відношенні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. Остапенко