Ухвала

від 21.04.2023 по справі 511/2712/22

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2712/22

Номер провадження: 1-кс/511/550/23

21.04.2023 року слідчий суддя Роздільнянського районногосуду ОдеськоїобластіОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуміста РоздільнаОдеської області, клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12022162390000590 від 14.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2023 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого прокурор зазначив, що 16.11.2022 до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 використав підроблений державний акт І-ОД 086243 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123985300:01:002:0386 площею 9,8861, яка розташована на території АДРЕСА_1 для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, в той час яка вказана земельна ділянка відповідно до акту на право власності на земельну ділянку І-ОД № 018446 належить ОСОБА_4 .

Під час досудового розслідування установлено, що 12.11.2021 року державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області ОСОБА_6 за ОСОБА_5 зареєстровано право власності (номер запису про право 43916826) на земельну ділянку з кадастровим номером 5123985300:01:002:0386, площею 9,8861 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лиманської селищної ради (Степової сільської ради) Роздільнянського району Одеської області.

Право власності за ОСОБА_5 зареєстровано на підставі державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 086243 виданого 01.02.2001 Степовою сільською радою Роздільнянського району Одеської області.

Відповідно до державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 086243 на ім`я ОСОБА_5 його видано на підставі рішення Степової сільської ради Розділнянського району Одеської області №64 від 06.06.2000, проте, як установлено під час досудового розслідування рішенням Степової сільської ради №64 від 06.06.2000 питання щодо передачі ОСОБА_5 земельної ділянки площею 9,8861га не приймалось.

Крім того, відповідно до листа Головного управління в Держгеокадастру в Одеській області № 10-15-0.82-956/2-23 від 14.03.2023 згідно наявних книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів, договорів оренди земельної ділянки, державний акт серія І-ОД № 086243 виданого 01.02.2001 на земельну ділянку площею 9,8861 га на ім`я ОСОБА_5 не зареєстровано.

Постановою слідчого від 10.04.2023 земельну ділянку площею 9,8861 га з кадастровим номером 5123985300:01:002:0386, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022162390000590 від 14.12.2022чено: мобільний телефон марки «Huawei P smart 2021» зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім картою мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_3 та мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro» IMEI1: НОМЕР_4 та IMEI 2: НОМЕР_5 з сім картою мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_6 , які належать та якими користується ОСОБА_7 , на яких збереглися сліди кримінального правопорушення.

Прокурор зауважив, що вищевказане майно має значення речового доказу.

Позиція учасників розгляду клопотання.

Матеріали клопотання містять заяву прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеській області ОСОБА_8 , згідно якої останній просив розгляд клопотання проводити без його участі, а також просив не викликати у судове засідання власника майна , оскільки останній може вжити заходи щодо її відчудження.

Інші учасники в судове засідання не викликались.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.

Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12022162390000590 від 14.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Частина перша статті 170 КПК України визначає, щоарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно допостанови прокурора слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 від 10 квітня 2023 року, вищевказане майно визнано речовим доказом.

Положення статті 98 КПК України регламентують, щоречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправнимшляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував:правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.

Відносно розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

При цьому, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає вказане клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження на земельну ділянку площею 9,8861га з кадастровим номером 5123985300:01:002:0386, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лиманської селищно ради (раніше Степової сільської ради) (за межами населеного пункту), Роздільнянського району, Одеської області, яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_5 .

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1