Рішення

від 20.04.2023 по справі 127/907/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/907/23

Провадження 2/127/178/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 13.05.2022 було укладено договір позики грошей, згідно з яким позивач передав відповідачу до підписання договору строком до 31.12.2022 грошові кошти в сумі 238000, 00 гривень, що на день передачі було еквівалентно 7000, 00 доларів США за офіційним курсом НБУ. Також сторони договору погодили, що виконання зобов`язання має бути здійснено готівкою у межах м. Вінниці, а сума, що підлягає поверненню має відповідати сумі еквівалентній 7000, 00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день розрахунку. У випадку неповернення суми позики своєчасно, позикодавець має право вимагати повернення суми позики або її частини, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу у розмірі 10000, 00 гривень за кожен місяць прострочення. Відповідач свої зобов`язання не виконав, кошти не повернув.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором позики від 13.05.2022 в гривнях в сумі, що еквівалентна 7000, 00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день розрахунку, і штрафу у розмірі 10000, 00 гривень за кожен місяць прострочення на день розрахунку. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 11.01.2023 було забезпечено вищевказаний позов до його подання шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,6223 га, кадастровий номер: 0521284100:03:000:0195, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька обл., Іллінецький р-н, с/рада Купчинецька, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 576212405212, що належить на праві власності ОСОБА_2 , та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо даної земельної ділянки до набрання чинності рішенням у справі.

Ухвалою суду від 20.02.2023 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із ухвалою суду від 20.02.2023 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, відповідач особисто отримав 09.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 24)

У строк, визначений судом ухвалою суду від 20.02.2023, від відповідача відзив на позов не надійшов. Будь-які докази по справі чи клопотання від відповідача на адресу суду також не надійшли.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

13.05.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей б/н. (а.с. 6)

Згідно умов вищевказаного договору відповідач до підписання договору отримав від позивача у власність грошові кошти в сумі 238000, 00 гривень, що на день передачі було еквівалентно 7000, 00 доларів США за офіційним курсом НБУ, строком до 31.12.2022 без нарахування відсотків, як винагороди за користування позикою (п. 1 договору).

Відповідно до умов договору позики відповідач зобов`язався повернути позивачу позику не пізніше 31.12.2022. При цьому сума, що підлягає поверненню готівкою у межах м. Вінниці, має відповідати сумі, еквівалентній 7 000, 00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день розрахунку (п. 2 договору).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст. 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 1 та ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

Судом встановлено, що взяте на себе зобов`язання відповідач не виконав, грошові кошти, отримані в позику, позивачу не повернув. Доказів протилежного суду відповідачем не надано.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ст.ст. 524, 533 ЦК України та враховуючи умови договору позики грошей б/н від 13.05.2022, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 255980, 20 гривень, що еквівалентно 7 000, 00 доларам США за офіційним курсом НБУ станом на 20.04.2023 (7000, 00 доларів США х 36, 5686 гривень).

Відповідно до п. 4 договору позики грошей б/н від 13.05.2022 в разі неповернення позичальником суми позики своєчасно (тобто до 31.12.2022) позикодавець вправі вимагати повернення йому позики або її частини, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати штрафу у розмірі 10000, 00 гривень за кожен місяць прострочення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ізч.1і ч.2ст.551ЦК Українипредметом неустойкиможе бутигрошова сума,рухоме інерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ізп.18розділу «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, штраф, передбачений п. 4 договору позики грошей б/н від 13.05.2022 за порушення боржником зобов`язання, стягненню із відповідача не підлягає.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно доч.1і ч.2ст.77ЦПК Україниналежними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 ч. 3 ст.83ЦПК України сторонита іншіучасники справиподають доказиу справібезпосередньо досуду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Крім того, будь-які інші докази, ніж ті, що були надані позивачем разом із позовом, до суду сторонами по справі подані не були. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв`язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Також, судом в ухвалі суду від 20.02.2023 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно доч.2і ч.3ст.12ЦПК Україниучасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зп.2,п.4,п.6 п.7ч.2ст.43ЦПК Україниучасники справизобов`язані: сприятисвоєчасному,всебічному,повному таоб`єктивному встановленнювсіх обставинсправи; подаватиусі наявніу нихдокази впорядку тастроки,встановлені закономабо судом,не приховуватидокази; виконуватипроцесуальні діїу встановленізаконом абосудом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом враховано, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Договір позики грошей б/н від 13.05.2022 є домовленістю сторін цього договору, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України. Предметом виконання як невід`ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб`єктивні права і конкретні юридичні обов`язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб`єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідач не провів розрахунок за договором позики в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача згідно з договором позики грошей б/н від 13.05.2022 заборгованості в сумі 255980, 20 гривень, що еквівалентно 7 000, 00 доларам США за офіційним курсом НБУ станом на 20.04.2023.

В задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за порушення боржником зобов`язання по договору позики грошей б/н від 13.05.2022 за період з 01.01.2023, слід відмовити, оскільки такі вимоги є необґрунтованими враховуючи вищевикладене.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору в сумі 2662,00гривень у зв`язку із зверненням з позовом до суду, що підтверджується квитанцією від 19.01.2023, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову до його подання до суду в сумі 536, 80 гривень. (а.с. 3)

Однак, судом встановлено переплату судового збору позивачем, виходячи з наступного.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставок судового збору. Так, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073, 60 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420, 00 гривень).

В даному випадку, розмір судового збору визначається сумою, яка стягується 265 980, 20 гривень (255980, 20 гривень (що еквівалентно 7 000, 00 доларам США за офіційним курсом НБУ станом на 19-20.01.2023 (7000, 00 доларів США х 36, 5686 гривень)) + 10000, 00 гривень). Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за подання позову в сумі 2662, 00 гривень. Водночас, сплаті підлягав судовий збір в сумі 2659, 80 гривень.

Отже, враховуючи вищевикладене, судовий збір сплачено позивачем в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в розміріпереплаченої суми заклопотанням особи,яка йогосплатила заухвалою суду,зокрема,в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тому, судовий збір в розмірі 2, 20 гривень може бути повернутий позивачу за його клопотанням за ухвалою суду на підставіп.1ч.1та ч.2ст.7Закону України«Про судовийзбір» впорядку,передбаченому ч.1ст.7цього Закону.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3076, 41 гривень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (96, 24 %). Решту судового збору в сумі 120, 19 гривень слід залишити за позивачем.

Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 11.01.2023 продовжують діяти, оскільки під час ухвалення рішення підстави для їх скасування, визначені ст. 158 ЦПК України відсутні.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 3, 12, 15, 16, 202, 509, 524-526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 533, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 614617, 626-629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 6, 10-13, 43, 44, 76-83, 89, 133, 141, ч. 7 і 8 ст. 158, ст.ст. 229, 246, 258, 259, 263-265, 273, 275, 278, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошей б/н від 13.05.2022 в сумі 255980, 20 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3076, 41 гривень.

Судовий збір в сумі 120, 19 гривень залишити за ОСОБА_1 .

Судовий збір в сумі 2, 20 гривень може бути повернутий ОСОБА_1 за його клопотанням в порядку,передбаченому ч.1ст.7Закону України«Про судовийзбір».

Заходи забезпеченняпозову,вжиті заухвалою судувід 11.01.2023,зберігають своюдію протягомдев`яноста днівз днянабрання законноїсили данимсудовим рішеннямабо можутьбути скасованіза вмотивованимклопотання учасникасправи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено 20.04.2023.

Суддя: