Постанова

від 23.03.2023 по справі 925/844/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р. Справа№ 925/844/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: Чехівський Я.О.

від відповідача: Смишляєва Г.О. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шипки Тетяни Олександрівни

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022

у справі №925/844/22 (суддя - Грачов В.М.)

за позовом Черкаської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Шипки Тетяни Олександрівни

про стягнення 130145 грн 79 коп

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Черкаська міська рада звернулася в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шипки Тетяни Олександрівни про стягнення 130145 грн 79 коп. безпідставно утриманих коштів та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою площею 0,1483 га кадастровий номер 7110136400:05:001:0044 яка знаходиться за адресою вул. В`ячеслава Чорновола, 263 в м. Черкаси без оплати за її користування за період з 13.07.2019 року по 13.07.2022 року.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022 у справі № 925/844/22 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Шипки Тетяни Олександрівни на користь Черкаської міської ради: 130145 грн 79 коп. безпідставно утриманих коштів для зарахування до міського бюджету м. Черкаси; 2481 грн судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Шипка Тетяна Олександрівна звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022 у справі №925/844/22 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Також скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, зупинити виконання рішення суду та розгляд апеляційної скарги проводити з викликом сторін.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/844/22.

30.12.2022 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Після виходу суддів з відпусток, ухвалою від 24.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №925/844/22 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шипки Тетяни Олександрівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022 у справі №925/844/22. Клопотання Фізичної особи-підприємця Шипки Тетяни Олександрівни про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи задоволено. Розгляд справи призначено на 22.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 клопотання Черкаської міської ради про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено. Призначено справу до розгляд в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Черкаському апеляційному суду.

22.02.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою від 23.02.2023 розгляд справи призначено на 23.03.2023.

20.03.2023 від відповідача надійшли письмові заперечення на відзив.

У судовому засіданні 23.03.2023 взяли участь представник позивача (в залі суду) та представник відповідач (в режимі відеоконференції).

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що для відповідача сума стягнення є значною, однак суд розглянув спір без належного з`ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення.

Відповідач зазначає, що право власності на нерухоме майно належить фізичній особі, а не фізичній особі-підприємцю, а тому спірні правовідносини стосуються прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, а тому спір мав розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Відповідач також вказує, що він не користується земельною ділянкою, за користування якою з нього стягуються кошти, водночас земельна ділянка яка знаходиться безпосередньо під належним відповідачу майном у розмірі 436,9 кв.м є несформованою, її межі не визначено, а тому вона не є об`єктом цивільних прав.

Крім того, апелянт зазначає що ним належним чином сплачується земельний податок, водночас позивач не направляв відповідачу жодних вимог про необхідність сплати заборгованості за користування земельною ділянкою.

Відповідач наполягає, що до укладення договору оренди у нього не виникає обов`язок орендної плати, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач зазначає, що чинним законодавством не передбачено реєстрація права власності на нерухомість за ФОП, водночас оскільки приміщення є нежитловим, земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, до зареєстрованих КВЕД відповідача як ФОП відноситься КВЕД 46.46. оптова торгівля фармацевтичними товарами та КВЕД 47.19. інші вили роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, то позивач вказує, що належне відповідачу нерухоме майно розміщене на вказаній земельній ділянці використовується в господарській діяльності, а тому відсутні підстави для розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства.

Позивач також зазначає, що доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення спірних коштів спростовуються наданими позивачем доказами.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Із інформаційної довідки № 306885874 від 09.08.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наявності зареєстрованого права власності, інших речових прав, обтяжень за відповідачем за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола (Енгельса), буд. 263 (а.с. 14) вбачається запис у відомостях про об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 11174310 про право приватної власності на нежитлову будівлю за Шипкою Т.О., запис внесено 19.12.2005 на підставі договору купівлі-продажу, №8372 від 03.12.2005 посвідченого приватним нотаріусом Малою Н.А.

Із витягу № НВ-7101861772014 від 10.11.2014 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,1483 га з кадастровим номером 7110136400:05:001:0044 (а.с. 11) вбачається, що 17.11.2014 року Управлінням Держземагенства у Черкаській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки у комунальну власність.

Із інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.08.2022 (а.с. 13) вбачається, що суб`єктом права власності на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:05:001:0044, що за цільовим призначенням віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,1483га, що розташована в Черкаська обл., м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, 263 є Черкаська міська рада.

13.02.2015 відповідачка - Фізична особа-підприємець Шипка Т. О. звернулась до позивача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1483 га розташованої за адресою: м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, 263 під адміністративну будівлю (а.с. 15).

Рішенням другої сесії Черкаської міської ради № 2-1247 від 14.05.2015 року «Про надання Фізичній особі-підприємцю Шипці Тетяні Олександрівні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. В`ячеслава Чорновола, 263» (а.с. 16) вирішено зокрема наступне:

надати Фізичній особі-підприємцю Шипці Тетяні Олександрівні дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1483 га в оренду по вул. В`ячеслава Чорновола, 263 під адміністративну будівлю. На земельну ділянку наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування пов`язані із реалізацією генерального плану (передбачена територія промислових підприємств)(п. 1);

зобов`язати Фізичну особу-підприємця Шипку Тетяну Олександрівну укласти з Черкаською міською радою договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою по вул. В`ячеслава Чорновола, 263 з моменту набуття права власності на нежитлові приміщення у порядку встановленому чинним законодавством (п. 2).

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

За даними позивача, відповідач документи на підтвердження розроблення для позивача проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:05:001:0044 не надав, договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю не уклав, як і договір оренди, кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не сплатив, права на земельну ділянку не оформив.

У зв`язку з користуванням відповідачем земельною ділянкою по вул. В`ячеслава Чорновола, 263 площею 0,1483 га кадастровий номер 7110136400:05:001:0044, у період з 13.07.2019 року по 13.07.2022 року позивачем подано до Господарського суду Черкаської області відповідний позов про стягнення 130145 грн. 79 коп. безпідставно утриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

За розрахунком позивача, заборгованість за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,1483 га по вул. В`ячеслава Чорновола, 263 в м. Черкаси за період з 13.07.2019 року по 13.07.2022 року становить 130145 грн. 79 коп., з якої:

з 13.07.2019 по 31.12.2019 року - 20069 грн 10 коп.;

з 01.01.2020 по 31.12.2020 року - 42588 грн 50 коп.;

з 01.01.2021 по 31.12.2021 року - 42588 грн 50 коп.;

з 01.01.2022 по 13.07.2022 року - 24899 грн 69 коп.;

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2019-2021 роках становив 1419616 грн 58 коп., у 2022 році - 1561578 грн 24 коп. (а.с. 17).

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення 130145 грн. 79 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що 19.12.2005 року Шипка Т. О. отримала у власність об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола (вул.Енгельса), буд. 263 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2005 року, який зареєстровано за №8372.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах № 2731 від 02.06.2020 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:05:001:0044 площею 1483 кв.м. становить 1419616 грн 58 коп. (цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код 03.07.).

Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, а також рішення Черкаської міської ради від 27.06.2019 року № 2-4690, яким це Положення затверджене, знаходяться у відкритому доступі опубліковані на офіційному сайті Черкаської міської ради та відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України є актами податкового законодавства.

Пунктом 10 таблиці 1 вказаного Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 року № 2-4690, для земельних ділянок, яким згідно КВЦПЗ присвоєно коди 03.07. розмір орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Черкаси встановлено у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок.

Враховуючи вимоги ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України та відсутність прийнятих рішень Черкаською міською радою щодо зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в 2019-2021 роках становив 1419616 грн. 58 коп., у 2022 році - 1561578 грн. 24 коп.

До відповідача перейшло право користування земельною ділянкою по вул. В`ячеслава Чорновола (вул.Енгельса), буд. 263 у м. Черкаси з 19.12.2005 року за договором купівлі-продажу від 03.12.2005 року, однак належним чином оформлені договірні відносини з приводу оренди спірної земельної ділянки між сторонами відсутні.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 130145 грн 79 коп. безпідставно утриманих коштів за період з 13.07.2019 року по 13.07.2022 року.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17).

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що з нього неправомірно стягується орендна плата за землю, оскільки в даному випадку стягується не орендна плата, а фактично недоотримані позивачем кошти у зв`язку з не укладенням договору оренди.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

Позивач правомірно просить застосувати до правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України для стягнення з відповідача спірних коштів за період з 13.07.2019 року по 13.07.2022 року.

Разом з тим, вимоги позивача заявлені без урахування приписів законодавства про застосування позовної давності. Однак, згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи скористався на власний розсуд, в засідання суду не з`явився, жодних заяв і клопотань щодо розгляду справи, в тому числі і про застосування позовної давності, не подав.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Доказів сплати за користування землею за заявлений у позові період з відповідачем не надано.

Водночас колегія суддів враховує доводи відповідача, щодо сплати нею як фізичною особою податку на землю, та зазначає, що такі кошти фактично є безпідставно сплаченими на рахунок місцевого бюджету, та мають бути повернуті платнику. При цьому суд не наділений повноваженнями зарахувати кошти сплачені як земельний податок в рахунок погашення заборгованості яка є предметом даного спору.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 ).

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, позовні вимоги позивача щодо стягнення 130145 грн 79 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування землею - правомірно задоволені судом першої інстанції.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що відповідач порушив права позивача на отримання плати за користування належним позивачу майном.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач довів обґрунтованість заявленого позову, що є підставою для його задоволення.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями статей 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з абз. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Абзацом 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що право власності на нерухоме майно яке розміщено на спірній земельній ділянці належить фізичній особі, однак вказана земельна ділянка призначена для ведення господарської діяльності і відповідач саме як ФОП звертався для оформлення права користування нею для ведення господарської діяльності, а тому доводи апелянта щодо відсутності підстав для вирішення даного спору господарським судом відхиляються як необґрунтовані.

Відхиляються як необґрунтовані і доводи апелянта, що він не користується земельною ділянкою, за користування якою з нього стягуються кошти, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача, яке, в тому числі має обслуговуватись, до майна відповідача має здійснюватись прохід/проїзд, а тому користування земельною ділянкою в розмірі 1483 кв.м є доведеним.

Доводи апелянта, що ним належним чином сплачується земельний податок, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову з огляду на обставини вказані вище.

Посилання відповідача, що до укладення договору оренди у нього не виникає обов`язок орендної плати, колегією суддів відхиляються, оскільки з відповідача стягується не орендна плата, а кошти які позивач би отримав як орендну плату у випадку належного оформлення права користування земельною ділянкою.

Щодо поданої відповідачем заяви про поворот виконання рішення, колегія суддів відмовляє у її задоволенні з огляду на залишення без змін рішення суду першої інстанції яким позовні вимоги задоволено.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022 у справі №925/844/22 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Шипки Тетяни Олександрівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022 у справі №925/844/22 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шипки Тетяни Олександрівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022 у справі №925/844/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.11.2022 у справі №925/844/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді Разіної з лікарняного 19.04.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова