Рішення

від 20.04.2023 по справі 523/3307/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/3307/23

Провадження №2/523/2463/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.

за участі секретаря Славинського А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Девелопмент» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами в яких просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Девелопмент» (далі Товариство) 33% річних за користування грошовими коштами за договором №1 про поворотну фінансову допомогу засновникам від 15.07.2013р. у розмірі 450518,71грн., інфляційні збитки в розмірі 182013,17грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.07.2013р. між позивачем та Товариством був укладений договір за умовами якого він передав відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 150050,00грн., які останній зобов`язався повернути в строк до 14.07.2016р. та сплатити 33% річних за користування чужими грошовими коштами. Додатковою угодою №1 від 18.09.2013р. до Договору від 15.07.2013р. сторони погодили збільшення розміру допомоги до 158186,43грн. Додатковою угодою №2 від 20.02.2014р. до Договору від 15.07.2013р. сторони погодили збільшення розміру допомоги до 266186,43грн. Додатковою угодою №3 від 11.07.2016р. до Договору від 15.07.2013р. сторони погодили збільшення строку повернення допомоги до 31.12.2017р. В порушення визначеного між сторонами строку відповідач повернув отримані грошові кошти лише 16.02.2023р. Посилаючись на те, що відповідач тривалий строк користувався грошовими коштами, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить стягнути 33% річних у розмірі 450518,71грн. за період 01.01.2018р. по 16.02.2023р., та інфляційні збитки в розмірі 182013,17грн. за період з 01.01.2018р. по 01.02.2023р. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився. Направив до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Директор Товариства ОСОБА_2 направив до суду відзив на позовну заяву в якому пред`явлені позовні вимоги визнав у повному обсязі. Просить розглядати справу за його відсутність, про що надав письмову заяву.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 15.07.2013р. між ОСОБА_1 та Товариством був укладений Договір №1 про поворотну фінансову допомогу засновником за умовами якого він передав Товариству поворотну фінансову допомогу у розмірі 150 050,00грн. (п.2.1.), яку останній зобов`язався повернути в строк до 14.07.2016р. (п.3.1.) та у разі несвоєчасної оплати сплатити 33% річних за користування чужими грошовими коштами (п.4.2.).

Додатковою угодою від 18.09.2013р. до Договору №1 від 15.07.2013р. сторони погодили збільшення розміру допомоги до 158 186,43грн.

Додатковою угодою №2 від 20.02.2014р. до Договору№1 від 15.07.2013р. сторони погодили збільшення розміру допомоги до 266 186,43грн.

Додатковою угодою №3 від 11.07.2016р. до Договору№1 від 15.07.2013р. сторони погодили збільшення строку повернення допомоги до 31.12.2017р.

Факт укладання між сторонами зазначених вище договорів та виникнення у Товариства обов`язку по поверненню позичених грошових коштів на загальну суму 266186,43грн., підтверджується представленим з боку позивача копіями договорів.

Згідно платіжного доручення №25 від 16.02.2023р. Товариство сплатило на користь ОСОБА_1 суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 266186,23грн.

Отже, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 передав Товариству на умовах строковості та повернення грошові кошти в загальному розмірі 266186,43грн., а останнє зобов`язалось їх повернути в строк до 31.12.2017р., втім виконало умови договору з порушенням строків, повернувши грошові кошти 16.02.2023р.

Причини невиконання зазначеного грошового зобов`язання та цільове використання позичених грошових коштів правового значення для розгляду справи по суті не мають.

Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами.

Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 «Договір позики» глави 71 Цивільного кодексу України. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним.

В силу статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зважаючи на викладене, одностороння відмова від повного виконання зобов`язання, яке виникло у Товариства за договорами позики є недопустимою, а доведеність факту неналежного виконання умов договору є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що строк на протязі якого не було виконано Товариством прийняте на себе зобов`язання по поверненню грошових коштів тривав з 01.01.2018р. по 16.02.2023р.

У статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у цій справі позикодавець має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Разом з тим, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а заява про визнання позовних вимог приймається судом до уваги лише частково, з наступних підстав.

Так, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

За приписами п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, розрахунковий період у даній справі для стягнення з відповідача визначених договором 33% річних за порушення грошового зобов`язання та інфляційних збитків слід відраховувати з 01.01.2018р. (наступний день закінчення дії договору) до 23.02.2022р. (останній день перед введенням воєнного стану).

Таким чином з Товариства на користь позивача слід стягнути 33% річних за порушення грошового зобов`язання за період з 01.01.2018р. до 23.02.2022р. у розмірі 364361,23грн. від суми боргу у розмірі 266 186,43грн.

Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Z - відсоток річних, зазначений в договорі.

Кількість днів у періоді прострочення за період з 01.01.2018р. по 23.02.2022р. 1515 днів.

Також з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні збитки за порушення грошового зобов`язання за той же період в розмірі 95280,92грн. від суми боргу 266186,43грн.

Розрахунок здійснюється за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,......ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період: IIc (101,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,10 : 100) x (100,80 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.35794863

Інфляційне збільшення: 266 186,00 x 1.35794863 - 266 186,00 = 95 280,92 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст.ст. 141,142 ЦПК України в зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог з Товариства слід стягнути на користь позивача 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 3162,66грн., інші 50 відсотків підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.525,533,549,1054 ЦК України; ст.ст.12,13,76,141,142,206, 259,263-265,268,279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Девелопмент» на користь ОСОБА_1 33% річних за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 364361,23грн., інфляційні збитки за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 95280,92грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Девелопмент» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Девелопмент» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 3162,66грн. Інший розмір судових витрат у вигляді судового збору в сумі 3162,66грн. повернути позивачу з державного бюджету.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_1 , місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:, Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Девелопмент», ЄДРПОУ: 38740126, місце реєстрації: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 17Д.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 20 квітня 2023р.

Суддя