Рішення

від 11.04.2023 по справі 904/3473/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023м. ДніпроСправа № 904/3473/22

за позовом Квартирно експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький

до Українсько німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Мульті Аграр Дніпро, с. Кудашівка, Криничанський район, Дніпропетровська область

про стягнення коштів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Маркіна Т.М.

Представники:

від позивача Маркітан А.В.

від відповідача Лаврищев В.В.

ПРОЦЕДУРА

Квартирно експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Українсько німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Аграр Дніпро», в якому просить:

- стягнути з Українсько німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Аграр Дніпро» основну суму боргу коштів із земельного податку 11 195 611, 06 грн;

- стягнути з Українсько німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Аграр Дніпро» інфляційні витрати 1 716 716, 95 грн та 3% річних 318 324, 65 грн;

- стягнути з Українсько німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Аграр Дніпро» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 3 214 369, 40 грн.

Ухвалою суду від 17.10.2022 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та позовну заяву залишено без руху.

Квартирно експлуатаційний відділ міста Хмельницький 31.10.2022 надав до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.11.2022.

Ухвалою суду від 16.11.2022 підготовче засідання відкладено до 13.12.2022.

Ухвалою суду від 13.12.2022 підготовче засідання відкладено до 17.01.2023.

Ухвалою суду від 17.01.2023закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 14.02.2023.

14.02.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.03.2023.

02.03.2023 від КЕВ міста Хмельницький надійшли письмові пояснення.

13.03.2023 від Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Мульті - Аграр Дніпро" надійшло клопотання про залишення доказів позивача поданих під час розгляду справи по суті без розгляду та письмові пояснення.

Клопотання про залишення доказів позивача поданих під час розгляду справи по суті без розгляду обґрунтовано тим, що позивачем пропущено строк на подання відповідних доказів встановлених ГПК України.

Розглянувши в судовому засіданні подані позивачем докази разом з письмовими поясненнями, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В розумінні статті 119 Господарського процесуального кодексу України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06 та від 21.02.2019 у справі №911/4590/13.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Тобто за змістом вищенаведених норм господарського процесу, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Положення частини 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов`язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку, при цьому не ставить можливість такого поновлення в залежність від тривалості прострочення. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Клопотання про поновлення строку повинно містити належне та достатнє обґрунтування (з документальним підтвердженням) причин пропуску цього строку.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

При подачі 04.03.2023 письмових пояснень, позивач взагалі не надав суду клопотання про залучення нових доказів, як і клопотання про відновлення процесуальних строків щодо їх подачі.

Крім того, господарський суд звертає увагу на хибне твердження позивача стосовно того, що частина доказів, які додані до письмових пояснень подаються позивачем, у зв`язку з виниклими у суду питаннями у судовому засіданні 14.02.2023, адже обов`язок доказування покладено саме на позивача, а не на суд.

Відповідно до викладеного, долучені позивачем до письмових пояснень від 04.03.2023 докази не приймаються судом.

Позивач 14.03.2023 подав письмові пояснення на додаткові пояснення відповідача.

Відповідач 14.03.2023 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Ухвалою від 14.03.2023 задоволено клопотання Українсько німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Мульті Аграр Дніпро про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи до 11.04.2023.

11.04.2022 від КЕВ м. Хмельницький надійшли письмові пояснення на додаткові пояснення.

В ході судового засідання 11.04.2023 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 11.04.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг № 243 від 11.11.2016 в частині повної та своєчасної оплати земельного податку.

Українсько німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті Аграр Дніпро» не сплатило кошти КЕВ м. Хмельницький вчасно (до 10 числа поточного місяця у 2021 році) ці кошти були у примусовому порядку стягнено із КЕВ м. Хмельницький у судовому порядку Фіскальною службою, а тому підлягають компенсації ТОВ «МАД», а кошти, які ще не стягнені із КЕВ м. Хмельницький Фіскальною службою, як плата земельного податку підлягають стягненню КЕВ м. Хмельницький із ТОВ «МАД» на підставі п. 2.1.5. Договору з метою їх подальшої сплати до ДФС України.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО», заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що позивач є землекористувачем земельних ділянок державної власності на праві постійного користування, а тому є платником земельного податку. Отже, саме КЕВ м. Хмельницький в силу вимог Податкового кодексу України зобов`язаний сплачувати земельний податок.

Крім того, не зважаючи на положення договору, податкові відносини позивача з Державною податковою службою України не можуть підмінюватись господарськими відносинами сторін в силу прямих норм Податкового кодексу України. Враховуючи, що договір було укладено на конкурсних засадах із проектом договору, що було надано позивачем, відповідач був позбавлений можливості надавати будь-які заперечення.

Також, відповідач стверджує, що відповідачем не надано жодних належних доказів щоб підтверджували правомірність нарахування розміру земельного податку, оскільки декларації не містять кадастрових номерів земельних ділянок, рішення суду на які посилається позивач містять посилання на велику кількість податкових повідомлень-рішень, які не можливо співставити з укладеним між сторонами договором. Тобто, на думку відповідача ціна позову є абстрактною без документального підтвердження.

Також, відповідач заперечує проти нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив та письмових поясненнях

Позивач в контраргумент зазначає, що перед проведенням конкурсу, КЕВ м. Хмельницький на офіційному сайті МО України через управління комунікацій та пресу МО України було опубліковано оголошення з інформацією про проведення конкурсного відбору учасників спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів МО України. У відповідному оголошені було надано всю необхідну інформацію, яка стосувалась відшкодуванні земельного податку, (оголошення № 3415 від 07.10.2016). Таким чином, перед участю у конкурсі відповідач був знайомий із умовами конкурсу та не дивлячись на вищезазначене надавав свої пропозиції щодо участі у конкурсі.

Крім того, з моменту укладення договору з 11.11.2016 ТОВ «МАД» не піднімалося питання щодо розірвання договору, у зв`язку із зобов`язанням відшкодовувати земельний податок. Земельний податок ТОВ «МАД» з початку укладення договору з 2016 року та по 2020 рік відшкодовував постійно, оскарження вищезазначених дій зі сторони відповідача не були.

Таким чином, у ТОВ «МАД», як сторони договору є обов`язок сплачувати КЕВ м. Хмельницький земельний податок шляхом до 10 числа поточного місяця

В письмових поясненнях позивач посилається, що КЕВ м. Хмельницький звертався до відповідача із листом від 24.09.2021, в якому останній надіслав наступні документи: рахунок на оплату № 01/2 від 24.09.2021 (донарахування відшкодування витрат по сплаті земельного податку згідно з розрахунку відшкодування вартості земельного податку за період з 01.01.2021 по 01.10.2021); акт надання послуг № 01/2 від 24.09.2021; розрахунок відшкодування земельного податку, який підлягає відшкодуванню; податкова декларація з плати за землю; витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Також у вищезазначеному листі позивач повідомив, що дана ситуація виникла у зв`язку із зміною у визначенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок за адресою місто Старокостянтинів, вул. Заїкіна.

Також КЕВ м. Хмельницький зазначає, що ним було здійснено повторне обстеження точних площ та геодезичне вимірювання земель, що використовувались сторонами і встановлено що площа земельних ділянок є більшою, що стало підставою для укладення додаткової угоди б/н від23.02.2021 про збільшення розміру площі земельної ділянки, після чого останнім було подано три податкові декларації.

Позивач наголошує, що земельна ділянка по якій була подана уточнююча податкова декларація зі сплати за землю, входить в Державний акт серії Б № 041646 та знаходиться в межах міста Старокостянтинів. При цьому, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, відповідно до якого була подана уточнююча декларація та проводиться перерахунок суми сплати земельного податку, містить відомості саме про нормативно-грошову оцінку земель у м. Старокостянтинів, тому, сума позовних вимог складається саме із перерахунку суми коштів для сплати земельного податку на підставі уточнюючої декларації, яка подавалася до річної декларації.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

11.11.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький (далі позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО» (далі відповідач, сторона-2) було укладено договір № 243 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності військових частин, що перебувають на квартирно-експлуатаційному забезпеченні в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Хмельницький, наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України, Сторони дійшли згоди про те, що цей Договір є змішаним у розумінні ст.ст. 6, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Сторона-1 зобов`язується за умови сприяння та підтримки Сторони-2 протягом визначеного в Договорі строку, надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (визначеної згідно Переліку видів сільськогосподарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, установам Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2000р № 1171 (зі змінами) (далі за текстом - Послуги) на земельних ділянках, що є власністю Держави в особі Міністерства оборони України та належить Стороні 1 - Квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький на підставі державного акту на право постійного користування землею серії Б № 041646 від 1979 року та серії Б № 041659 від 1979 року, а Сторона-2 зобов`язується вчасно оплачувати надані послуги згідно умов цього договору.

Загальна орієнтована площа землі, на якій буде здійснюватися надання Послуг становить 2 303 га, згідно актів обстеження земельних ділянок, які є невід`ємною частиною Договору. Загальна площа підлягає уточненню після розроблення технічної документації із землеустрою. Про готовність земельних ділянок до використання за цим Договором складаються акти обстеження земельних ділянок, які є невід`ємною частиною Договору, та є підставлю для початку відліку періоду надання Послуг і здійснення розрахунків за них за цим Договором.

Підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 договору встановлено, що сторона-2 сплачує (компенсує) Стороні-1 земельний податок шляхом щомісячного (до 10 числа поточного місяця) перерахування грошових коштів у розмірі, що зазначений у звітній декларації про сплату земельного податку та уточнюючій декларації (у разі її подання) у поточному році. Компенсація земельного податку не є базою для нарахування ПДВ. У разі несвоєчасної сплати (компенсації) земельного податку з вини Сторони-2, Сторона - 2 сплачує (компенсує) Стороні 1усі пов`язані із несвоєчасною сплатою (компенсацією) земельного податку пеню, інші обов`язкові платежі, передбачені законодавством України.

Згідно із пунктом 3.1 договору сторона-1 має право, зокрема: отримувати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені пунктами 2.1.3.- 2 .1.5. цього договору (підпункт 3.2.2.).

Сторона-2 зобов`язана своєчасно компенсувати Стороні-1 витрати понесені посплаті земельного податку в порядку та на умовах визначених договором (підпункт 4.1.6 пункту 4.1 договору).

Згідно з пунктом 5.4 договору у разі порушення строку розрахунку зі Стороною-1, Сторона-2 зобов`язана сплатити на користь Сторони-1 пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими особами та скріплення печатками Сторін. Договір набуває чинності з дня його укладання, та діє до збору урожаю у 2021 р з обов`язковим підписанням Сторонами актів наданих послуг, що підтверджують виконання зобов`язань за Договором (пункт 7.1 7.2 договору).

Сторони зобов`язані щорічно після збору урожаю скласти та підписати загальний Акт наданих послуг, загальний Акт звірки взаєморозрахунків, якими вони підтверджують виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором (пункт 7.3 договору).

Пунктом 7.6 договору передбачено закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору та виконання зобов`язань.

Додатковою угодою від 23.02.2021 до договору № 243 від 11 листопада 2016 року сторони дійшли згоду внести зміни та викласти пункт 1.1. у наступній редакції :

п.1.1. З метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності військових частин, що перебувають на квартирно-експлуатаційному забезпеченні в Квартирно-експлуатаційному відділом. Хмельницький, наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України, Сторони дійшли згоди про те, що. цей Договір є змішаним у розумінні ст. 6,626,627,628 Цивільного кодексу України в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Сторона-1 зобов`язується за умови сприяння та підтримки Сторони-2 протягом визначеного в Договорі строку, надавати плату за вирощування сільськогосподарської продукції (визначеної згідно Переліку видів сільськогосподарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, установам Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 25.07.2000р № 1171 (зі змінами) (далі за текстом - Послуги) на земельних ділянках, що є власністю Держави в особі Міністерства оборони України, та належить Стороні 1 - Квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький на підставі, державного акту на право постійного користування землею серії Б №041646 від 1979 року та серії Б №041659 від 1979 року, а Сторона-2 вчасно оплачувати наданні послуги згідно умов цього Договору.

Загальна орієнтовна площа землі на якій буде здійснюватись надання Послуг становить 2392, 52 га. Загальна площа на якій надаються послуги встановлена відповідно до плано-картографічних матеріалів. Про готовність земельних ділянок до використання за цим Договором складаються акти обстеження земельних ділянок, які є невід`ємною частиною Договору та є підставою для початку відліку періоду надання Послуг і здійснення розрахунків за них за цим Договором.

Грошова сума, яку Сторона-2 перераховує Стороні-1 за надані Послуги складає: 7 656064,00 (сім мільйонів шістсот п`ятдесят шість тисяч, шістдесят чотири, гривні) на рік разом з ПДВ, із розрахунку 3200, 00 гривень разом з ПДВ (Дві тисячі дев`ятсот гривень 00 копійок) за 1 га площі земель на яких надаються Послуги. Загальна площа на якій надаються послуги встановлена відповідно до плано-картографічних матеріалів. Грошова сума, яка підлягає оплаті не залежить від розміру доходу Сторони-2 від реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами Послуг, наданих за цим договором (пункт 2.1.3 договору в редакції додаткової угоди від 23.02.2021).

Оплата проводиться у наступному порядку; щомісячно (до 20 числа поточного місяця) рівними частинами ( із розрахунку 1/12 суми договірних зобов`язань ) у розмірі 638005, 33 грн (шістсот тридцять вісім тисяч, п`ять гривень тридцять три копійки) на рахунок Сторони-1, незалежно від виставленого рахунку (пункт 2.1.4 договору в редакції додаткової угоди від 23.02.2021).

Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький подано до Державної податкової служби України наступні звітні податкові декларації:

- 15.02.2021 звітна податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (арк. с. 20-24);

- 15.02.2021 звітна податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (арк. с. 31-36).

- 18.02.2021 звітна податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (арк. с. 52-60).

Як зазначає позивач, після того, як було отримано відомості про нову нормативно грошову оцінку земель КЕВ м. Хмельницький було подано до ДФС 07.10.2021 уточнюючу податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (арк. с. 43-51):

- 17.06.2021 уточнююча податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (арк. с. 25-30).

- 17.06.2021 уточнююча податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік (арк. с. 37-42).

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача зі сплати земельного податку становить 11 195 611, 06 грн.

На підтвердження розміру не відшкодованих сум земельного податку позивачем надано разом із позовною заявою розрахунок №1 «Суми земельного податку, по землям Міноборони, що спільно обробляються по м. Старокостянтинів за 2021 рік по Квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький» та розрахунок №2 «Суми земельного податку, по землям Міноборони, що спільно обробляються УНС з ІІ ТОВ «Мульті-Аграр Дніпро» за 2021 рік по Квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький».

В розрахунку №1 міститься посилання на справи згідно яких Головним управлінням Державної казначейської служби в Хмельницькій області стягнено з КЕВ м. Хмельницький кошти за земельний податок у примусовому порядку, а саме №№ 560/6075/21, 560/5294/21, 5650/6344/21, 560/7905/21, 560/11097/21, 560/14915/21.

Для врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 577/3/4776 від 12.11.2021 про погашення заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 9 733 333, 62 грн.

Сума, яка залишається не компенсованою ТОВ «Мульті-Аграр Дніпро» КЕВ м. Хмельницький становить 5 951 050, 61 грн, а загальна несплачена сума становить 11 195 611, 06 грн.

Відповідач не сплатив/компенсував суму земельного податку, що і стало причиною звернення позивача до суду. Крім суми коштів із земельного податку у розмірі 11 195 611, 06 грн позивач просить суд стягнути інфляційні втрати у розмірі 1 716 716, 95 грн, 3 % річних у розмірі 318 324, 65 грн та пеню у розмірі 3 214 369, 40 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Беручи до заявлені позивачем вимоги, предметом доказування в даній справі є розмір земельного податку, який відповідач мав компенсувати позивачеві відповідно до умов договору від 11.11.2016 № 243 (із змінами та доповненнями).

Так, пунктом 2.1.5 договору встановлено, що Сторона 2 сплачує (компенсує) Стороні-1 земельний податок шляхом щомісячного (до 10 числа поточного місяця) перерахування грошових коштів у розмірі, що зазначений у звітній декларації про сплату земельного податку та уточнюючій декларації (у разі її подання) у поточному році. Компенсація земельного податку не є базою для нарахування ПДВ. У разі несвоєчасної сплати (компенсації) земельного податку з вини Сторони-2, Сторона 2 сплачує (компенсує) Стороні 1 усі пов`язані із несвоєчасною сплатою (компенсацією) земельного податку пеню, інші обов`язкові платежі, передбачені законодавством України.

Відповідно до пункту289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт289.2 статті 289 ПК України).

Відповідно до статті 20Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі Порядок), відповідно до п. 1 розділу ІІ якого, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами, чинною на момент виникнення правовідносин). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20, які є яка є обов`язковими для застосування на підставі ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у відповідності до законодавства України, якщо проведена нормативна грошова оцінка землі, розмір земельного податку розраховується як добуток площі земельної ділянки, взятої з правовстановлюючих документів на землю (у гектарах або метрах квадратних), нормативно грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки, проіндексованої станом на початок року (у гривні) і ставки земельного податку (у відсотках).

За змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

Щодо витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які надавав відповідач, господарський суд зазначає, що в них відсутні кадастрові номери земельних ділянок , не визначено категорія земель та цільове призначення земель. Взагалі не можливо ідентифікувати, що надані докази стосуються саме тих земельних ділянок, за які відповідач має компенсувати земельний податок позивачу.

Господарський суд встановив, що у матеріалах справи відсутні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відомості які є обов`язковими при визначенні земельного податку саме щодо земельних ділянок які використовує відповідач.

Пунктом 1.1 договору (з урахуванням додаткової угоди б/н від 23.02.2021) встановлено, зокрема, що про готовність земельних ділянок до використання за цим Договором складаються акти обстеження земельних ділянок, які є невід`ємною частиною Договору та є підставою для початку відліку періоду надання Послуг і здійснення розрахунків за них за цим Договором.

Проте, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив, що її матеріали не містять вищезазначених актів, які мали були складені як при укладанні договору від 11.11.2016 № 243, так і при підписанні додаткової угоди від 23.02.2021, відповідно до якої була збільшена площа земельної ділянки.

Отже, позивачем не доведено та не підтверджено дату початку відліку періоду надання послуг та початку здійснення розрахунків за договором, та не доведено доказами загальний розмір землі, на якій здійснюються або здійснювалось надання послуг.

Крім того, в матеріалах справи відсутня технічна документація із землеустрою.

Також, судом досліджено звітні та уточнюючі податкові декларації з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 та встановлено, що позивачем задекларовано різні земельні ділянки з різною площею та різною нормативно грошовою оцінкою одиниці земельної ділянки або одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області, а отже неможливо виокремити земельні ділянки, на яких позивач та відповідач здійснюють діяльність за договором.

На підтвердження розміру не відшкодованих сум земельного податку позивачем надано разом із позовною заявою розрахунок №1 «Суми земельного податку, по землям Міноборони, що спільно обробляються по м. Старокостянтинів за 2021 рік по Квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький» та розрахунок №2 «Суми земельного податку, по землям Міноборони, що спільно обробляються УНС з ІІ ТОВ «Мульті-Аграр Дніпро» за 2021 рік по Квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький».

В розрахунку №1 міститься посилання на справи згідно яких, Головним управлінням Державної казначейської служби в Хмельницькій області стягнено з КЕВ м. Хмельницький кошти за земельний податок у примусовому порядку, а саме №№ 560/6075/21, 560/5294/21, 5650/6344/21, 560/7905/21, 560/11097/21, 560/14915/21.

На підтвердження факту сплати земельного податку та його безспірного списання позивачем долучено виписки за 13.12.2021, за 29.12.2021 (арк. с. 61-64), за 29.11.2021, 17.02.2022 (арк. с. 67-69).

Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 26.11.2019 у справі № 922/643/19.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №916/1041/17.

При цьому, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 20.03.2020 у справі № 910/2360/19.

Судом встановлено, що відповідач не є учасником справ №№ 560/6075/21, 560/5294/21, 5650/6344/21, 560/7905/21, 560/11097/21, 560/14915/21, а тому обставини встановлені судами під час їх розгляду не мають преюдиціальне значення.

Господарський суд зазначає, що розрахунки не відшкодованих сум земельного податку, що надано позивачем до позовної заяви, не є доказом підтвердження відповідного розміру заборгованості. Розмір не відшкодованих сум земельного податку повинен ґрунтуватись на умовах договору та підтверджуватись доказами.

Посилання позивача, на те, що КЕВ м. Хмельницький звертався до відповідача із листом від 24.09.2021, в якому останній надіслав наступні документи: рахунок на оплату № 01/2 від 24.09.2021 (донарахування відшкодування витрат по сплаті земельного податку згідно з розрахунку відшкодування вартості земельного податку за період з 01.01.2021 по 01.10.2021); акт надання послуг № 01/2 від 24.09.2021; розрахунок відшкодування земельного податку, який підлягає відшкодуванню; податкова декларація з плати за землю; витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не приймаються судом до уваги, оскільки подані позивачем з порушенням встановленого ГПК України порядку.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Крім того, частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказах та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, вважає заявлені позовні вимоги не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, у зв`язку з недоведеністю підстав для стягнення з відповідача сум відшкодування земельного податку за, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з відшкодування земельного податку.

В процесі розгляду справи № 904/3473/22 судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову, надавати додаткові докази та заявляти відповідні клопотання.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Квартирно експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Українсько німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Аграр Дніпро" про стягнення коштів відмовити.

Судові витрати залишити за Квартирно експлуатаційним відділом міста Хмельницький.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.04.2023

Суддя В.І. Ярошенко