Ухвала

від 21.04.2023 по справі 904/4580/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

21.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4580/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНА-ТЕМС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУСМАЙН ИНЖИНИРИНГ", смт. Сєвєрний, Бєлгородський р-н, Російська Федерація

про стягнення боргу за отриманий товар

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНА-ТЕМС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУСМАЙН ИНЖИНИРИНГ" про стягнення боргу за отриманий товар відповідно до контракту № 01-С від 03.10.2016.

Ухвалою суду від 09.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.01.2023.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 12.04.2023 Позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСМАЙН ИНЖИНИРИНГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНА-ТЕМС» суму основної заборгованості у розмірі 115 945, 22 Євро, 3 % річних у розмірі 2 463, 17 Євро, витрати пов`язані із перекладом у розмірі 2 536 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 67 894, 93 грн. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АНА-ТЕМС» у відшкодуванні судових витрат пов`язаних з отриманням сертифікатів про форс-мажорні обставини у розмірі 19 611, 28 грн.

14.04.2023 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач стягнути з ввідповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 71 487, 93 грн.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відмову в її задоволені з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частина 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003 року, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997 року).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Так, частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд враховує, що вирішення питання про судові витрати, у разі подання заяв в порядку частини 8 статты 129 Господарського процесуального кодексу України, має відбуватись виходячи із положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якою унормовано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Однак, відповідно до пункту 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідачем разом з першою заявою по суті спору, якою з боку позивача є позовна заява, не було подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а саме: витрати які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи (витрати на правничу допомогу).

Позивач, звертаючись з позовом, в орієнтованому розрахунку судових витрат зазначив лише витрати зі сплати судового збору у розмірі 67 894, 93 грн та витрат пов`язані із перекладом долучених до позову документів у розмірі 2 536 грн.

Згодом ТОВ «АНА-ТЕМС» було подано клопотання про відшкодування судових витрат, пов`язаних з отриманням сертифікатів про форс-мажорні обставини у розмірі 19 611, 28 грн.

Інших заяв та/або клопотань позивач не заявляв та до винесення рішення у справі не повідомив суду про неможливість своєчасного подання доказів, що підтверджують такі витрати відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, зі змісту рішення Господарського суду Дніпропетровської області вбачається, що питання про розподіл судових витрат було вирішено судом при постановлені рішення у даній справі 12.04.2023.

Суд зазначає, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в не вирішенні деяких питань, що стояли перед судом.

У даному випадку, відсутні підстави для ухваленні додаткового рішення, оскільки при прийнятті рішення у справі було вирішено всі питання, що стояли перед судом, у тому числі здійснено розподіл судових витрат, документально підтверджених матеріалами справи та про які було відомо суду станом на дату його прийняття.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Ана-Темс» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статями 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ана-Темс» про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили 18.04.2023 та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко