Рішення

від 07.04.2023 по справі 908/1587/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/114/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2023 Справа № 908/1587/22

м.Запоріжжя

За позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах позивач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Фінанс, код ЄДРПОУ 40264058 (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ВАЛВІТ, код ЄДРПОУ 31507555 (14021, Чернігівська область, місто Чернігів, вул. Любецька, буд. 28)

про стягнення суми 122438,66 грн.

Колегія суддів у складі: Головуючий Боєва О.С.

Судді: Мірошниченко М.В.

Ярешко О.В.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

прокурор: Тронь Г.М.;

від позивача: Лісняк Є.О.;

від відповідача: Маміч Я.С.;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, подана в порядку ст. 53 ГПК України, в інтересах держави в особі позивача: Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Фінанс до місцевого бюджету доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в сумі 122438,66 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 31.08.2022 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1587/22 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 06.09.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1587/22, присвоєний номер провадження 9/114/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 11.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Ухвалою суду від 06.12.2022 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛВІТ», ухвалено передати справу № 908/1587/22 на колегіальний розгляд.

Відповідно до протоколу автоматичного визначання складу колегії суддів від 09.12.2022 справу № 908/1587/22 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Ярешко О.В. Ухвалою суду від 13.12.2022 справу прийнято до провадження зазначеною колегією, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 02.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Ухвалою від 09.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.04.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані прокурором. Позов мотивований тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» після набуття з 28.03.2017 у приватну власність об`єкту нерухомого майна АЗС літ. А-2, навіс літ. Б (загальна площа 845,8 кв.м) за адресою: м. Запоріжжя, вул.Каховська, 11а, не було вжито жодних заходів щодо внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки від 10.05.2007 в частині заміни орендаря з попереднього власника об`єкту нерухомого майна на ТОВ «Лідер Фінанс», укладення додаткової угоди щодо заміни орендаря або припинення договору оренди та укладення нового. Лише 26.06.2019 за результатами розгляду заяви ТОВ «Лідер Фінанс», рішенням Запорізької міської ради № 56/12 припинено право оренди ТОВ «Валвіт» та надано ТОВ «Лідер Фінанс» у користування на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:030:0233, площею 0,1824 га (землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) по вул. Коховська, 11а. Відповідний договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване зазначене майно, був укладений лише 06.07.2020. Враховуючи, що ТОВ «Лідер Фінанс» користувалося земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.09.2019 по 10.09.2020 у розмірі 122438,66 грн. У зв`язку із цим Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в сумі 122438,66 грн. Позов обґрунтовано ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.377, 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 120, 125, 206 ЗК України, ст. 7 Закону України «Про оренду землі».

Запорізька міська рада надала суду письмове пояснення, згідно з яким позивач підтримав доводи прокурора, викладені у позовній заяві, та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві зазначив, що після набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, в тому числі й у період, зазначений в позовній заяві, задля дотримання вимог законодавства щодо користування землею, ТОВ «ЛІДЕР ФІНАНС» сплачувало орендну плату за вказану вище земельну ділянку, зокрема, на підставі Угоди про компенсацію витрат з орендної плати № В-04/2018 від 01.05.2018, укладеної з попереднім власником об`єкта нерухомого майна - ТОВ «ВАЛВІТ». Згідно з пунктом 1.1. Угоди, власник (ТОВ «ЛІДЕР ФІНАНС») зобов`язується здійснювати платнику (ТОВ «ВАЛВІТ») компенсацію витрат, здійснених останнім у зв`язку із внесенням орендної плати. Компенсація орендної плати з боку ТОВ «ЛІДЕР ФІНАНС» за період, зазначений з позовній заяві (01.09.2019 - 10.09.2020), підтверджується Виписками по рахунку за 28.11.2019, 27.12.2019, 29.01.2020, 26.02.2020, 27.03.2020, квітень 2020, 27.05.2020, червень 2020, платіжними дорученнями від 20.07.2020, 21.08.2020,28.10.2020, карткою рахунку 631 за період 01.09.2019-28.10.2020. Згідно із зазначеними платіжними дорученнями та виписками по рахунках, в період з 01.09.2019 по 10.09.2020 відповідачем щомісячно здійснювалася на користь ТОВ «ВАЛВІТ» оплата (компенсація) орендної плати в сумі 19257,75 грн. З боку ТОВ «ЛІДЕР ФІНАНС» були дотримані вимоги чинного законодавства, в тому числі п. 274.1 ст. 274 та пп.288.5.1 п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України, оскільки ним здійснювалася оплата (компенсація) орендної плати на умовах 4% від нормативної грошової оцінки за календарний рік, що були визначені договором оренди землі від 10.05.2007. Згідно з наданим позивачем Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.03.2019 № 1431/207-19, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6012232,32 грн. При цьому, керуючись п.274.1. ст.274 та пп.288.5.1. п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України, річна сума платежу не може бути меншою 180366,96 грн (6012232,32 х 3%) та відповідно щомісячна сума платежу - 15030,58 грн. Натомість, відповідач в період з 01.09.2019 по 10.09.2020 щомісячно здійснював оплату в сумі 19257,75 грн, тобто в сумі, яка є більшою ніж сума, встановлена Податковим кодексом України. З викладеного слідує, що ТОВ «ЛІДЕР ФІНАНС» повністю дотримано вимоги законодавства при здійсненні оплати за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомого майна за адресою: м.Запоріжжя. вул.Каховська, буд.11-а, а вимоги про стягнення з ТОВ «ЛІДЕР ФІНАНС» на користь Запорізької міської ради (до місцевого бюджету) доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в сумі 122438,66 грн, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Прокурором та позивачем надано відповіді на відзив, за змістом яких щодо заперечень відповідача зазначено, що розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Лідер Фінанс» земельною ділянкою, на якій розташована автозаправна станція, проводився на підставі нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства та річного розміру орендної плати, встановленого рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Оплата в розмірі 4% грошової оцінки землі, який застосовувався в договорі оренди землі від 10.05.2007, був визначений в цінах 2007 року. При формуванні розрахунку недоотриманих доходів міською радою було враховано сплачені кошти ТОВ «Валвіт» та зменшено їх розмір на відповідну суму коштів, які надійшли від вказаного товариства. Більше того, угода про компенсацію витрат з орендної плати від 01.05.2017 № 13-04/2018, яку в якості доказу долучає відповідач до свого відзиву, взагалі не має відношення до відносин між власником земельної ділянки комунальної власності та ТОВ «Лідер Фінанс» та суперечить вимогам, визначеним законодавством України, а також рішенням Запорізької міської ради відносно спірної земельної ділянки. Вказані у відзиві обставини в частині повної сплати коштів в бюджет міста Запоріжжя за користування спірною земельною ділянкою є безпідставними та необґрунтованими.

Третя особа ТОВ «ВАЛВІТ» надало письмове пояснення щодо відзиву в якому, зокрема, зазначено, що з урахуванням того, що процедура з переоформлення права користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно є тривалою, між ТОВ «ВАЛВІТ» і ТОВ «ЛІДЕР ФІНАНС» 01.05.2018 укладена Угода про компенсацію витрат з орендної плати № В-04/2018. На умовах, визначених Угодою, в період з 01.09.2019 по 10.09.2020 ТОВ «ВАЛВІТ» сплачувало кошти (вносило орендну плату) за об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каховська, буд. 11а. ТОВ «ЛІДЕР ФІНАНС» здійснювало ТОВ «ВАЛВІТ» компенсацію витрат, понесених останнім у зв`язку із внесенням орендної плати.

Третя особа в судові засідання не з`являлась, про причини неявки суду не повідомляла.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2007 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валвіт» (Орендар) було укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець передав Орендарю у строкове платне користування земельну ділянку за адресою: м. Запоріжжя, вул.Каховська, 11а, загальною площею 0,1824 га, для розташування об`єкту нерухомого майна комплексу автозаправної станції, який належить Орендарю. Договір укладено на десять років (п.п. 1,2,3,7 Договору).

Згідно з п.п.33, 39 Договору, останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди зареєстровано у Запорізькій регіональній лілії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель зроблено запис 16.07.2007 за №040726100562. Договір 10.05.2007 посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за № 1173).

За Актом прийому-передачі земельної ділянки від 16.07.2007 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий № 2310100000:04:030:0233, загальною площею 0,1824 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул.Каховська, 11-а.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12023520 від 03.10.2006 (реєстраційний номер об`єкта 8429376) з 03.10.2006, нерухоме майно: комплекс АЗС літ. А-2, навіс літ. Б по вул. Каховська, 11а у м.Запоріжжі на праві приватної власності належало ТОВ «Валвіт».

Додатковим договором від 15.06.2009 до договору оренди землі №040726100562 внесено зімни та доповнення щодо розміру орендної плати, яка склала 69197,44 грн, що становить 4% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року.

Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Валвіт», оформленого протоколом №10/02/17-4 від 10.02.2017, внесено додаткові внески до статутного капіталу підприємства ТОВ «Лідер Фінанс» у вигляді належного товариству на праві власності нерухомого майна, у тому числі комплексу АЗС літ. А-2, навіс літ. Б, за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11а.

За актом прийому-передачі від 20.03.2017 ТОВ «Валвіт» передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс», зокрема, вищезазначений об`єкт нерухомого майна комплекс АЗС, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.Каховська, 11а, а саме: літ. А-2 комплекс АЗС з цегли, загальною площею 845,8 кв.м, літ. Б навіс та невідокремлене від цього нерухомого майна приналежне та інше майно. Акт прийому-передачі посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 20.03.2017 за №579-580.

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.03.2017 приватним нотаріусом внесено запис про реєстрацію права власності ТОВ «Лідер Фінанс» на об`єкт нерухомого майна - комплекс АЗС літ. А-2, навіс літ. Б, за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Каховська, 11а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 984391023101).

Рішенням Запорізької міської ради №56/12 від 26.06.2019 «Про надання у користування на умовах оренди ТОВ «Лідер Фінанс» земельної ділянки по вул.Каховській, 11а для розташування автозаправної станції» припинено ТОВ «Валвіт» право оренди земельної ділянки кадастровий № 2310100000:04:030:0233, площею 0,1824 га та надано її у користування ТОВ «Лідер Фінанс» на умовах оренди строком на 10 років для розташовування автозаправної станції, в раніше визначених межах, за рахунок земель Запорізької міської ради. Зобов`язано ТОВ «Лідер Фінанс» після прийняття даного рішення у чотиримісячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі, укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законодавством порядку.

06.07.2020 на підставі вищевказаного рішення Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Лідер Фінанс» (Орендар) укладено Договір оренди землі №202004000100227, згідно з яким Орендарю передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1824 га, кадастровий номер 2310100000:04:030:0233, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Каховська, 11а, для розташування автозаправної станції. Договір укладено до 26.06.2029 (п.п. 1, 3, 11 Договору). В пункті 12 Договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 360733,94 грн, що складає 6% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

За актом приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі від 06.07.2020 №202004000100227 Орендодавець передав, а ТОВ «Лідер Фінанс» прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,1824 га, кадастровий номер 2310100000:04:030:0233, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Каховська, 11а.

Пунктом 34.20 вказаного Договору визначено, що Орендар зобов`язаний зареєструвати право оренди у порядку, встановленому законодавством протягом 4 місяців з дня прийняття рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію ТОВ «Лідер Фінанс» права оренди земельної ділянки на підставі вищезазначеного договору оренди землі від 06.07.2020 було внесено 11.09.2020 (номер запису 38180459).

Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на підставі статей 1212-1214 ЦК України з ТОВ «Лідер Фінанс» на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у вигляді несплаченої орендної плати за період фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа з 01.09.2019 по 10.09.2020, в розмірі 122438,66 грн.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За висновками Європейського суду з прав людини підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії (Menchinskayav. Russia, заява №42454/02, § 35)).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суд від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19), прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

В матеріалах справи містяться копії листів Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 03.09.2021 за вих. №53-3401вих-21, від 09.12.2021 за вих. № 53-5401вих-21, від 19.01.2022 за вих. №53-323вих-21, від 04.08.2022 за вих. № 53-2809вих-22 (додані до позовної заяви), що направлялись Запорізькій міській раді, та в яких повідомлялося про встановлені факти використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів і, з метою встановлення підстав для представництва в межах наданих законом повноважень, зазначалось про необхідність надання інформації щодо вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ «Лідер Фінанс» недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:030:0233, площею 0,1824 га, яка розташована по вул.Каховська, 11а у м. Запоріжжі, у вигляді орендної плати за землю.

У відповідях виконавчого комітету Запорізької міської ради на зазначені листи від 17.09.2021 № 12320/03-20/09, від 22.10.2021 №12320/03-20/09, від 22.12.2021 №17591/03-20/05, від 21.06.2022 №01039/03-20/05, від 11.08.2022 №07646/03-20/05 окружну прокуратуру не повідомлено про вжиті заходи претензійно-позовного характеру, обмежившись наданням інформації щодо укладення договору оренди на земельну ділянку та розрахунків збитків спричинених державі внаслідок фактичного використання земельної ділянки під об`єктами нерухомості до моменту укладення договору.

Зазначене свідчить про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, і наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Також в матеріалах справи міститься адресоване Запорізькій міській раді повідомлення Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 25.08.2022 №53-3195вих22 на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Запорізької міської ради.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Приписами ст. 2 Закону України Про оренду землі встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з ст.ст. 124, 125 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 05.11.2009 №1702-VI, чинній станом на час переходу до відповідача права власності на нерухоме майно) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом положень частини першої статті 377 ЦК України у відповідній редакції, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону від 05.11.2009 №1702-VI) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Абзацом восьмим частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Отже, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

Особа, яка набула право власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №922/510/19.

Таким чином, виходячи із наведених вище положень законодавства право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону, без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, з одночасним набуттям такого права новим власником об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди. Відповідний договір оренди землі припиняється щодо попереднього власника майна, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка набула право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці.

З моменту набуття такого права, новий власник нерухомого майна набуває права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Тобто договір оренди не припиняється в цілому, а лише має місце заміна сторони в зобов`язанні, в силу прямої вказівки закону.

Таким чином, правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Враховуючи, що на момент набуття ТОВ «Лідер Фінанс» права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11-а (28.03.2017), був чинним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:030:0233 під об`єктом нерухомого майна, укладений між Запорізькою міською радою та попереднім власником нерухомого майна - ТОВ «Валвіт», після перереєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна до ТОВ «Лідер Фінанс» в силу прямої вказівки закону перейшло право оренди вказаної земельної ділянки.

Тобто після виникнення у ТОВ «Лідер Фінанс» права власності на об`єкт нерухомого майна, право попереднього користувача земельної ділянки припинилось автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

ТОВ «Лідер Фінанс» набувши право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каховська, 11-а, з 28.03.2017 фактично стало орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Пунктом 7 вказаного договору передбачено, що договір укладається на 10 років, а саме, з урахуванням набрання ним чинності після держаної реєстрації (16.07.2007), до 16.07.2017.

Отже у період часу з 28.03.2017 (дата реєстрації за відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна) до 16.07.2017 (строк дії договору оренди земельної ділянки від 10.05.2007) ТОВ «Лідер Фінанс» користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:030:0233 на підставі діючого договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 10.05.2007 продовжено не було, він втратив свою чинність після закінчення строку на який його було укладено, тобто з 17.07.2017.

З часу закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 10.05.2007, у ТОВ «Лідер Фінанс» виник обов`язок укласти договір оренди (продовжити дію існуючого договору) та зареєструвати на підставі нього право оренди.

Як встановлено судом вище, Договір оренди землі №202004000100227, на земельну ділянку площею 0,1824 га, кадастровий номер 2310100000:04:030:0233, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Каховська, 11а, для розташування автозаправної станції був укладений ТОВ «Лідер Фінанс» 06.07.2020. Речові права на вказану земельну ділянку зареєстровано 11.09.2020.

Вказане свідчить про те, що у період часу з 17.07.2017 по 10.09.2020 ТОВ «Лідер Фінанс» користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:030:0233 без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:030:0233, площею 0,1824 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Каховська, 11а.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні закріплено, що право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки ТОВ «Лідер Фінанс» у період з 01.09.2019 по 10.09.2020 не був ані землекористувачем, ані власником зазначеної земельної ділянки, тому в розумінні податкового та земельного законодавства не являвся суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Попри це, єдина можлива форма здійснення плати за землю для користувача є саме орендна плата.

За приписами ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України, якою врегульовано правовідносини, пов`язані із набуттям, збереження майна без достатньої правової підстави.

Частинами 1 та 2 ст. 1212 глави 83 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Перелік ситуацій, що міститься в частині 3 ст. 1212 ЦК України, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

За змістом глави 83 ЦК України для кондиційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.08.2018 у справі №922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 під час розгляду аналогічних спорів.

Таким чином з часу закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 10.05.2007, тобто з 17.07.2017, враховуючи наявність у ТОВ «Лідер Фінанс» права власності на нерухоме майно, розташоване на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:030:0233 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Каховська, 11а, у ТОВ «Лідер Фінанс» виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Отже, ТОВ «Лідер Фінанс» (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження ТОВ «Лідер Фінанс» орендної плати за рахунок міської ради.

Згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотримані Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.

Ухилення з боку особи від оформлення прав власності або прав користування та у зв`язку із цим фактичне використання такою особою (орендарем) земельної ділянки, на якій розташоване належне останньому нерухоме майно, без відповідної правової підстави, позбавляє іншу сторону (орендодавця) права на її правомірні очікування, на які він розраховував внаслідок реалізації укладення договору оренди землі, та тягне наслідки у вигляді недоотримання плати за користування земельної ділянкою комунальної власності.

Податковим кодексом України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України).

Так, згідно з п.п. 288.5, 288.5.1, 288.5.2 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки та граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПК України).

Статтею 271 зазначеного Кодексу визначено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено площа земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 цього Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону).

Згідно зі статтею 24 Закону України Про плату за землю грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, у тому числі договорів оренди землі.

Таким чином нормативна грошова оцінка земельних ділянок є способом регулювання державою плати за користування землею та обов`язковим елементом визначення розміру орендних платежів, яка відповідно до положень ст.18 Закону України Про оцінку земель, проводиться не рідше ніж один раз на 5-10 років.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключною компетенцією міської ради є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в України акти (рішення), прийняті органами місцевого самоврядування, є обов`язковими для виконання на відповідній території.

Рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати» установлено на території міста Запоріжжя розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від нормативної грошової оцінки), зокрема згідно з додатком до вказаного рішення річний розмір орендної плати за земельні ділянки для розташування автозаправних станції визначено в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки. Згідно з п. 3 дане рішення вводиться в дію з 01.01.2019.

Вищезазначеним спростовуються доводи відповідача щодо розміру відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка належала до застосування при визначенні розміру належної до сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у спірний період.

Відповідач у відзиві на позовну заяву також зазначив, що в період, зазначений в позовній заяві, ТОВ «Лідер Фінанс» сплачувало орендну плату за земельну ділянку на підставі Угоди про компенсацію витрат з орендної плати № В-04/2018 від 01.05.2018, укладеної з попереднім власником об`єкта нерухомого майна - ТОВ «ВАЛВІТ» (т. 1, а.с. 173-175). Так, згідно з умовами Угоди ТОВ «Лідер Фінанс» проводило компенсацію витрат, здійснених ТОВ «ВАЛВІТ» у зв`язку із внесенням орендної плати за період, зазначений в позовній заяві (01.09.2019 - 10.09.2020), на підтвердження чого до відзиву додано копії виписок по рахунку, платіжних доручень та картки рахунку за 01.09.2019 - 28.10.2020 (т. 1, а.с. 176-189).

Відповідно до листів Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.09.2021 №22071/5/08-01-04-04, № 20969/6/08-01-04-04 від 20.07.2022, копії яких надано у матеріали справи (т. 1, а.с.90-91; т. 2, а.с. 26), Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» (код ЄДРПОУ 40264058) орендна плата за договором оренди №202004000100227 за користування земельною ділянкою площею 0,1824 га, з кадастровим номером 2310100000:04:030:0233, сплачувалась з 11.09.2020. Також вказано, що за період з 01.01.2018 року по 10.09.2020 за договором оренди від 10.05.2007 оплату здійснювало ТОВ «Валвіт», а саме: у 2018 році - 231093,00 грн, у 2019 році 231 092,94 грн, у 2020 році 160 481,13 грн.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1824 кв.м, кадастровий номер 2310100000:04:030:0233, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.Каховська, 11а, наданим Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 23.09.2021 за вих. № 10-8-0.18.1-4729/2-21, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 6012232,32 грн.

На підставі вищезазначеної інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Лідер Фінанс» (ЄДРПОУ 40264058) вищезазначеною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.09.2019 по 10.09.2020 (т.1, а.с.92), згідно з яким загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою за вказаний період становить 122438, 66 грн, а саме: з 01.09.2019 по 31.12.2019 43 213, 64 грн, з 01.01.2020 по 10.09.2020 79 225,02 грн (за виключенням березня місяця відповідно до Закону України №540-ІХ від 30.03.2020).

Згідно з вищевказаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою було зменшено на суму фактичної оплати за землю за період використання, а саме: у 2019 році на суму 77031,00 грн, у 2020 році на суму 141223,50 грн, тобто враховано суму сплачених грошових коштів, які надійшли від ТОВ «Валвіт», згідно з даними зазначеними в листах Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Як встановлено судом вище у період часу з 17.07.2017 по 10.09.2020 включно ТОВ «Лідер Фінанс» користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:030:0233 без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування).

Таким чином, оскільки ТОВ «Лідер Фінанс» у вищезазначений період часу користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.09.2019 по 10.09.2020 у розмірі 122 438,66 грн.

Відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як фактичний і добросовісний землекористувач.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Фінанс, код ЄДРПОУ 40264058 (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158А) на користь Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 206) до місцевого бюджету дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, в сумі 122438 (сто двадцять дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн 66 коп. (отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/24060300, ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код платежу: 24060300, рахунок UA318999980314090544000008479).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Фінанс, код ЄДРПОУ 40264058 (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158А) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, м.Запоріжжя, вул. Доролюбова, 14, код ЄДРПОУ 02909973 р/р UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) суму 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21.04.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяО.С. Боєва

Суддя М.В. Мірошниченко

СуддяО.В. Ярешко