Ухвала

від 10.04.2023 по справі 911/2587/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" квітня 2023 р. Справа № 911/2587/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А.,

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж

про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, відміну проведеної державної реєстрації, скасування реєстраційних дій, відновлення запису

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (особисто)

Пономаренко К.П. (ордер серії АА №1213487 від 06.06.2022)

від відповідача 1: Чекман М.П. (ордер серії АА №1215969 від 20.06.2022)

встановив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2587/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом:

1) визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених:

- протоколом загальних зборів власників Приватного підприємства Мале Підприємство Вікторія № 01/11-2012 від 22.11.2012;

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 15.02.2016;

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 02.03.2016;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка № 1-04/18 від 16.04.2018;

- рішенням власників ПП МП Вікторія № 1-04/2/18 від 16.04.2018;

- протоколом загальних зборів засновників ТОВ МП Вікторія-Бородянка № 1-07/18 від 18.07.2018;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №2-07/18 від 27.07.2018;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка № 1-01/19 від 25.01.2019;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка № 25-01/19 від 25.01.2019;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка № 01-01/19 від 29.08.2019;

2) визнання недійсними та скасування:

- передавального акта від 16.04.2018 р.

- передавального акта від 29.08.2019 р.;

3) скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018;

4) відміни проведеної державним реєстратором Комунального підприємства Бориспільське бюро технічної інвентаризації Білим О.О. державної реєстрації припинення Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія в результаті реорганізації; 18.05.2018 №13311120016000527;

5) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Бородянської районної державної адміністрації Київської області Кравченко В.М. державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи зміни складу засновників Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія 29.11.2021 №13311050007000527;

6) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Сотнікової Т.О. державну реєстрацію змін до відомостей Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія 18.02.2016 №13311070014000527;

7) відновлення запису в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу Приватне підприємство Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24216986).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2023 у справі № 911/2587/21 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2023 постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 911/2587/21 та здійснювати подальший розгляд справи у підготовчому засіданні.

Повернувшись до стадії підготовчого провадження у справі №911/2587/21, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Згідно поданого 27.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області клопотання ОСОБА_2 зауважила, що у зазначеній справі №911/2587/21 мають місце питання щодо спадкування ОСОБА_1 корпоративних прав померлого ОСОБА_3 , зокрема чим підтверджується спадкування позивачкою корпоративних прав та яким чином спірними рішеннями порушуються права позивачки як спадкоємиці.

В розрізі вказаного ОСОБА_2 зазначила, що спори про спадкування підлягають розгляду судами виключно у порядку цивільного судочинства, відтак існує спір щодо віднесення категорії спорів з приводу спадкування корпоративних прав до Господарського суду Київської області або Бородянського районного суду Київської області, а тому просить суд зупинити у порядку п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України провадження у справі №911/2587/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №686/20282/21, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у зазначеній справі.

Своєю чергою згідно поданих 28.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області пояснень ОСОБА_1 зазначила, що зупинення провадження у справі з підстав п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та можливе у разі, якщо переглядається судове рішення саме у подібних правовідносинах.

Так, за доводами позивачки, судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є: предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судом фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, а відповідна позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.05.2020 у справі №910/719/19, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 та позицією Верховного Суду у постанові від 25.01.2021 у справі №903/513/20.

До того ж позивачка, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, зазначила, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Підсумовуючи наведене та враховуючи, що предметом позову у справі №686/20282/21 є визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстраційної дії та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом, позивачка вважає, що як предмети, так і підстави позовів у справах №686/20282/21 та №911/2587/21 різні, а тому правовідносини не є подібними, відтак зупинення провадження у зазначеній справі є недоцільним та безпідставним і перешкоджатиме реалізації завдань господарського судочинства, призведе до затягування строків розгляду справи.

Водночас, на переконання позивачки, справа №911/2587/21 може в подальшому переглядатися з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №686/20282/21.

Аналізуючи вказане вище, судом встановлено таке.

Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.10.2022 про передання на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 686/20282/21 мотивована різним підходом щодо вирішення питання, у якій юрисдикції мають розглядатись спори, однаково пов`язані з корпоративними та спадковими правовідносинами та на обґрунтування таких відмінностей колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду наведено низку постанов Верховного Суду, зокрема:

- постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/27538/17 (провадження № 14 12цс19);

- постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12 59гс20);

- постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.03.2021 у справі № 740/612/19 (провадження № 61-9760св20);

- постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.02.2022 у справі № 716/927/17 (провадження №61-9265св20);

Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 01.12.2022 про прийняття до розгляду справи №686/20282/21 мотивована наявністю у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки аналіз правових висновків у справах, що зазначалися в ухвалі, свідчить про те, що суди з певною відмінністю вирішують питання щодо превалювання корпоративних (господарських) чи спадкових правовідносин в подібних справах, зокрема:

- у постанові від 27.02.2019 у справі №761/27538/17 (провадження № 14-12цс19) про визнання дій щодо ненадання інформації незаконними, зобов`язання надати інформацію, відшкодування моральної шкоди Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позивачка та відповідачка як спадкоємиці померлого єдиного учасника господарського товариства не набули статусу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а отже, зазначений спір не є спором між його учасниками (засновниками);

- у постанові від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження № 12-59гс20) за позовом фізичної особи до товариства з обмеженою відповідальністю та фізичних осіб про визнання недійсним правочинів Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що між сторонами оспорюваних правочинів не існувало сімейних чи спадкових правовідносин, а тому оскаржуваний і наступні договори щодо подальшого відчуження частки в статутному капіталі не є правочинами у сімейних чи спадкових правовідносинах;

- у постанові від 31.03.2021 у справі №740/612/19 (провадження № 61-9760св20) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи в порядку цивільного судочинства справу за позовом фізичної особи до фізичних осіб та товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору відчуження частки в статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційної дії, вказав, що, заявляючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів та договорів щодо відчуження (продажу) частки в статутному капіталі товариства, усіх наступних правочинів щодо цієї частки, а також про скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач прагне змінити розподіл часток у статутному капіталі для відновлення становища, яке існувало до виконання спірних договорів, відтак у вказаній справі існує спір, що виник з правочинів щодо часток у товаристві, а тому Верховний Суд закрив провадження у вказаній справі та звернув увагу на те, що саме між сторонами оспорюваних правочинів не існувало сімейних чи спадкових правовідносин;

- у постанові від 16.02.2022 у справі №716/927/17 (провадження №61-9265св20) за позовом фізичної особи до приватного підприємства про визнання недійсними рішення зборів учасників підприємства та установчого документа юридичної особи Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що, заявляючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та нової редакції статуту підприємства, позивач прагне змінити розподіл часток у статутному капіталі для відновлення становища, яке існувало до прийняття зазначених рішень, а тому у цій справі існує спір щодо часток у статутному капіталі, як наслідок Верховний Суд закрив провадження у вказаній справі та звернув увагу на те, що у вказаній справі спадкові правовідносини не вирішувалися, у позовній заяві не заявлялись вимоги щодо визнання права на спадщину чи зміну частки спадщини.

Поряд з тим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20), задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного суду, у тому числі викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що:

- на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях;

- встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом;

- якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно;

- для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Поряд з тим, враховуючи передбачену ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 36 ч. 2 ст. 45 Закону України Про судоустрій та статус суддів компетенцію Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду і унормований ч. 4 ст. 236 ГПК України обов`язок господарського суду враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, слід зазначити, що:

- судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне;

- розгляд справ у «неправильній» юрисдикції є порушенням принципу правової визначеності та впевненості осіб у потребі звертатися саме до відповідного компетентного суду, тоді як помилкове визначення юрисдикції створює хибне враження щодо природи спірних правовідносин, часто призводить до відповідальності особи, яка не є належним відповідачем;

- правильне визначення юрисдикції справ має надважливе значення в практиці судів, адже судове рішення, яким навіть правильно вирішено спір по суті, не може вважатися таким, що прийняте встановленим законом судом, якщо при його винесенні було допущено порушення юрисдикції;

- Велика Палата Верховного Суду указує на правила розгляду того чи іншого юридичного конфлікту, виходячи з його сутності, з дійсних правовідносин, що склалися між учасниками такого конфлікту, а не з огляду на сформований позивачем склад сторін справи та сформульовані позивачем (часто некоректно) позовні вимоги і саме такий підхід (орієнтація на сутність конфлікту, який виник, а не на формальне зосередження на визначених позивачем сторонах спору чи його предметі) вимагає від позивача переформулювати свої вимоги з огляду на дійсний зміст відповідного юридичного конфлікту, уточнити склад відповідачів та звернутися до суду належної юрисдикції за захистом свого порушеного права.

За таких обставин, оскільки в межах розгляду справи №686/20282/21 Великою Палатою Верховного Суду вирішуватиметься виключна правова проблема з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики в розрізі визначення юрисдикції спорів, однаково пов`язаних з корпоративними та спадковими правовідносинами, суд дійшов висновку, що правовідносини у справі №911/2587/21, які пов`язані з наявністю корпоративного інтересу ОСОБА_1 , опосередкованого її правом спадкування частки в статутному капіталі юридичної особи, є подібними правовідносинам у справі №686/20282/21 за їх змістом та суттю, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі №911/2587/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №686/20282/21 (провадження № 14-102цс22) згідно п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України.

В розрізі вказаного вище висновку судом враховано як обґрунтованість відповідного клопотання ОСОБА_2 так і те, що вирішення Великою Палатою Верховного Суду виключної правової проблеми стосовно юрисдикційної належності означеної категорії спорів має суттєве значення для вирішення спору у зазначеній справі та для правильного вибору і застосування норм права до спірних правовідносин, у тому числі і щодо юрисдикційності таких відносин з огляду на їх характер з метою дотримання принципу правової визначеності.

Посилання ж позивачки на неподібність спірних правовідносин та відповідні правові позиції Верховного Суду відхиляються судом з огляду на зазначені вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 та від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20), в яких викладено останні правові позиції.

Отже, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі №911/2587/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, відміну проведеної державної реєстрації, скасування реєстраційних дій, відновлення запису до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №686/20282/21 (провадження № 14-102цс22).

Керуючись ст. ст. 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу, суд

постановив:

Зупинити провадження у справі №911/2587/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, відміну проведеної державної реєстрації, скасування реєстраційних дій, відновлення запису до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №686/20282/21 (провадження № 14-102цс22).

Повний текст ухвали складено і підписано 20.04.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повної ухвали у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема