Рішення

від 07.04.2023 по справі 915/322/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року Справа № 915/322/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Жиган А.О.,

представника позивача: не з`явився,

представник відповідача: Сорокопуд І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ-150, вул.Єжи Гедройця, буд.5; ідент.код 40075815; адреса ел.пошти: uz@uz.gov.ua),

в особі: Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, буд.19; адреса ел.пошти: postbox@odz.gov.ua),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.1; ідент.код 14291113; адреса ел.пошти: mail1@nibylon.com.ua),

про: стягнення 36377,52 грн,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою №НЮК-01/45 від 12.08.2022, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" 36377,52 грн збору за зберігання вантажу згідно накопичувальної картки №09120085 від 09.12.2021 по договору від 25.02.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції від 27.08.2021 та який вводиться в дію 01.09.2021) та по договору №7990 від 21.05.2018 про подачу та забирання вагонів.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідачем 26.06.2020 направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020.

В цей же день Акціонерне товариство "Українська залізниця" направило відповідачу повідомлення №40-14291113/2020-001, яким засвідчив прийняття від відповідача заяви та повідомив про присвоєння відповідачу кодів відправника/одержувача 8496 та платника 8211375 з відкриттям особового рахунку 8211375, який використовується для ідентифікації договірних відносин між перевізником та замовником як номер договору, а дата повідомлення 26.06.2020 є датою укладення договору.

Крім того, 21.05.2018 між сторонами було укладено договір №7990 про подачу та забирання вагонів.

Позивач зазначає, що 07 та 08 грудня 2021 року по станції Пальміра Одеської залізниці відповідач проводив навантаження залізничних вагонів, які надалі слідували по маршрутній відправці №42324103 Пальміра - Миколаїв-Вантажний. Накопичення вагонів проводилось на коліях станції, що засвідчено відповідними актами загальної форми ГУ-23.

Посилаючись на п.1.1 Правил оформлення перевізних документів та ст.6 Статуту залізниць позивач зазначає, що відповідачем 07.12.2021 о 17:20 та 08.12.2021 о 00:25, 10:00 та 10:40 було подано чотири партії вагонів, проте накладні на перевезення вантажу позивачу (перевізнику) надано не було. Лише, 08.12.2021 о 15:00 відповідачем подано перевізнику перевізний документ (накладну) №42324103, що дало змогу позивачу відправити вагони згідно маршрутної відправки.

Позивач зазначає, що затримка вагонів на станційних коліях станції Пальміра відбулась саме з вини відповідача, який не надав з першою партією вагонів основний для перевезення документ (накладну), а продовжував надалі формувати маршрут на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником. Факт затримки оформлено актами загальної форми.

Відповідачем здійснено оплату за накопичення вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №09120084 (дана накопичувальна картка не оскаржується). Водночас, збір за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021 на суму 36377,52 грн з ПДВ не сплачено, у зв`язку з внесенням до накопичувальної картки заперечень стосовно того, що відповідач не згоден з даним нарахуванням, оскільки накопичення сплачено по накопичувальній картці №09120084.

У зв`язку з підписанням відповідачем накопичувальної картки форми ФДУ-№09120085 від 09.12.2021 із запереченнями та відмовою в оплаті, працівниками залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 №2 від 10.12.2021.

Позивач стверджує, що послуги з накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на станційних коліях, тобто коліях загального користування, на підставі укладеного з перевізником договору) та послуги зі зберігання вантажів (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення відповідно до Правил №644) не є тотожними, тому позивач правомірно нарахував відповідачу збір за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021 на суму 36377,52 грн з ПДВ.

Відповідно до положень ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області. Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26.07.2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Господарським судом Одеської області за супровідним листом №01-11/3468/2022 від 25.08.2022 направлено на адресу Господарського суду Миколаївської області позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про стягнення 36377,52 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2022 дану справу призначено до розгляду головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 05.09.2022 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 24.10.2022, яке в подальшому було відкладено на 22.11.2022 у зв`язку з неявкою сторін.

Відповідач у відзивах від 31.10.2022 та від 15.11.2022, а також в письмових запереченнях на відповідь на відзив від 21.11.2022 заперечує проти задоволення вимог позивача посилаючись на наступне:

- безпідставним є нарахування збору за зберігання вантажу, оскільки між сторонами наявні договірні відносини, а відповідачем проведено оплату за послугу з накопичення вагонів на коліях загального користування відповідно до умов Додатку 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом з метою навантаження та формування усіх вагонів та оформлення їх як маршрутної відправки;

- відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда на власній території;

- затримок вагонів на шляху прямування з вини замовника не було. Правилами №644 передбачено наявність вини замовника в затримці вагонів. В свою чергу відсутність вини замовника обумовлюється наявністю договірних відносин між сторонами, відповідач діяв у цілковитій відповідності до умов договору;

- накопичення вагонів з вантажем (маршрутний поїзд) є предметом "окремої послуги", обов`язковою умовою якої є формування поїзду установленої довжини (50 вагонів);

- хибним є твердження позивача, що частина маршрутного потягу в обсязі 12 вагонів могла бути відправлена залізницею, однак затримувалась внаслідок ненадання відповідачем накладної;

- накопичення вагонів з вантажем має невід`ємну від даної спеціальної послуги ознаку предмету послуги "мета - накопичення маршрутного потягу до 50 вагонів з вантажем", простій вагонів в даному випадку залізницею не оформлюється оскільки є предметом договору (послугою з накопичення);

- позивач намагається застосувати п.9 Правил Зберігання вантажу через п.14 Договору про подачу та забирання вагонів, однак цей договір не відноситься до часу накопичення, оскільки регулює взаємовідносини сторін під час навантаження на коліях відповідача;

- метою укладання між сторонами договору №7990 від 21.05.2018 було саме накопичення вагонів з вантажем для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів. Накопичення вагонів проводилось за договором із залізницею за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний", за що відповідачем було сплачено відповідні платежі;

- відповідно до п.1.3 договору "маршрутний поїзд" може бути оформлений одним або декількома перевізними документами, тобто за загальним правилом кожний вагон оформлюється накладною за спеціальними умовами, у разі відправлення маршрутом - накладна та відомість вагонів, що перевозяться маршрутом;

- сама по собі процедура "накопичення вагонів" передбачає затримку окремих вагонів (порожніх/з вантажем) на певний час обумовлений обома сторонами з метою формування маршрутного поїзда (50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договору і розробила кореспондуючий цій послузі тариф;

- спеціальні правовідносини "Послуги накопичення вагонів маршрутного потягу" передбачають сплату платежів виключно за "затримку власних вагонів Перевізника" до складу якої входить "затримка вантажу з вини Замовника", роз`ясненням АТ "Укрзалізниця" №Ц-2/58/405-19 від 20.11.2019 роз`яснено щодо надання послуг з організації перевезень вантажів та порожніх вагонів за узгодженим розкладом руху вантажного поїзда, згідно п.3.5 яких визначено, що збір за зберігання вантажів та маневрова робота під час накопичення маршрутного поїзда не нараховується;

- позивачем не оформлювалась "затримка вагонів Перевізника" та відповідні акти не складались;

- "послуги з накопичення вагонів" (формування маршрутного поїзду на станційних коліях, тобто коліях загального користування, на підставі укладеного з перевізником договору) та "послуги зі зберігання вантажів" (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення відповідно до Правил №644) не є тотожними;

- позивач помилково ототожнив предмет спеціальної послуги - "накопичення вагонів" з "простоюванням вагонів з вини відправника", що є порушенням правил перевезень на загальних умовах та/або "затримкою вагонів/вантажу на шляху прямування з вини замовника" (п.п.9.2, 9.3 Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом);

- акти загальної форми ГУ-23 підписані невстановленими особами, оскільки не зазначені прізвища підписантів в графі "Підпис", відсутні дані про час закінчення "затримки" вагонів та відсутній підпис представника вантажовласника, чим порушені вимоги п.8 Наказу №113 від 25.02.1999.

У відповіді на відзив від 08.11.2022 та письмових поясненнях від 13.12.2022 позивач додатково вказував наступне:

- затримка вагонів на станційних коліях станції Пальміра відбулась з вини відповідача, який не надав з першою партією вагонів основний для перевезення документ - накладну, а продовжував формувати маршрут на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником;

- посилання відповідача на роз`яснення АТ "Укрзалізниця" є безпідставним, оскільки стосується договору з перевізником на перевезення вантажів за особливими умовами - за розкладом руху маршрутних поїздів. Крім того, 28.08.2020 АТ "Укрзалізниця" припинила дію договору;

- маршрутний поїзд - вантажний поїзд одночасно пред`явлений до перевезення замовником. Відповідач не надав основний для перевезення документ - накладну, а продовжував формувати маршрут на коліях загального користування, тобто подавав на станційні колії станції Пальміра групи вагонів без перевізного документу, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником. Відповідно працівники станції склали акти загальної форми ГУ-23, які підписано відповідачем без зауважень;

- час затримки вагонів фіксується актами; часом закінчення затримки вагонів є час надання відповідачем перевізного документу (накладної) залізниці;

- затримка вагонів відбулась саме з вини відповідача;

- в жодному нормативно-правовому акті не зазначено, що відповідач звільняється від сплати збору за зберігання вантажу у разі користування послугою накопичення вагонів;

- безпідставними є посилання відповідача на наказ Мінтрансу №113 від 25.02.1999 "Про затвердження правил користування вагонами і контейнерами", оскільки в спірному випадку складено акти загальної форми ГУ-23, які підписано сторонами, й мова йде про сплату збору за зберігання вантажу згідно Правил №644, а не за час користування вагонами і контейнерами;

- договором №7990 регулюються правовідносини як на під`їзній колії, так і на станційній колії, оскільки здійснюється подавання та забирання вагонів як на коліях відповідача, так і на коліях позивача. Пунктом 14 договору не передбачено, що відповідач сплачує залізниці за інші збори лише у разі перебування вагонів на під`їзній колії відповідача.

В позовній заяві та у відповіді на відзив від 08.11.2022 позивач також зазначав, що підставою для подання позову до суду є акти загальної форми ГУ-23 від 07.12.2021 №161 та від 08.12.2021 №162, №163, №164, №167, №168, №169, №170, а відповідно шестимісячний термін для подання позову залізниці до вантажовідправника - відповідача закінчився 07-08.06.2022 (ст.137 Статуту залізниць України). Посилаючись на приписи ст.137 Статуту залізниць України, ст.119 ГПК України, ст.127 ЦПК України, Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні", Указ Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022 позивач зазначав, що починаючи з 24.02.2022 активні бойові дії, в тому числі ракетні обстріли, по всій території України, призвели до порушень нормальної роботи багатьох підприємств, установ, організацій, в тому числі інфраструктурних об`єктів (АТ "Укрпошта", АТ "Укрзалізниця"), що призвело до неможливості своєчасної підготовки та подання позовної заяви по справі до суду з направлення його копії на адресу відповідача.

Позивач також посилається на п.4 Розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, зазначаючи, що суд може поновити строки, якщо визнає причини їх пропуску поважними. Позивач вважає, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

07.11.2022 відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій відповідач, керуючись ст.315 ГК України, ст.137 Статуту залізниць України, ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України, просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити в позові, оскільки строк позовної давності сплив 07-08.06.2022 (сплив шестимісячного строку з дати складання актів загальної форми 07-08.12.2021).

В запереченнях від 21.11.2022 позивач додатково зазначав, що крім вимог ст.137 Статуту залізниць України щодо подання позову протягом шестимісячного терміну, необхідно враховувати вимоги укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020, відповідно до умов п.7.3 якого строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить 1 рік.

22.11.2022 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.12.2022.

24.11.2022 відповідачем подано суду заперечення проти клопотання позивача про поновлення строків позовної давності, в яких відповідач просив суд відмовити позивачу в поновленні строків позовної давності, оскільки вказані позивачем причини пропуску строку не є поважними та не підтверджені належними і допустимими доказами у справі, так як право на поновлення строку, у зв`язку із запровадженням воєнного стану, не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження; поданий позивачем лист Торгово-промислової палати України не є сертифікатом, відповідно не може підтверджувати наявність відповідних обставин непереборної сили; строки позовної давності не відносяться до строків, встановлених ГПК України.

В поясненнях від 13.12.2022 позивач додатково зазначив, що відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Оскільки позовна заява від 12.08.2022 подана в період дії воєнного стану, то строк позовної давності не пропущено.

22.12.2022 судом відкладено підготовче засідання на 20.01.2023 за відповідним клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 20.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2023.

10.02.2023 та 15.03.2023 розгляд справи відкладався відповідно на 15.03.2023 та 07.04.2023.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 07.04.2023 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у клопотанні від 08.03.2023 просив розглядати справу без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві та письмових запереченнях.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 07.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в порядку, встановленому ст.634 ЦК України, направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020.

26.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020, яким позивач засвідчив прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.

Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.

Згідно п.1.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднено 31.05.2020, та яка вводиться в дію 01.07.2020) (далі - Договір) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном Перевізника не є орендною платою.

Відповідно до п.1.2 договору при його виконанні Сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:

- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України);

- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила №644).

- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів).

- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами).

- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно).

- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС)

- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).

Відповідно до п.1.3 договору наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:

- маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною, яка відповідає ваговій нормі та/або кількості вагонів у поїзді, що встановлені перевізником;

- маршрутний поїзд вантажний поїзд, одночасно пред`явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;

- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші;

- послуги, пов`язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно з Договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника.

Відповідно до п.1.4 договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.

Відповідно до п.2.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема:

- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.4);

- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.5);

- у строки, встановлені розд.4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу фор-ми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п.2.1.7);

Відповідно до п.2.3 Договору перевізник зобов`язаний, зокрема:

- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п.2.3.2);

- складати документи, передбачені п.п.1.3, 1.4 та розд.4 Договору, щодо нарахування сум платежів (п.2.3.5).

Відповідно до п.3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Відповідно до п.3 Договору невід`ємною частиною договору є додатки, зокрема:

- додаток 1-1 «Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами»;

- додаток 1-4 «Умови накопичення вагонів».

Відповідно до п.1 Додатку №1-4 до Договору «Умови накопичення вагонів» (надалі - Додаток) на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення (далі - накопичення вагонів).

Відповідно до п.2 Додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.

Відповідно до п.3 Додатку для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.

Відповідно до п.4 Додатку в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, Замовник щомісячно надає Перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.

Відповідно до п.5 Додатку на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.

Відповідно до п.6 Додатку початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів перевізнику.

Відповідно до п.7 Додатку часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - оформлення перевізного документу.

Відповідно до п.8 Додатку час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.9 Додатку за послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:

- плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1);

- за затримку вагонів Замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.3);

- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору (п.9.2).

Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується.

Відповідно до п.10 Додатку нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги.

Як зазначає відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території. У зв`язку з цим 21.05.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" було укладено договір №7990 про подачу та забирання вагонів при станції Пальміра, місто ст.Пальміра Черкаська область від 21.05.2018 зі строком дії до 20.05.2023 (далі - Договір №7990).

Відповідно до умов п.1 Договору №7990 згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить власнику, примикає стрілочним переводом №107 до колії №10 станції Пальміра Філії і обслуговується локомотивом залізниці.

Межею під`їзної колії є знак "Межа під`їзної колії", який встановлено біля заднього стику хрестовини стрілочного переводу №107.

Згідно п.6 Договору №7990 вагони на під`їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів проводиться: на під`їзній колії - фронт навантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колію однією групою, не більше 12 одиниць (48 осей) 1140 тон. З під`їзної колії вагони повертаються всією партією, одночасно поданою, або в кількості не менше переданої групи вагонів з однорідним вантажем.

Згідно п.8 Договору №7990 приймання вагонів при забиранні їх залізницею здійснюється на під`їзній колії - фронт навантаження.

Відповідно до п.9 Договору №7990 максимальна переборна спроможність вантажних пунктів: зернові вантажі - фронт подачі 12 вагонів, фронт навантаження: для однорідного вантажу - 1 вагон за 20 хв, для різних культур - 2 вагони за 20 хв. Максимальна переборна спроможність вантажного фронту - 60 вагонів на добу.

Згідно п.10 Договору №7990 час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту подачу вагонів на під`їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення власника про готовність вагонів до забирання.

Відповідно до п.15 Договору №7990, користувач несе відповідальність за схоронність рухомого складу і контейнерів, згідно із ст.124 Статуту залізниць України та розділу 6 Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" 07-08 грудня 2021 року по станції Пальміра Одеської залізниці проводило навантаження залізничних вагонів, які надалі слідували по маршрутній відправці №42324103 Пальміра - Миколаїв-Вантажний.

Накопичення вагонів 07-08 грудня 2021 року на станції "Пальміра" підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме: - акти загальної форми №161 від 07.12.2021 (час початку затримки 12 вагонів 07.12.2021 о 17:20), №163 від 08.12.2021 (час закінчення затримки 12 вагонів 08.12.2021 о 06:20); - акти загальної форми №162 від 08.12.2021 (час початку затримки 12 вагонів 08.12.2021 о 00:25), №164 від 08.12.2021 (час закінчення затримки 12 вагонів 08.12.2021 о 06:20); - акти загальної форми №167 від 08.12.2021 (час початку затримки 12 вагонів 08.12.2021 о 10:00), №169 від 08.12.2021 (час закінчення затримки 12 вагонів 08.12.2021 о 15:05); - акти загальної форми №168 від 08.12.2021 (час початку затримки 2 вагонів 08.12.2021 о 10:40), №170 від 08.12.2021 (час закінчення затримки 2 вагонів 08.12.2021 о 15:05).

Опис обставин, що викликали складання актів: затримка вагонів, пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Дані вагони простоюють на 3 ст. колії в очікуванні оформлення документа та накопичення маршрута.

Акти підписано представником відповідача без зауважень.

На підставі актів загальної форми від 08.12.2021 №163, №164, №169, №170, що були складені на затримку завантажених вагонів після забирання з під`їзної колії, позивачем нараховано відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021 на загальну суму 36377,52 грн без ПДВ.

Накопичувальну картку №09120085 від 09.12.2021 підписано вантажовласником Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство із зауваженнями наступного змісту: "З даними нарахуваннями незгоден, так як накопичення сплачено по накопичувальній картці №09120084".

Згідно накопичувальної картки форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021 позивачем нараховано відповідачу збір за зберігання вантажів при перевезеннях в загальній сумі 36377,52 грн без ПДВ.

10.12.2021 працівниками залізниці складено акт загальної форми №2, обставиною, що викликала складання акту зазначено: "Вантажовласник ТОВ СП "Нібулон" відмовився від підпису накопичувальної картки №09120085".

Судом також встановлено, що відповідно до накладної №42324103 від 08.12.2021 відповідач на станції Пальміра провів навантаження 50 вагонів, зокрема і вагонів вказаних в актах загальної форми від 07.12.2021 №161 та від 08.12.2021 №162, №163, №164, №167, №168, №169, №170, які слідували на станцію призначення Миколаїв-Вантажний.

Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №09120084, про що зазначено у позовній заяві та не заперечується сторонами у справі.

Детальний розрахунок заборгованості по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021 на загальну суму 30314,60 грн без ПДВ (36377,52 грн з ПДВ), виконаний позивачем на підставі п.2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, виходячи зі ставки плати в розмірі 4 грн за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 3,023 грн згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 №205.

Позивач вважає, що неспроможність відповідача швидко сформувати маршрутну відправку позивач вважає причиною тривалого перебування вантажу на станційних коліях протягом 07-08.12.2021 і, як наслідок, проведених позивачем нарахувань за надані послуги зберігання вантажу на коліях загального користування.

24.01.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію №03-55/40, в якій просив терміново розрахуватись за заборгованістю у сумі 30314,60 грн без ПДВ (36377,52 грн з ПДВ).

Позивач вказує, що відповідачем претензія залишена без відповіді та без задоволення.

Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021 на загальну суму 30314,60 грн без ПДВ (36377,52 грн з ПДВ) відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом в цій частині.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Права й обов`язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України (далі-Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (п. 2 Статуту).

Згідно ст.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Такий договір укладено між сторонами 22.05.2018 за №7990 для проведення навантаження зернових вантажів на під`їзній колії ТОВ СП «НІБУЛОН» при станції «Пальміра» Черкаської області.

Згідно з п.6 Договору №7990 загальна кількість вагонів, які передаються на під`їзну колією однією групою, становить не більше 12 одиниць.

ТОВ СП "НІБУЛОН" зазначає, що враховуючи відсутність власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, для отримання послуги з накопичення вагонів ним було направлено АТ "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020. 26.06.2020 АТ "Українська залізниця" направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 25.02.2020, яким позивач засвідчив прийняття від ТОВ СП "Нібулон" пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.

Згідно п.1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднено 27.08.2021, та яка вводиться в дію 01.09.2021) предметом даного договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.

Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 25.02.2020 містить спеціальні умови, які відносяться до «окремих послуг», зокрема, Додаток №1-4 до Договору, який є невід`ємною частиною останнього.

Згідно п.1 Додатку №1-4 до Договору «Умови накопичення вагонів» на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення.

Відповідно до накладної №42324103 від 08.12.2021 відповідач на станції Пальміра провів навантаження 50 вагонів, зокрема і вагонів вказаних в актах загальної форми від 07.12.2021 №161 та від 08.12.2021 №162, №163, №164, №167, №168, №169, №170, які слідували на станцію призначення Миколаїв-Вантажний. Акти загальної форми ГУ-23 підписано представником відповідача без зауважень.

Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №09120084, що не заперечується сторонами у справі.

В подальшому, на підставі актів загальної форми №163, №164, №169, №170 від 08.12.2021 позивачем нараховано відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021 на загальну суму 36377,52 грн (без ПДВ).

Накопичувальну картку №09120085 від 09.12.2021 підписано вантажовласником Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство із зауваженнями наступного змісту: "З даними нарахуваннями незгоден, так як накопичення сплачено по накопичувальній картці №09120084".

Згідно накопичувальної картки форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021 позивачем нараховано відповідачу збір за зберігання вантажів при перевезеннях в загальній сумі 36377,52 грн (без ПДВ).

Однак, ТОВ СП «Нібулон» заперечує проти нарахованої суми збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №09120085 від 09.12.2021, оскільки за твердженням останнього збір за зберігання вантажу та плата за накопичення вагонів є тотожними послугами.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.

Згідно п.8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.

Відповідно до п.9 Правил №644, за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил №644, нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простой відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).

Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Посилаючись на п.1.1 Правил оформлення перевізних документів та ст.6 Статуту залізниць позивач зазначає, що відповідачем 07.12.2021 о 17:20 та 08.12.2021 о 00:25, 10:00 та 10:40 було подано чотири партії вагонів, проте накладні на перевезення вантажу позивачу (перевізнику) надано не було. Лише, 08.12.2021 о 15:00 відповідачем подано перевізнику перевізний документ (накладну) №42324103, що дало змогу позивачу відправити вагони згідно маршрутної відправки. Залізниця вважає, що таке очікування оформлення перевізного документу відбулось внаслідок вини ТОВ СП «Нібулон» та є підставою для нарахувань за послуги щодо зберігання вантажу. Вказане накопичення вагонів засвідчено актами загальної форми ГУ-23, що повністю узгоджується з вимогами п.п.5-8 Додатку №1-4 до Договору.

Судом взято до уваги, що враховуючи характер укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 25.02.2020, сторони домовились про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів. При цьому, сторонами погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати. Накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку «маршрутний» та за попередньою заявкою. При цьому, перевізник інформує замовника про можливість накопичення вагонів із зазначенням станції накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.

Як вірно зазначає відповідач, сама по собі процедура накопичення вагонів передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда (у даному випадку 50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем вказаного Договору.

Виходячи з умов Додатку №1-4 «Умови організації накопичення вагонів» до Договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під`їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору та Додатку №1-4.

Відповідно до п.1.3. Договору, маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.

При цьому, ст.23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644) встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989);

Згідно п.6.1. Правил оформлення перевізних документів, якщо вантажі мають одне найменування, приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу, то такі вантажі маршрутом або групою вагонів приймаються до перевезення за одним перевізним документом.

Таким чином, ТОВ СП "НІБУЛОН" не було допущено порушення умов Договору та наведених нормативних актів при оформленні маршрутного потягу однією накладною з відомістю вагонів що перевозяться маршрутом.

При цьому, оформлення окремих накладних на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або оформлення одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на строки відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу у 50 вагонів з вантажем.

Відповідно до ст.6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно чч.2, 5 ст.308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Статтею 110 Статуту встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.

В силу п.п.6, 7 Додатку 1-4, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладної на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) 50 вагонів (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано «затримкою оформлення документів», а стало наслідком цілком законних дій обох сторін Договору щодо «накопичення» маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку позивача, оскільки до моменту повного формування 50 вагонів маршрутний поїзд не міг бути відправлений.

Таким чином, до моменту оформлення накладної №42324103 від 08.12.2021 у позивача не було підстав нараховувати вартість зберігання вантажу, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів у відповідності до умов Додатку №1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої ТОВ СП «Нібулон» послуги.

Відповідно до п.3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.

Позивач наполягає на тому, що існує факт затримки вагонів з вини клієнта, який пов`язаний з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, та який зафіксований належним чином - шляхом складання Актів загальної форми ГУ-23.

Слід зазначити, що складені залізницею та підписані замовником без зауважень акти загальної форми ГУ-23 не можуть беззаперечно вважатись документами, що засвідчують вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів, оскільки за умовами п.8 Додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в Акті загальної форми ГУ-23. В Актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами).

Тобто, умовами Договору, що регулює спеціальну послугу, сторонами узгоджено, що Актом загальної форми ГУ-23 фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, при цьому, у самих актах зазначено, що вагони простоюють в очікуванні перевізного документу та накопичення маршруту.

Відповідно до п.9.1 Додатку №1-4, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).

Тобто, у даному випадку, Акт загальної форми ГУ-23 призваний зафіксувати час, за який сплачується тариф з накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів.

За таких обставин, затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов`язань з боку відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг.

Умовами п.п.9.2, 9.3 Додатку №1-4 окремо передбачена сплата платежів, пов`язаних з затримкою вантажу на шляху прямування (за затримку вагонів Змовника та затримку вагонів Перевізника). При цьому, обов`язковим елементом встановленим для застосування п.п.9.2, 9.3 є «затримка з вини Замовника». Однак, період затримки вагонів на шляху прямування з вини замовника не є тотожнім періоду «накопичення рухомого складу», передбаченого п.9.1.

Відтак, обставини затримки вагонів при їх накопиченні з метою формування маршрутного поїзда (у 50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 25.02.2020, не можуть бути розцінені як такі, що виникли з вини відправника та не залежали від залізниці.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів».

За вказаних обставин, суд вважає, що підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Під час розгляду справи відповідачем було подано заяву про застосування до правовідносин сторін строку позовної давності та відмову у позові через збіг, встановленого ч.5 ст.315 ГК України та ст.137 Статуту залізниць шестимісячного строку для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення.

На думку заявника, зазначений строк сплив через шість місяців після настання події, яка стала підставою для подання позову, а саме: зайнятість місць загальною користування на коліях станції відправлення вантажів в період часу 07.12.2021 - 08.12.2021, про що складені Акти загальної форми ГУ-23 від 07.12.2021 та 08.12.2021. Відповідно строк позовної давності сплинув 07.06.2022 - 08.06.2022.

Відповідно до ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач у поясненнях від 16.02.2023 висловив заперечення проти заяви відповідача посилаючись на те, що відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Пунктом 7.3 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (у редакції від 27.08.2021, вводиться в дію 01.09.2021), передбачено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить 1 рік. Оскільки позов подано 18.08.2022, то позивачем строк позовної давності не пропущений.

Розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позиції позивача та відсутність підстав для відмови у позові через сплив позовної давності, оскільки пунктом 7.3 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (у редакції від 27.08.2021, вводиться в дію 01.09.2021), сторони за взаємною згодою збільшили строк позовної давності за вимогами перевізника до замовника, що випливають з правовідносин сторін за договором, до одного року, який на час подання позивачем позову не сплинув.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 17.04.2023.

Суддя М.В.Мавродієва