Рішення

від 18.04.2023 по справі 917/1747/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2023 Справа № 917/1747/22

м.Полтава

за позовною заявою Заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Незалежності, 64 А, смт.Диканька, Полтавська область, 38500 в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради, вул.Полтавський шлях, 221, смт.Котельва, Полтавська область, 38600

до Приватного виробничого-комерційного підприємства "Пружини Сервіс", провулок Перспективний, буд.1-А, м.Полтава, Полтавська область, 36007

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради з позовом до Приватного виробничого-комерційного підприємства "Пружини Сервіс", в якому просить суд стягнути 114817,44грн, що включає 102791,20грн. борг з орендної плати, 1292,82грн. - пені, 6424,45грн. - втрат він інфляції за період з 01.08.2019 по 23.12.2020 за несвоєчасну сплату щомісячних платежів з орендної плати, 4308,97грн. -3% за період з 01.08.2019 по 23.12.2020.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.01.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 14.02.2023.

Ухвали суду, що направлялися відповідачу за вказаною у позові адресою, повернулися до суду з відміткою поштового відділення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи викладене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27.01.2023 за вхід № 1062 від Котелевської селищної ради надійшов лист про можливість здійснювати розгляд справи без участі представника та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 16.03.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.04.2023.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив:

Між Котелевською селищною радою та Приватно виробничо-комерційним підприємством "Пружини Сервіс в особі директора Кравченка В.М. 10.11.2016 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322255100:30:003:0846 площею 0,2369 га, яка знаходиться в межах сел. Котельва, Котелевського району Полтавської області за адресою сел. Котельва, вул. Покровська, 21 г. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Згідно п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в смт. Котельва, вул. покровська, 21г.

Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2369 га, кадастровий номер 5322255100:30:003:0846.

Згідно п.8 договору договір укладено на 5 років.

Відповідно до п.п.9-14 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та складає 73 422 грн. 29 коп., що становить 6%. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно, 1/12 рік. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: змін умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмір 2% несплаченої суми за кожний день прострочення.

07.05.2021 Котелевською селищною радою як орендодавцем за договором оренди землі укладено додаткову угоду та змінено орендаря за договором оренди землі в редакції від 10.11.2016 з ПВКП «Пружини Сервіс» на ТОВ «Транс Контіненталь», оскільки останнє 24.12.2020року в повному обсязі набуло права власності на майно, розташоване на земельній ділянці за адресою: Полтавська область, Полтавський район, смт Котельва, вул. Покровська, 21г, а саме: окремо розташоване нежитлове приміщення будівля, літера А-1, загальною площею 1196,7 кв.м., зі всіма невід`ємними його приналежностями, що знаходяться за відповідною адресою та розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5322255100:30:003:0846 площею 0,2369 га. ТОВ «Транс Контіненталь» набуло право власності на вищевказане нерухоме майно в рахунок погашення боргу ПВКП «Пружини Сервіс» перед ТОВ «Транс Контіненталь», за рахунок іпотечного майна, яким було вищевказане нежитлове приміщення. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, орендарем даної земельної ділянки є ТОВ «Транс Контіненталь».

Прокурор зазначає, що договірні відносини із ПВКП «Пружини Сервіс» припинилися 24.12.2020 року.

Так, прокурор у позові зазначає, що відповідно до інформації Котелевської селищної ради від 30.08.2022 №02-17/1363 Приватно виробничо-комерційне підприємство "Пружини Сервіс має заборгованість по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки за період з 01.08.2019 по 23.12.2020 у розмірі 102791,20грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 вказаної норми).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року 2768-ІІІ (із внесеними змінами та доповненнями) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Зі змісту наведених статей Закону України Про оренду землі вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами ст. ст. 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Істотною умовою договору оренди землі за ст. 15 Закону України Про оренду землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 36 Закону України Про оренду землі визначено, що у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, що передбачено ст. 152 Земельного кодексу України.

Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 102791,20грн. боргу по орендній платі за землю по договору оренди земельної ділянки від 10.11.2016 за період з 01.08.2019 по 23.12.2020 (момент закінчення терміну дії договору) підлягають задоволенню.

Крім того, прокурором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4308,97грн. - 3 % річних та 6424,45грн. - втрати від інфляції за період з 01.08.2019 по 23.12.2020 та пеню 1292,82грн. за період із серпня 2019 по січень 2020 за несвоєчасну сплату щомісячних платежів з орендної плати

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,00% несвоєчасної суми за кожний день прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно здійснює перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах визначених позивачем періодів нарахування, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити..

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пружини Сервіс", (вул.Луценка, 19а, м.Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 32753810) на користь Котелевської селищної ради Полтавської області (вул.Полтавський шлях,221, с.Котельва, Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 13955812) суму основного боргу у розмірі 102791,20грн., 6210,24грн. - інфляційні втрати, 4308,97грн. - 3% річних

3. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пружини Сервіс", (вул.Луценка, 19а, м.Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 32753810) на користь Полтавської обласної прокуратури, вул.1100-річчя Полтави,7, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір у розмірі 2481,00грн.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.04.2023

Суддя Кльопов І.Г.