Рішення

від 13.04.2023 по справі 922/71/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2023м. ХарківСправа № 922/71/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області (вул. Харківська, буд. 98, м. Чугуїв, Харківська область, 63503; код ЄДРПОУ: 02910108) в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ: 23912956) до 1) Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області (вул. Перемоги, буд. 14, смт Старий Салтів, Чугуївський район, Харківська область, 62560; код ЄДРПОУ: 04399068) , 2) Чугуївської районної військової адміністрації Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 29, м. Чугуїв, Харківська область, 63503; код ЄДРПОУ: 04058723) , 3) Акціонерного товариства "Готель "Мир" (пр. Науки, буд. 27-а, м. Харків, 61072; код ЄДРПОУ: 04824844) , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Інтурист" (пр. Науки, буд. 27-а, м. Харків, 61072; код ЄДРПОУ: 44593690) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" (вул. Слобідська, буд. 29-а, с. Ізбицьке, Чугуївський район, Харківська область, 62530; код ЄДРПОУ: 00993136), про визнання недійсними актів; визнання незаконним та скасування розпорядження; визнання недійсними договорів, зобов`язання повернути земельну ділянку, за участю представників:

прокуратури - Кадацької Д.М.;

позивача - не з`явився;

відповідача (1) - не з`явився;

відповідача (2) - не з`явився;

відповідача (3) - Жовновача А.М.;

відповідача (4) - Панасюка І.В.;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області 04.01.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації, в якій просить суд:

- визнати недійсним виданий АТЗТ "Готель "Мир" Державний акт від 15.07.1998 серії І-ХР № 002130 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5,1354 га, з яких: 1,8200 га в постійне користування та 3,3154 га в тимчасове користування, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 222;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 25.12.2003 № 393 "Про затвердження грошової оцінки та продаж земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку АТЗТ "Готель "Мир";

- визнати недійсним договір від 31.12.2003 щодо купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,1354 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, укладений між Вовчанською РДА та АТЗТ "Готель "Мир", посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу Харківської області Корнєвою І.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 4021;

- визнати недійсним виданий АТЗТ "Готель "Мир" Державний акт від 15.09.2004 серії ХР № 003926 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 площею 5,1354 га, яка розташована на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 3;

- визнати недійсним договір від 13.10.2021 в частині купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 площею 5,1354 га, що розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район (колишній Вовчанський), Старосалтівська селищна рада, укладений між AT "Готель "Мир" та TOB "База відпочинку "Інтурист", посвідчений приватним нотаріусом Луценко B.C. та зареєстрований в реєстрі за № 4101 (відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.10.2021, номер запису про право власності 44469665, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 60941294 від 13.10.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2266147463216);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Інтурист" (код ЄДРПОУ 44593690) повернути земельну ділянку із кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 площею 5,1354 га у власність держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації, код ЄДРПОУ 23912956).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Вовчанською РДА, всупереч вимогам законодавства, з перевищенням наданих повноважень, за відсутності погодження компетентних органів та постійного землекористувача, було фактично вилучено спірну земельну ділянку, яка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, змінено категорію земель на землі рекреаційного призначення та передано у приватну власність.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2023 позовну заяву Керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/71/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено на стороні відповідача Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство".

27.01.2023 до суду надійшли письмові пояснення позивача - Харківської обласної військової адміністрації, в яких позивач зазначив, що значна частина земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення ДП "Вовчанське лісове господарство" та жодних погоджень щодо вилучення земельних ділянок із земель лісового фонду підприємством не надавалося. Розроблення документації із землеустрою, на підставі якої було сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002, передбачає погодження її меж з суміжними власниками та землекористувачами. Згідно з матеріалами лісовпорядкування, землекористувачем суміжних земельних ділянок є ДП "Вовчанське лісове господарство", а власником відповідно до положень ст. 122 Земельного кодексу України - Харківська обласна державна адміністрація. Посилаючись на наявні порушення порядку оформлення права власності на земельну ділянку, позивач вважає оскаржувані рішення Старосалтівської селищної ради, розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та укладені, за наслідком їх прийняття, договору купівлі-продажу такими, що прямо суперечить вимогам земельного законодавства України, яке було чинне на момент прийняття таких рішень та укладення спірних договорів.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 14.02.2023, відповідач-3 (Акціонерне товариство "Готель "Мир") проти позову заперечував, посилаючись на те, що АТЗТ "Готель "Мир" було повноправним власником та добросовісним набувачем земельної ділянки. Починаючи з 2004 року по жовтень 2021 року відповідач-3 дбав про земельну ділянку, здійснював охорону та сплачував податок на землю. Органи прокуратури протягом 2004-2011 років неодноразово проводили перевірку законності продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002, і в них не виникало питань з цього приводу. А отже, ТОВ "База відпочинку "Інтурист" є добросовісним набувачем цілісного майнового комплексу та земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з АТЗТ "Готель "Мир" 13.10.2021. Водночас, відповідач-3 просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог про визнання недійсним державного акту виданого АТЗТ "Готель "Мир" 15.07.1998 серії І-ХР № 002130 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5,1354 га, державного акту від 16.09.2004 серії ХР № 003926 на право власності на земельну ділянку, площею 5,1354 га, кадастровий номер 6321655800:01:004:0002, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.12.2003р. між АТЗТ "Готель "Мир" та Вовчанською РДА Харківської області, скасування розпорядження Вовчанської РДА Харківської області від 25.12.2003р. № 393.

Також 14.02.2023 до суду надійшов відзив відповідача-4 (Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Інтурист") на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував на тій підставі, що ТОВ "База відпочинку "Інтурист" є добросовісним набувачем земельної ділянки, придбавши нерухоме майно і земельну ділянку за відплатним правочином, та вже тривалий час сплачує податок на землю і на нерухоме майно. При цьому, відповідач вказує, що ані прокурор, ані Харківська обласна військова адміністрація не є сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 13.10.2021, за яким право власності на спірне майно перейшло від АТ "Готель "Мир" до ТОВ "База відпочинку "Інтурист", а також не є сторонами договору купівлі-продажу від 31.12.2003, за яким Вовчанська райдержадміністрація продала спірну земельну ділянку АТЗТ "Готель "Мир". Відповідач-4 також зазначає, що за позовними вимогами про визнання недійсними державних актів про право користування та право власності на землю; про визнання незаконним та скасування розпоряджень Вовчанської районної державної адміністрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.12.2003, за яким Вовчанська райдержадміністрація продала спірну земельну ділянку АТЗТ "Готель "Мир" - сплив строк позовної давності, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову. На думку, відповідача-4, прокурором заявлено взаємовиключні способи захисту цивільного права, оскільки позовна заява не може одночасно поєднувати реституційні та негатроні способи захисту цивільного права. Під час розгляду справи відповідач-4 просить суд застосувати висновки Великої Палати Верховного суду щодо застосування ст.ст. 330, 378, 388 ЦК України.

14.03.2023 прокурором було надано до суду відповіді на відзиви відповідачів 3 та 4, в яких прокурор зазначив, що доводи відповідачів не мають нормативного та документального обґрунтування, оскільки, відповідно до ст. 4, 7, 19 4 ЗК України 1990 року і ст. ст. 13-16 ЛК України 1994 року, землі лісового фонду не можуть передаватись у колективну та приватну власність, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств. Надання їх для інших цілей, зокрема, культурно-оздоровчих та рекреаційних, можливо лише у тимчасове користування і тільки за погодженням постійного землекористувача. Отже, всупереч зазначених норм Старосалтівською сільською радою народних депутатів, із перевищенням наданих законом повноважень, передано у користування спірну земельну ділянку державного лісового фонду АТЗТ "Готель "Мир" для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, без погодження із державними органами лісового господарства. Прокурор вважає, що ним вірно обрано спосіб захисту, оскільки звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - використання земель лісового фонду державної власності виключно відповідно до вимог чинного законодавства, а також на захист суспільних інтересів загалом та права Українського народу на розпорядження землею. При цьому, прокурор послався на правову позицію Верховного Суду про непоширення правил про давність до застосування наслідків повернення земельних ділянок та природних ресурсів, за якими закріплено правовий титул (правова підстава) власності на землю за Українським народом, згідно з якою такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Оскільки оскаржуване розпорядження є незаконним та слугувало підставою для протиправного вилучення з державної власності земельної ділянки і подальшого оформлення відповідачем-3 права власності на неї, то зазначене розпорядження підлягає скасуванню, державний акт, виданий в подальшому на його підставі, а також відповідні договори купівлі-продажу - визнанню недійсними, що у свою чергу є підставою для вимоги щодо зобов`язання відповідача-4 повернути земельну ділянку законному власнику і розпоряднику. На думку прокурора, задоволення позовних вимог у даному випадку не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції та невиправданим (непропорційним) втручанням у права ТОВ "База відпочинку "Інтурист" та АТ "Готель "Мир" на мирне володіння майном.

04.04.2023 відповідач-3 надав до суду письмові пояснення, в яких виклав свої міркування щодо безпідставності доводів прокуратури та Харківської військової адміністрації, викладених останніми у відповіді на відзив та у письмових поясненнях по справі, відповідно.

Протокольною ухвалою господарського суду від 06.04.2023 підготовче провадження у справі № 922/71/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 13.04.2023 р. о 14:00.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.04.2023, представник прокуратури підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача-3 та відповідача-4 проти позову заперечували; просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, відповідач-1, відповідач-2 та третя особа на стороні відповідача у судове засідання не з`явились; про причину неявки суд не повідомили.

Позивач (Харківська обласна державна адміністрація) та відповідач-2 (Чугуївська районна військова державна адміністрація Харківської області) були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення цим учасникам справи відповідних ухвал-повідомлень.

У зв`язку з неможливістю відправки кореспонденції до поштових відділень, що обслуговують відповідача-1 (Старосалтівська селищна рада Чугуївського району Харківської області) та третьої особи на стороні відповідача (Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство") за їх місцезнаходженням через ведення бойових дій, вказані учасники справи були повідомлені про час та місце судового засідання шляхом надання оголошень на офіційному сайті Господарського суду Харківської області.

Отже, суд вважає, що ним були здійснені усі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача-1 та третьої особи на стороні відповідача про розгляд даної справи.

Враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи на стороні відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача-3 та відповідача-4, суд встановив наступне.

На підставі рішення виконавчою комітету Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 35 від 21 04.1998 Акціонерному товариству закритого типу "Готель "Мир" було видано державний акт на право постійного користування землею серії 1-ХР № 002130 від 15.07.1998 на земельну ділянку загальною площею 5,1354 га для організації відпочинку громадян, з яких: 1,8200 га в постійне користування та 3,3154 га в тимчасове користування, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 222.

В подальшому, розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 393 від 25.12.2003 "Про затвердження грошової оцінки та продаж земельної ділянки для обслуговування бази відпочинку АТЗТ "Готель Мир" затверджено грошову оцінку земельної ділянки, розроблену Харківською філією інституту землеустрою Української академії аграрних наук, та прийнято рішення продати АТЗТ "Готель "Мир" земельну ділянку рекреаційного призначення для обслуговування бази відпочинку площею 5,1354 га з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна бази відпочинку "Інтурист" АТЗТ "Готель Мир".

31.12.2003 між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та АТЗТ "Готель "Мир" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки рекреаційного призначення загальною площею 5,1354 га, вартістю 83000,00 грн, що розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, який посвідчено приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу Харківської області Корнєвою І.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 4021.

На підставі вказаного договору 15.09.2004 АТЗТ "Готель "Мир" видано державний акт серії ХР № 003926 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 площею 5,1354 га, для рекреаційних цілей, який зареєстровано 15.09.2004 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 3.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 зареєстроване за AT "Готель "Мир" 05.01.2021, реєстраційний номер 2266147463216, номер запису 40057666.

13.10.2021 між AT "Готель "Мир" та TOB "База відпочинку "Інтурист" укладено договір купівлі-продажу на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 площею 5,1354 га, що розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район (колишній Вовчанський), Старосалтівська селищна рада, цільове призначення земельної ділянки - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для рекреаційних цілей), та нежитлову будівлю літ. "К" загальною площею 39,4 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Л" загальною площею 39,4 кв.м, нежитлову будівлю літ. "М" загальною площею 68,1 кв.м, нежитлову будівлю літ. "З" загальною площею 16 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Ж" загальною площею 41,8 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Д" загальною площею 65,0 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Г" загальною площею 40,2 кв.м, нежитлову будівлю літ. "В" загальною площею 23,9 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Б" загальною площею 183,0 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Е" загальною площею 8,8 кв.м, нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 873,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Чугуївський район (колишній Вовчанський), с. Металівка, вул. Вовчанський Шлях, будинок 37.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Луценко В.С. та зареєстровано в реєстрі за № 4101. Відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.10.2021, номер запису про право власності 44469665, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60941294 від 13.10.2021. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2266147463216.

Водночас, прокурор вважає оскаржуване розпорядження Вовчанської РДА незаконним та таким, що підлягає скасуванню, правовстановлюючі документи на землю - такими, що підлягають визнанню недійсними, а спірну земельну ділянку - такою, що підлягає поверненню у власність держави, з огляду на наступне.

За інформацією ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" № 69 від 24.01.2022, згідно з матеріалами лісовпорядкування 2000 року, які були чинними на момент передачі у власність цих земель, земельна ділянка з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 частково належала до земель лісогосподарського призначення ДП "Вовчанське лісове господарство" та знаходилась в межах кварталів 17, 20 Старосалтівського лісництва.

Встановлена площа перетину меж зазначеної земельної ділянки з землями ДП "Вовчанське лісове господарство" - 3,1344 га, у тому числі:

- в межах кварталу 17 Старосалтівського лісництва - 2,4646 га;

- в межах кварталу 20 Старосалтівського лісництва - 0,6698 га.

Перебування частини земельної ділянки з кадастровим номерам 6321655800:01:004:0002 у постійному користуванні ДП "Вовчанське лісове господарство" підтверджується планово-картографічними матеріалами базового лісовпорядкування 2000 року, а саме викопіюванням з лісовпорядного планшету № 2 Старосалтівського лісництва ДП "Вовчанське лісове господарство" (додаток до листа від 24.01.2022 № 69).

При цьому, інформація про вилучення земель лісогосподарського призначення з кварталів 17, 20 Старосалтівського лісництва ДП "Вовчанське лісове господарство", за період з 2000 року по 2022 рік, до державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" не надходила.

Крім того, згідно інформації ДП "Вовчанське лісове господарство" № 09-05/507 від 28.10.2021, ДП "Вовчанське лісове господарство" не погоджувало межі земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002. Проектів землеустрою, або іншої технічної документації стосовно вказаної земельної ділянки ДП "Вовчанське лісове господарство" не надавалось.

За інформацією Харківської обласної державної адміністрації від 27.07.2021 №0531/859, головою Харківської обласної державної адміністрації розпорядження з питання вилучення із постійного користування ДП "Вовчанське лісове господарство" земельної ділянки площею 5,1354 га з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 не видавались.

Таким чином, значна частина спірної земельної ділянки відноситься до земель державного лісового фонду та фактично перебуває в користуванні ДП "Вовчанське лісове господарство".

Як зазначає прокурор, візуальним співставленням даних супутникової зйомки, кадастрової карти, схеми перетину, виготовленої ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція", а також картографічних матеріалів у складі Технічного звіту із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки від 2004 року, встановлено, що спірна земельна ділянка належить до єдиного лісового масиву Старосалтівського лісництва ДП "Вовчанське лісове господарство", на ній знаходяться лісові насадження "сосна", що повністю підтверджує її належність до земель державного лісового фонду.

Інформація про вилучення земель лісогосподарського призначення з кварталів 17, 20 Старосалтівського лісництва ДП "Вовчанське лісове господарство", за період з 2000 року по 2022 рік, до державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" не надходила, тобто у подальшому рішення про вилучення спірної земельної ділянки з земель лісового фонду також не приймались.

Вказане прокурор, крім іншого, підтверджує інформацією Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства № 02.01-24/498/248-ВС-22 від 31.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на норми ст. 4, 7, 19 Земельного кодексу України 1990 року і ст. 13-16 Лісового кодексу України 1994 року та зазначає, що землі лісового фонду не можуть передаватись у колективну та приватну власність, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств.

Із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що земельні ділянки державного лісового фонду можуть перебувати у постійному користуванні лише державних спеціалізованих лісогосподарських підприємств, які використовують їх для ведення лісового господарства, а надання їх для інших цілей, зокрема, культурно-оздоровчих та рекреаційних, можливо лише у тимчасове користування і тільки за погодженням постійного землекористувача.

Крім того, прокурор зазначає, що за змістом правових норм, які діяли на час видачі АТЗТ "Готель "Мир" державного акта на право постійного користування, право розпорядження спірною земельною ділянкою державного лісового фонду, яка розташована за межами населених пунктів, належало до виключної компетенції обласних рад.

Проте, Старосалтівською сільською радою народних депутатів, всупереч діючих на той час правових норм, із перевищенням наданих законом повноважень, передано у користування спірну земельну ділянку державного лісового фонду, яка розташована за межами населених пунктів, суб`єкту господарювання - АТЗТ "Готель "Мир", який не є державним спеціалізованим підприємством для ведення лісового господарства, для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, без погодження із державними органами лісового господарства.

За таких обставин, державний акт на право постійного користування землею серії І-ХР № 002130 від 15.07.1998, виданий Старосалтівською сільською Радою народних депутатів на земельну ділянку загальною площею 5,1354 га, підлягає визнанню недійсним.

Обґрунтовуючи незаконність розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 393 від 25.12.2003 та укладення договору купівлі-продажу від 31.12.2003, прокурор посилається на положення Земельного кодексу України в редакції від 15.10.2003, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Так, за змістом ст. 56, 57 Земельного кодексу України, землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

За загальним правилом, визначеним у ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, серед іншого, і землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначеним цим Кодексом.

Водночас, положеннями ст. 6, 42-44 Лісового кодексу України визначено, що ліси в Україні є власністю держави, а земельні ділянки лісового фонду без зміни цільового призначення можуть бути надані лише у постійне або тимчасове користування.

Отже, прокурор зазначає, що на землі лісогосподарського призначення розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ЛК України. Інших випадків, які б передбачали можливість передачі земель лісогосподарського призначення у власність громадянам та юридичним особам, законодавство не містить.

При цьому, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним, а рішення про припинення права постійного користування землею у разі добровільної відмови землекористувача приймає лише власник землі.

Відповідно до положень ст. ст. 17, 116, 122, 149 ЗК України, повноваження щодо вилучення з постійного користування земель лісогосподарського призначення державної власності, припинення права постійного користування, зміни цільового призначення цих земель та надання їх у власність або користування юридичним особам для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, за межами населених пунктів належить до виключної компетенції обласних державних адміністрацій.

А відтак, за змістом ст. 17, 20, ст. 122, ст. 149 ЗК України, районні державні адміністрації взагалі не наділені повноваженнями щодо вилучення, зміни цільового призначення і надання у власність земель лісогосподарського призначення державної власності для нелісогосподарських потреб, а саме - для рекреаційних цілей.

Тобто, розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002 є Харківська обласна державна адміністрація, яка, відповідно до Указу Президента України № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій", а також розпорядження голови ХОДА № 1В від 24.02.2022, набула статусу Харківської обласної військової адміністрації 24.02.2022.

Водночас, Харківською обласною державною адміністрацією (на період воєнного стану - ХОВА) рішення про вилучення спірної земельної ділянки з числа земель постійного користування Старосалтівського лісництва ДП "Вовчанське лісове господарство" та передання її у приватну власність не приймалось.

Отже, прокурор зазначає, що Вовчанською РДА, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, з перевищенням наданих повноважень, за відсутності погодження компетентних органів та постійного землекористувача, фактично вилучено спірну земельну ділянку, яка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства, змінено категорію земель на землі рекреаційного призначення та передано у приватну власність. Факт протиправного вилучення земель лісового фонду державної власності порушує інтереси держави, як власника, щодо реалізації передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України права вільно розпоряджатися нею через уповноважений орган виконавчої влади і є підставою для втручання органів прокуратури.

Враховуючи наявні порушення порядку оформлення права власності на земельну ділянку прокурор та позивач вважають, що оскаржувані рішення Старосалтівської селищної ради, розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та укладені, за наслідком їх прийняття, договору купівлі-продажу є такими, що прямо суперечить вимогам земельного законодавства України, яке було чинне на момент прийняття таких рішень та укладення спірних договорів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, База відпочинку Всесоюзного акціонерного товариства "Інтурист" (далі - ВАТ "Інтурист") була побудована по березі Печенізького водосховища за адресою: Харківська область, Вовчанський район, Старосалтівська селищна рада, с.Метелівка, вул. Вовчанський шлях, 37 та введена в експлуатацію у 1979 році, відповідно до Акту приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництва будівлі житлово-цивільного будівництва від 27.12.1979, затвердженого наказом начальника Головного управління по іноземному туризму при Раді міністрів УРСР 18.01.1980 № 12.

Одночасно із цим відбулось відведення земельної ділянки з виключенням лісових площ з державного лісового фонду, що підтверджується відповідним актом від 14.01.1980, підписаним Вовчанським лісгоспзагом Харківського обласного управління лісового господарства УРСР в особі директора товариша Мирошниченко та ВАТ "Інтурист" в особі діючого на підставі довіреності товариша Кулешова Б.М., при участі представника райвиконкому головного інженера землевпорядника т. Камишнікова Л.I., складеним на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 18.12.1979 № 762, за змістом якого ВАТ "Інтурист" було надано земельну ділянку держлісфонду площею 1,82 га в кварталі 17 Старосалтівського лісництва для будівництва бази відпочинку і пляжу.

У 1980 році ВАТ "Інтурист" було видано державний акт на право користування землею серія Б № 072952, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею по Вовчанському району № 1 за 1980 рік.

Отже, зазначеним вище частково (на 1,82 га) спростовується твердження прокурора про те, що компетентним органом в особі Харківської обласної державної адміністрації не надавалось розпорядження з питань вилучення з постійного користування ДП "Вовчанське лісове господарство" земельної ділянки площею 5,1354 га, оскільки таке розпорядження було видане іншим компетентним на той час органом.

На підставі договору між Організацією орендарів орендного підприємства "Готель "Мир" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області від 14.06.1994 № 238, посвідченого Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 15.06.1994 за № 1-11262, було придбано державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства готель "Мир", до статутного фонду якого на той час входило нерухоме майно (будівлі) бази відпочинку ВАТ "Інтурист".

В подальшому площа земельної ділянки бази відпочинку збільшилась та згідно державного акту від 15.07.1998 серії І-ХР № 002130 на право постійного користування земельною ділянкою становила 5,1354 га, з яких: 1,8200 га було надано в постійне користування та 3,3154 га в тимчасове користування. Державний акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 222.

Тобто вищевказаний державний акт було видано фактично у зв`язку з передачею відповідачу-3 у тимчасове користування земельної ділянки площею 3,3154 га додатково до земельної ділянки площею 1,8200 га, яка була передана відповідачу-3 раніше та перебувала в його постійному користуванні.

При цьому, чинним на той час законодавством передбачено що, до повноважень міських , селищнихі сільських рад народних депутатів належить право розпорядження землями лісового фонду на відповідній теріторіі, а саме надання їх для інших цілей , зокрема , культурно-оздоровчих та рекреаційних, можливо лише у тимчасове користування , а також не було заборонено передачу у колективну та приватну власність невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств.

Водночас, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи розпорядження, на підставі якого було видано Державний акт від 15.07.1998 серії І-ХР № 002130, суд позбавлений можливості надати оцінку законності прийнятого рішення та дослідити умови за якими відбулась передача у тимчасове користування земельної ділянки площею 3,3154 га та встановити, до земель якого фонду вона належала.

Також суд зазначає, що прокурор заявляючи вимоги про скасування Державного акту від 15.07.1998р не заявляє вимоги про скасування відповідного рішення органу державної влади , на підставі якого був виданий оспорюваний Державний акт.

31.12.2003 між АТЗТ "Готель "Мир" (Покупець) та Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу Харківської області Корневою І.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 4021, згідно з яким:

1.1. Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку площею 5,1354 га.

1.2. Місце розташування відчужуваної земельної ділянки: за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому порядку згідно з проектом відведення земельної ділянки. Цільове призначення: для рекреаційного призначення для обслуговування бази відпочинку.

1.5. Продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, входить до категорії земель, що можуть бути відчужені згідно законодавства України, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про які на момент підписання цього договору Продавець чи Покупець не могли не знати, не знаходиться під арештом і судових справ щодо неї немає.

1.6. Покупець оглянув земельну ділянку в натурі (на місцевості), ознайомився з її якісними характеристиками. Недоліків та дефектів, які перешкоджали б використанню земельної ділянки за призначенням, на момент огляду Покупцем не було виявлено.

2.1. Продаж земельної ділянки відбувся за суму 99600,00 гривень, з урахуванням ПДВ - 16600 грн. Порядок та форма оплати здійснюється таким чином. Покупець перераховує зазначені 99 600,00 грн на поточний рахунок Продавця №33116400800180 для надходження від продажу землі ВДК у Вовчанському районі Харківської області, протягом шести місяців з моменту підписання сторонами цього договору.

2.2. Покупець вправі достроково сплатити вартість придбаної земельної ділянки.

2.3. Експертна оцінка відчужуваної земельної ділянки обчислена у сумі 83000,00 грн (без урахування ПДВ), відповідно до висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки - несільськогосподарського призначення TOB "ГЕО ЕКСПЕРТ" м. Харкова від 11.08.2003, затвердженого 26.11.2003 начальником Харківського обласного головного управління земельних ресурсів Вовк А.І. та розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області за № 393 від 25.12.2003.

2.4. У разі порушення терміну сплати за земельну ділянку Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 1 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочки. Прострочка платежу відповідно з п.2.1 цього договору понад 30 календарних днів з часу збігу строків, передбачених п.2.1. цього договору, вважається відмовою Покупця від виконання умов Договору. В цьому випадку Договір підлягає розірванню.

Грошові кошти за земельну ділянку були сплачені протягом лютого-червня 2004 року у повному обсязі, що відповідач-3 підтверджує відповідними банківськими документами.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що АТ "Готель "Мир" набув права на земельну ділянку у встановлений законом спосіб, усі вимоги закону щодо форми угоди купівлі-продажу, її посвідчення, були дотримані. На момент укладання угоди купівлі-продажу держава визнавала право Вовчанської РДА на відповідне розпорядження. Жодних обтяжень чи обмежень майно не мало. У відповідача-3 не викликало жодних сумнівів право розпорядження земельною ділянкою у Вовчанської РДА, також наявність законних підстав була перевірена нотаріусом, у якого також не виникло сумнівів щодо права Вовчанської РДА на земельну ділянку.

Все це свідчить про те, що АТЗТ "Готель "Мир" є добросовісним набувачем і його право на земельну ділянку підлягає захисту тому, що виникло на законних підставах.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що обґрунтовуючи наявність порушень в діях Вовчанської РДА в 2003 році щодо вилучення та продажу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002, ХОВА наводить зміст ст.ст. 20-21 Земельного кодексу України в редакції Закону № 3404-ІV від 08.02.2006, яким ст. 20 ЗК України було доповнено частиною четвертою з відповідною редакцією (яку наводить ХОВА та прокурор), про необхідність отримання висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Проте, спірні правовідносини мали місце у 2003 році.

Суд також не погоджується з твердженням прокурора, що землі лісового фонду можуть передаватися виключно у постійне користування державним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, оскільки лісогосподарські підрозділи і підприємства можуть перебувати у комунальній власності (за Конституцією України), а законодавством не заборонено надання земель для цілей відпочинку та оздоровлення населення.

В подальшому для реєстрації права власності АТЗТ "Готель "Мир" замовило у Вовчанській приватній фірмі "Оріон" виготовлення Технічного звіту із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки та розробки документації для оформлення права власності на земельну ділянку. Обмінний файл для присвоєння кадастрового номеру було прийнято 03.09.2004.

15.09.2004 Вовчанською районною державної адміністрацією було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР № 003926 для АТЗТ "Готель "Мир" на 5,1354 га, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6321655800:01:004:0002.

Матеріали вищевказаного Технічного звіту із землеустрою містять акт встановлення та узгодження меж землекористування Бази відпочинку "Інтурист" АТЗТ "Готель "Мир", за змістом якого директором Вовчанського держлісгоспу Міністерства лісового господарства Діденко М.І. та директором Теплоенергомонтаж Носик В.М., за участі представника підприємства "Спец" Галій М.М. були встановлені та узгоджені межі земельної ділянки Бази відпочинку "Інтурист". Претензій від суміжних землекористувачів не заявлено.

Отже, вказаний вище документ спростовує твердження прокурора про те, що ДП "Вовчанське лісове господарство" не погоджувало межі земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002.

Як вказує відповідач-3, протягом періоду з 2004 року по жовтень 2021 року АТ "Готель "Мир" дбало про земельну ділянку, здійснювало охорону та сплачувало податок на землю.

Відповідач-3 також зазначив, що органи прокуратури протягом 2004-2011 років неодноразово проводили перевірку законності продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6321655800:01:004:0002, проте в них не виникало будь-яких питань щодо підстав її використання.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Земельний кодекс України в редакції, що була чинна на момент укладення між Вовчанською райдержадміністрацією та АТЗТ "Готель "Мир" договору купівлі-продажу від 31.12.2003, в главі 3 "Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин" не передбачав жодних повноважень для такого органу виконавчої влади, як обласні державні адміністрації.

Водночас, глава 3 Земельного кодексу України передбачала повноваження у галузі земельних відносин лише для місцевих державних адміністрацій, зокрема, і повноваження щодо розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За змістом ч. 5 ст. 149 "Порядок вилучення земельних ділянок" Земельного кодексу України, в редакції на час укладення договору купівлі-продажу від 31.12.2003, районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення лісовою і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті;

в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Таким чином, на момент укладення Вовчанською РДА договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки з АТЗТ "Готель "Мир", стаття 149 ЗК України не містила обмежень щодо категорії земель, якими має права розпоряджатися місцева державна адміністрація, єдиним критерієм була лише мета (потреба, ціль) вилучення такої земельної ділянки у користувача.

З пояснень відповідача-3 вбачається, що АТЗТ "Готель "Мир" на той час надавав послуги відпочинку громадянам, тобто населенню. А тому розпорядження Вовчанською РДА спірною земельною ділянкою для цілей, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади - для обслуговування бази відпочинку, - було цілком легітимним.

Законом України "Про внесення змін до Лісового кодексу України" від 08.02.2006 № 3404-lV, що набрав чинності з 29.03.2006, були внесені зміни до статті 149 ЗК України.

Так згідно оновленої редакції ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою

цієї статті;

в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.

Згідно з ч. 9 ст. 149 ЗК України в редакції Закону від 08.02.2006 № 3404-IV, що набрав чинності з 29.03.2006, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз послідовних змін положень ст. 149 Земельного кодексу України у часі дозволяє зробити висновок, що ч. 5 ст.149 ЗК України, в редакції чинній станом на 31.12.2003, не забороняла Вовчанській районній державній адміністрації Харківської області здійснювані розпорядження і вилучати земельні ділянки категорії земель лісогосподарського призначення. Тобто Вовчанська районна державна адміністрація станом на 31.12.2003 була повноважним розпорядником спірних земель та цілком легітимно уклала з АТЗТ "Готель "Мир" договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, а тому між сторонами спору існують договірні (зобов`язальні) правовідносини, що унеможливлює застосування негаторного позову, який фактично заявлено прокурором.

Наявність відповідних повноважень у Вовчанської РДА також підтверджується чисельними розпорядженням Вовчанської РДА у період до 2006 року щодо надання в оренду земельних ділянок лісогосподарського призначення для рекреаційних цілей, що обліковуються в матеріалах лісовпорядкування ДП "Вовчанське лісове господарство" - Проектом організації і розвитку лісового господарства Книга 1 Пояснювальна записка, що був розроблений Харківською державною лісовпорядною експедицією у 2011-році, витяг з якого надано відповідачем-3.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що спірна земельна ділянка відносилась до земель саме лісового фонду.

У 2021 році, в зв`язку з скрутним фінансовим становищем, АТ "Готель "Мир" було прийнято рішення про продаж Бази відпочинку "Інтурист" як цілісного майнового комплексу, що включає нежитлові будинки та земельну ділянку.

Так 13.10.2021 між Акціонерним товариством "Готель "Мир" до Товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Інтурист" було укладено відплатний договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, за яким право власності на спірне майно перейшло від АТ "Готель "Мир" до TOB "База відпочинку "Інтурист". Від продажу АТ "Готель "Мир" було отримано 2,6 млн грн, з яких 1,5 млн грн від продажу земельної ділянки площею 5,1354 га.

Із вищевикладеного вбачається, що TOB "База відпочинку "Інтурист" є добросовісним набувачем.

Як неодноразово наголошував Верховний суд в своїх рішеннях, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Спір у справі № 922/71/23, що розглядається, виник у зв`язку незаконним, на думку прокурора, продажем майна Вовчанською РДА на користь Акціонерного товариства "Готель "Мир", та в подальшому від АТ "Готель "Мир" на користь TOB "База відпочинку "Інтурист". Тобто позивач вважає порушеним право власності держави, і таке порушення пов`язане з позбавленням володіння через ланцюг передач майна, а інтерес позивача полягає в поверненні державі майна з чужого незаконного (на думку позивача) володіння. Проте, вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка є належним способом захисту у даному випадку, позивачем не була пред`явлена.

Водночас, у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (пункти 6.41-6.43 постанови Великої Палати Верховного суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, провадження № 12-14звг19).

Позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 13.10.2021, укладеного між АТ "Готель "Мир" до TOB "База відпочинку "Інтурист", в частині визнання недійсним продажу земельної ділянки, щодо відчуження спірного майна обґрунтована прокурором з посиланням на положення законодавства, яке визначає підстави та правові наслідки недійсності правочину.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 6.45 постанови Великої Палати Верховного суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, провадження № 12-14звг19, зазначає, що право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, унормованого положеннями законодавства, яке визначає підстави та правові наслідки недійсності правочину. Норми щодо реституції не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Судом встановлено, що TOB "База відпочинку "Інтурист" є добросовісним набувачем земельної ділянки кадастровий номер 6321655800:01:004:0002 площею 5,1354 га за відплатним правочином (за земельну ділянку сплачено 1500000,00 грн).

Статтею 330 Цивільного кодексу України визначено: "якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього".

Тобто єдиний правовий механізм, що може призвести до припинення права власності ТОВ "База відпочинку "Інтурист" на земельну ділянку, як добросовісного набувача встановлений статтею 388 ЦК України.

В той же час, прокурором не заявлено віндикаційного позову з підстав, встановлених ст. 388 ЦК України.

Також не може бути застосований до спірних правовідносин і негаторний спосіб захисту порушеного права - стаття 391 ЦК України, оскільки сфера застосування цієї статті згідно з її назвою "Захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння" та її змістом поширюється на випадки, коли власник не позбавлений права володіння.

Як було зазначено вище, База відпочинку "Інтурист" знаходиться на спірній земельній ділянці, починаючи з 1980 року, а відтак Харківська обласна військова адміністрація та Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" фактично не володіють цією земельною ділянкою. Доказів зворотного до суду прокурором - не надано.

Як вказує "Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.11.2021 по справі № 925/1351/19 (пункт 6.53), добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Також Велика Палата Верховного суду в постанові від 02.11.2021 №925/1351/19 висловила наступне правову позицію:

"Велика Палата Верховного Суду відзначає, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

6.40. Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

6.42. Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), пункт 46.1 постанови від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

6.44. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

6.53. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар."

Оскільки спірна земельна ділянка відчужена АТ "Готель "Мир" на користь TOВ "База відпочинку "Інтурист", задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним державного акту виданого АТЗТ "Готель "Мир" від 15.07.1998 серії I-ХР №002130 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5,1354 га, державного акту від 16.09.2004 серії ХР № 003926 на право власності на земельну ділянку, площею 5,1354 га, кадастровий номер 6321655800:01:004:0002, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.12.2003 між АТЗТ "Готель "Мир" та Вовчанською РДА Харківської області, скасування розпорядження Вовчанської РДА Харківської області від 25.12.2003 № 393 - не призведе до будь-якої позитивної зміни прав у позивача, а тому такий спосіб захисту не є ефективним.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила в пункті 6.45 постанови від 02.07.2019 по справі № 48/340, провадження № І2-14звг19, що право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, унормованого положеннями законодавства, яке визначає підстави та правові наслідки недійсності правочину. Норми щодо реституції не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених керівником Чугуївської окружної прокуратури Харківської області позовних вимог, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відповідачами 3 та 4 у відзивах на позовну заяву заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ГПК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки у позові відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог, суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв`язку з відмовою у позові, покладаються на прокурора ,який заявив позов.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області (вул. Харківська, буд. 98, м. Чугуїв, Харківська область, 63503; код ЄДРПОУ: 02910108) в інтересах держави, в особі Харківської обласної військової адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ: 23912956), до Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області (вул. Перемоги, буд. 14, смт Старий Салтів, Чугуївський район, Харківська область, 62560; код ЄДРПОУ: 04399068), Чугуївської районної військової адміністрації Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 29, м. Чугуїв, Харківська область, 63503; код ЄДРПОУ: 04058723), Акціонерного товариства "Готель "Мир" (пр. Науки, буд. 27-а, м. Харків, 61072; код ЄДРПОУ: 04824844), Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Інтурист" (пр. Науки, буд. 27-а, м. Харків, 61072; код ЄДРПОУ: 44593690), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" (вул. Слобідська, буд. 29-а, с. Ізбицьке, Чугуївський район, Харківська область, 62530; код ЄДРПОУ: 00993136), про визнання недійсними актів; визнання незаконним та скасування розпорядження; визнання недійсними договорів, зобов`язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "21" квітня 2023 р.

СуддяН.М. Кухар