Постанова

від 19.04.2023 по справі 362/608/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/608/23

Провадження № 1-кп/362/406/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2023 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в місті Василькові розглянув клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 31 січня 2023 за №12023116140000076 щодо

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Великі Єрчики, Сквирського району, Київської області, українець, громадянин України, має середню освіту, офіційно не працює, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий (далі ОСОБА_3 )

за обвинуваченням у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частиною 4 статті 358 КК України.

У судове засідання прибули:

прокурор ОСОБА_4 ;

обвинувачений ОСОБА_3 .

Суд установив:

ОСОБА_3 згідно з наказом від 01 вересня 2011 року №2 «3-УДЗ» вступив до навчального закладу Комунальний заклад Київської обласної ради «Васильківський професійний ліцей», де з 01 вересня 2011 року по квітень 2014 року навчався за професією муляр, штукатур.

Відповідно до наказу від 18 квітня 2014 року №8 «В-УДЗ» ОСОБА_3 отримав диплом за професією муляр, штукатур.

За приписами частини 7 статті 8 Закону України від 13 січня 2005 року №2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Підпунктом 4 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м`який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів.

Підпунктом 5 пункту 13 вказаної постанови визначено, що діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, що перебувають під опікою (піклуванням), на період навчання у загальноосвітній школі забезпечуються безплатно шкільною і спортивною формами, обідами, у вищих навчальних закладах і професійних навчально-виховних закладах - обідами і гуртожитком. При працевлаштуванні після закінчення навчального закладу їм виплачується одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів, а також видається одяг і взуття на суму не менш як 16 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Роз`ясненням Міністерства освіти і науки України від 08 липня 2009 року №10/2-490 «Щодо виплати допомоги при працевлаштуванні дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування» визначено, що виплата допомоги здійснюється до кінця фінансового року вищим навчальним закладом на підставі заяви, паспорта та довідки про працевлаштування або довідки про перебування на обліку у центрі зайнятості, органів соціального захисту тощо.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до наказу Комунального закладу Київської обласної ради «Васильківський професійний ліцей» від 05 квітня 2014 року №23-к (далі Наказ) групі осіб, зокрема ОСОБА_3 , вказано надати одноразову грошову допомогу при працевлаштуванні у розмірі шести прожиткових мінімумів, що становить 7308,00 грн.

Згідно з приміткою до статті 358 КК України під офіційним документом розуміються документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі само зайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм і містять передбачені законом реквізити.

На початку квітня 2014 року, більш точного часу та місця не встановлено, у ОСОБА_3 , який достеменно знав про Наказ, виник умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме бюджетними коштами у вигляді одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів, тобто 7308,00 грн.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме: бюджетними коштами у вигляді одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів ОСОБА_3 у вересні 2014 року, більш точний час та місце не встановлено, у невстановленому місці, отримав від невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої, виділено в окреме провадження, підроблену довідку про його працевлаштування у СФГ «Кириленко» на посаді муляра.

Однак, ОСОБА_3 у СФГ «Кириленко» на посаді муляра на будь-якій посаді за договором або контрактом не працював.

Так, маючи злочинний умисел, спрямований на використання підробленого документу, з метою реалізації свого наміру щодо заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме бюджетними коштами у вигляді одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів, тобто 7308,00 грн., усвідомлюючи протиправність своїх дії та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , 08 вересня 2013 року звернувся до директора Комунального закладу Київської обласної ради «Васильківський професійний ліцей» із заявою про виплату останньому одноразової грошової допомоги при працевлаштуванні, до якої додав підроблений документ, а саме довідку про працевлаштування у СФГ «Кириленко» на посаді муляра, таким чином, використав завідомо підроблений документ.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_3 на його власний вкладний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ОщадБанк», від Комунального закладу Київської обласної ради «Васильківський професійний ліцей» зарахована одноразова грошова допомога в сумі 7308,00 грн.

У подальшому, у вересні 2014 році, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, а саме бюджетними грошовими коштами у вигляді одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів, шляхом обману, достовірно знаючи порядок та підстави отримання одноразової грошової допомоги, усвідомлюючи відсутність у нього законних підстав для таких виплат, перебуваючи у приміщенні АТ «ОщадБанк» за адресою: Київська область, м.Васильків, вул.Декабристів, 41-б, заволодів чужим майном шляхом обману, а саме бюджетними коштами в сумі 7308,00 грн., чим вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману.

Окрім цього, 08 вересня 2014 року, усвідомлюючи протиправність своїх дії та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в приміщенні Комунального закладу Київської обласної ради «Васильківський професійний ліцей», що за адресою: Київська обл., м.Васильків, вулиця Декабристів, 39, звернувся до директора Комунального закладу Київської обласної ради «Васильківський професійний ліцей» із заявою про виплату останній одноразової грошової допомоги при працевлаштуванні, до якої додав підроблену довідку про працевлаштування у СФГ «Кириленко» на посаді муляра, чим вчинив використання завідомо підробленого документа.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за результатом досудового розслідування за частиною 1 статті 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та за частиною 4 статті 358 КК України як використання завідомого підробленого документа.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, вказавши на наявність для цього всіх підстав, обумовлених статтею 49 КК України, та фактичне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав вину у вчиненому, вказав на достовірність викладених в обвинувальному акті фактичних обставин справи та підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі, зазначивши, що він відшкодував завдану шкоду, претензій матеріального та морального характеру у представника потерпілого не має.

Представник КНЗ КОР Васильківський професійний ліцей» в судове засідання не прибув, направив заяву про слухання справи в його відсутності, зазначив що завдана йому шкода відшкодована в повному обсязі, претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не заперечує.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши надані сторонами матеріали, дійшов наступних висновків.

Оскільки вказане клопотання заявлене до початку судового розгляду, суд не перевіряє фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 358 та частиною 1 статті 190 КК України шляхом дослідження доказів, а лише може перевірити наявність підстав для застосування статті 49 КК України та вирішити питання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої до початку судового розгляду без дослідження доказів.

Відповідно до усталеної судової практики (постанови Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 463/5277/16-к, від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 та ін.), положеннями статті 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому застосування кримінально-правових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин, тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону. Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285-289 КПК України. Зокрема, частина 2 статті 285 КПК України зобов`язує суд роз`яснити особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, право на таке звільнення. А на підставі частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Відсутність же клопотання сторін про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, згідно з положеннями частини 4 статті 286 КПК України, позбавляє суд можливості самостійно ініціювати вирішення відповідного питання.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Кримінальні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 358 та частиною 1 статті 190 КК України, відповідно до статті 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, за які передбачено покарання у виді обмеження волі.

Згідно з обвинувальним актом і реєстром матеріалів кримінального провадження, а також позиції сторони обвинувачення, у провадженні відсутні обставини, передбачені частинами 2, 3 статті 49 КК України (особа з червня 2014 року не вчиняла нових злочинів та не ухилялася від досудового розслідування або суду).

Таким чином, враховуючи, що обвинувачений вчинила кримінальні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 358 та частиною 1 статті 190 КК України, що відносяться до кримінальних проступків, і на момент розгляду справи минуло більше, ніж три роки, а також відсутність, обставин, передбачених частинами 2-3 статті 49 КК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його задоволення.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтею 49 КК України, частиною 2 статті 284, статтями 285, 288 КПК України, суд

ухвалив:

1.Задовольнити клопотання прокурора.

2.Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за частиною 4 статті 358, частиною 1 статті 190 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 цього Кодексу.

3.Закрити кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2023 року за №12023116140000076, щодо ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених частиною 1 статті 190, частиною 4 статті 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя ОСОБА_1