Вирок

від 12.04.2023 по справі 461/6476/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

461/6476/22

1-кп/461/265/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2023 м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальне провадження №12022140000000197 від 09.06.2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеськ Херсонської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, одруженого, керівника ТзОВ «БІЛИЙ БАРС ЮГ» (код ЄДРПОУ 44260591), раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

та

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Генічеськ Херсонської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Синельникове, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки Республіки Таджикистан, громадянки України, українки, із вищою освітою, одружена, не працююча, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3

за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (ХХ) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (ХХІХ) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується, як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є російська федерація.

Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яка вступила в дію 26 січня 1910 року та 7 березня 1955 року визнана СРСР, правонаступником якого є російська федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з цим документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнала російська федерація (далі - рф).

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору, російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований російською федерацією 22 квітня 2004 року), територія Херсонської області відноситься до території України.

Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: АР Крим, області, зокрема Херсонська, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

21 лютого 2022, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами російської федерації та світовою спільнотою, російською федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.

24 лютого 2022 року о 5 годині президентом російської федерації оголошено рішення розпочати «військову операцію» в Україні, у зв`язку з чим здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах Збройних сил України, а також здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Так, 24.02.2022, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, у тому числі Генічеської міської територіальної громади Херсонської області, яка була захоплена у лютому 2022 року.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан.

15.03.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

21.04.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

22.05.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.04.2022 року №80), Генічеська міська територіальна громада, Іванівська, Нижньосірогозька, Новотроїцька селищні територіальні громади внесені до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Так, приблизно у березні 2022 року (більш точна дата та час не встановлені) громадянин України ОСОБА_5 , знаходячись на території окупованого збройними силами російської федерації м. Генічеськ Херсонської області, діючи умисно, ігноруючи свій передбачений Конституцією України громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, пішов на співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, а саме прийняв пропозицію від невстановлених осіб з числа представників окупаційної влади Генічеської районної адміністрації Херсонської області, представників збройних сил російської федерації та добровільно зайняв посаду начальника незаконного правоохоронного органу, а саме «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области», створеного за сприяння представників держави-агресора на території тимчасово окупованого Генічеського району Херсонської області. Вказаний незаконний правоохоронний орган окупаційною владою розміщений на базі приміщення Генічеського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, пр. Миру, 44.

Перебуваючи на посаді начальника в незаконному правоохоронному органі, з березня 2022 року по 18.05.2022 ОСОБА_5 здійснював організаційні заходи по підбору кандидатів та співробітників у незаконний правоохоронний орган, а саме до «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области» для проходження служби, давав вказівки новопризначеним співробітникам щодо виїздів на місця подій для складання процесуальних документів, організовував матеріально-технічне забезпечення діяльності незаконно створеного підрозділу, погоджував графіки несення служби особовим складом, давав вказівки щодо незаконного затримання та звільнення затриманих громадян, які утримувалися в приміщенні незаконно створеного підрозділу.

04.05.2022 громадянин України ОСОБА_6 , знаходячись на території окупованого збройними силами російської федерації м. Генічеськ Херсонської області, діючи умисно, ігноруючи свій передбачений Конституцією України громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, пішов на співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, а саме прийняв пропозицію від невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа представників окупаційної влади Генічеської районної адміністрації Херсонської області, представників збройних сил російської федерації та добровільно зайняв посади слідчого, начальника слідчого відділу та, в подальшому, заступника начальника по роботі з особовим складом незаконного правоохоронного органу, а саме «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области», створеного за сприяння представників держави-агресора на території тимчасово окупованого Генічеського району Херсонської області. Вказаний незаконний правоохоронний орган окупаційною владою розміщений на базі приміщення Генічеського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, пр. Миру, 44.

Перебуваючи на посадах слідчого, начальника слідчого відділу, заступника начальника по роботі з особовим складом в незаконному правоохоронному органі, з 04.05.2022 по 27.05.2022 ОСОБА_6 здійснював оформлення та документування правопорушень, організацією роботи підрозділу та організаційними заходами по підбору кандидатів та співробітників у незаконному правоохоронному органі, а саме «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области» для проходження служби.

Приблизно у березні 2022 року (більш точна дата та час не встановлені) громадянин України ОСОБА_7 , знаходячись на території окупованого збройними силами російської федерації м. Генічеськ Херсонської області, діючи умисно, ігноруючи свій передбачений Конституцією України громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, пішов на співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, а саме прийняв пропозицію від невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа представників окупаційної влади Генічеської районної адміністрації Херсонської області та представників збройних сил російської федерації та добровільно зайняв посади дільничного інспектора, старшого дільничного інспектора, начальника дільничних інспекторів та, в подальшому, посаду заступника начальника по громадській безпеці незаконного правоохоронного органу, а саме «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области», створеного за сприяння представників держави-агресора на території тимчасово окупованого Генічеського району Херсонської області. Вказаний незаконний правоохоронний орган окупаційною владою розміщений на базі приміщення Генічеського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, пр. Миру, 44.

Перебуваючи на посадах дільничного інспектора, старшого дільничного інспектора, начальника дільничних інспекторів, заступника начальника по громадській безпеці в незаконному правоохоронному органі, з березня 2022 року по 25.05.2022 ОСОБА_7 здійснював адміністративно-розпорядчі функції, прийом заяв про вчиненні правопорушення від населення, ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечував громадську безпеку на блокпостах та у Генічеському районі Херсонської області, незаконного затримував та звільняв затриманих громадян, які утримувались в приміщенні незаконно створеного підрозділу, займався організаційними заходами по підбору кандидатів та співробітників у незаконний правоохоронний орган, а саме до «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области» для проходження служби, здійснював виїзди на місця подій для реагування на повідомлення.

Приблизно у березні 2022 року (більш точна дата та час не встановлені) громадянка України ОСОБА_8 , знаходячись на території окупованого збройними силами російської федерації м. Генічеськ Херсонської області, діючи умисно, ігноруючи свій передбачений Конституцією України громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, пішла на співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, а саме прийняла пропозицію від невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа представників окупаційної влади Генічеської районної адміністрації Херсонської області, представників збройних сил російської федерації та добровільно зайняла посади інспектора відділу кадрів та в подальшому начальника відділу кадрів незаконного правоохоронного органу, а саме «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области», створеного за сприяння представників держави-агресора на території тимчасово окупованого Генічеського району Херсонської області. Вказаний незаконний правоохоронний орган окупаційною владою розміщений на базі приміщення Генічеського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, пр. Миру, 44.

Перебуваючи на посадах інспектора відділу кадрів та начальника відділу кадрів в незаконному правоохоронному органі, з березня 2022 року по 25.05.2022 ОСОБА_8 здійснювала організаційні заходи по підбору кандидатів та співробітників у незаконний правоохоронний орган, а саме до «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области» для проходження служби, прийом документів кандидатів, несла службу з охорони громадського порядку та забезпечувала громадську безпеку на блокпостах та у Генічеському районі Херсонської області, розробляла посадові інструкції та штатну кількість незаконно створеного підрозділу, складала графіки чергувань особовим складом, розробляла бланки документів для службового користування, координувала дії та підтримувала відносини з невстановленими особами з числа військовослужбовців збройних сил російської федерації.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15.02.2023 року кримінальне провадження №461/6476/22 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 с. 111-1 КК України визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні, відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, у відсутності обвинувачених.

Відповідно до ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Відповідно з вищевказаним виклик в судові засідання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 здійснювався шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр».

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України) суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

- висновком експерта за результататми проведення криміналістичної експертизи відеозвукозапису у кримінальному провадженні №12022140000000197 №2172-Е від 17.11.2022 року, згідно якого на досліджуваних фонограмах 1-5 зафіксоване усне мовлення ОСОБА_9 висловлювання ОСОБА_9 позначені як «МГ» в протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії №3128/55/112-2022 від 14.06.2022. Спектральні переходи а/*, виділені із чоловічих висловлювань, зафіксованих на досліджуваних фонограмах 1-5 і позначених як «МГ» в протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії №3128/55/112-2022 від 14.06.2022, за зразків усного мовлення ОСОБА_9 ;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.06.2022 року - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, що проводилось у період з 20.04.2022 року по 04.06.2022 та зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, з абонентського номеру НОМЕР_1 , встановлено, що абонентський номер мобільного зв`язку № НОМЕР_1 , належить громадянину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- протоколом про результат проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.06.2022 року - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, що проводились у період з 19.04.2022 року по 06.06.2022 року та зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж з обонентського номеру НОМЕР_2 встановлено, що абонентський номер мобільного зв`язку № НОМЕР_2 належить громадянці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- протоколом про результати проведення неглісної слідчої (розшукової) дії від 28.06.2022 року - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, що проводилось у період з 16.05.2022 року по 21.06.2022 та зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, з абонентського номеру НОМЕР_3 , встановлено, що абонентський номер мобільного зв`язку № НОМЕР_3 належить громадянці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- протоколом огляду від 20.06.2022 року, яким встановлено, що за результатами огляду головної сторінки спільноти за назвою «Наша Новолексіївка» до колобарантів входять: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ;

- протоколом огляду від 21.06.2022 року, яким встановлено, що на телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_5 закликає людей звертатись до незаконного правоохоронного органу, а саме «Генического РО ГУ МВД по Херсонской области», створеного за сприяння представників держави-агресора на території тимчасово окупованого Генічеського району Херсонської області та розміщує фотознімки на підтримку окупаційної влади;

- протоколом огляду від 23.06.2022 року, з якого вбачається загальна інформація про ОСОБА_6 та копії його паспорта, картки фізичної особи платника податків та транзакції по його карткових рахунках;

- протоколом огляду від 23.06.2022 року яким встановлено інформацію в інтернет ресурсі щодо підприємства «Білий Барс Юг»;

- протоколом огляду від 25.06.2022 року з якого вбачається трансакції ОСОБА_5 , паспортні відомості ОСОБА_10 , відомості картки фізичної особи - платника податків виданої на ім`я ОСОБА_5 та розмову ОСОБА_5 з представником банку;

- протоколом огляду від 08.07.2022 року, яким встановлено записи ОСОБА_11 , які розміщувалась в соціальній мережі Facebook в групі « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;

- протоколом огляду від 27.07.2022 року, з якого вбачається загальна інформація про ОСОБА_8 та копії її паспорта, картки фізичної особи платника податків та відомості по її карткових рахунках;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 21.06.2022 року, яким встановлено, що у володінні банківської установи наявні відомості, які вказані в постанові прокурора від 10.06.2022 та містяться на цифровому носії CD-R, який опечатаний в конверт №1, який скріплений підписами та містить печатку;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27.07.2022 року, яким встановлено, що інформація щодо клієнта ОСОБА_8 та клієнта який користується абонентським номером телефону НОМЕР_3 міститься на цифровому носії CD-R диск;

- актом огляду Інтернет-ресурсів від 06.05.2022 року встановлено на всесвітній соціальній мережі «Фейсбук» інформацію щодо діяльності ОСОБА_12 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2022 року, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_13 на фото №2 ОСОБА_5 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2022 року, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_14 на фото №2 ОСОБА_5 .

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.

В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України доведена повністю.

Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 усвідомлював, що Генічеська міська територіальна громада внесена до переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) пішли на співпрацю з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією.

Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 винуватими по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинувачених, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується типово.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується типово.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується типово.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, а також відомості про особу обвинувачену, зокрема те, що вона раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується типово.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, осіб винних, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим основного покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті за це кримінальне правопорушення, оскільки даний вид покарання є необхідним для виправлення та перевиховання обвинувачених.

Частиною 2 ст.55 КК України передбачено позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд прийшов до висновку про необхідність позбавити обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 права обіймати посади в державних органах, оскільки такі вчинили суспільно-небезпечне кримінальне правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також враховуючи те, що останні, маючи правовий зв`язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов`язках, будучи зобов`язаними здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в порушення зазначених зобов`язань зайняли посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Окрім того, з огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати додаткове покарання, передбачене санкцією ч.7 ст. 111-1 КК України у вигляді конфіскації майна обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , належного їм на праві власності.

На переконання суду, призначення обвинуваченим такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для їх виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самими обвинуваченими, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати за проведення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, експертизи відеозвукозапису від 17.11.2022 у сумі 5663,10 грн. - підлягають стягненню з обвинувачених в рівних частках в дохід держави, з кожного по 1415,77 грн.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,368,370,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1415,77 грн.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1415,77 грн.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1415,77 грн.

ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах строком на 15 років, з конфіскацією всього належного їй майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 1415,77 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою у цей же строк, з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1