Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1403/22
Провадження № 2-а/273/6/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2023 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: судді Васильчук О. В. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови серія ЕАР №5707407 від 04.08.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності, подана в порядку статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В С Т А Н О В И В:
29.08.2022 року ОСОБА_1 , звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови серія ЕАР №5707407 від 04.08.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності, подана в порядку статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.08.2022 року поліцейським, капралом поліції, відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського РВП ГУНП в Житомирській області Ільницьким Олександром Вікторовичем винесено постанову ЕАР№5707407, згідно з якою 04.08.2022 року о 13.45 год. в м. Полонне по вул. Ходякова,89 він керував транспортним засобом ЗИЛ 130, номерний знак НОМЕР_1 , із протермінованим протоколом технічного огляду, притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Позивач вважає, що постанова є незаконною, оскільки в його діях немає події та складу адміністративного правопорушення. Техогляд він не пройшов з об`єктивних причин, через військовий стан, незважаючи на оплату ним послуг юридичної особи, в якої замовив вказану послугу. Дані обставин поліцейським не взято до уваги при складанні оскаржуваної постанови, тому просить суд її скасувати.
Відповідач про день час і місце розгляду повідомлений належно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, до суду відзиву на позов та доказів його обґрунтування не подав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив. (а.с. 15)
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст. 262КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до положень ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ч. 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідност. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності дост. 280 КУпАП. при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно дост. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутись, до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно дост. 72 КАС Українив адміністративних справах, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, ті інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другоюстатті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (ч. 3ст. 9 КАС України).
Судом встановлено,що згідноз постановоюпро накладенняна адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серія ЕАР№5707407 від 04.08.2022 року поліцейського, капралу поліції, відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського РВП ГУНП в Житомирській області Ільницького Олександра Вікторовича водій (позивач) ОСОБА_2 04.08.2022 року о 13.45 год. в м. Полонне по вул. Ходякова,89 керував транспортним засобом ЗИЛ 130, номерний знак НОМЕР_1 , із протермінованим протоколом технічного огляду, притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. (а.с. 4)
Відповідно до акту невідповідності технічного стану транспортного засобу №01051-00289-21 від 17.03.2021 року ПП «НЕБОСВІТ» автомобіль ЗИЛ 130, номерний знак НОМЕР_1 , має незначні та істотні невідповідності. (а.с. 9)
Інші докази щодо обставин справи, позовних вимог сторонами до суду не подавались.
Уст. 46 КАС Українизазначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального право відношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (Постанова ВСКАСвід 21 грудня 2018 року у справі N 803/1252/17, адміністративне провадження N К/9901/50685/18).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач зазначив відповідачем відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, адреса місцязнаходження: вул. Героїв Майдану, 6 м. Полонне Шепетівський район Хмельницька область.(а.с. 1)
Разом із тим, відповідно до частини третьоїстатті 48 КАС Україниякщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача, однак позивачем не було подано клопотання про залучення до справи належного відповідача орган працівником якого є посадова особа, яка склала оскаржуване рішення Головне управління національної поліції у Житомирській області.
Як роз`яснив Восьмий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 10.06.2020 року в справі N 440/696/18, що працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у цьому випадку не можуть виступати самостійними суб`єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення. Тому, належним відповідачем як суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбаченихза ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, поліцейські відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку - Національної поліції, отже, ні відповідні поліцейські, ні структурні підрозділи органів поліції, які не є юридичними особами не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннямистатті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпокладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення щодо порушенняправил дорожнього руху, передбачені за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, з цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача, при цьому, суд вважає, що нормамиКАС Україниправо заявляти клопотати про заміну відповідача належить виключно позивачеві, а тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.
В порядкуст. 139 КАС України, судові витрати компенсувати зарахунок коштів,передбачених Державнимбюджетом України,у порядку,встановленому КабінетомМіністрів України,оскільки позивач є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання.
Керуючись ст. ст.2,6,72-77,241,243,244,245,246,250,271,272,286 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 довідділу поліцейськоїдіяльності №3(м.Полонне)Шепетівського районногоуправління поліціїГоловного управління Національноїполіції уХмельницькій областіпро скасуванняпостанови серіяЕАР №5707407від 04.08.2022року пропритягнення доадміністративної відповідальності,подана впорядку статті286Кодексу адміністративногосудочинства України - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О.В. Васильчук
Суд | Баранівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2023 |
Оприлюднено | 24.04.2023 |
Номер документу | 110369094 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Баранівський районний суд Житомирської області
Васильчук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні